Красноярський край

Красноярський край
рос. Красноярский край
Прапор Красноярського краю Герб Красноярського краю
Країна	Росія
Фед. округ	Сибірський
Адмін. центр	Красноярськ
Глава	Котюков Михайло Михайлович^d
Дата утворення	7 грудня 1934
Оф. вебсайт	krskstate.ru​(рос.)
Географія
Координати
Площа	2 366 800 км² ^(2-й)
• внутр. вод	0,8 %
Часовий пояс	MSK+4 (UTC+7)
Населення
Чисельність	2 829 125 [1] ^(13-й) (2011)
Густота	1,19 осіб/км²
Оф. мови	російська
Економіка
Економ. район	Східносибірський
Коди
ISO 3166-2	RU-KYA
ЗКАТО	04
Суб'єкта РФ	24, 84, 88
Телефонний	(+7)
Карти
Красноярський край у Вікісховищі

Красноя́рський край (рос. Красноя́рский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.

Адміністративний центр — м. Красноярськ.

Межує з Якутією і Іркутською областю на сході, з Тивою і Хакасією на півдні, з Кемеровською і Томською областями, Ханти-Мансійським і Ямало-Ненецьким автономними округами на заході.

Утворений 7 грудня 1934.

Географія

Красноярський край розташований в Центральному Сибіру. Займає 13,86 % території Росії.

Красноярський край розташований в басейні річки Єнісей. Північ омивається водами двох морів: Карським і морем Лаптєвих.

Клімат

Клімат Красноярського краю різко континентальний, характерні сильні коливання температур повітря протягом року. У зв'язку з великою довжиною краю в меридіональному напрямку клімат дуже неоднорідний. Для центральних і південних районів краю, де проживає основна маса населення, характерний континентальний клімат із тривалою зимою й коротким теплим літом.

На території краю виділяють 3 кліматичних пояса: арктичний, субарктичний і помірний. У межах кожного з них помітні зміни кліматичних особливостей не тільки з півночі на південь, але й із заходу на схід. Тому виділяються західні й східні кліматичні області, межа яких проходить по долині річки Єнісей. Тривалість періоду з температурою більше 10 °C на півночі краю становить менш 40 днів, на півдні 110—120 днів.

Для центральної частини регіону, переважно рівнинної, з острівними лісостепами й родючими ґрунтами, характерні відносно коротке жарке літо, тривала холодна зима, швидка зміна температур. На півдні краю — тепле літо й помірно сувора малосніжна зима. Сухе чисте повітря, достаток сонячних днів улітку, цілющі води джерел і численних озер створюють сприятливі умови для будівництва курортів, санаторіїв і баз відпочинку.

Середня температура січня −36 °С на півночі й −18 °С на півдні, у липні відповідно +10 °С и +20 °С. У середньому в рік випадає 316 мм опадів, основна частина — улітку, у передгір'ях Саянів 600—1000 мм. Сніжний покрив установлюється на початку листопада й сходить до кінця березня. У горах Східного й Західного Саянів сніг у деякі роки зберігається цілий рік. Тут сніг лежить на висоті 2400—2600 м, у горах Путорана — на висоті 1000—1300 м.

Водні ресурси

Красноярський край відноситься до благополучних за забезпеченістю водними ресурсами регіонам. З півдня на північ протікає одна з найбільших річок світу — Єнісей.

Озера

У Красноярському краї 323 тисячі озер з розмірами більше 300 метрів і площею дзеркала вище за десять гектарів. Окрім цього велика кількість озер з'являються раз в декілька років — під час інтенсивного танення снігів.

Близько 86 % озер краю знаходяться за Полярним колом. Одне з найбільших озер — Таймир. Його площа дзеркала — 4560 км². Інші великі озера: Велике Хантайське, Пясіно, Кета, Лама.

У центральній частині краю близько 16 тисяч озер. На півдні краю більше 4 тисяч озер.

Води деяких озер використовуються з лікувальною метою. Це озера: Ладейне, Шира, Учум, Тагарське, Інголь, Іткуль, Кизикуль та інші.

