Розміщення продуктивних сил

Розмі́щення продукти́вних сил (скорочено — РПС) — розподіл продуктивних сил територією відповідно до природних, соціальних і економічних умов її окремих частин і районів, що визначається особливостями суспільного й територіального поділу праці. Галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об'єктом вивчення є продуктивні сили, а предметом — їх територіальний стан і розвиток.

Розміщення продуктивних сил як поняття і як напрям наукових досліджень сформувалося у радянській економічній науці. Ніде і ніколи західна економічна наука про розміщення господарства і регіони не використовувала подібної термінології. Там цей науковий напрям називався або економічною географією, або пізніше — регіональною економікою. Можливо, виокремлення РПС як наукової дисципліни було зумовлено відомчою конкуренцією між окремими гілками науки, яка була характерна для того часу (міністерства і відомства постійно боролися між собою за фінанси та інші блага, котрі централізовано розподілялися через систему Держплану СРСР).^[1]

Див. також

• Задача Вебера
• Модель Алонсо
• Нова економічна географія
• Просторове планування

Примітки

1. Качан Є. П. (ред.) (2003). "Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України". 

Література

1. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л. Л., Горленко І. О., Євтушенко Г. І. — К., 2000 — 264 с.
2. Розміщення продуктивних сил: (теорія, методи, практика) / Ю. І. Стадницький [та ін.] ; Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л.: Центр Європи, 2002. - 252 с.: рис. - ISBN 966-7022-33-1