Зійшла на трон внаслідок палацового перевороту і вбивства чоловіка (1762). Була прихильницею абсолютизму і просвітництва, шанувальницею античності. Реформувала суспільно-політичне життя в імперії, скерувавши його в русло централізації й уніфікації. Реорганізувала Сенат (1763). Запровадила єдиний адміністративний поділ на намісництва (1775—1795). Скасувала автономію російського православ'я: секуляризувала церковно-монастирські землеволодіння (з 1763).
Принцеса Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбург (в історичній літературі звичайно зветься Софія Ангальт-Цербстська), народилася 2 травня 1729 року в місті Штетін (нім.Stettin) у Пруссії (зараз Щецин у Польщі).
9 липня 1744 року вона прийняла православ'я й отримала ім'я Катерина Олексіївна на честь Катерини I. У 1745 році вийшла заміж за великого князя Петра, наступника російського престолу. Молода пара оселилась у резиденції Оранієнбаум поблизу Петербурга.
Граф Андрій Шувалов, камергер Катерини, який близько знав письменника й мемуариста Джеймса Босвела поділився з ним подробицями інтимного життя російських правителів. Йшлося про те, що цар Петро мав роман з Єлізаветою Воронцовою, в той час як Катерина мала інтимні стосунки з Сергієм Салтиковим (ймовірно, батьком майбутнього царя Павла І), Григорієм Орловим (від якого мала сина), Станіславом Понятовським, а також караульним корнетом Олександром Васильчиковим і багатьма іншими. У той час Катерина близько зійшлася з княгинею Катериною Дашковою, сестрою коханки чоловіка, через яку вийшла на представників впливових родин, які були в опозиції до Петра ІІІ і незабаром стали їй у пригоді. Маючи дещо своєрідний характер, Петро надокучав мешканцям палацу, влаштовував перевірки всім особам чоловічої статі, які заходили до Катерини та розважалися з нею допізна.[2] У 1759 році Катерина завагітніла другою дитиною, Анною, яка, однак прожила лише чотири місяці. Оскільки стосунки Катерини з різними чоловіками були досить явними, Петро не мав підстав вірити в те, що він є батьком дитини. Відомо, що коли між ними виникла суперечка з цього приводу, він крикнув Катерині: «—Йди до чорта!». Не маючи доброго контакту з чоловіком, Катерина багато часу проводила в своїх покоях.[3]
Захоплення влади
Портрет імператриці Катерини ІІ 1762 року. Художник Іван Аргунов.
У 1762 році Петро III став імператором, та вже за 6 місяців був скинутий своєю дружиною внаслідок палацового перевороту. В ніч на 9 липня 1762 року, коли російський імператор знаходився в Оранієнбаумі, Катерина таємно прибула до Петербурга і в казармах Ізмайловського полку була проголошена самодержавною імператрицею. Незабаром до повсталих приєдналися солдати інших полків. Звістка про сходження Катерини на престол швидко рознеслася по місту і була із захопленням зустрінута петербуржцями[джерело?].
Вірні Катерині офіцери вивели свої гвардійські полки на присягу «Імператриці і самодержиці Всеросійської». Причому Ізмайлівський і Преображенський полки завдяки зусиллям братів Орлових підтримали переворот відразу і беззастережно. А ось на підтримку Кінної гвардії надії було мало, бо в полку на стороні Катерини діяли тільки офіцери з маленькими чинами (зокрема, секунд-ротмістр Хитрово і вахмістр Потьомкін). Проте вони змогли переконати товаришів приєднатися до перевороту. Слідом за гвардією в короткий час присягнули Сенат і Синод, а також частина населення, після чого гвардія виступила зі столиці в бік Петергофа.
Для попередження дій імператора Петра ІІІ були послані гінці в армію і в Кронштадт. Тим часом Петро, дізнавшись про те, що сталося, став посилати до Катерини пропозиції про переговори, проте вони були відкинуті. Сама імператриця на чолі гвардійських полків виступила в Петербург і по дорозі отримала письмове зречення Петра від престолу. Незабаром після того колишнього імператора перевезли на Ропшинську мизу, де він 17 липня 1762 року був убитий офіцерами гвардії.
Правління
На чолі імперії Катерина ІІ провела реорганізацію Сенату (1763), церковну реформу (секуляризацію земель) (1763—1764), скасувала гетьманство в Україні (1764). Очолювала «Комісію з Уложення» («Комиссия об Уложении», 1767—1769). Видала «Установу для управління губерній…» («Учреждение для управления губерний…», 1775), «Жалувану грамоту дворянству» (1785) та «Жалувану грамоту містам» (1785).
