Суб'єкти Російської Федерації

Ця стаття про територіальні одиниці вищого рівня у Росії. Про політичний устрій див. Державний лад Росії та адміністративний устрій. Про інші значення див. Адміністративно-територіальний устрій Росії.

Суб'єкт Російської Федерації або скорочено суб'єкт федерації — назва територіальної одиниці верхнього рівня у Росії. Згідно з Конституцією Росії 1993 Росія є федеративною державою та складається з рівноправних суб'єктів Російської Федерації.

Згідно з Конституцією, Російська Федерація складається з республік, країв, областей, міст федерального значення, автономних областей, автономних округів. Кожний суб'єкт федерації, крім федеральних органів, має свою виконавчу (зазвичай, губернатора або голову), законодавчу (регіональні парламенти) та судову (конституційний (статутний) суд суб'єкта) гілки влади. Суб'єкти мають свою власну конституцію або статут, а також власне законодавство, прийняте регіональними парламентами. Суб'єкти федерації мають по два представника у верхній палаті російського парламенту — Раді Федерації. У відносинах із федеральними органами державної влади всі суб'єкти федерації між собою рівноправні. Суб'єкти мають повноваження вирішувати питання, віднесені Конституцією до ведення суб'єктів. Суб'єкти Російської Федерації не мають права виходу з її складу^[1].

Сучасна Росія успадкувала перелік регіонів від РРФСР. 1992 року російськими регіонами було підписано Федеративний договір про розмежування повноважень, який було включено до тексту Конституції РРФСР 1978 року. 1993 року, коли була прийнята чинна Конституція, налічувалося 89 суб'єктів. З 1 березня 2008, після об'єднання регіонів стало 83 суб'єкта Російської Федерації

18 березня 2014, після початку тимчасової окупації Криму, РФ спробувала незаконно приєднати його з утворенням двох нових суб'єктів т. зв. Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь. Російська влада вважає, що з окупованим Кримом, федерація нараховує 85 суб'єктів.

30 вересня 2022, після часткової окупації Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей, РФ спробувала незаконно приєднати їх з утворенням чотирьох нових суб'єктів: ДНР, ЛНР, Херсонської та Запорізької областей. Російська влада вважає, що з окупованими територіями, федерація нараховує 89 суб'єктів. На міжнародному рівні та в Україні ця анексія вважається нікчемною та не визнається.

Сучасний федеративний устрій Росії

Особливості статусу суб'єктів федерації

Російську Федерацію складають республіки, краї, області, міста федерального значення, автономна область та автономні округи, є суб'єктами федерації. У таблиці наведено особливості конституційно-правового статусу кожного з типів суб'єктів РФ. У дужках вказано статті Конституції Росії, що містять відповідні положення. «Суверенітет» РФ над тимчасово окупованою територією АР Крим, де 2014 року незаконно утворено два суб'єкти РФ: Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь, це утворення не визнається практично всіма державами світу.

Республіка	охарактеризована у Конституції Росії як «держава» (частина 2 статті 5); статус визначається Конституцією Росії та своєю конституцією (частина 2 статті 5, частина 1 статті 66); мають право встановлювати свої державні мови (частина 2 статті 68).
Край, область, місто федерального значення	статус визначається Конституцією Росії та своїм статутом, прийнятими крайовим (обласним, міським) законодавчим (представницьким) органом (частина 2 статті 5, частина 2 статті 66).
Автономна область	статус визначається Конституцією Росії та своїм статутом, прийнятими законодавчим (представницьким) органом автономної області (частина 2 статті 5, частина 2 статті 66); може бути прийнятий федеральний закон про автономну область (частина 3 статті 66).
Автономний округ	статус визначається Конституцією Росії та своїм статутом, прийнятими законодавчим (представницьким) органом автономного округу (частина 2 статті 5, частина 2 статті 66); може бути прийнятий федеральний закон про автономний округ (частина 3 статті 66); відносини автономних округів, що входять до складу краю чи області, можуть регулюватися федеральним законом та договором між відповідним автономним округом та краєм або областю (частина 4 статті 66)[2].

