Гілгіт-Балтистан

Гілгіт-Балтистан
گلگت بلتستان Gilgit-Baltistan
Столиця	Гілгіт
Найбільше місто	Гілгіт
Країна	Пакистан
Межує з: сусідні адмінодиниці Хайбер-Пахтунхва ^?
Офіційна мова	Урду, англійська (офіційні) Шина, бурушаскі, Балті, Ваханська, Кховар та ін.
Населення
- повне	1,800,000 (2008)
- густота	24.8
Площа
- повна	72 971 км²
- широта	35.35
- довгота	75.9
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	1 липня 1970
Вебсайт	Офіційний вебсайт
Код ISO 3166-2	PK-GB
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гілгіт-Балтистан

Гілгіт-Балтиста́н (урду گلگت بلتستان, англ. Gilgit-Baltistan), до 2009 року Північні Території (урду شمالی علاقہ جات, англ. Northern Areas) — найпівнічніша адміністративна одиниця в межах керованої пакистанцями частини колишнього князівства Джамму та Кашмір. Межі: Афганістан на півночі, Китай на північному сході, пакистанська провінція Азад Кашмір на півдні та штат, що входить до складу Індії Джамму й Кашмір на південному сході. Територія Гілгіт-Балтистану стала єдиною адміністративною одиницею в 1970 році під назвою Північні Території, яка була сформована з об'єднання агентства Гілгіт^[en], Балтистану, і тубільних князівств Хунза та Нагар. Гілгіт-Балтистан займає територію 72 971 км² і має передбачуване населення, що наближається до 1,8 млн чол. Ця область — частина великої території Кашмір, яка є предметом територіальної суперечки між Індією, Пакистаном і Китаєм.

За проєктом китайсько-пакистанського економічного коридору планується зв'язати пакистанський глибоководний порт Гвадар з портами Південного Китаю Гуанчжоу і Фанченган, після будівництва дороги «Кашгар — Хавеліан» протяжністю 1100 км, через Хунджерабський перевал на спірній території Гілгіт-Балтістан. Займаючи площу понад 72 971 км2 з населенням понад 7864733 осіб (перепис 2023 року), Гілгіт-Балтистан може похвалитися п'ятьма з 14 восьмитисячників у світі, включаючи всесвітньо відомий К2, п'ятдесят вершин більше висоти 7000 метрів, а також трьома найдовшими льодовиками у світі за межами полярного регіону.^[1]  

Історія

Вирізані на скелях зображення, знайдені у різних місцях Гілгіт-Балтистану, особливо у селі Пассу^[en] у гірській долині Хунза^[en], свідчать про присутність у цих місцях людини ще до 2000 року до Різдва Христового.

1 листопада 2020 року прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив, що надав перехідний провінційний статус Гілгіт-Балтістану.

У Гілгіт-Балтистані діє сепаратистський рух.

Райони

Гілгіт-Балтистан адміністративно поділяється на три округи, що своєю чергою мають поділ на 14 районів. Основними політичними центрами є міста Гілгіт та Скарду.

Район	Площа (км²)[2]	Населення (2017)[2]	Адм. центри
Астор	5411	100 000	Астор
Діамер	7234	270 000	Чилас
Дарел
Тангір
Ганче	8531	160 000	Хаплу
Гізер	12 381	170 000	Гакуч
Гупіс-Ясін
Гілгіт	4208	290 000	Гілгіт
Хунза	50 000	10 109	Аліабад
Харманг	2700	50 000	Толті
Нагар	4137	70 000	Нагар-Хас
Шигар	8900	70 000	Шигар
Скарду	7100	127 579	Скарду
Ронду
	72 496	1 492 924	Гілгіт

Див. також

• Каракорумське шосе
• Каракорум

Примітки

1. Aslam, Naveed (23 травня 2023). Gilgit-Baltistan: The Jewel of Pakistan's Northern Areas. Fruit Chat (англ.). Naveed. Процитовано 22 травня 2023.
2. GILGIT-BALTISTAN [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

• Офіційний вебсайт Гілгіт-Балтистану
• Офіційний вебсайт з Управління туризму Гілгіт-Балтистану