Річки

Річка Мана

Таблиця: Найбільші річки краю^[2]

Назва	Довжина, км	Площа водозбору км²	Середньорічна витрата, м³/с	Середньорічний об'єм стоку, км³
Єнісей	3487	2 580 000	18 600	591
Ангара	1799	1 039 000	4390	138
Курейка	888	44 700	664	20,9
Сим	694	31 600	189	6,0
Кан	629	36 900	286	9,0
Мана	475	9320	985	31,1
Великий Пит	415	21 700	238	7,5
Оя	254	5300	632	19,9
Сида	207	4450	283	8,9
Туба	119	36 900	771	24,3

Екологія

Основний внесок в забруднення навколишнього середовища вносить велика промисловість. 17 міст краю здійснюють 76,6 % шкідливих викидів. Основні викиди роблять: Норильськ, Красноярськ, Ачинськ.

Щорічно у складі промислових аерозолів і газів в краю утворюється до 12,0 млн тонн забруднюючих речовин.

До 2008 року на установах газоочистки уловлюється 79 % маси забруднюючих речовин.

На території Красноярського краю утворюється до 290 млн тонн твердих відходів в рік. Переважна їх частина виникає при видобутку і первинній переробці корисних копалини. Промислові відходи складуються в 73 накопичувачах. Частка вторинного використання відходів не перевищує 26 %. Житлово-комунальне господарство щорічно створює близько 1,6 млн тонн твердих відходів. У краю діють 935 санкціонованих звалищ але всього 10 полігонів відповідає нормативним вимогам. Зареєстровано понад 290 несанкціонованих звалищ.

У водні об'єкти краю скидається 480 млн м³ рідких відходів.

Заповідники

У Красноярському краї створено п'ять заповідників. Їх загальна площа 8,8 млн га, що становить 3,8 % території краю.

• Столби
• Тунгуський метеоритний заповідник
• «Шушенський бір» — національний парк

і ін.

У краю створено 25 заповідників загальною площею 2 млн га. Планується створити ще 44 заповідники загальною площею більше 2 млн га.

Історія

Адміністративно-територіальні зміни: автономізація Хакасії, Евенкії та Таймиру у 1990-х, ліквідація автономії двох останніх у 2000-х.

Постановою Президії ВЦВК від 7 грудня 1934 року внаслідок розділення Західно-Сибірського й Східно-Сибірського країв був утворений Красноярський край.

Від Західно-Сибірського до нового краю відійшли Ачинський, Бірилюський, Боготольський, Каратузький, Курагінський, Мінусінський, Єрмаковський, Назаровський, Усінський і Ужурський райони, а також Хакаська автономна область у складі шести районів. Від Східно-Сибірського — весь Єнісейський і Канський округі в складі 21 району, а також Евенкійський і Таймирський національні округи. У цілому в складі краю було 52 райони.

Межі Красноярський краю майже збіглися з межами колишньої Єнісейської губернії. Адміністративно-територіальний поділ в 1935–1936 роках зазнав істотних змін. Були утворені нові райони: Берьозовський, Даурський, Ідринський, Іланський, Ігарський, Козульський, Краснотуранський і Тюхтетський, в 1936 році — Ємельяновський райони.

В 1991 Хакаська автономна область вийшла зі складу краю й перетворена в республіку.

З 1 січня 2007 року Красноярський край, Таймирський (Долгано-Ненецький) автономний округ і Евенкійський автономний округ об'єдналися в новий суб'єкт Російської Федерації — Красноярський край у межах трьох раніше існуючих суб'єктів, автономні округи увійшли до складу краю як Таймирський і Евенкійський райони.

Населення

Населення, за даними Красноярськстату, 2966,0 тис. осіб (2008). Густота населення: 1,2 осіб/км² (2007), питома вага міського населення: 75,4 % (2007).

На 1 вересня 2007 року чисельність населення, за даними Красноярськстату, склала 2889,8 тис. осіб, скоротившись із початку року на 0,14 %. Народжуваність за січень—серпень 2007 року склала 22,5 тис. осіб (збільшення в порівнянні з аналогічним періодом 2006 року на 5,5 %), смертність скоротилася до 26 тис. осіб (на 6,5 %), негативне міграційне сальдо склало 0,4 тис. осіб. У серпні 2007 року народжуваність уперше за багато років впритул наблизилася до рівня смертності: народилося 3076 осіб (коефіцієнт 12,5), умерло 3105 осіб (коефіцієнт 12,6), таким чином, природне скорочення зменшилося до 29 осіб.