Листувалася з Вольтером, Дені Дідро та іншими діячами французького Просвітництва, але вона сама про листування з Дені Дідро говорила наступне: «…його думка була більш цікавою для мене, аніж корисною. Якби я послухалася його порад, я б перевернула усю імперію догори дном; законодавство, адміністрацію, політику, фінанси — усе це довелося б поламати й замінити теоретичними мріями».
… Мала Росія, Ліфляндія та Фінляндія суть провінції, які правляться конфірмованими їм привілеями, і порушити оні відмовою всіх раптом дуже непристойно б було, проте ж і називати їх чужоземними і поводитися з ними на такій підставі є більш, ніж помилкою, а можна назвати з достовірністю, дурістю. Ці провінції, також Смоленську, слід найлегшими способами привести до того, щоб вони обрусіли й перестали б дивитись, як вовк до лісу. До того почин вельми легкий, якщо розумні люди обрані будуть начальниками в тих провінціях; коли ж у Малоросії гетьмана не буде, то мусимо намагатися, щоб навіки й ім’я гетьманів зникло, не то що б персона яка була удостоєна на цю посаду…[4]
Того ж 1764 року було скасовано гетьманство, 1765 року розформовано козацькі полки на Слобожанщині, 1775 року ліквідовано Запорозьку Січ, 1782 року в Гетьманщині ліквідовано полкову та сотенну адміністрацію, запроваджено поділ на три намісництва. 1783 року розформовані козацькі полки на Лівобережжі і юридично запроваджено кріпацтво. 1785 року, видавши «Жалувану грамоту дворянству», Катерина II законодавчо оформила права та привілеї російського дворянства, прирівняла до нього українську козацьку старшину, закріпивши за нею земельні володіння. Українські землі були повністю інтегровані до складу Російської імперії.
1786 року проведено секуляризацію церковних земель, що підірвало економічну незалежність православної церкви від держави, зокрема, в Україні. Церква знову перетворилася на частину імперського державного апарату.
1787 року для інспекції новоприєднаних земель на півдні України здійснила туди подорож, до якої приєдналися також європейські дипломати й австрійський імператор Йосиф II.
О. Волович наводить цілий список злодіянь Катерини ІІ супроти українського народу, зокрема:
1763 р. — Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській академії.
1764 р. — Скасування Катериною II українського гетьманства, а також ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади українськомовних чиновників.
1764 р. — 1765 р. — Скасування Катериною ІІ української держави Гетьманщини та ліквідація козацького устрою на Слобожанщині.
1766 р. — Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати букварі і церковні книги українською мовою і без дозволу Синоду.
1775 p. — Підступний напад московських військ на Запорозьку Січ і її зруйнування після вирішальної допомоги запорожців у російсько-турецькій війні 1768–74 pp.
1777 р. — Виселення кримських татар з Криму та українців — з України, а на обжиті ними місця переселення московитів.
1780 р. — Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Східної Європи.
1781 р. — Знищення решток козацького самоврядування на Лівобережжі та запровадження російської системи управління.
1783 р. — Остаточне закріпачення селян Лівобережної України. Придушення Катериною ІІ українського національно-визвольного руху — Коліївщини у 1768 році та Турбаївського повстання 1789—1793 років[6].
Цариця Катерина II, всупереч церковним канонам, сама причащалась біля вівтаря (за священничим чином), і з метою возвеличення світського правителя навіть ставили питання про те, щоб оголосити царське миропомазання «восьмим таїнством».[7]
Просвітницька діяльність
Катерина ІІ започаткувавши народні та міські училища в Російській імперії, потурбувалась ще про один навчальний предмет, який називався «рос.О должностях человека и гражданина», за яким учням викладали те, що потрібно робити кожному, щоб зберегти своє здоров'я і бути приємним в життєвому обходженні.[8] Вперше виданий підручник з цього предмета в 1783 році під назвою: «рос.О должностях человека и гражданина, книга к чтению, определенная в народных и городских училищах Российской империи, изданная по высочайшему повелению Императрицы Екатерины второй».[8] В підручнику мова йде не про посадові крісла, а про гігієну і етику.[8] На той час гігієну більше зв'язували з етикою — філософською дисципліною, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї.[8]Гігієна з біологією в Росії злились в одному підручнику в ХІХ столітті.[8] Глава «рос.О благопристойности» описувала як треба ходити, сидіти, вести себе за столом, лице і руки вмивати, «нігті обрізати, а не кусати, голову в чистоті тримати і волосся причісувати, а простим людям так підстригати, щоб вони на очі не висіли, краще всього волосся заплітати і зав'язувати».[8]
Європейська мода. Листування
Катерина ІІ намагалась не відставати від європейської моди.[9] Вона писала відомому французькому письменнику-філософу Вольтеру:
Я пристрасно люблю тепер сади в англійському смаку, криві лінії, пологі схили, ставки у формі озер; глибоко зневажаю прямі лінії. Ненавиджу фонтани, які мчать воду, даючи їй течію, противну її природі.[9]
Оригінальний текст (рос.)
