Заснований в 1783 на березі Ахтіарської бухти, назва бухти від поселення Ак'яр (від кримськотатарського ак — «білий», яр — «крутий берег, обрив біля моря»).
Після анексії Кримського ханства в 1784 місто в рамках «Грецького проєкту» російської імператриці Катерини II[3] отримало назву на грецький манір — Севастополь. У перекладі з грецької себастос — «священний», «величний», «шанований», також «Себастос» це візантийський імператорський титул, аналог латинського «Август», поліс — «місто»
У 1797 р. імператор Павло I перейменував місто на Ахтіар, хоча у ті часи паралельно використовувалася назва Севастополь, про що свідчать карти того часу. 1826 року місту повернена назва Севастополь[4].
На місці Севастополя до XV ст. існувало місто Херсонес (руська версія Корсунь).
На картах початку XX ст. українською мовою зустрічався варіант написання Севастопіль[5][6].
На території Севастопольського регіону беруть початок усі три основні пасма Кримських гір: Південне пасмо — Балаклавськими висотами, Внутрішнє пасмо гряда — Мекензієвими горами, Зовнішнє пасмо — височина Кара-Тау. Помилково, найвищою точкою Севастополя, вважають гору Тарпан-Баїр (Тарапан-Баїр, Трапан-Баїр) 1094.4 метри над рівнем моря, але вершина гори знаходиться на території Бахчисарайського району. Тарпан-Баїр — це гора з куполоподібною оголеною вершиною; її південна частина переходить в схил долини Карадазький Ліс. На південно-західній околиці центрального карстового плато Ай-Петринської яйли, в 4 кілометрах на південний схід від села Родниківське. Найвищою точкою Севастопольської міської ради є гора Чуваш-Кой 1051,9 метри над рівнем моря, яка знаходиться за 1,3 км на північний схід від гори Тарпан-Баїр.
Основні типи ландшафтів: Сасик-Альмінський ковильно-степовий, рівнинно-балковий ландшафт (північна частина міста); Гераклейський зовнішньокуестовий, ксерофітно-фріганний (займає найбільшу площу); Балаклавський низькогірний, окраїно-грядовий, лісочагарниковий (район Балаклави); Байдарський підгірний, гірськоулоговинний, лісостеповій (найменший за площею, на крайньому південному сході Балаклавського району).
По території Севастополя протікають річки Бельбек, Чорна та Кача, що займають в Криму відповідно перше, друге і четверте місце за повноводності.
Узбережжя в районі Севастополя є унікальним для Криму завдяки великій кількості (понад 30) зручних, добре захищених незамерзаючих бухт. Звивисті береги найдовшої Севастопольської бухти більш ніж на вісім кілометрів йдуть углиб півострова. Скелясті миси є природними цитаделями. Севастопольська бухта вважається однією з декількох найзручніших бухт у світі.
Заповідні території Севастополя:
Козача бухта — загальнозоологічний, гідрологічний заказник всеукраїнського значення.
Мис Айя — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
Мис Фіолент — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.
Прибережний аквальний комплекс мису Фіолент.
Прибережний аквальний комплекс біля Херсонеського заповідника — гідрологічний пам'ятник місцевого значення.
Сарич-Ласпінський прибережно-аквальний комплекс — гідрологічний пам'ятник природи.
Клімат відносно м'який, морський, помірно континентальний у передгір'ях, помірно континентальний із «відтінками» субтропічного середземноморського типу на південно-східному узбережжі. Середньомісячна температура повітря протягом року завжди вища 0 °C. Найхолоднішим буває лютий +2,6 °C, найтеплішим — липень +22 °C — +24 °C.
Теплий клімат зумовив багату різноманітність міської фауни. Цвітіння при теплій зимі може розпочинається в лютому (першим цвіте мигдаль), при холодній зимі — в березні. В квітні цвітуть плодові (алича, вишня, яблуня), в травні — кущі бузка та спіреї, червоним квітками церціс європейський (або іудине дерево). Влітку найбільш яскраво цвітуть скумпія, гібіскус. Пізніше за всіх квітне ленкоранська акація: її квітки доживають до вересня.
988 року містом Херсоном (як стало іменуватися місто у візантійський час)[10] оволодів київський князь Володимир Святославич. За легендою, тут він разом із своєю дружиною прийняв християнство (щоправда, не існує ніяких історичних свідчень про місце хрещення Володимира). У 1399 році Херсон був знищений військами Золотої Орди, і його територія спочатку контролювалася князівством Феодоро, а в 1475—1781 роки Османською імперією.
