Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.
Площа краю склала 1 263 500 км², населення нараховувалося 8 114 990 осіб (міського населення 1 294 100 чоловік), 172 райони (15 районів Хакасії, Ойротії), 4 390 сільських рад, 18 570 населених пунктів (24 міста, 10 робочих селищ, 4 дачних селища).
В 1931 році у краї після перегляду мережі сільських рад було ліквідовано 549 дрібних сільських рад.
В 1932 році у краї було ліквідовано ще 451 сільська рада, до складу краю включений Наримський округ. Скасовано 23 райони.
В 1933 році ліквідовано 47 сільських рад. Відновлено Тарський округ.
10 квітня1933 року ВЦВК ухвалив «ліквідувати Краснинський і Томський райони» краю.[2]
Постановою ВЦВК від 7 грудня1934 року Тарський округ, Омський, Ісіль-Кульський, Називаевск, Крутінскій, Тюкалинськ, Большереченский, Іконніковскій, Любинський, Щербакульскій, Павлоградський, Черлакскій, Кульчинський, Усть-Ішимський райони краю передані до складу утвореної Омської області. Хакаський автономний округ, Ачинский, Бірілюсском, Боготольський, Єрмаковський, Каратузське, Курагинский, Краснотуранський, Минусинский, Назаровський, Ужурський, Усинський райони включені в утворений Красноярський край[3].
До 1937 року Західно-Сибірський край включав в себе територію нинішніх Кемеровської, Новосибірської, Томської областей, Алтайського краю і Республіки Алтай.
Постановою ЦВК CCCP від 28 вересня1937 року Західно-Сибірський край був розділений на Новосибірську область з центром в Новосибірську (в межах існуючих нині Кемеровської, Новосибірської і Томської областей) та Алтайський край з центром в Барнаулі (в межах існуючих нині Алтайського краю і Республіки Алтай)[4].
15 січня1938 року Верховна Рада СРСР затвердила створення Алтайського краю і Новосибірської області. Через півроку Верховна Рада РРФСР підтвердила скасування краю, внісши зміни до конституції.[5]
Населення
Станом на 1 січня1931 року в краї проживало 8 307 300 осіб (1 180 900 міське населення, 7 126 400 сільське населення). Щільність населення 6,7 осіб на 1 км². Національний склад: росіяни 77,9%, українці 10,6%, білоруси 2,9%, мордва 1,4%, німці 1%, татари 1%, інші 6,1%. Площа краю становила 1 243 586 км².
Станом на 1 січня 1933 населення краю складала 6140,8 тис. осіб.
Станом на 1 січня 1935 населення краю склала 10485 тис. осіб.
Західносибірський край був регіоном для виселення розкуркулених селян України[6].
У 1930 у Західносибірський край було переселено, згідно з довідкою ОДПУ №5, 6556 українських родин у складі 23 985 членів сімей[7].