«Я страстно люблю теперь сады в английском вкусе, кривые линии, пологие скаты, пруды в форме озер; глубоко презираю прямые линии. Ненавижу фонтаны, которые мчат воду, давая ей течение, противное ее природе».
У цьому листі відчувається манірність і фальш капризної жінки, яка хоче видаватись сентиментальною.[9]
Мистецтво
В Англії, в 1774 році, для Єкатерини ІІ був зроблений Дж. Веджвудом «сервіз з зеленою жабкою», на 1300 предметах якого було намальовано найгарніші пейзажі 47 найкращих англійських парків.[9] Цей сервіз — своєрідна і рідкісна колекція замальовок парків Англії XVIII століття.
Єкатериненський парк
У Царському Селі Катерина спорудила розкішний парк. Більшість російських поетів жили в Царському Селі.[9] У парку багато обелісків, поставлених у пам'ять перемог імператорських військ.
Коли війна ця продовжиться, то царсько-сільський мій сад скидатиметься на іграшку. Після кожного військового діяння споруджується в ньому пристойний пам'ятник.[9]
Оригінальний текст (рос.)
«Когда война сия продолжится, то царско-сельский мой сад будет походить на игрушечку. После каждого воинского деяния воздвигнется в нем приличный памятник».
Кладовище собак і коней Катерини ІІ
У Царському Селі біля гранітної піраміди розташоване кладовище собак, улюбленців Катерини ІІ — Земіри, Сір Тома Андерсона і Дюшес.[9] Біля конюшень для старих імператорських коней, які відслужили свій термін, було кладовище для коней.[9] На кладовищі пам'ятники і мармурові плити зі зворушливими написами і описами заслуг.[9] Наступники Катерини ІІ не відставали в самодурстві і показній сентиментальності: для імператорських коней були встановлені пенсії.[9]
Титул
1762
рос.Божіею поспѣшествующею милостію Мы, Екатерина II, Императрица и Самодержица Всероссійская, Московская, Кіевская, Владимірская, Новгородская, Царица Казанская, Царица Астраханская, Царица Сибирская, Государыня Псковская, и Великая Княгиня Смоленская, Княгиня Эстляндская, Лифляндская, Корельская, Тверская, Югорская, Пермская, Вятская, Болгарская и иныхъ Государыня, и Великая Княгиня Новагорода, Низовскія земли, Черниговская, Рязанская, Ростовская, Ярославская, Бѣлоозерская, Удорская, Обдорская, Кондійская и всея Сѣверныя страны Повелительница и Государыня, Иверскія земли, Карталинскихъ и Грузинскихъ Царей и Кабардинскія земли, Черкасскихъ и Горскихъ Князей, и иныхъ наслѣдная Государыня и Обладательница[10].
1784
рос.Божіею поспѣшествующею милостію Мы Екатерина Вторая, Императрица и Самодержица Всероссійская: Московская, Кіевская, Владимірская, Новгородская, Царица Казанская, Царица Астраханская, Царица Сибирская, Царица Херсониса Таврическаго, Государыня Псковская и Великая Княгиня Смоленская, Княгиня Эстляндская, Лифляндская, Корельская, Тверская, Югорская, Пермская, Вятская, Болгарская и иныхъ; Государыня, и Великая Княгиня Новагорода Низовскія земли, Черниговская, Рязанская, Полоцкая, Ростовская, Ярославская, Бѣлоозерская, Удорская, Обдорская, Кондійская, Витебская, Мстиславская, и всея сѣверныя страны Повелительница, и Государыня Иверскія земли, Карталинскихъ и Грузинскихъ Царей и Кабардинскія земли, Черкаскихъ и Горскихъ Князей, и иныхъ наслѣдная Государыня и Обладательница[11].