У XVII ст. на березі Севастопольської бухти неподалік Інкермана виникає татарське селище Ак'яр — тобто «біла скеля», або «білий берег». Перша згадка про нього зафіксована у «Османському реєстрі земельних володінь Південного Криму 1680х років», згідно з яким у 1686 році населення Ак'яра нараховувало 23 мусульманські родини, які володіли 827,5 дьонюмами ґрунтів. Фактично Ак'яр був передмістям більшого за розмірами Інкермана і разом з ним підпорядковувався Мангупському кадилику османського Кафінського еялету.
У 1774 році, з приєднанням османських володінь на півострові Кримському ханству Ак'яр також опинився під владою хана, і за його розпорядженням у 1775 році був переданий до Бахчисарайського каймаканства.
Заснування
Марка Укрпошти «Україна. Місто Севастополь» (2005)
У 1783 році Крим був анексований Російською імперією. За розпорядженням Катерини II до західних берегів півострова був направлений фрегат «Обережний» під командуванням капітана II рангу Івана Берсенєва для вибору гавані для військового порту. Оглянувши в квітні 1783 року бухту біля Ак'яра, Берсенєв рекомендував перетворити її на базу для російських кораблів[12].
Первісно місто перейняло назву від селища Ак'яр, яке в русифікованому варіанті стало Ахтіаром. Проте це ім'я не влаштовувало імператрицю, що надавала перевагу грецьким назвам. Логічне з огляду на близькість до руїн Херсонеса пере'менування селища на честь античного попередника було вже неможливим з огляду на те, що на той час Херсоном вже було назване місто у нижній течії Дніпра. Тож місто отримало назву Севастополь (аналогічну назву мало римське місто на Кавказі, теперішнє Сухумі). Нова назва Ак'яру була присвоєна указом від 10 (21) лютого 1784 року. За цим же документом Катерина II наказала Г. О. Потьомкіну перетворити його на військову фортецю.
Російська назва складалася з двох грецьких слів Σεβαστος (Севастос) — «вельмишановний, священний» та πολις (поліс) — «місто»[14]. Себастос — еквівалент латинського титулу «Август», тому Севастополь означає і «найясніше місто», «імператорське місто»[15]. У літературі наводилися й інші переклади, наприклад, у Великій радянській енциклопедії назву переклали як «величне місто», «місто слави»[16].
1797 року імператор Павло повернув місту назву Ахтіар, яка зберігалася і за правління його сина Олександра I (попри шанобливе ставлення останнього до «бабусиної спадщини»)[18]. 1802 року Севастополь увійшов до складу новоствореної Таврійської губернії, а двома роками пізніше оголошений головним військовим портомЧорного моряРосійської імперії. Того самого 1804 року закритий комерційний порт, щоправда, його пізніше відкрили 1808 року, але 1809 року знову закрили до 1820, коли у місті відкрився порт для внутрішньої російської торгівлі[19]. Міжнародного торгового порту в Севастополі не було до 1867 року[20]. Місто було військовим, працюючим на флот. 1822 року з 25-тисячного населення Севастополя менше 500 осіб були цивільними[21].
Лише 1826 року сенатським указом місто знову перейменували на Севастополь[4]. У 1827 році розпочалися археологічні розкопки Херсонеса Таврійського, найдавнішого поселення в межах міста Севастополя.
Російська ескадра на Севастопольському рейді. Іван Айвазовський, 1846 рік.
1830 року в Севастополі сталося велике повстання, спровоковане карантинними заходами під час російсько-турецької війни 1828—1829 років, один із перших в серії холерних бунтів 1830—1831 років. Повстання почалося 3 (15) червня і швидко втягнуло матросів, солдатів, міські низи. 4 червня повсталими убитий губернатор міста Микола Столипін[22], кілька чиновників, і до 7 червня місто перебувало в руках повстанців. Після придушення повстання 1580 учасників віддані військовому суду, 7 із них — розстріляні[23].
Початок бурхливого зростання Севастополя нерозривно пов'язаний з ім'ям Михайла Лазарєва. Призначений начальником штабу Чорноморського флоту 1832 року, а пізніше — головнокомандувачем флотом, портами і військовим губернатором міста, він будує адміралтейство з підприємствами судноремонту і суднобудування на берегах Корабельної і Південної бухт[24]. Створивши таким чином виробничу базу флоту, М. П. Лазарєв приступає до реконструкції і забудови міста, для чого 25 жовтня 1840 року розроблений і прийнятий перший генеральний план Севастополя[25]. Зокрема знесена одноповерхова забудова Центрального пагорба, що носив назву «Хребет беззаконня», звільнивши місце для будинків у стилі класицизму[25]. Одночасно швидше, ніж в інших містах Криму, зростало населення Севастополя. Станом на 1850 рік воно становило 45 046 осіб, з них 32 692 — нижні військові чини[21]. Подальший розвиток міста передбачено генеральним планом 1851 року, але його виконанню завадила Кримська війна[24].