Розподіл суб'єктів федерації за типами

Нижче наводяться відомості про кількість суб'єктів Російської Федерації кожного типу та їх територіальне розташування станом на 1 січня 2014 року.

	21 республіка
	9 країв
	46 областей
	2 міста федерального значення
	1 автономна область
	4 автономних округи

Перелік суб'єктів федерації

Нижче наведено перелік існуючих суб'єктів Російської Федерації станом на 1 січня 2014 року. Для кожного суб'єкта федерації наводяться його основні характеристики та відомості про його адміністративно-територіальному поділі.

Перелік існуючих суб'єктів Російської Федерації станом на 1 січня 2014 року

№	суб'єкт федерації	Прапор	Герб	Террі- торія (км²)	Населення	Адмініст- ративний центр	Адміністративно-територіальний устрій (згідно з ЗКАТО)	Код ЗКАТО	Муніципальні утворення	Адміністративно-територіальний поділ (детально)
	Республіки
01	Адигея			7792	▲446 406	Майкоп	7 районів і 2 міста	79	7 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
02	Алтай			92 903	▲211 645	Гірничо-Алтайськ	10 районів і 1 місто	84	10 муніципальних районів, 1 міський округ	детальніше
03	Башкортостан			142 947	▲4 069 698	Уфа	54 району та 21 місто	80	54 муніципальних райони, 9 міських округів	детальніше
04	Бурятія			351 334	▲973 860	Улан-Уде	21 район і 2 міста	81	21 муніципальний район, 2 міських округи	детальніше
05	Дагестан			50 270	▲2 963 918	Махачкала	41 район і 10 міст	82	42 муніципальних райони, 10 міських округів	детальніше
06	Інгушетія			3628	▲453 010	Магас	4 району та 4 міста	26	4 муніципальних райони, 4 міських округу	детальніше
07	Кабардино-Балкарія			12 470	▼858 397	Нальчик	10 районів і 3 міста	83	10 муніципальних районів, 3 міських округи	детальніше
08	Калмикія			74 731	▼282 021	Еліста	13 районів і 1 місто	85	13 муніципальних районів, 1 міський округ	детальніше
09	Карачаєво-Черкесія			14 277	▼469 837	Черкеськ	10 районів і 2 міста	91	10 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
10	Карелія			180 520	▼634 402	Петрозаводськ	16 районів і 13 міст	86	16 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
11	Комі			416 774	▼872 057	Сиктивкар	12 районів і 8 міст	87	15 муніципальних районів, 5 міських округів	детальніше
12	Марій Ел			23 375	▼688 686	Йошкар-Ола	14 районів і 4 міста	88	14 муніципальних районів, 3 міських округи	детальніше
13	Мордовія			26 128	▼812 156	Саранськ	22 району та 7 міст	89	22 муніципальних райони, 1 міський округ	детальніше
14	Саха (Якутія)			3 083 523	▼954 803	Якутськ	33 району та 5 міст	98	34 муніципальних райони, 2 міських округи	детальніше
15	Північна Осетія — Аланія			7987	▼703 977	Владикавказ	8 районів і 1 місто	90	8 муніципальних районів, 1 міський округ	детальніше
16	Татарстан			67 847	▲3 838 230	Казань	43 району та 14 міст	92	43 муніципальних райони, 2 міських округи	детальніше
17	Тива (Тува)			168 604	▲311 761	Кизил	17 районів і 2 міста	93	17 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
18	Удмуртія			42 061	▼1 517 050	Іжевськ	25 районів і 5 міст	94	25 муніципальних районів, 5 міських округів	детальніше
19	Хакасія			61 569	▲534 079	Абакан	8 районів і 5 міст	95	8 муніципальних районів, 5 міських округів	детальніше
20	Чечня			15 647	▲1 346 438	Грозний	17 районів і 5 міст	96	17 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
21	Чувашія			18 343	▼1 239 984	Чебоксари	21 район і 9 міст	97	21 муніципальний район, 5 міських округів	детальніше
	Краї
22	Алтайський край			167 996	▼2 390 638	Барнаул	60 районів і 11 міст	01	60 муніципальних районів, 11 міських округів	детальніше
23	Забайкальський край			431 892	▼1 090 344	Чита	31 район і 5 міст	76	31 муніципальний район, 4 міських округу	детальніше
24	Камчатський край			464 275	▼319 864	Петропавловськ-Камчатський	11 районів і 2 міста	30	11 муніципальних районів, 3 міських округи	детальніше
25	Краснодарський край			75 485	▲5 404 273	Краснодар	38 районів і 15 міст	03	37 муніципальних районів, 7 міських округів	детальніше