Імператриця Катерина II була відома також наявністю багатьох фаворитів. За підрахунками, вона перебувала у зв'язках із 23-ма чоловіками-фаворитами. Найвідоміші з них:
Василь Іванович Левашов — генерал від інфантерії і обер-егермейстер, командир Семенівського полку
Висоцький Микола Петрович — генерал-майор, флігель-ад'ютант Катерини II. Племінник князя Потьомкіна
Олександр Дмитрович Ланской — генерал-поручик, генерал-ад'ютант.[23]
Мордвінов
Олександр Петрович Єрмолов — російський офіцер. Вийшов у відставку в чині генерал-поручика
Мілорадович
Міклашевський
Образ у культурі
Поезія
Одеса. Пам'ятник Катерині II в 1900—1920 рр., відновлений у 2007 р. і повторно знесений у 2022Катерина II на банкноті Російської імперії зразка 1910 р.
Притаманні персонально Катерині, але також символічно-характерні для всієї її епохи риси російського дворянства і аристократії: суміш агресивності й загарбництва, віроломства і підступності під маскою лібералізму, добродійності, добропорядності та простодушності — іронічно змалював відомий російський лірик XIX ст. граф А. К. Толстой у своїй історико-сатиричній поемі «История государства российского от Гостомысла до Тимашева»[24]:
«Messieurs,- им возразила: Она,- vous me comblez»[25],-
И тотчас прикрепила: Украинцев к земле.
Знищення Запорізької Січі і запровадження кріпацтва залишило великий слід в свідомості українського народу, через це образ Катерини II набув поширення в усній народній творчості. Наприклад, у пісні «Ой з-за гори, з-за лиману» про неї згадується так:
↑ абвгдеКандидат педагогических наук Р. Д. Маш. О должностях человека и гражданина / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, № 1. ISSN 0130-5972 (с.: 81)
↑Полное Собраніе законовъ Россійской Имперіи. Съ 1649 года, томъ XXII, стр. 17. № 15.919, 1784, Февраля 2 (того же дня учреждена Таврическая Область). Форма полнаго титула Ея Императорскаго Величества.
↑З «Записок Катерини II»: "Під час одного з цих концертів (у Чоглокова) Сергій Салтиков дав мені зрозуміти, яка була причина його частих відвідувань. Я не відразу йому відповіла; коли він знову став говорити зі мною про те ж, я запитала його: на що ж він сподівається? Тоді він став малювати мені настільки ж чарівну, наскільки повну пристрасті картину щастя, на яке він розраховував … ". Далі вона детально описує зближення з ним восени 1752, вагітність, яка закінчилася викиднем по дорозі до Москви в грудні, нова вагітність і викидень в травні 1753-го, охолодження коханця, примушувало страждати Катерину, суворий нагляд, встановлений за вагітною великою княгинею в квітні 1754, видалення Сергія Салтикова.
↑Понятовський згадував про їхню зустріч: «Їй було двадцять п'ять років. Вона лише недавно оправилася після перших пологів і перебувала в тому фазисі краси, який є найвищою точкою її для жінок, взагалі наділених нею. Брюнетка, вона була сліпучої білизни: брови у неї були чорні і дуже довгі; ніс грецький, рот як би кличе поцілунки, дивовижної краси руки і ноги, тонка талія, зростання швидше високий, хода надзвичайно легка і в той же час благородна, приємний тембр голосу і сміх такий же веселий, як і характер, що дозволяв їй з однаковою легкістю переходити від самих пустотливих ігор до таблиці чисел».
↑Записки Императрицы Екатерины II. Изданые Искандера. Переводъ съ Французскаго. London. Trübner & Co., Paternoster Row. 1859. (с.: 80)
↑B. von Bilbassoff. / Исторія Екатерины Второй. — 1895. (с.: 236)
↑Записки Императорской академии наукъ. Томъ первый. Съ портретомъ М. В. Остроградскаго, со снимками почерка Ломоносова, Сумарокова и Бибикова и картой Балтійскаго моря. — Санктпетербургъ, 1871. (с.: 19)
↑За 7 років до розриву Беранже доносив з Петербурга герцогу Пралену: «Цей російський відкрито порушує закони любові по відношенню до імператриці. У нього є коханки в місті, які не тільки не накликають на себе гнів государині за свою податливість Орлову, але, навпаки, користуються її заступництвом. Сенатор Муравйов, що застав з ним свою дружину, мало не справив скандалу, вимагаючи розлучення; але цариця умиротворила його, подарувавши йому землі в Ліфляндії».