Севастополь відіграв ключову роль у Кримській війні 1853—1856 рр. 2 (14) вересня 1854 року 62-тисячна армія поєднана Великої Британії, Французької імперії та Османської імперії висадилася під Євпаторією і попрямувала до Севастополя, на захист якого стали 25 тисяч моряків і 7-тисячний гарнізон міста[26]. Визначальною була також перевага флоту нападників, через що пізніше було прийнято рішення про затоплення російських кораблів для перегородження входу в Севастопольську бухту[27].
Віктор Гюго порівняв облогу Севастополя з облогою Трої. Історик Камілл Руссе, так розтлумачує метафору Гюго: «Все це також відбувалося на куточку землі, на кордоні між Азією та Європою, де великі імперії зустрілися… Десять років перед Троєю, десять місяців перед Севастополем»[9].
13 (25) вересня місто було оголошено у стані облоги, почалася облога Севастополя, що тривала 349 днів, до 27 серпня (8 вересня) 1855 року. Через шість масованих бомбардувань і два штурми, російські війська відійшли на Північну сторону, вони залишили противнику одні руїни.
Зруйноване місто на час втратило своє стратегічне значення. Населення міста скоротилося до 5 тисяч осіб (до війни — 45 тисяч).
1861 знову запрацювало адміралтейство. Але активне відновлення міста почалося в 70-ті роки. Великим поштовхом для цього стало будівництво залізниці Харків—Лозова—Севастополь, що завершилося у 1875 році[29].
Найбільшими підприємством став торговий порт, в який дозволили заходити іноземним судам. Поряд з ним побудували десятки складів для зерна, солі та інших вантажів. Якщо у 1875 з Севастополя було відправлено за кордон 575 тис. пудів вантажів, то у 1888 — 32 млн пудів. У порту були зайняті до 4 тисяч осіб.
Другим великим підприємством було адміралтейство. 1868 року розпочато будівництво торгових судів. У 1871 Російська імперія вийшла з Паризького договору, постало питання будівництва нового військового флоту. Необхідність відродження російського Чорноморського флоту знову виникла в ході Російсько-турецької війни 1877—1878 рр., коли Османська імперія ввела в Чорне море броненосний флот, а Росія змогла протиставити тільки озброєні торгові судна і легкі кораблі[30].
З 70-х років Севастополь стає центром туризму[31]. Місто відбудовується за європейськими архітектурними стандартами. У 1875 прийнято рішення не відновлювати зруйновані берегові укріплення, а створити на їх місті парки та меморіали. Завдяки цьому рішенню Севастополь отримав Приморський бульвар, Історичний бульвар, меморіал на Малаховому кургані.
У 1890 році Севастополь зараховано до розряду фортець, торговий порт перенесено до Феодосії.
У 1898 році з'явився електричний трамвай — це була одна з перших трамвайних систем Російської імперії.
1895 року населення міста досягло довоєнних часів, а 1900 становило 58 тисяч осіб.
14 травня 1905 року відкрита всесвітньо відома панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.», побудована за проектом інженера О. І. Енберга та архітектора В. А. Фельдмана, художник Франц Рубо[32].
У роки першої російської революції відбулося повстання на панцернику «Потьомкін», його приклад викликав виступи матросів на інших кораблях Чорноморського флоту. У листопаді 1905 року в збройному повстанні взяли участь екіпажі 14 бойових кораблів, робітники порту і морського заводу, солдати гарнізону. 14 листопада 1905 року червоний прапор був піднятий на крейсері «Очаків», очолив перше з'єднання кораблів революційного флоту лейтенант Петро Шмідт. Війська придушили заколот, а його керівники П. П. Шмідт та інші були розстріляні[33].
16 грудня 1917 року після Жовтневого перевороту місто захопили російські більшовики. Вони протримались до 1 травня 1918, коли місто зайняли німецькі війська. За підтримки німців в Криму був сформований уряд Сулькевича, який взяв курс на побудову незалежного Криму. Після виводу німецьких військ в листопаді 1918 ще деякий час владу вдавалося тримати другому Кримському крайовому уряду (на чолі з Соломоном Кримом). При цьому в Севастополі в цей час було двовладдя, бо влада часткова належала і військовій адміністрації Добровольчої армії Денікіна та французькій армії, чий десант висадився в місті з листопада 1918 до квітня 1919. В квітні 1919 Крим знову зайняли більшовики. Вони створили Кримську Радянську Соціалістичну Республіку. Ця республіка проіснувала до червня, коли півострів зайняли білогвардійці. Їх влада в місті протрималась до 15 листопада 1920, коли Севастополь останнім з кримських міст зайняла Червона армія.
