Чувашія

Чуваська Республіка
рос. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې Чувашская Республика
Прапор Чувашії Герб Чувашії Гімн Чувашії^d
Країна	Росія
Фед. округ	Приволзький
Адмін. центр	Чебоксари
Глава	Oleg Nikolaev^d[1]
Дата утворення	13 лютого 1992
Оф. вебсайт	cap.ru​(рос.)
Географія
Координати	55°27′34″ пн. ш. 47°05′46″ сх. д.
Площа	18 300 км² ^(74-а)
• внутр. вод	1,5 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	1167061 [2] ^(40) (2024)
Густота	68,3 осіб/км²
Оф. мови	російська, чуваська
Економіка
Економ. район	Волго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2	RU-CU
ЗКАТО	97
Суб'єкта РФ	21
Телефонний	(+7)
Карти
Чувашія у Вікісховищі

Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Столиця — м. Чебоксари.

Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.

Утворено 24 червня 1920.

Географічне положення

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія

Історія Чувашії

Імперія гунів (434 — VI ст.)

Велика Болгарія (632 — 668)

Хозарський каганат (650—969)

Волзька Булгарія (X ст. — 1240)

Монгольське вторгнення у Волзьку Булгарію

Золота Орда (1240—1438)

Казанське ханство (1438—1552)

Московське царство (1552—1708)

Казанська губернія (1708—1920)

Симбірська губернія (1796—1924)

Чуваська Трудова Комуна (1920—1925)

Чуваська АРСР (1925—1990)

Чуваська РСР (1990—1992)

Чувашія

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Одними з предків чувашів були стародавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. У кінці 7 століття одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці Булгарські племена вплинули через релігію та більш технологічну та культурну розвинутість на формування чувашського народу з місцевих фінських народів. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам та місцевих фінських племен (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0 % (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Народ	Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Чуваші	889,3 (67,69 %)
Росіяни	348,5 (26,53 %)
Татари	36,4 (2,77 %)
Мордва	16,0 (1,22 %)
Українці	6,4 (0,49 %)
Марійці	3,5 (0,27 %)
Білоруси	1,9
Вірмени	1,3
показани народи з чисельністю понад 1000 осіб

Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року

	населення	чуваші	росіяни	татари	мордва	українці
Чебоксари	460 838	58,8	31,5	1,0		0,5
Алатир	36 800	2,7	83,5		8,2
Канаш	44 963	52,7	32,0	8,8		0,5
Новочебоксарськ	123 093	50,0	38,8	1,3	0,6	0,7
Шумерля	31 607	21,9	65,6	2,1	2,6	0,5
Алатирський район	16 562	20,3	62,0	1,0	13,8
Аліковський район	18 271	97,5	1,8
Батиревський район	38 371	70,5	1,5	27,4
Вурнарський район	35 409	90,4	8,0
Ібресинський район	25 751	84,4	10,5	2,5	1,6
Канаський район	39 669	93,5	3,5
Козловський район	20 540	70,4	22,9	5,2
Комсомольський район	26 908	67,4	4,4	27,4
Красноармійський район	16 018	94,0	2,8
Красночетайський район	16 908	96,9	2,2
Маріїнсько-Посадський район	23 890	75,6	21,4
Моргауський район	34 649	96,1	2,8
Поріцький район	13 918	4,2	71,3		22,8
Урмарський район	25 159	94,5	3,3
Цівільський район	33 883	88,2	10,3
Чебоксарський район	60 627	90,7	7,2
Шемуршинський район	14 637	80,0	6,5	10,9	1,9
Шумерлинський район	10 614	80,9	15,8
Ядринський район	29 912	81,6	15,7
Яльчицький район	20 442	96,9	1,0	1,6
Янтіковський район	16 403	89,6	8,8

Татари

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдан Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч станом на 1 січня 2007 року

Чебоксари 442,6 Ядрин 10,2 Новочебоксарськ 125,5 Маріїнський Посад 10,2 Канаш 49,1 Ібресі 9,3 Алатир 42,7 Нові Лапсари 7,8 Шумерля 35,2 Поріцьке 6,5 (2002) Цівільськ 12,9 Урмари 6,3 Козловка 12,4 Батирево 5,7 (2002) Кугесі 11,7 Шигирдан 5,1 (2002) Вурнари 10,9

Українці в Чувашії

У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.

Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»^[3].