↑Василий Алексеевич Бильбасов / Исторія Екатерины Второй: Екатерина до воцаренія, 1729—1762. — Тип. И. Н. Скороходова, 1890
↑ абСанкт-Петербург. Хроника трех столетий / Сост. А. В. Доливо-Добровольский, Н. О. Харламова. — СПб.: Издательский дом «Нева», 2003. — 720с. ISBN 5-7654-2665-4 (с.: 208, 217)
↑Ермолаев И. П. / Рюриковичи. Прошлое в лицах (IX—XVI вв.). Биографический словарь. Науч.ред. И. Н. Данилевский . — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 192 с. ISBN 5-224-03862-6 (с.:115)
↑Николай Дмитриевич Чечулин / Внѣшняя политика Россій в началѣ царствованія Екатерины II, 1762—1774. — Тип. Главнаго управленія удѣлов, 1896—468 стор. (с.: 40)
Ассебург А. Ф. фон дер. Записка о воцарении Екатерины Второй // Русский архив, 1879, Кн. 1, Вып. 3, С. 362—369.
Журнал Адмиралтейств-коллегии 1766 г. (Извлечение) // Русская старина, 1896, Т. 88, № 11, С. 434—435.
Журнал высочайшего путешествия её величества государыни императрицы Екатерины II, самодержицы Всероссийской, в полуденные страны России в 1787 году. Москва: В универс. тип., 1787.
Записка современника, грузинского архиерея, о вступлении на престол императрицы Екатерины II // Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских, 1900. Кн. 4 (195), Отд. 4, С. 17-24.
Иоанна-Елизавета Ангальт-Цербстская. Известия, писанные княгиней Иоанной-Елизаветой Ангальт-Цербстской, матерью императрицы Екатерины, о прибытии её с дочерью в Россию и о торжествах по случаю присоединения к православию и бракосочетания последней. 1744—1745 годы // Сборник Российского исторического общества, 1871, Т. 7, С. 7-67.
Исторические материалы, хранящиеся в Библиотеке дворца города Павловска. // Русская старина, 1873, Т. 8, № 11, С. 649—690; № 12, С. 853—884; 1874, Т. 9, № 1, С. 37-56; № 2, С. 277—300; № 3, С. 465—512; № 4, С. 667—684; Т. 10, № 5, С. 60-70; № 6, С. 309—320; № 7, С. 549—560; № 8, С. 735—742.
Кирьяк Т. П. Письмо к И. М. Долгорукову от 9 ноября 1796 г. / Сообщ. Л. И. Долгоруков // Русский архив, 1867, Вып. 10, Стб. 1266—1275.
Лангер К. О пределах и важнейших представителях политической науки: Торжественное слово по случаю празднования Августейшей и Могущественной Всероссийской императрицы и самодержицы Екатерины II Великой, 1771 г., апреля 22 дня / Сост. А. В. Топычканова. — М.: Издательство Московского университета, 2011.
Массон К. Мемуары Массона о России. / Извлечения / Пер. П. Степановой // Голос минувшего, 1916, № 4, С. 157—171., № 5-6, С. 157—180., № 7-8, С. 341—354., № 10, С. 23-44.
Месяцослов с росписью чиновных особ в государстве на лето от Рождества Христова 1779. Часть первая. Санкт-Петербург: Типография при Императорской Академии наук, 1779.
Нассау-Зиген К.-Г. Императрица Екатерина II в Крыму. 1787 г. Отрывки из дневника и переписки / Перевод и публ. В. В. Т. // Русская старина, 1893, Т. 80, № 11, С. 283—299.
Нассау-Зиген К.-Г. Рассказ очевидца о путешествии Екатерины II в Крым. Извлечение // Исторический вестник, 1893, Т. 53, № 9, С. 819—821.
Описание коронации, миропомазания и причащения императрицы Екатерины II-й // Русская старина, 1893, Т. 80, № 12, С. 487—496.
Похождение известных петербургских действ / Публ. А. Лазаревского // Осьмнадцатый век. Кн. 2, Москва, 1868, С. 631—633.
Протасьев Н. Пребывание Екатерины Второй в 1767 году в Костроме / Публ. А. Н. Протасьевой // Русский вестник, 1810, Ч. 9, № 2, С. 74-99.
Ростопчин Ф. В. Последний день жизни императрицы Екатерины II-й и первый день царствования императора Павла I-го // Архив князя Воронцова, Кн. 8, Москва, 1876, С. 158—174.