Кожна з сил війни була відзначена у мародерстві: білогвардійці, більшовики, німецька та французька армія.
Історик Сергій Мельгунов у книзі Червоний терор у Росії пише, що Севастополь, поряд із Балаклавою, став одним із тих кримських міст, де страти, що проводилися більшовиками, набули найбільших розмірів — загальне число розстріляних становить близько 29 тисяч осіб[34]. Як пише Мельгунов, населенню Севастополя радянська влада відмовила у праві скаржитися на виконавців репресій, «оскільки так воно сприяло білогвардійцям». Крім колишніх солдатів і офіцерів Російської імператорської армії, розстрілювали жителів міста, працівників Червоного Хреста, діячів земств, журналістів, тощо[34].
22 червня 1941 року місто зазнало першого бомбардування німецької авіації, метою якої було мінувати з повітря бухти, блокувати флот. План був зірваний зенітною і корабельною артилерією Чорноморського флоту. Після вторгнення німецької армії до Криму почалася оборона міста, що тривала 250 днів (30 жовтня 1941—4 липня 1942). 7 листопада 1941 року Ставка Верховного Головнокомандування створила Севастопольський оборонний район. Радянські війська Приморської армії (генерал-майор Іван Петров) і сили Чорноморського флоту (віце-адмірал Пилип Октябрський) відбили у листопаді і грудні 1941 року два великих наступи 11-й арміїМанштейна, скувавши великі сили противника. Перебудовою всього життя міста на військовий лад, роботою для фронту севастопольських підприємств керував Міський комітет оборони (МКО), голова — перший секретар Севастопольського міськкому ВКП(б) Б. О. Борисов[35]. У червні-липні 1942 року гарнізон Севастополя, а також війська, евакуйовані з Одеси чотири тижні оборонялися проти переважаючих сил противника. Місто було здано, лише коли можливості оборони були вичерпані[36]. Це сталося 9 липня 1942 року.
Місто було окуповано німецькими військами з 1 липня 1942 по 9 травня 1944. Після 250 днів оборони Севастополь був суттєво зруйнований. Окупаційний режим мав жорсткий терористичний характер. За час окупації вбито 27 тисяч містян, серед яких 15 тисяч військовополонених. Діяло 20 лагерів військовополонених. 45 тисяч чоловік були вивезені на примусові роботи у Німеччину[37]. У 1942—1944 в місті існувало радянське підпілля під керівництвом Василя Ревякіна[38].
В травні 1944 в місті місто лежало в руїнах: були зруйновані 94 % будинків, залізничні тунелі, що ведуть до міста, всі промислові об'єкти та комунікації. У післявоєнні роки місто було вдруге повністю відновлено. Севастополь потрапив до переліку з 15 міст, що потребували першочергового відновлення. В ньому були задіяні тисячі робітників, військовополонені, а план нового міста розробляли в тому числі ведучі архітектори з Ленінграда. Вже на початку 1950-х центральна частина міста була відбудована в стилі класицизму.
У 1960-ті і 1970-ті роки збудований цілий ряд нових житлових районів: у районі колишнього Куликова поля збудований проспект Генерала Острякова(район «Остряки»), забудовані квартали на берегах Стрілецької(«Стрілка») і Камишової бухт(«Камиши» та «Льотчики»), на Північній стороні («Радіогірка»).
У радянські роки місто було одним із найчистіших та найбільш упорядкованих у СРСР. У місті засновується ряд академічних та галузевих НДІ: Інститут біології південних морів (на базі Морської біологічної станції) і Морський гідрофізичний інститут АН УРСР, Севастопольське відділення державного інституту океанології та океанографії, Чорноморський філіал НДІ технології суднобудування і низка інших. З'являються в Севастополі і вузи: Севастопольський приладобудівний інститут, який швидко ввійшов до ряду найбільших політехнічних вузів країни, і два вищих військово-морських училища: Чорноморське імені П. С. Нахімова (ЧВВМУ) в Стрілецькій балці та Севастопольське інженерне в бухті Голландія (СВВМІУ).
8 травня 1965 року Севастополю присвоїли звання Міста-героя.
Новітній час
Вид на центральну частину міста з моря
У наш час Севастополь (як і столицяУкраїни — Київ) є містом центрального підпорядкування. Він не входить до складу Автономної Республіки Крим. Після прийняття закону про столицю Севастополь залишився єдиним містом в Україні, мер якого (голова Севастопольської міської державної адміністрації) не обирається, а призначається президентом України. Однак міська рада Севастополя має право накласти вето на будь-яке рішення мера, голови держадміністрації Севастополя.