Адміністративний поділ

Район, міський округ	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Поселення	Населені пункти
Алатирський район	1937,38	21630	17244	14216	Алатир	16	46
Аліковський район	554,12	21745	18282	15173	Аліково	12	115
Батиревський район	943,66	41769	38620	33419	Батирево	19	56
Вурнарський район	1012,59	41417	35850	31105	Вурнари	19	102
Ібресинський район	1201,18	28377	26192	22893	Ібресі	13	57
Канаський район	981,21	42623	39708	34528	Канаш	24	108
Козловський район	516,75	26388	21649	18445	Козловка	10	68
Комсомольський район	630,30	27273	26951	24567	Комсомольське	12	54
Красноармійський район	456,39	17940	16036	13849	Красноармійське	9	89
Красночетайський район	691,56	21117	16941	13568	Красні Четаї	10	70
Маріїнсько-Посадський район	686,06	26959	23895	21562	Маріїнський Посад	12	79
Моргауський район	845,30	37100	34884	32107	Моргауші	16	177
Поріцький район	1116,86	17311	13992	11903	Поріцьке	12	37
Урмарський район	598,26	28189	25189	22204	Урмари	16	52
Цівільський район	790,80	38744	36772	35375	Цівільськ	17	139
Чебоксарський район	1178,84	58766	62920	62039	Кугесі	17	172
Шемуршинський район	799,10	16588	14759	11969	Шемурша	9	31
Шумерлинський район	1047,37	13298	10765	8495	Шумерля	11	57
Ядринський район	901,21	34456	29965	24672	Ядрин	18	126
Яльчицький район	567,20	25033	20452	16293	Яльчики	9	53
Янтіковський район	524,67	18580	16421	14069	Янтіково	10	31
Алатирський міський округ	14,70	43161	38203	34176	Алатир	-	1
Канаський міський округ	18,50	50593	45607	45222	Канаш	-	1
Новочебоксарський міський округ	51,14	126210	124392	127099	Новочебоксарськ	-	2
Чебоксарський міський округ	248,10	452221	464208	505800	Чебоксари	-	5
Шумерлинський міський округ	13,30	36239	31722	28647	Шумерля	-	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Чебоксари	440 621	453 721
2	Новочебоксарськ	125 857	124 097
3	Канаш	50 593	45 607
4	Алатир	43 161	38 203
5	Шумерля	36 239	31 722
6	Цівільськ	12 967	13 479
7	Кугесі	11 658	11 917
8	Козловка	13 054	10 359
9	Вурнари	10 929	10 086

Економіка

Природні ресурси

• Гідроелектропотенціал річки Волги в республіці неповністю реалізований на Чебоксарській ГЕС.
• Цінні чорноземні ґрунти розташовані на південному сході по межі з Республікою Татарстан, на південному заході, на захід від річки Сури і в межиріччі Великого і Малого Цивіля.

Корисні копалини

Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт

• Аеропорт Чебоксари
• Автомобільний шлях М7 «Волга»
• Автомобільний шлях Чебоксари — Ульяновськ, Цивільськ — Казань і республіканські шляхи протяжністю 2342 км
• «Південний» напрям Транссибу з одноколійними не електрофікованими гілками від депо Канаш на Чебоксари і через депо Алатир на Красний узел (Мордовія)
• Судноплавство по Сурі (не підтримується) і Волзі на всьому протязі в межах республіки, Чебоксарський річковий порт
• Нафтопровід Альметьєвськ — Нижній Новгород-2,3 138000 тонн на добу
• Нафтопродуктопровід Нижньокамський НПЗ — Альметьєвськ — Нижній Новгород-1 2500 тонн на добу
• Мережа магістральних газопроводів Ямбург — Західна межа, Ямбург — Єлець-1,2, Уренгой — Ужгород, Уренгой — Центр-1,2, Ямбург — Тула-1,2 і Нижня Тура — Перм — Нижній Новгород. Загальна продуктивність становить 810 млн м³/сек.
• Далекомагістральна ЛЕП Костромська ГРЕС — Нижній Новгород — Казань — Заїнська ГРЕС

Культура і мова

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

• Національне радіо Чувашії

Театри і філармонія

• Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова
• Чуваський державний театр опери та балету
• Державний ордена «Знак пошани» Російський драматичний театр
• Чуваський державний ордена Дружби народів театр юного глядача ім. Михайла Сеспель
• Чуваський державний театр ляльок
• Чуваська державна філармонія

Спорт

• Чемпіонат Чувашії з футболу

Влада

Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.

Чуваська Республіка — самостійний суб'єктРосійської Федерації, в межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

Див. також

• Чуваська центральна рада

Примітки

1. http://kremlin.ru/events/president/news/62694
2. Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2024.
3. Марунчак М. Українці в СССР поза кордонами УРСР. Вінніпеґ — 1974. — С. 88

Посилання

• Офіційний портал органів влади Чуваської Республіки [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чуваська Республіка в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
• Суспільство і політика в Чувашії [Архівовано 8 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Інформація про Чувашію (рос.)

	Марій Ел
Нижньогородська область		Татарстан
Мордовія	Ульяновська область	Татарстан