Близько 80 % населення краю живуть на південь від Ангари — на одній десятій території краю.

Національний склад

Етнографічна мапа півдня Красноярського краю

Національний склад населення Красноярського краю відповідно до Всеросійського перепису 2002 був такий^[3]:

Ненці. 1860-і роки

Народ	Частка, 2002, %
Росіяни	88,95 %
Українці	2,31 %
Татари	1,5 %
Німці	1,24 %
Азербайджанці	0,66 %
Білоруси	0,61 %
Чуваші	0,57 %
Не вказали національність	0,51 %
Вірмени	0,37 %
Мордва	0,25 %
Ненці	0,21 %
показані народи з чисельністю 0,2 %

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 15 тисяч 2005

Красноярськ 917,2 Дивногорськ 30,1 Норильськ 131,9 Каєркан 27,3 Ачинськ 115,5 Дудінка 25,2 Канськ 102,0 Боготол 23,2 Желєзногорськ 94,2 Березівка 21,1 Зеленогорськ 69,2 Єнісейськ 19,5 Мінусінськ 68,7 Бородіно 19,0 Лісосибірськ 64,9 Шушенське 18,6 Талнах 58,2 Іланський 16,5 Назарово 54,9 Ужур 16,5 Шарипово 39,4 Кодинськ 15,1 Сосновоборськ 30,7

Адміністративно-територіальний устрій

Райони Красноярського краю		Міста крайового підпорядкування	Адміністративна карта
Абанський район Ачинський район Балахтинський район Березівський район Бірилюський район Боготольський район Богучанський район Великомуртинський район Великоулуйський район Дзержинський район Евенкійський район Ємельяновський район Єнісейський район Єрмаковський район Ідринський район Іланський район Ірбейський район Казачинський район Канський район Каратузький район Кежемський район Козульський район Краснотуранський район Курагінський район Манський район Мінусінський район	Мотигінський район Назаровський район Нижнеїнгаський район Новоселовський район Партизанський район Північно-Єнісейський район Піровський район Рибинський район Саянський район Сухобузимський район Таймирський район Тасеєвський район Туруханський район Тюхтетський район Уярський район Ужурський район Шариповський район Шушенський район	Ачинськ Бородіно Дивногорськ Єнісейськ Заозерний Зеленогорськ Желєзногорськ Ігарка Канськ Красноярськ Лісосибірськ Назарово Норильськ Сосновоборськ	Адміністративно-територіальний устрій Красноярського краю

Також до складу Красноярського краю адміністративно входить низка островів, зокрема острів Кішка.

Економіка

Природні ресурси

Північний олень

Красноярський край — один із найзабезпеченіших природними ресурсами регіонів країни.

Край має істотний гідроенергопотенціал, сконцентровано 10 % російських запасів деревини.

Корисні копалини

У краї зосереджене понад 95 % російських запасів нікелю й платиноїдів та понад 20 % золота. Масштабний вуглевидобуток здійснює Красноярскуголь у Кансько-Ачинському, значний Тунгуський кам'яновугільний басейн, нафтогазові родовища Юрубченського блоку, велике Ванкорське нафтогазове родовище.

Одне з найбільших у світі Горевське родовище свинцю (42 % російських запасів). Розробляються Абагаське залізорудне родовище, Курейське й Ногінське родовища графіту. Перспективно найбільше в країні Чуктуконське родовище рідкісноземельних елементів, готове до освоєння Пороженське марганцевих руд, алюмінієвих (Чадобедська група родовищ бокситів) й уранових руд (Курагінське й Каратузьке родовища), в Єнісейській затоці родовища газу й газоконденсату Ванкорського блоку.

Усього в Красноярському краї виявлено понад 10 тисяч родовищ і рудовиявлень різних корисних копалини.