У післярадянські роки закрилися або скоротили виробництво багато заводів, що були зорієнтовані на оброну. Так, у 2000-ні завод КБ «Мусон» був перероблений на величезний торгово-розважальний центр. Майже зупинився Севастопольський морський завод. Найбільшим з нових підприємств став глибоководний вантажний порт Авліта, що почав працювати з 1995 та неодноразово розширював свої можливості. До російської окупації у 2014 порт займався перевалкою металу та зерна, забезпечував роботою близько 700 людей.
У 2000-х відновилося житлове будівництво. Виникли нові мікрорайони навколо Стрілецької бухти, Омеги (мікрорайон Омега-2), в Козачій бухті, 5-му мікрорайоні. Швидко відкривалися нові супермаркети, з яких в Севастополі були представлені мережі Сільпо, АТБ, Фуршет, METRO та інші.
Скориставшись політичною кризою в Україні в лютому-березні 2014 року Російська Федерація ввела сили спецпризначення, військову техніку та бойовиків і захопила Крим, блокуючи українських військових і займаючи адміністративні та господарські об'єкти.
Територія, підпорядкована міськраді Севастополя розділена на 4 адміністративні райони. До складу двох із них (Гагарінського і Ленінського) входять тільки міські квартали, а двом іншим (Балаклавському та Нахімовському) підпорядковані також понад 30 поселень без статусу населеного пункту (аграрного типу або спецпоселень).
До окупації Росією Севастополь був найсприятливішим містомУкраїни для проживання. Згідно з ДержкомстатомУкраїни коефіцієнт приросту населення міста (внутрішня міграція) дорівнював 4,0 на 1000 осіб, тоді як ті ж показники в Києві та Одесі рівнялися 3,6 і 0,9 відповідно.[39] За даними Держкомстату України наявне населення Севастополя на 1 січня 2014 року становило 385 870 чол., з них 362 018 — міське і 23 852 — сільське[40].
Севастополь входив до трійки найбільш відвідуваних регіонівУкраїни. У святкові дні населення міста за рахунок приїжджих збільшувалося до 1 млн осіб[42]. Севастополь був другим за рівнем зайнятості після Києва: на тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7 % до 62,9 % відзначалася позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників зріс до 104,5 %[43].
Стійка тенденція до збільшення народжуваності, що зберігалася в останні роки (+66 % за 10 років), позитивно позначилася на природному прирості населення. З 2004 poky по 2010 рік відзначається поступове зростання чисельності населення Севастополя (на 1,7 тис.) — до 380 404 осіб (станом на 2010 рік).[44] До окупації Севастополь був містом з найнижчим рівнем дитячої смертності в Україні з коефіцієнтом 4,9 на 1000 осіб.[39]
Середня тривалість життя (2009): 69,7 років (у чоловіків 63,7 років; у жінок 75,2 роки).
Частина населення, яка має повну вищу освіту, в Севастополі дорівнює 32,5 %, що виводить його на третє місце в Україні після Києва (37,3 %) і Харкова (45,82 %).[45][46]
За даними вибіркового обстеження кількість домогосподарств Севастополя склало 133,5 тис. У середньому домогосподарства складаються менше ніж з трьох осіб (2,48). Домогосподарства, в яких є діти у віці від 3 до 6 років, становлять 43,1 % від загальної кількості. У віці 7-13 років — 33,8 %. На домогосподарства з дітьми у віці до 3-х років припадає 18,0 %, 16-17 років — 11,7 %, 14-15 років — 10,1 %. За кількісним складом домогосподарства розподілилися наступним чином: домогосподарства, що складаються з двох осіб — 28,4 % від загальної кількості; з одного і трьох чоловік — 28,1 % і 24,2 % відповідно. Найменше домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб (19,3 % від загальної кількості).[47]
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складав 169,4 злочинів, з них 65,6 тяжких та особливо тяжких.[48]
Національний склад населення міста Севастополь станом на 2001 рік[49]
Мовний склад населення Севастополя: більшість населення Севастополя — 90,6 % вважають російську мову рідною, українську мову рідною вважає 6,8 %[51]. Російська мова має статус регіональної в місті[52].
Севастополь — важливий промисловий центр: приладобудівний і ремонтно-механічний заводи, харчова (рибна, виноробна тощо), гірничо-добувна (видобуток флюсових і будівельних вапняків), легка і деревообробна промисловість, виробництво холодильників, будівельних матеріалів.
Порт — один з найкращих природних портів Чорного моря, глибокий, доступний для найбільших кораблів і повністю модернізований; військовий порт є над Південною і Корабельною затоками, торговий — у західній частині Південної затоки.
