Кіровська область
Кі́ровська óбласть (рос. Ки́ровская о́бласть) — область в Російській Федерації. Входить до складу Приволзького федерального округу.
- Площа — 120,8 тис. км²
- Населення області становить 1442,9 тис. осіб (2006). Густота населення — 12,0 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 71,6 % (2006)
- Етнічний склад: основне населення — росіяни — 91,8 %, також мешкають марійці — 2,6 %, татари — 2,2 %, удмурти — 1,4 % й інші
- Адміністративний центр області — місто Кіров
Історія
Кіровська область виділено зі складу Горьківського краю 7 грудня 1934 року. До 1936 — Кіровський край, із грудня 1936 — Кіровська область.
Систему органів державної влади Кіровської області становлять:
- Законодавчі Збори Кіровської області — вищий і єдиний законодавчий (представницький) орган державної влади області
- Губернатор Кіровської області — вища посадова особа області
- Уряд Кіровської області — вищий виконавчий орган державної влади Кіровської області
- Інші органи виконавчої влади Кіровської області, утворені Урядом області відповідно до Статуту й законів області
- Судова влада здійснюється судами й світовими суддями, що діють на території області відповідно до федеральних законів
Адміністративний поділ
№ п/п
|
Район, округ
|
Площа, км²
|
Населення, осіб (2010[2])
|
Населення, осіб (2017[3])
|
Адміністративний центр
|
2
|
Афанасьєвський район
|
5230,00
|
13848
|
12547
|
смт Афанасьєво
|
3
|
Білохолуницький район
|
4235,96
|
19890
|
17556
|
місто Біла Холуниця
|
5
|
Верхньокамський район
|
10370,00
|
32669
|
27783
|
місто Кірс
|
6
|
Верхошижемський район
|
2415,00
|
9483
|
8800
|
смт Верхошижемьє
|
7
|
Вятсько-Полянський район
|
907,71
|
30659
|
28003
|
місто Вятські Поляни
|
8
|
Даровський район
|
3757,00
|
11829
|
10201
|
смт Даровський
|
9
|
Зуєвський район
|
2820,00
|
22586
|
19897
|
місто Зуєвка
|
11
|
Кільмезький район
|
3106,40
|
13086
|
11409
|
смт Кільмезь
|
12
|
Кірово-Чепецький район
|
2210,27
|
21317
|
22140
|
місто Кірово-Чепецьк
|
13
|
Котельницький район
|
3978,78
|
15799
|
13485
|
місто Котельнич
|
14
|
Кумьонський район
|
1911,45
|
17350
|
16479
|
смт Кумьони
|
15
|
Леб'язький район
|
1336,00
|
8700
|
7371
|
смт Леб'яже
|
16
|
Лузький район
|
5360,00
|
18688
|
15997
|
місто Луза
|
17
|
Малмизький район
|
2190,00
|
26757
|
23533
|
місто Малмиж
|
18
|
Мурашинський район
|
3430,00
|
12905
|
11204
|
місто Мураші
|
19
|
Нагорський район
|
7236,00
|
10336
|
8578
|
смт Нагорськ
|
20
|
Немський район
|
2158,00
|
7983
|
6928
|
смт Нема
|
22
|
Омутнінський район
|
5168,00
|
44793
|
40915
|
місто Омутнінськ
|
23
|
Опаринський район
|
6042,86
|
11795
|
9760
|
смт Опаріно
|
24
|
Оричивський район
|
2490,00
|
30781
|
29680
|
смт Оричі
|
25
|
Орловський район
|
1988,78
|
12934
|
12225
|
місто Орлов
|
26
|
Піжанський район
|
1160,20
|
11242
|
9773
|
смт Піжанка
|
27
|
Підосиновський район
|
4265,00
|
17009
|
14247
|
смт Підосиновець
|
28
|
Санчурський район
|
1490,00
|
10080
|
8406
|
смт Санчурськ
|
29
|
Свічинський район
|
1773,00
|
8517
|
7297
|
смт Свєча
|
30
|
Слободський район
|
3711,56
|
30174
|
30730
|
місто Слободський
|
31
|
Совєтський район
|
2330,00
|
27302
|
25146
|
місто Совєтськ
|
32
|
Сунський район
|
1260,00
|
6784
|
5910
|
смт Суна
|
33
|
Тужинський район
|
1530,00
|
7688
|
6592
|
смт Тужа
|
34
|
Унинський район
|
2130,00
|
9178
|
7934
|
смт Уні
|
35
|
Уржумський район
|
3025,32
|
27075
|
24096
|
місто Уржум
|
37
|
Шабалінський район
|
3915,58
|
10854
|
9365
|
смт Ленінське
|
38
|
Юр'янський район
|
3031,00
|