26	Красноярський край			2 366 797	▲2 852 810	Красноярськ	54 району та 19 міст	04	44 муніципальних райони, 17 міських округів	детальніше
27	Пермський край			160 236	▲2 636 154	Перм	33 району та 14 міст	57	42 муніципальних райони, 6 міських округів	детальніше
28	Приморський край			164 673	▼1 938 516	Владивосток	22 району та 12 міст	05	22 муніципальних райони, 12 міських округів	детальніше
29	Ставропольський край			66 160	▲2 794 508	Ставрополь	26 районів і 10 міст	07	26 муніципальних районів, 9 міських округів	детальніше
30	Хабаровський край			787 633	▼1 339 912	Хабаровськ	17 районів та 6 міст	08	17 муніципальних районів, 2 міських округу	детальніше
	Області
31	Амурська область			361 913	▼811 274	Благовєщенськ	20 районів і 7 міст	10	20 муніципальних районів, 8 міських округів	детальніше
32	Архангельська область[3]			589 913	▼1 191 785	Архангельськ	20 районів і 8 міст	11	19 муніципальних районів, 7 міських округів	детальніше
33	Астраханська область			49 024	▲1 016 516	Астрахань	11 районів і 3 міста	12	11 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
34	Білгородська область			27 134	▲1 544 108	Білгород	21 район і 6 міст	14	19 муніципальних районів, 3 міських округи	детальніше
35	Брянська область			34 857	▼1 242 599	Брянськ	27 районів і 5 міст	15	27 муніципальних районів, 7 міських округів	детальніше
36	Володимирська область			29 084	▼1 413 321	Володимир	16 районів і 10 міст	17	16 муніципальних районів, 5 міських округів	детальніше
37	Волгоградська область			112 877	▼2 569 126	Волгоград	33 району та 6 міст	18	33 муніципальних райони, 6 міських округів	детальніше
38	Вологодська область			144 527	▼1 193 371	Вологда	26 районів і 4 міста	19	26 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
39	Воронезька область			52 216	▼2 328 959	Воронеж	32 району та 7 міст	20	31 муніципальний район, 3 міських округи	детальніше
40	Іванівська область			21 437	▼1 043 130	Іваново	21 район і 6 міст	24	21 муніципальний район, 6 міських округів	детальніше
41	Іркутська область			774 846	▼2 418 348	Іркутськ	33 району та 14 міст	25	27 муніципальних районів, 9 міських округів	детальніше
42	Калінінградська область			15 125	▲963 128	Калінінград	13 районів та 6 міст	27	15 муніципальних районів, 6 міських округів	детальніше
43	Калузька область			29 777	▼1 004 544	Калуга	24 району та 4 міста	29	24 муніципальних райони, 2 міських округи	детальніше
44	Кемеровська область			95 725	▼2 734 075	Кемерово	19 районів і 18 міст	32	28 муніципальних районів, 16 міських округів	детальніше
45	Кіровська область			120 374	▼1 310 929	Кіров	39 районів і 5 міст	33	39 муніципальних районів, 6 міських округів	детальніше
46	Костромська область			60 211	▼656 389	Кострома	24 району та 8 міст	34	24 муніципальних райони, 6 міських округів	детальніше
47	Курганська область			71 488	▼877 149	Курган	24 району та 9 міст	37	24 муніципальних райони, 2 міських округи	детальніше
48	Курська область			29 997	▼1 118 915	Курськ	28 районів і 5 міст	38	28 муніципальних районів, 5 міських округів	детальніше
49	Ленінградська область			83 908	▲1 763 924	Санкт-Петербург[4]	17 районів і 20 міст	41	17 муніципальних районів, 1 міський округ	детальніше
50	Липецька область			24 047	▼1 159 866	Липецьк	18 районів і 2 міста	42	18 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
51	Магаданська область			462 464	▼150 312	Магадан	8 районів і 2 міста	44	8 муніципальних районів, 1 міський округ	детальніше
52	Московська область			44 379	▲7 133 620	офіц. Москва[5], факт. Красногорськ	38 районів і 56 міст	46	36 муніципальних районів, 36 міських округів	детальніше
53	Мурманська область			144 902	▼771 058	Мурманськ	5 районів і 13 міст	47	5 муніципальних районів, 14 міських округів	детальніше
54	Нижньогородська область			76 624	▼3 281 496	Нижній Новгород	48 районів і 12 міст	22	48 муніципальних районів, 4 міських округу	детальніше
55	Новгородська область			54 501	▼622 430	Великий Новгород	21 район і 3 міста	49	21 муніципальний район, 1 міський округ	детальніше