Інфраструктура
Транспорт
Залізниця
Залізничний вокзал Севастополь
Будівництво залізниціЛозова-Севастополь розпочалось у 1872 році. 15 вересня 1875 року перший потяг прибув до Севастополя. Будівля головного залізничного вокзалу побудована біля гирла Південної бухти.
Також існують кілька інших пасажирських та товарних станцій:
Працює два міжміських автовокзали: Центральний (головний) та Північний (напрямок на Євпаторію).
Розвинута мережа міського автобусу, понад 320 маршрутів. Місцевою назвою маршрутних мікроавтобусів є «топік», що пов'язано з назвою автомобіля KIA Asia Topic, що були закуплені містом у 1990-і як перші маршрутні таксі.
1898 року севастопольцям став доступний новий вид транспорту — трамвай, який з'явився одним з перших в Російській імперії. 1925 року побудована міжміська лінія Севастополь — Балаклава. Під час війни значна частина лінії знищена. Після закінчення німецької окупації прийнято рішення трамвайний рух не відновлювати, оскільки в умовах сильних перепадів висот і вузьких доріг трамваї виявилися незручними. Залишки шляхів демонтовані.
Загальна кількість закладів охорони здоров'я Севастополя на 1 січня 2010 року становить 36. Мережа комунальних медичних закладів міста збережена і становить 26 поліклінік, лікарень, диспансерів і допоміжних служб. Планова потужність поліклінік (відвідувань за зміну) становить 6 930, кількість ліжок в стаціонарі 2988 (10 лікарень та 3 диспансери). Чисельність ліжок в стаціонарах приведена до відповідного соціального нормативу для міста Севастополя (79,0 ліжок на 10 тис. населення).
Кадрове забезпечення — лікарі — 1583 чол.; — середній медичний персонал — 3137 чол.
На 1 липня 2010 року на диспансерному обліку в центрі СНІДу спостерігається — 1450 чол., з них з діагнозом СНІД — 221 чол.
Освіта
Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості
Навчальні заклади: Вищі навчальні заклади I—IV рівнів акредитації — 31
(по 130 спеціальностям навчається понад 30 тис. студентів — 8 % населення міста), в тому числі:
Після розпаду Радянського Союзу у 1992 році радянський Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної належності. Проте частина офіцерів флоту, підтримана владою з Москви збунтувалася проти української влади. За результатом зустрічі 3 серпня 1992 року президентів Кравчука і Єльцина флот мав був поділений навпіл[54]. Використовуючи час на міждержавні перемовини флот перейшов під повну владу Росії. Також росіяни відмовлялися покинути Севастополь, мріючи його передачі Росії. 9 червня 1995 року Кучма і Єльцин вирішили поділити флот 18,3 % кораблів до ВМС України і 81,7 % судів до ВМС РФ[55].
За домовленістю України і Росії Чорноморський флот Росії на території України може мати 338 кораблів і судів. Чисельність особового складу не може перевищувати 25 тис. осіб. До складу флоту може входити 22 військових літака. В російському використанні залишилися 16 командних пунктів з 80, 11 об'єктів зв'язку з 39, 5 об'єктів забезпечення ракетно-артилерійською і міноторпедною зброєю.
1997 року було погоджено строк знаходження флоту у Севастополі до 2017 року[56].
У вересні 2011 року Московська міська дума за ініціативи її голови Сергія Собяніна ухвалила рішення про згортання програми допомоги Чорноморському флоту, таким чином фонд «Москва-Севастополь» позбувся 70 мільйонів рублів, виділених у 2011 році[58]. Фонд був створений за ініціативи Юрія Лужкова, який надавав підтримку Чорноморському флоту РФ з 1994 року.
Інші райони, що виникли після 1960-х, мають типовий вигляд міст пізньорадянської архітектури. З сучасних споруд можна відмітити архітектуру мікрорайону Омега-2, будівлю інституту Банківської справи.
Міжнародна співпраця
Севастополь, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Севастополя є:
↑Скорочена форма «Херсон» утвердилася в документах Візантії до кінця VI ст. (Херсонська єпархія та т. п.). Під цією назвою місто фігурує до XV століття.
↑ абМельгунов, С. П. Червоний терор у Росії (1918—1923). Чекістський Олімп / С. П. Мельгунов. — 2-e видання, доповнене. — М. Айріс-прес, 2008. — 400 ст., — (Біла Росія) ISBN 978-5-8112-3269-7, С. 115—117
↑Відповідальна за випуск:Тимошенко Галина Миколаївна (2014). Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року. Київ: Державна служба статистики України.