Ліс і лісове господарство

Площа лісового фонду Красноярського краю становить 168,1 млн га. Ліси покривають 69 % території краю. Запаси промислової деревини оцінюються в 14,4 млрд м³, що становить 18 % загальноросійських запасів деревини. Більше половини лісів краю припадає на модрину, близько 17 % на ялину і ялицю, 12 % на сосну і більше 9 % — на кедр. Ліси краю на 88 % складаються з хвойних порід.

Промислове значення мають: соболь, вивірка лісова, песець, лисиця руда, горностай, а також дикий північний олень. Популяція дикого північного оленя оцінюється в 600 тисяч голів.

Всього в краю мешкає 342 види птахів і 89 видів ссавців.

У річках краю водиться близько 30 видів промислових риб: осетер, стерлядь, таймень, харіус, сиг та інші.

Валовий регіональний продукт

Валовий регіональний продукт (далі ВРП) Красноярського краю в 2007 році оцінюється в 721,2 мільярда рублів (+105,5 % до попереднього року). Промисловість (оброблювальна і добувна) виробляє 60,4 % обсягу ВРП, транспорт і зв'язок — 8,1 % ВРП, торгівля і послуги — 6,7 %, будівництво — 6,1 %, сільське господарство — 4,9 %.

На частку Красноярського краю припадає 3,2 % всього обсягу промислової продукції виробленної на території Росії.

Енергетика

Красноярська ГЕС

Красноярський край має найбільші в Росії гідроенергетичний потенціал. На Єнісеї побудовані одні з найбільших у світі гідроелектростанцій. На території краю розташовані 20 діючих електростанцій, а 1 будується.

У краю побудовані і будуються ГЕС:

• Красноярська (20 млрд кВт·ч/рік);
• Богучанська, будується (18 млрд кВт·ч/рік);
• Курейська (2,6 млрд кВт·ч/рік);
• Усть-Хантайська (2 млрд кВт·ч/рік).

Існують проекти Евенкійської ГЕС, Нижньоангарських ГЕС і Кулюмбінського каскаду ГЕС. Законсервовано будівництво Нижньокурейської ГЕС.

На вугіллі Кансько-Ачинського вугільного басейну працюють: Берьозовська (7 млрд кВт·ч/рік), Назаровська, Заозерна і Красноярські ГРЕС.

Місто Норильськ забезпечує енергією Норильська ТЕЦ.

Встановлена потужність електростанцій Красноярської енергосистеми становить 13,9 млн квт, питома вага ГЕС в структурі встановленої потужності — 52 %. У 2007 році виручка підприємств електроенергетики краю склала 50,8 млрд рублів.

Кольорова металургія

Великі енергетичні ресурси краю дозволили створити великий металургійний комплекс: Красноярська ГЕС — Красноярський алюмінієвий завод — Ачинській глиноземний комбінат — Красноярський алюмінієво-металургійний завод (КрАМЗ).

Підприємства Красноярського краю виробляють близько 27 % російського первинного алюмінію; Норильський нікель проводить більше 70 % російській міді, 80 % нікелю, 75 % кобальту, більше 90 % металів платинової групи.

У 2007 році металургія краю (кольорова і чорна) виготовила продукції на 399,1 млрд рублів.

Машинобудування і металообробка

Красноярський завод комбайнів

Машинобудування займає в Красноярському краї друге місце за кількістю створених робочих місць.

Машинобудівні підприємства Красноярського краю виробляють продукцію як цивільного, так і оборонного призначення:

• зернозбиральні комбайни і сількогосподарчу техніку — Красноярський завод комбайнів, Назаровській завод с/г машинобудування;
• лісонавантажувачі, лісовалочні машини та ін. — Кралісмаш;
• побутові холодильники — «Бірюса»;
• мостові крани до 200 тонн — «Сибтяжмаш»;
• ракетно-космічна техніка — ФДУП «Красмаш», ВАТ «ІСС» імені академіка М. Ф. Решетнева";
• річкові судна — Красноярська судноверф;
• радіоелектронне устаткування;

та інше.

У 2007 році машинобудівні підприємства краю виготовили продукції на 27,1 млрд рублів.