56	Новосибірська область			177 756	▲2 731 176	Новосибірськ	30 районів і 7 міст	50	30 муніципальних районів, 5 міських округів	детальніше
57	Омська область			141 140	▼1 973 876	Омськ	32 району та 6 міст	52	32 муніципальних райони, 1 міський округ	детальніше
58	Оренбурзька область			123 702	▼2 008 566	Оренбург	35 районів і 12 міст	53	35 муніципальних районів, 13 міських округів	детальніше
59	Орловська область			24 652	▼769 980	Орел	24 райони та 3 міста	57	24 муніципальних райони, 3 міських округи	детальніше
60	Пензенська область			43 352	▼1 360 587	Пенза	28 районів і 5 міст	58	28 муніципальних районів, 5 міських округів	детальніше
61	Псковська область			55 399	▼656 561	Псков	24 району та 2 міста	56	24 муніципальних райони, 2 міських округи	детальніше
62	Ростовська область			100 967	▼4 245 532	Ростов-на-Дону	43 району та 16 міст	60	43 муніципальних райони, 12 міських округів	детальніше
63	Рязанська область			39 605	▼1 140 844	Рязань	25 районів і 4 міста	61	25 муніципальних районів, 4 міських округу	детальніше
64	Самарська область			53 565	▼3 211 187	Самара	27 районів і 10 міст	36	27 муніципальних районів, 10 міських округів	детальніше
65	Саратовська область			101 240	▼2 496 552	Саратов	38 районів і 13 міст	63	38 муніципальних районів, 4 міських округу	детальніше
66	Сахалінська область			87 101	▼491 027	Південно-Сахалінськ	17 районів і 9 міст	65	2 муніципальних райони, 17 міських округів	детальніше
67	Свердловська область			194 307	▲4 320 677	Єкатеринбург	30 районів і 34 міста	65	5 муніципальних районів, 67 міських округів	детальніше
68	Смоленська область			49 779	▼967 896	Смоленськ	25 районів і 2 міста	66	25 муніципальних районів, 2 міських округи	детальніше
69	Тамбовська область			34 462	▼1 068 934	Тамбов	23 району та 7 міст	68	23 муніципальних райони, 7 міських округів	детальніше
70	Тверська область			84 201	▼1 325 249	Тверь	36 районів і 12 міст	28	36 муніципальних районів, 7 міських округів	детальніше
71	Томська область			314 391	▲1 070 128	Томськ	16 районів та 6 міст	69	16 муніципальних районів, 4 міських округу	детальніше
72	Тульська область			25 679	▼1 521 497	Тула	23 району та 9 міст	70	23 муніципальних райони, 3 міських округи	детальніше
73	Тюменська область[6]			1 464 173	▲3 546 345	Тюмень	38 районів і 26 міст (з ХМАО та ЯНАО)	71	21 муніципальний район, 5 міських округів (без ХМАО та ЯНАО)	докладніше
74	Ульянівська область			37 181	▼1 267 561	Ульяновськ	21 район і 6 міст	73	21 муніципальний район, 4 міських округу	детальніше
75	Челябінська область			88 529	▲3 490 053	Челябінськ	24 району та 23 міста	75	27 муніципальних районів, 16 міських округів	детальніше
76	Ярославська область			36 177	▲1 271 766	Ярославль	17 районів та 6 міст	78	17 муніципальних районів, 3 міських округу	детальніше
	Міста федерального значення
77	Москва			2511	▲12 108 257	Москва	12 адміністративних округів (125 районів, 2 міських округи, 19 поселень)	45	146 внутрішньоміських муніципальних утворень	детальніше
78	Санкт-Петербург			1439	▲5 131 942	Санкт-Петербург	18 районів	40	111 внутрішньоміських муніципальних утворень (81 муніципальний округ, 9 міст і 21 селище)	детальніше
	Автономна область
79	Єврейська АО			36 266	▼170 377	Біробіджан	5 районів і 1 місто	99	5 муніципальних районів, 1 міський округ	детальніше
	Автономні округи
80	Ненецький АО[3]			176 810	▲43 025	Нар'ян-Мар	1 район і 1 місто	11	1 муніципальний район, 1 міський округ	детальніше
81	Ханти-Мансійський АО — Югра[6]			534 801	▲1 597 248	Ханти-Мансійськ	9 районів і 14 міст	71	9 муніципальних районів, 13 міських округів	детальніше
82	Чукотський АО			721 481	▼50 555	Анадир	8 районів і 1 місто	77	8 муніципальних районів, 1 міський округ	детальніше
83	Ямало-Ненецький АО[6]			769 250	▼539 671	Салехард	7 районів і 7 міст	71	7 муніципальних районів, 6 міських округів	детальніше
—	Вся Росія			17 097 281	▲141 314 127	Москва