¹ з 7.09.2023 цілком передані до Бахчисарайського районуАвтономної Республіки Крим, однак, досі не мають статусу окремих населених пунктів; ² частина території передана до Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим.[1][2]
Henri Borel Henri Jean Francois Borel (23 November 1869 – 31 Agustus 1933) adalah penulis Belanda. Ia merupakan putera George Frederik Willem Borel, seorang kapiten artileri. Borel menjadi penerjemah bahasa di Tiongkok dan kemudian menjadi pejabat untuk urusan ketionghoaan di Hindia Belanda. Buku 1895. Wijsheid en Schoonheid uit China 1898. Het jongetje 1899. Een droom 1900. Het zusje 1904. Wijsheid en Schoonheid uit Indië 1896/1920. Kwan Yin (een boek van de Goden en de Hel)...
هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (سبتمبر 2014) بلين باتو Pelin Batu معلومات شخصية الميلاد 27 ديسمبر 1978 (العمر 44 سنة)أنقرة - تركيا الجنسية تركيا الزوج ماجد بيطارغلي (ز.2018) والدان إينال باتو الحياة العملية الأ...
NeurenbergNürnberg Kreisfreie Stadt in Duitsland Situering Deelstaat Beieren Regierungsbezirk Middel-Franken Coördinaten 49° 27′ NB, 11° 5′ OL Algemeen Oppervlakte 186,44 km² Inwoners (31-12-2020[1]) 515.543 (2.765 inw./km²) Hoogte 309 m Burgemeester Marcus König (CSU) Overig Postcodes 90402–90491 Netnummers 0911, 09122, 09129 Kenteken N Kreisfreie Stadt 7 Stadtbezirke Gemeentenr. 09 5 64 000 Website nuernberg.de Locatie van Neurenberg Foto's Uitzicht op Neur...
Dengzhou 邓州市Kota setingkat county & Kota setingkat subprefekturYurisdiksi Kota Dengzhou di HenanKoordinat: 32°41′17″N 112°05′13″E / 32.688°N 112.087°E / 32.688; 112.087Koordinat: 32°41′17″N 112°05′13″E / 32.688°N 112.087°E / 32.688; 112.087NegaraRepublik Rakyat TiongkokProvinsiHenanKota setingkat prefekturNanyangLuas[1] • Kota setingkat county & Kota setingkat subprefektur2.294 km2 (...
1984 single by Madness One Better DaySingle by Madnessfrom the album Keep Moving Released2 June 1984 (1984-06-02)StudioAIR (London)Genre Reggae sophisti-pop ska Length4:06LabelStiffComposer(s)Mark BedfordLyricist(s)Graham McPhersonProducer(s) Clive Langer Alan Winstanley Madness singles chronology Michael Caine (1984) One Better Day (1984) Yesterday's Men (1985) Music videoOne Better Day on YouTube One Better Day is a song by English ska band Madness from their fifth studio alb...
American science fiction and fantasy author (1921–1975) Not to be confused with James Bliss. James BlishBornJames Benjamin Blish(1921-05-23)May 23, 1921East Orange, New Jersey, United StatesDiedJuly 30, 1975(1975-07-30) (aged 54)Henley-on-Thames, England, United KingdomPen nameWilliam Atheling Jr.Donald LavertyJohn MacDougalArthur Lloyd MerlynOccupationWriter, Literary criticLanguageEnglishNationalityAmericanEducationRutgers University (BS)Columbia University (incompl.)Period1940–197...
Cricketer and football administrator For other people named Charles Alcock, see Charles Alcock (disambiguation). Charles W. Alcock Personal informationFull name Charles William AlcockDate of birth (1842-12-02)2 December 1842Place of birth Sunderland, EnglandDate of death 26 February 1907(1907-02-26) (aged 64)Place of death Brighton, Sussex, EnglandPosition(s) Centre forwardSenior career*Years Team Apps (Gls)1862–1876 Forest/Wanderers Harrow Pilgrims Upton Park Crystal Palace Internatio...
Civil War role of the future U.S. state of Montana Union states in the American Civil War California Connecticut Delaware Illinois Indiana Iowa Kansas Maine Maryland Massachusetts Michigan Minnesota Nevada New Hampshire New Jersey New York Ohio Oregon Pennsylvania Rhode Island Vermont West Virginia Wisconsin Dual governments Kentucky Missouri Virginia West Virginia Territories and D.C. Arizona Colorado Dakota District of Columbia Idaho Indian Territory Montana Nebraska New Mexico Utah Washing...
Dutch buccaneer Roche BrazilianoAn illustration of Roche Braziliano in Alexandre Exquemelin's The Buccaneers of America (1678)Born27 February 1630Groningen, NetherlandsDisappearedc. 1671At seaStatusBody never foundPiratical careerTypeDutch buccaneerYears active1654–1671Base of operationsPort Royal, Jamaica Roche Braziliano[needs Dutch and Portuguese IPA] (sometimes spelled Rock, Roch, Roc, Roque, Brazilliano, Brasiliaan[1] or Brasiliano) (c. 1630 – disappeared c. 1671) was...