Хімічна промисловість

Хімічна промисловість краю виробляє:

• бензин і нафтопродукти — Ачинський нафтопереробний завод;
• каучуки — Красноярський завод синтетичного каучуку;
• автомобільні і авіаційні шини — Красноярський шинний завод;
• етанол — «Красноярський біохімзавод», «Канський біоетанол»;
• пеніцилін і ін. лікарські препарати — Красфарма

Припинене виробництво синтетичних волокон. Продовжує працювати державний хімічний комбінат «Єнісей».

Хімічна промисловість краю в 2007 році виробила продукції на 7,7 млрд рублів.

Атомна промисловість

У 1950-і роки в краю побудовано місто Желєзногорськ і Красноярський гірничо-хімічний комбінат. Місто Зеленогорськ і Електрохімічний завод.

Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

Лісова промисловість займає третє місце в краю за кількістю створених робочих місць (після металургії і машинобудування). У лісозаготівлі і деревообробці працюють близько 400 підприємств. Найбільші з них: ТОВ «Енісейський ЦПК», ВАТ «Лесосибірський ЛДК», ТОВ «Енісейлісозавод», ЗАТ «Новоєнісейський ЛХК», ТОВ «ДОК Єнісей», ТОВ «Канський ЛДК» і ін. Вони випускають: ДВП, ДСП, пиломатеріали, в 2007 році почалося виробництво МФД, паливних пеллет. У 2007 році виручка підприємств в обробці деревини і виробництві виробів з дерева склала 9,7 млрд рублів.

Обсяг виробництва в целюлозно-паперовому виробництві і поліграфічній діяльності в 2007 році склав 3,2 млрд рублів.

Планується будівництво трьох целюлозно-паперових комбінатів.

Інша промисловість

У краю ведуть діяльність найбільші фінансово-промислові групи:

• «Базовий елемент» (РУСАЛ Красноярський алюмінієвий завод, Ачинський глиноземний комбінат, Красноярський ЦПК)
• «Інтеррос» («Норильський нікель»)
• «Євраз груп» (Краснокаменський і Ірбінський залізні копальні, лісовий комплекс)
• «Група МДМ» — СУЕК (видобуток вугілля, енергетика)

Крім того, значні підприємства:

• Горевський гірничо-збагачувальний комбінат (свинцево-цинкові руди)
• Північно-Ангарський гірничо-металургійний комбінат (магнезитові руди)
• Крастяжмаш
• Красноярський завод кольорових металів ім. Гулідова
• Зеленогорській електрохімічний завод
• Красноярський цементний завод

Транспортна інфраструктура

Красноярський край є великим транспортно-розподільним і транзитним вузлом Сибірського федерального округу. Транспортний комплекс краю представлений всіма видами транспорту, включаючи трубопровідний.

• Транссибірська залізнична магістраль, Норильська залізниця і покинута ділянка (Ігарка — Долгий) трансполярної магістралі; проектується Північно-Сибірська залізнична магістраль;
• Автомобільні траси М53 Байкал (Новосибірськ — Іркутськ) і М54 Єнісей (Красноярськ — Кизил — Монголія)
• Північний морський шлях і судноплавство по Єнісею (Єнісейське річкове пароплавство)
• Річкові порти: Красноярський річковий порт, Лісосибірський порт, Єнісейський порт, морський порт в Ігарці
• Розвинений авіатранспорт: 26 аеропортів зокрема найбільший міжнародний аеропорт Ємельяново в м. Красноярськ
• Край перетинають дві нитки нафтопроводу Іркутськ—Анжеро-Судженськ
• Магістральні ЛЕП: Братська ГЕС — Красноярська ГЕС — Новосибірськ; Красноярська ГЕС — Саяно-Шушенська ГЕС

Об-Єнісейський канал не діє з 1942 року.

Транспортні компанії

Найбільші транспортні компанії Красноярського краю:

• Красноярська залізниця
• Єнісейське річкове пароплавство
• Авіакомпанія «Красноярські авіалінії» — «Красейр»
• Сибавіатранс
• Востоксибпромтранс

Основним видом транспорту залишається залізниця. 94 % вантажів перевозяться залізницею. У 2007 році підприємствами транспорту перевезено 418,5 млн осіб.

Зв'язок

У краю діє 220 операторів зв'язку. У 2007 році вони здійснили послуг на 20,98 млрд рублів. Рівень телефонізації склав 164 стаціонарних телефону на 1000 осіб.

