Рельєф республіки характеризується високими хребтами, розділеними вузькими й глибокими річковими долинами, рідкими широкими міжгірськими улоговинами. Найвища гора — Бєлуха (Кадин-Бажи) — 4506 м, є найвищою точкою Сибіру.
Річкова система нараховує більше 20 тисяч водотоків із загальною довжиною більше 60 тис. км і близько 7 тисяч озер загальною площею більше 600 км². Найбільші річки — Катунь і Бія, які, зливаючись, утворюють річку Об, найбільшу річку Сибіру. Найбільше озеро — Телецьке (Алтин-Кель) із площею водного дзеркала 230,8 км² і глибиною 325 метрів.
Часовий пояс
Республіка Алтай перебуває в часовому поясі, який позначається за міжнародним стандартом як Krasnoyarsk Time Zone (KRST). Зсув відносно UTC становить +7:00. Позначення у Росії — MSK+4 або п'ята часова зона. Сезонні зміни часу тут відсутні. Фактично територія республіки розташована у шостому часовому поясі, але використовує час сьомого. Свій поясний час вона використовувала як стандартний від 1995 до 2011, та у 2014—2016 роках.
Люди оселилися у долинах Алтаю в епоху палеоліту, близько 1,5 млн років тому. Саме такий вік всесвітньо відомої Улалінської стоянки, виявленої в Горно-Алтайську.
В VIII-ІІІ століттях до н. е. Алтай населяли скіфи-пазирикці — творці алтайського звіриного стилю.
Гунно-сарматський період історії регіону починається з кінця ІІІ століття до н. е.
Владиками Центральної Азії з VI століття н. е. стають нащадки гунів, предки алтайців — тюрки.
Збережені елементи алтайського звіриного стилю в традиційному мистецтві сучасних корінних жителів підтверджують зв'язок алтайських племен з іншими давніми народами всього євразійського материка.
Алтай — прабатьківщина всіх сучасних тюркських народів світу, де в 552 році стародавні тюрки створили свою державу — каганат. Тут сформувалася мова тюрків, що одержала поширення серед всіх народів каганату завдяки появі писемності у зв'язку з державністю тюрків, відомої сьогодні як «архейська рунічна писемність». Все це послужило появі в сучасному науковому світі термінології алтайська сім'я мов (куди входять 3 більші групи: японо-корейська, тунгусо-маньчжурська, тюрко-монгольська) і дало можливість затвердитися у світовій науці науковому напрямку — алтаїстиці.
Новий час
Алтай у силу геополітичного розташування — центр Євразії — у різні історичні епохи поєднував різні етноси й культури.
Тривалий час Алтай належав до держави калмиків — Джунгарського ханства. Російські першопрохідники називали алтайців білі калмики. В 1756 p. після падіння Джунгарської держави, північний Алтай був анексований Російською державою.
ХХ століття
На початку ХХ століття у алтайців виник національно-релігійний рух, що дістав назву бурханізм. Після Лютневої революції у 1917 році була створена Алтайська гірська дума, яка у березні 1918 проголосила створення Каракорум-Алтайського округу, що у вересні того ж року увійшов до складу Сибірської республіки. Були створені також алтайські збройні формування, що вели бойові дії проти червоних партизанських загонів, сформованих з російських селян, а з грудня 1919 до 1922 року — проти Червоної армії та сил НКВС.
З 25 жовтня1990 p. статус автономної області підвищений до Горно-Алтайської АРСР, 3 липня 1991 p. — Горно-Алтайська РСР в складі Росії, із травня 1992 p. — Республіка Горний Алтай, з 12 грудня 1993 p. — Республіка Алтай.
Паралельно до органів влади був створений Курултай алтайського народу, обирається національний лідер — Ел Башчи алтайського народу. Починаючи з 2012 року Курултай розколовся на дві альтернативні організації[1].
27 вересня2003 року в шести південних районах Республіки Алтай відбувся найбільш руйнівний за останні кілька десятиліть землетрус. Його причиною стала важкопрогнозована геологічна катастрофа. В епіцентрі сила підземних поштовхів досягала 8-9 балів за шкалою Ріхтера. Після цього в Республіці була відзначена серія нових землетрусів меншої сили. Поштовхи зафіксовані навіть у Новосибірській області, Красноярському краї й Східному Казахстані.
Найбільші руйнування були в Кош-Агацькому, Улаганському, Шебалінському і Онгудайському районах Республіки Алтай. Жертв не було (лише кілька людей одержали легкі травми), але землетрус зруйнував і зашкодив понад 1,8 тисячі (за іншим даними — близько 500) житлових будинків, у яких проживали більше семи тисяч людей, а також адміністративні будинки (школи, лікарні). Збиток, нанесений республіці, склав понад мільярд рублів.
.svg)
_Autonomy.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
_1.svg){kind=small}