Willem van Schaumburg-Lippe kan verwijzen naar: Willem van Schaumburg-Lippe (1724-1777), graaf van Schaumburg-Lippe Willem van Schaumburg-Lippe (1912-1938), een zoon van Frederik van Schaumburg-Lippe en Antoinnette van Anhalt-Dessau Bekijk alle artikelen waarvan de titel begint met Willem van Schaumburg-Lippe of met Willem van Schaumburg-Lippe in de titel. Dit is een doorverwijspagina, bedoeld om de verschillen in betekenis of gebruik van Willem van Schaumburg-Lippe i...
Japanese manga magazine Monthly Dragon AgeMonthly Dragon Age December 2007 coverCategoriesShōnen manga[1]FrequencyMonthlyFirst issueApril 2003CompanyFujimi ShoboCountryJapanLanguageJapaneseWebsiteDragon Age Monthly Dragon Age (Japanese: 月刊ドラゴンエイジ, Hepburn: Gekkan Doragon Eiji) is a Japanese shōnen manga magazine published by Fujimi Shobo. The magazine began as a combination between Monthly Comic Dragon and Monthly Dragon Junior, two former magazines published by Fu...
Minimum age for an elected governmental official Youth rights Activities Bailey v. Drexel Furniture Co. Child Labor Deterrence Act Children's Online Privacy Protection Act Kids Online Safety Act Convention on the Rights of the Child Fair Labor Standards Act Hammer v. Dagenhart History of youth rights in the United States Morse v. Frederick Newsboys' strike of 1899 Prez Quebec Charter of Human Rights and Freedoms Wild in the Streets Theory/concepts Adultcentrism Adultism Ageism Criminalization...
تحتاج هذه المقالة إلى تهذيب لتتناسب مع دليل الأسلوب في ويكيبيديا. فضلاً، ساهم في تهذيب هذه المقالة من خلال معالجة مشكلات الأسلوب فيها. (سبتمبر 2021) هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (سبتمبر 2021) عبد الله ب...
Pemilihan umum Presiden Timor Leste 20222017202719 Maret 2022 (putaran pertama)19 April 2022 (putaran kedua)Kandidat Calon José Ramos-Horta Francisco Guterres Partai Kongres Nasional Rekonstruksi Timor Fretilin Suara rakyat 397,145 242,440 Persentase 62.09% 37.91% Peta persebaran suara Hasil putaran pertama (kiri) dan kedua (kanan) berdasarkan munisipalitas Presiden petahanaFrancisco Guterres Fretilin Presiden terpilih José Ramos-Horta Kongres Nasional Rekonstruksi Timor Sunting...
DMS (Frauen) ◄ vorherige Austragung 2017 nächste ► Sieger: SV Würzburg 05 Der Ligenwettbewerb Deutsche Mannschaftsmeisterschaften Schwimmen, kurz DMS, der Frauen wurde 2017 im Februar ausgetragen. Der SV Würzburg 05 setzte sich in der der 1. Bundesliga durch und wurde Deutscher Mannschaftsmeister. Inhaltsverzeichnis 1 1. Bundesliga 1.1 Modus 1.2 Zeitplan 1.3 Abschlusstabelle 1.4 Die Meistermannschaft 2 2. Bundesliga 2.1 Modus 2.2 Staffel Nord 2.3 Staffel West 2.4 Staffel...
2015 EuroBasket Under-1629th FIBA Europe Under-16 ChampionshipTournament detailsHost nationLithuaniaDates6 – 16 August 2015Teams16Venues2 (in 1 host city)Champions Bosnia and Herzegovina (1st title)MVP Džanan MusaTournament leaders PlayersTeamsPoints Musa (23.0) Rebounds Duran (12.1) Assists Musa (6.3) Official websiteFIBA Archive< 2014 2016 > The 2015 FIBA Europe Under-16 Championship was the 29th edition of the European Under-16 Basketball Champio...
1941 American animated film produced by Walt Disney For other uses, see Dumbo (disambiguation). DumboOriginal theatrical release posterDirected bySupervising director Ben Sharpsteen Sequence directors Norman Ferguson Wilfred Jackson Bill Roberts Jack Kinney Samuel Armstrong Story by Joe Grant Dick Huemer Based onDumbo, the Flying Elephantby Helen AbersonHarold PearlProduced byWalt DisneyStarring Edward Brophy Verna Felton Cliff Edwards Herman Bing Sterling Holloway Margaret Wright Hall Johnso...
.jpg)
.png)
.jpg)
.jpeg)