Будівництво

Інтенсивний розвиток великої промисловості дозволив створити в Красноярському краї могутній будівельний сектор.

Найбільші підприємства:

• Бамтоннельстрой
• Кульбитстрой
• Красноярський і Ачинській цементні заводи
• ВАТ «Желєзобетон»
• ВАТ «Уяржелезобетон»
• ВАТ «Красноярський завод ЗБВ-1»

У 2007 році в краю було побудовано 1 млн 159 тис. м² нового житла, що становить 0,4 м² на людину. У Красноярську було побудовано 762,9 тисяч м² нового житла. У 2007 році середня вартість будівництва одного квадратного метра житлових будинків склала по краю 18 256 рублів, по Красноярську — 21 831 рубель. Середня ціна одного квадратного метра загальної площі квартир по Красноярському краю на первинному ринку житла в грудні 2007 року склала 40 400 рублів, на вторинному ринку — 40 100 рублів.

Сільське господарство

На гербі Красноярського краю зображений лев з серпом і лопатою. Серп і лопата відображали головне заняття жителів — землеробство і видобуток копалин, в першу чергу — золото.

Клімат Мінусінської улоговини вважається найкращим у Сибіру — тут вирощують найкращі в Сибіру овочі і фрукти. Більше 50 % краєвого обсягу сільськогосподарського виробництва припадає на райони, розташовані в центральній і південно-західній частинах краю: Назаровський, Ємельяновський, Ужурський, Березівський, Шушенський, Манський, Балахтінський, Шариповський, Мінусінський, Краснотуранський.

У 2007 році підприємства краю виробили сільськогосподарській продукції на 41,6 млрд рублів. По врожайності зернових культур край займає 1 місце в Сибірському федеральному окрузі — 19,8 ц/га. Виробництво худоби і птиці в 2007 році склало 173,4 тис. тонн, виробництву молока 659,5 тис. тонн.

Рослинництво

Загальна посівна площа сільськогосподарських культур в господарствах краю 2007 року становила 1493 тисячі гектарів. Обсяг виробництва зерна збільшився в порівнянні з 2006 роком на 21,9 % — до 1811 тисяч тонн у вазі після доопрацювання. Урожай картоплі становив 1058,4 тисячі тонн, овочів — 286,1 тисячі тонн.

У 2007 році в краю вироблено продукції рослинництва на 20,9 млрд рублів.

Тваринництво

У 2007 році в краю вироблено продукції тваринництва на 20,7 млрд рублів.

Поголів'я великої рогатої худоби в 2007 році становило 412,1 тис. голів, поголів'я свиней — 363,4 тис. голів.

Виробництво молока в 2007 році склало 644,8 тис. тонн. Надій молока на одну корову — 3711 кілограм. Яєць проведено 683,1 млн штук.

Перспективи економічного розвитку

Основні середньострокові перспективи економічного розвитку краю пов'язані з планами розвитку Нижнього Приангар'я. Адміністрація Красноярського краю розробила проект «Комплексний розвиток Нижнього Приангар'я». Створена Корпорація розвитку Красноярського краю.

На першому етапі планується побудувати: Богучанську ГЕС, залізницю Карабула — Ярки, моста через Ангару в районі села Ярки, реконструювати автошляхи Канськ — Абан, Богучани — Кодінськ. Алюмінієвий завод потужністю 600 тисяч тонн в Богучанському районі, лесоперерабативающий комплекс потужністю 720 тисяч тонн целюлози в районі села Ярки.

На другому етапі: Тагарське металургійне об'єднання, Горевське металургійне об'єднання, газопереробний і газохімічний комбінати в Богучанському районі, цементний завод на базі Чадобецького глиноземного комбінату.

