Територію теж можна вважати своєрідним ресурсом. Вона слугує просторовою основою для розміщення всіх галузей господарства. Територія вже стає своєрідним дефіцитом, особливо в невеликих за площею, проте з численним населенням, країнах (Японія, Нідерланди, Данія)[1]. Див. також: польдери, антропогенний ландшафт.
Землі, схильні до ерозії, засолення, заболочування, латеритні та гіпсова кори та ін
4,5
3
Суша в цілому
149
100
Земельний фонд планети становить 13 400 млн га. Найбільша його частка (25%) припадає на Азію, найменша (6%) — на Австралію та Океанію. Найбільша частка пасовищ припадає на Африку (24%). Орні землі (11% земельного фонду) дають 88% продуктів харчування. Пасовища та луки, що займають 26% земельного фонду, дають ще 10% продуктів[1].
Країни та регіони неоднаково забезпечені земельними ресурсами, особливо це стосується сільськогосподарських земель. На Євразію припадає 59% світової ріллі, на Північну та Центральну Америку — 15%, на Африку — 15%, на Південну Америку — 8%, на Австралію — 3%. Більша частина (80%) світової ріллі розміщена в посушливій зоні. Найбільша частка пасовищ — у країнах Африки (24%) та Азії (18%)[1].
Середньосвітовий показник забезпеченості сільськогосподарськими землями на особу становить — 0,23 га. В різних країнах цей показник суттєво відрізняється. В Австралії він становить 2,45 га на особу, Канаді — 1,48 га, Україні — 1,07 га, Росії — 0,9 га. У Китаї, Бангладеш та Бельгії на кожного мешканця припадає 0,07 га, у Єгипті — 0,05 га, у Японії — 0,03 га[1].
Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок прискореної ерозії, дефляції та інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель. Спустелення загрожує території площею 4,5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн осіб. Пустелі інтенсивно поширюються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Америки. Швидкість зникнення лісів становить 6 — 20 млн га на рік.
Земельні ресурси України
Структура земельних ресурсів природних регіонів України[3]
Частка земель сільгосппризначення у структурі земельного фонду)
Найбільші площі сільськогосподарських угідь в Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях; найменші — в Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській. Найбільше орних земель у Дніпропетровській, найменше — в Закарпатській областях.
Під складування промислових і побутових відходів, будівництво та для інших потреб щороку відводиться 5—6 тис. га земель, значну частину яких становлять орні землі.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 8 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Закон України «Про охорону земель» (ст. 1) м. Київ, 19 червня 2003 року N 962-IV.
Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. [ISBN 5-330-01950-8]
Література
Земельні ресурси: Навчальний посібник / Паньків З. П. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 272 с.
Моніторинг земель : підручник / А. Сохнич, М. Богіра, В. Горлачук [та ін.] ; ред. А. Я. Сохнича ; Акад. наук вищ. освіти України, Акад. екон. наук України, Міжнар. акад. наук екології і безпеки життєдіяльності, Львів. нац. аграр. ун-т. – Львів, 2008. – 264 с. : іл., табл. – (Серія: Управління земельними ресурсами).
Охорона і раціональне використання земельних ресурсів : навч.-метод. посіб. [для студентів ВНЗ] / Лико Д. В. [та ін.] ; Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. — Херсон : Олді-плюс, 2016. — 663 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 634—643 (95 назв). — ISBN 978-966-289-099-0
Посилання
Земельні ресурси // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 97.