20128
|
19025
|
смт Юр'я
|
39
|
Яранський район
|
2431,27
|
26899
|
23753
|
місто Яранськ
|
1
|
Вятсько-Полянський міський округ
|
28,34
|
35162
|
32817
|
місто Вятські Поляни
|
2
|
Кірово-Чепецький міський округ
|
53,36
|
80921
|
73279
|
місто Кірово-Чепецьк
|
3
|
Кіровський міський округ
|
757,00
|
498381
|
527733
|
місто Кіров
|
4
|
Котельніцький міський округ
|
29,20
|
24979
|
23966
|
місто Котельніч
|
5
|
Первомайський міський округ
|
840,22
|
6147
|
6534
|
смт Первомайський
|
6
|
Слободський міський округ
|
49,60
|
34460
|
33115
|
місто Слободський
|
Найбільші населені пункти
Населені пункти з кількістю мешканців понад 8 тисяч 2007
|
Кіров |
466,3 |
Біла Холуниця |
11,5 |
Кірово-Чепецьк |
86,0 |
Луза |
11,4 |
Вятські Поляни |
39,0 |
Уржум |
11,4 |
Слободський |
35,1 |
Кірс |
11,3 |
Котельнич |
27,0 |
Нолінськ |
10,5 |
Омутнінськ |
25,0 |
Вахруші |
10,5 |
Яранськ |
19,7 |
Малмиж |
9,0 |
Совєтськ |
16,5 |
Первомайський |
8,9 |
Сосновка |
12,3 |
Муригіно |
8,3 |
Зуєвка |
12,3 |
Оричі |
8,0 |
|
Географічна зона
Область, одна з найбільших у Нечорноземній зоні Російської Федерації, розташована на північний сході європейської частини Росії. Рельєф області — горбистий, у центральній частині області — Вятські Ували, на північний сході — Верхньокамська височина, на півночі — Північні Ували. Головні річки — річки басейну Волги (Вятка, Кама).
Клімат
Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня -14°С, середня температура липня +17°С; кількість опадів — близько 500 мм на рік. Область належить до зони достатнього зволоження.
Природні ресурси
Основу природно-ресурсного потенціалу області становлять ліс (в основному хвойні породи), фосфорити, торф, хутро, водні й земельні ресурси. Зустрічається винятково рідкий мінерал волконскоїт. Широко поширені родовища торфу. Великі запаси нерудної мінеральної сировини: вапняків, мергелів, глин, пісків і гравію. В останні десятиліття на сході області виявлені незначні промислові запаси нафти, а також поклади бентонітових глин. В області перебуває найбільше в Європі В'ятсько-Камське родовище фосфоритів. Область багата мінеральними джерелами й лікувальними брудами.
Промисловість
Основні галузі промисловості: машинобудування й металообробка; кольорова й чорна металургія, хімічна; мікробіологічна, лісова, деревообробна й целлюлозно-паперова; легка, харчова промисловість.
Сільське господарство
Провідної товарною галуззю в сільськогосподарському виробництві є тваринництво, переважно молочно-м'ясного напрямку. Основні вирощувані сільськогосподарські культури: зернові, картопля, льон і городина. У структурі зернових переважають озиме жито й фуражні культури. Сільськогосподарське виробництво забезпечує продовольчу безпеку області. До 20 % продукції тваринництва вивозиться за межі області, в основному в північні регіони країни.
Народні промисли
Область славиться художніми народними промислами: димковською писаною глиняною іграшкою, виробами з капу-кореня, соломки, соснового кореня, дерева, лози, кукарськими мереживами, керамікою.
Транспорт
У Кірові є цивільний аеропорт Победілово.
Через Кіровську область проходять залізничні магістралі, що зв'язують центр Росії з Уралом, Сибіром і Далеким Сходом, північні регіони — з південними регіонами (Кіров—Котлас). Загальна довжина залізниць — 1098 км.
Розвинена мережа автомобільних доріг із твердим покриттям довжиною 9086 км.
Основною водною магістраллю є річка Вятка. Довжина експлуатованих водних шляхів по Вятці та її притоках — 1800 км.
Уродженці
Примітки
Джерела
|
|