PROFILBARU.COM

Брянська область
Брянська область
рос. Брянская область
Прапор Брянської області	Герб Брянської області
Країна	Росія
Фед. округ	Центральний
Адмін. центр	Брянськ
Глава	Alexandr Bogomazd
Дата утворення	5 липня 1944
Оф. вебсайт	bryanskobl.ru(рос.)
Географія
Координати	52°57′ пн. ш. 33°24′ сх. д. / 52.95° пн. ш. 33.4° сх. д.
Площа	34 900 км² (65-а)
• внутр. вод	0,1 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	1275224 (01.01.2011) (38-а) (2011)
Густота	36,5 осіб/км²
Оф. мови	російська
Економіка
Економ. район	Центральний
Коди
ISO 3166-2	RU-BRY
ЗКАТО	15
Суб'єкта РФ	32
Телефонний	(+7)
Карти
	;
	Брянська область у Вікісховищі

Бря́нська о́бласть (рос. Брянская область) — регіон Російської Федерації, розташований у Центральній Росії на південний захід від Москви, на кордоні з Україною та Білоруссю.

Обласний центр — місто Брянськ
Населення області становить 1346,5 тис. осіб (2005). Густота населення: 38,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 68 % (2005).

Географія

Брянська область лежить у західній частині Східноєвропейської рівнини, займаючи середню частину басейну річки Десна й лісистий вододіл між нею й Окою.

Крайні точки: північна 54° п. ш., південна 52°10' п. ш., західна 31°10' с. д., східна 35° 20' с. д.

Область межує на півночі зі Смоленською областю, на заході — з Гомельською й Могильовською областю Білорусі, на сході — з Калузькою й Орловською областю й на півдні — з Курською областю Росії, Чернігівською й Сумською областями України. Дванадцять південних районів області становили територію Стародубського полку козацької держави та адміністративно-територіальну одиницю верхнього рівня Української Народної Республіки Сіверщина отже входять до української етнічної території.

Природа

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня 7 … 9° нижче нуля, середня температура липня +18° … +20°.

Значна частина області (біля чверті загальної площі) вкрита лісами. Ліси різних типів: хвойні, змішані, а також лісостеп.

Корисні копалини: родовища пісків, глин, крейди, мергелю та ін. будматеріалів, а також фосфоритів.

Транспорт

Брянськ — найбільший залізничний вузол в регіоні. Вузли меншого значення — Унеча й Навля. Розвинене приміське сполучення. Найінтенсивніше воно на ділянках Жуковка — Брянськ, Жуковка — Рославль I, Брянськ — Сухиничі, Брянськ — Новозибків. Більшість малих гілок закрито, діють тільки Жуковка — Клєтня й Новозибків — Климово. Більша частина поїздів далекого прямування проходить через станції Навлю / Брянськ (залізницею Москва — Київ). Залізниці в основному електрифіковані, використовується переважно мережа змінного струму. У Брянську розташований великий митний термінал. Через область проходить траса федерального значення M3. Поруч з Брянськом її перетинає автошлях А141 Смоленськ — Орел.

Історія

Брянська область була виділена в окрему територіальну одиницю указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 липня 1944 року. У 1937—1944 років її територія входила до складу Орловської області; у 1929—1937 рр. — до складу Західної області РРФСР. До 1929 року існувала Брянська губернія, а протягом XII—XV століть — Брянське князівство.

Брянський обласний комітет ВКП(б)—КПРС очолювали:

Матвеєв Олександр Павлович (1944—1946);
Єгоров Олександр Миколайович (1946—1950);
Бондаренко Олексій Дмитрович (1950—1954), Пєтухов Олександр Улянович (1954—1960);
Крахмальов Михайло Костянтинович (1960—1977, сільський у 1963—1964);
Коновалов Іван Михайлович (промисловий у 1963—1964);
Попов Сергій Васильович (1977—1978);
Сизенко Євген Іванович (1978—1984);
Войстроченко Анатолій Хомич (1984—1991).

Адміністративно-територіальний поділ

Територіальна організація місцевого самоврядування

Нині на території Брянської області є 289 муніципальних утворень, у тому числі 6 міських округів, 27 муніципальних районів, 31 міське поселення та 225 сільських поселень.

Міські округи

Місто Брянськ
Місто Клинці
Місто Новозибків
Місто Сєльцо
Місто Стародуб
Місто Фокино

Муніципальні райони

Міста області

Населені пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч
(на 1 січня 2010)

Брянськ	409,2	Климово	14,1
Клинці	63,7	Клєтня	13,4
Новозибків	41,7	Локоть	12,0
Дятьково	31,6	Сураж	11,7
Унеча	26,3	Погар	10,8
Карачев	19,5	Білі Береги	9,6
Стародуб	18,4	Суземка	9,3
Жуковка	18,2	Супонєво	8,7
Сєльцо	18,0	Дубровка	8,2
Почеп	17,3	Мглин	8,2
Трубчевськ	15,0	Комаричі	8,0
Фокино	14,7	Севськ	7,4
Навля	14,3

Етнічний склад населення

Етнос	Кількість у 2002 році, тис (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Росіяни	1404,0
Українці	20,2
Білоруси	7,7
Вірмени	3,6
Цигани	3,6
Азербайджанці	2,4
Євреї	2,3
Татари	1,2
Молдовани	1,2

Екологічні проблеми

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 частина території Брянської області була забруднена довгоживучими радіонуклідами (головним чином Климовський, Клинцівський, Красногорський, Суразький і Новозибковський райони). 1999 року на території з рівнем забруднення вище 5 Ки/км² проживало 226 тис. осіб, що становить приблизно 16 % населення області.

Знамениті уродженці

Афанасьєв Віктор Михайлович — космонавт
Камозин Павло Михайлович — двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач часів німецько-радянської війни
Медведєв Дмитро Миколайович — Герой Радянського Союзу, партизан, чекіст
Пересвіт Олександр — герой Куликовської битви
Тютчев Федір Іванович, поет
Толстой Олексій Костянтинович — поет

Примітки

↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2011.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брянська область

Адміністрація Брянської області [Архівовано 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Брянська обласна дума (рос.)

Посилання

БРЯ́НСЬКА О́БЛАСТЬ [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ

Смоленська область		Калузька область
Білорусь		Орловська область
	Україна	Курська область