Культура

У Красноярському краї діють:

• 12 професійних театрів і Красноярська краєва філармонія;
• 124 дитячих музичних, художніх, хореографічної школи і школи мистецтв;
• 1192 краєвих державних і муніципальних бібліотек;
• 49 музеїв
• 148 кінотеатрів і кіноустановок
• Красноярський цирк

Театри

На території Красноярського краю розташовані театри:

• Драматичний театр ім. А. С. Пушкіна (Красноярськ);
• Красноярський державний театр музичної комедії;
• Красноярський державний театр опери і балету;
• Красноярський державний молодіжний театр "ТЮЗ";
• Красноярський краєвий театр ляльок;
• Лесосибірський міський театр «Поїск»;
• Норильський Заполярний театр драми імені Вол. Маяковського
• Мінусінський міський драматичний театр
• Ачинський міський драматичний театр
• Канський міський драматичний театр
• Желєзногорський театр оперети

У театрах Красноярського краю грали відомі актори: Г. С. Жженов і І. М. Смоктуновський — в Норильському Заполярному театрі драми імені Вол. Маяковського. І. М. Смоктуновсикий вчився в студії і працював у Красноярському драматичному театрі ім. А. З. Пушкіна. Д. О. Хворостовський співав у Красноярському державному театрі опери і балету. На сцені Мінусінського драматичного театру ставив свої п'єси і грав у них письменник В. Г. Ян (Янчевецький).

Музеї

У 1877 році Микола Михайлович Мартьянов створив у Мінусінську один з перших у Сибіру краєзнавчих музеїв — Мінусінський краєзнавчий музей. У 1883 році відкритий краєзнавчий музей у Єнісейську. Музей створений Л. И. Китмановим і Н. У. Скорняковим. Один з найбільших у Росії краєзнавчих музеїв Красноярський краєзнавчий музей був відкритий 12(25) лютого 1889 року.

Спорт

У Красноярському краю функціонують 5299 спортивних споруд. У 2007 році красноярськими спортсменами на всеросійських і міжнародних змаганнях було завойовано 116 медалей. У 2007 році в краю було проведено 360 краєвих спортивно-масових заходи і більше 20 всеросійських і міжнародних змагань.

Туризм

У 1978 році в Австрії побудований 4-палубний круїзний теплохід «Антон Чехов». По Єнісею починали проводитися туристичні круїзи з Красноярська до Ігарки.

Велика кількість туристів відвідує Шушенське і міжнародний фестиваль етнічної музики «Саянське кільце».

Значний туристичний потенціал має Єнісейськ, який в XIX столітті був найкращим повітовим містом Росії.

Особистості

• Колмаков Віктор Павлович (1913–1973) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри криміналістики (1952—1957) Харківського юридичного інституту.

Примітки

1. Оценка численности населения Красноярского края с учетом предварительных итогов ВПН-2010 по городским округам и муниципальным районам в соответствии с административно-территориальным устройством^{[недоступне посилання з липня 2019]}
2. Єнісейський енциклопедичній словник
3. National Composition of Population for Regions of the Russian Federation (англійською) . Russian All-Population Census. 2002. Архів оригіналу (XLS) за 17 лютого 2007. Процитовано 20 липня 2006.

Література

• Итоги социально-экономического развития Красноярского края в 2007 году. Красноярск: Администрация Красноярского края, 2008.
• Михеева Е. Е., Михеев В. Е., Плющ И. В. Водные ресурсы Енисейского региона. Красноярск, 2004.
• Безруких В. Физическая география Красноярского края // Красноярск: Красноярское книжное издательство, 1994
• Корытный Л. М. Реки Красноярского края. Красноярск, 1991.
• Урванцев Н. Н. Таймыр — край мой Северный. М.: Мысль, 1978.

Посилання

• Красноярський край — офіційний портал [Архівовано 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Законодавчі Збори Красноярського краю (рос.)
• Новини Красноярського краю [Архівовано 7 липня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Красноярський край в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
• Мій Красноярськ — народна енциклопедія [Архівовано 24 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Красноярський інтернет-портал — всі сайти Красноярського краю [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
• Електронна мапа Красноярського краю [Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Вузкоколійні залізниці Красноярського краю^{[недоступне посилання]} на «Сайті про залізниці» Сергія Болашенко (рос.)

Карське море	Північний Льодовитий океан	Море Лаптєвих
Ямало-Ненецький автономний округ  Ханти-Мансійський автономний округ — Югра		Республіка Саха
Томська область  Кемеровська область	Хакасія  Тува	Іркутська область