Коди суб'єктів федерації

Існує цілий ряд різного роду кодувань суб'єктів Російської Федерації, згідно з якими їм присвоюються цифрові або літерні позначення для різних цілей.

Інші особливості територіального устрою Росії

Угруповання регіонів Росії

Суб'єкти федерації групуються в:

• 9 федеральних округів (до 2010 — 7, до 2014 — 8);
• 11 економічних районів;
• 14 географічних районів;
• 4 військових округи (до 2010 — 6);
• 9 часових поясів (до 2010 року — 11).

Зарубіжні території Росії

Місто Байконур знаходиться на території Казахстану, але разом з комплексом космодрому Байконур орендований Росією на період до 2050, наділений статусом міста федерального значення Російської Федерації, на території міста діє російське законодавство.

Згідно зі Шпіцбергенським трактатом 1920 Росія здійснює економічну діяльність на архіпелазі Шпіцберген (селища Баренцбург, Піраміда та Грумант).

Історія російського федералізму

Зміни в федеративний устрій Росії після припинення існування СРСР

1990-ті

• З розпадом СРСР пройшов парад суверенітетів, привівши до конфлікту законодавств РРФСР та республік у її складі.
• Всі Радянські Соціалістичні Республіки у складі РРФСР (до травня та липня 1991 — автономні області та АРСР) стали республіками.
• Оскільки всі автономні округи отримали можливість виходу зі складу областей та країв за допомогою прийняття відповідного закону, Чукотський автономний округ вийшов зі складу Магаданської області.
• Чечено-Інгушська АРСР розділилася на 2 республіки: Чеченську Республіку та Інгушетію.
• Міста Москва (місто республіканського підпорядкування РРФСР) та Санкт-Петербург (раніше — місто Ленінград, адміністративно підлеглий Ленінградської області) були перетворені у міста федерального значення.
• 31 березня 1992 регіони Російської Федерації (за винятком Татарстану, Чечні («Ічкерії»), а також Інгушетії) підписали договори про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними та регіональними органами державної влади — федеративний договір, який було включено до чинної конституції^[7].
• Автономні області — Адигейська, Горно-Алтайська, Карачаєво-Черкеська, Хакаська перетворені у республіки.
• З прийняттям нової Конституції Російської Федерації 1993 всі республіки, краї, області, автономні округи, міста Москва та Санкт-Петербург, а також Єврейська автономна область (вийшла зі складу Хабаровського краю) стали рівноправними суб'єктами Російської Федерації.
• Були перейменовані області: Горьківська у Нижньогородську, Калінінська у Тверську та Куйбишевська у Самарську.
• Сокальський район Івановської області (2100 км²) перейшов до складу Нижньогородської області.

2000-ні

• 7 грудня 2003 було проведено референдум з об'єднання Пермської області та Комі-Пермяцкого АТ у Пермський край. Пропозицію про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 грудня 2005^[8].
• 17 квітня 2005 було проведено референдум з приєднання Таймирського та Евенкійського АТ до Красноярському краю. Пропозицію про приєднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 січня 2007.
• 23 жовтня 2005 було проведено референдум з об'єднання Камчатської області та Коряцького АТ у Камчатський край. Пропозицію про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 липня 2007.
• 16 квітня 2006 року було проведено референдум з приєднання Усть-Ординського Бурятського АО до Іркутської області. Пропозицію про приєднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 січня 2008.
• 11 березня 2007 було проведено референдум з об'єднання Читинської області та Агінського Бурятського АО у єдиний Забайкальський край. Пропозиція про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 березня 2008.

2010-ті

• 16 березня 2014 почалася тимчасова окупація АР Крим військами РФ, де російською окупаційною владою було проведено нелегітимний референдум в АР Крим (Україна). Цей «референдум» було проведено незаконно.^[9] Його результати не визнає ні Україна, на Радбез ООН.^{[10][11][12][13][14]}.

Створена всупереч нормам міжнародного права^{[15][16][17][18]} та не визнана практично всіма країнами світу^[19][20], Республіка Крим як суб'єкт Російської Федерації утворена 21 березня 2014 року рішенням Ради Федерації Росії, котра ратифікувала Договір^[21] та ухвалила закон про приєднання Криму та міста Севастополь до Росії^[22].

Україна не визнала приєднання Криму до Росії: Верховна Рада прийняла Декларацію про боротьбу за звільнення держави, у якій, зокрема, дії Росії на півострові названі анексією, а Автономна Республіка Крим та місто Севастополь називаються «невід'ємними частинами України»^[23].

Майбутнє федеративного устрою Росії

Перспективи подальшого укрупнення регіонів

Проводилась попередня робота з об'єднання Архангельської області та Ненецького АО у Поморський (Архангельський, Північний) край, Санкт-Петербурга та Ленінградській області у Петербурзьку губернію (Невський, Санкт-Петербурзький край), Москви та Московської області у Московський федеральний округ або Московську і Тверську областей у Центральну (Підмосковну) область тощо, однак, процеси об'єднання було заморожено.

Порядок та перспективи розширення Російської Федерації

Згідно з Федеральним конституційним законом від 17 грудня 2001 № 6-ФКЗ «Про порядок прийняття в Російську Федерацію та утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації», розширення Російської Федерації можливе шляхом приєднання до неї як суб'єктів федерації іноземних держав або їхніх частин згідно з вільним волевиявленням народів, що проживають на цих територіях, і при укладенні міжнародних договорів з цими державами.

Розширення Росії можливо у тому числі за рахунок незалежних держав, зокрема, територій, які можуть коли-небудь отримати такий статус. Із сусідніх з Росією держав, які прагнуть до інтеграції з нею, включаючи невизнані (частково визнані), Білорусь та Абхазія не планують стати суб'єктами Російської Федерації (при цьому відповідно вступивши або побажавши вступити до Союзної держави), а Південна Осетія, Придністров'я та раніше Абхазія (1995 року), а також Принаров'є та Рудний Алтай (спроби проголошення республік у яких відповідно на північному сході Естонії на північному сході Казахстану робилися спроби російськомовною більшістю у 1990—1994 роках) такий намір проявляли.

Розраховуючи на повторення прецеденту окупації Росією Криму та Севастополя, 2014 року після проведення референдумів 11 травня та оголошення суверенітетів 12 травня такий намір також проявили самопроголошені влади Донецької та Луганської «народних республік».

Див. також

• ISO 3166-2:RU
• ГеоКод адміністративно територіального поділу Росії
• Адміністративний устрій Росії
• Райони Росії
• Історія адміністративно-територіального поділу Росії
• Історія адміністративно-територіального поділу РРФСР
• Сусіди суб'єктів Російської Федерації
• Коди суб'єктів Російської Федерації (Код ГИБДД-ДАІ)

Примітки

1. Сецессия — Конституционное право РФ — Яндекс. Словари [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.].
2. Конституционный суд Российской Федерации в своем постановлении от 14 июля 1997 года № 12-П «У справі про тлумачення міститься у частині 4 статті 66 Конституції Російської Федерації положення про входження автономного округу до складу краю, області» встановив, що «частина 4 статті 66 Конституції Російської Федерації про входження автономного округу до складу краю, області носить констатуючий характер. вживання терміна „вхідний“ означає визнання Конституцією Російської Федерації існуючого до її набрання чинності положення, за яким автономні округи, що не оформили зміну свого статусу, як і раніше входять до складу відповідного краю або області». На сьогодні такими є всі автономні округи, крім Чукотського автономного округу.
3. До складу Архангельської області входить Ненецький автономний округ.
   
4. Адміністративний центр — місто Санкт-Петербург не входить до складу Ленінградської області.
   
5. Адміністративний центр — місто Москва не входить до складу Московської області
   
6. До складу Тюменської області входить Ханти-Мансійський автономний округ та Ямало-Ненецький автономний округ.
   
7. Федеративний договір 1992 року було затверджено Постановою З'їзду народних депутатів РФ від 10 квітня 1992 «Про Федеративнbй договір». Законом РФ від 21 квітня 1992 № 2708-I "Про зміни та доповнення Конституції (Основного Закону) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки"положення Федеративного договору було включено до Конституції РРФСР 1978 року.
8. Государственный Архив Пермского Края — Хроника событий по объединению двух субъектов РФ. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. [Архівовано 2014-05-29 у Wayback Machine.]
9. ЦВК наголошує, що місцевий референдум в Криму неможливий
10. [Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму про статус Автономної Республіки Крим]
11. Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму про статус Автономної Республіки Крим
12. Крымский парламент принял решение о вхождении автономии в состав РФ и назначил на 16 марта референдум по этому вопросу
13. Українська правда: Маріонеткова Рада Криму призначила референдум про входження в РФ на 16 березня
14. Референдум о статусе Крыма назначен на 16 марта — РИА Новости (6 березня 2014)
15. Обама заявив, що Росія порушує норми міжнародного права
16. Анексуючи Крим, Росія порушує норми ООН, на які сама ж посилається. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
17. http://www.youtube.com/watch?v=i6U8Dy3XoHw Росія порушила всі можливі норми міжнародного права
18. Росія, США і Велика Британія порушили зобов'язання перед Україною, — генсек ООН
19. Голосування Генасамблеї ООН
20. Backing Ukraine's territorial integrity, UN Assembly declares Crimea referendum invalid
21. Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации о федеральном законе «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Республикой Крым о принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов»(рос.)
22. Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации о федеральном конституционном законе «О принятиив Российскую Федерацию Республики Крым иобразовании в составе Российской Федерацииновых субъектов — Республики Крым и городафедерального значения Севастополя»(рос.)
23. Декларація про боротьбу за звільнення України

Посилання

• Конституція Російської Федерації. Стаття 65, де перераховані суб'єкти Російської Федерації