Рунич П. С. Заметки Рунича о царствовании Екатерины II // Русская старина, 1870, Т. 2, Изд. 3-е, Санкт-Петербург, 1875, С. 163—174.
Санглен, Яков Иванович де. Записки Якова Ивановича де-Санглена. 1776—1831 гг. / Сообщ. М. И. Богданович // Русская старина, 1882, Т. 36, № 12, С. 443—498.
Сподвижники Екатерины II. Материалы // Русская старина, 1873, Т. 8, № 11, С. 691—733; № 12, С. 885—909.
Трофимович Р. С. Запись современника о кончине Екатерины Великой // Русский архив, 1909, Кн. 3, Вып. 11, С. 202—203.
Экстракт из журнала плавания её императорского величества на галерах по реке Волге, от Твери до Симбирска, в 1767 году // Русская старина, 1896, Т. 88, № 11, С. 436—441. — В ст.: Бильбасов В. А. Походы Екатерины II по Волге и Днепру (1767 и 1787 гг.).
Монографії. Статті
Богданович М. И. Русская армия в век Императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург: Типография Департамента уделов, 1873.
Борзаковский П. К. Императрица Екатерина Вторая Великая. Москва: Панорама, 1991.
Брикнер А. Г. История Екатерины II: в 3 т. Санкт-Петербург, 1885 (репринт: Москва, 1991).
Грибовский А. М. Записки о императрице Екатерине Великой: репринтное воспроизведение издания 1864 года. Москва.: Прометей, 1989.
Грот Я. К. Воспитание Екатерины II // Древняя и новая Россия, 1875, Т. 1, № 2, С. 110—125.
Екатерина II и её время: Современный взгляд / Философский век, альманах. № 11. Санкт-Петербург, 1999.
Екатерина: Путь к власти / Я. Штелин, Мизере, Т. Димсдейл и др. 2-е изд. Москва: Фонд Сергея Дубова, 2012.
Заичкин И. А., Почкаев И. Н. Русская история: От Екатерины Великой до Александра II. Москва: Мысль, 1994.
Исабель де Мадариага. Россия в эпоху Екатерины Великой. Москва, 2002.
Каменский А. Б. Жизнь и судьба императрицы Екатерины Великой. Москва, 1997.
Каменский А. Б. «Под сению Екатерины…»: Вторая половина XVIII века. Санкт-Петербург, 1992.
Ключевский В. О. Курс Русской истории, часть V. Москва, 1937.
Колюпанов Н. Очерк внутреннего управления в России при императрице Екатерине II // Русская мысль, 1883, Кн. 2, февраль, С. 63-99.
Лаппо-Данилевский, А. С. Очерк внутренней политики императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург, Тип. М. М. Стасюлевича, 1898.
Омельченко О. А. «Законная монархия» Екатерины Второй. Москва, 1993.
Павленко Н. И. Екатерина Великая. Москва: Молодая гвардия, 2000.
Переворот 1762 года. Москва: Образование, 1909.
Петрова М. А. Екатерина II и Иосиф II: Формирование российско-австрийского союза: 1780—1790. Москва: Наука, 2011.
Тургенев А. М. Рассказы А. М. Тургенева об императрице Екатерине II // Русская старина, 1897, Т. 89, № 1, С. 171—176.
Чечулин Н. Д. Очерки по истории русских финансов в царствование Екатерины II. Санкт-Петербург: Сенатская типография, 1906.
Юрезанский В. Т. Исчезнувшее село. Исторический роман о казаках во времена Екатерины II. Москва, ЗИФ, 1930.
Катерина II // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.191-194
British contemporary music television programme For the Björk DVD, see Later with Jools Holland (Björk DVD). Later... with Jools HollandGenreEntertainmentCreated byBBCStarringJools Holland and variousCountry of originUnited KingdomOriginal languageEnglishNo. of series61No. of episodes394 (list of episodes)ProductionProduction locationsAlexandra Palace Theatre[1] (2022–present)Helicon Mountain[2]/various locations[3] (2021)BBC Television Centre (1992–2012, 2019–...
присілок Каложиці Каложицы Країна Росія Суб'єкт Російської Федерації Ленінградська область Муніципальний район Волосовський район Поселення Большеврудське сільське поселення Код ЗКАТУ: 41206824003 Код ЗКТМО: 41606424116 Основні дані Населення ▼ 48 Поштовий індекс 188440 Телефо...
اضغط هنا للاطلاع على كيفية قراءة التصنيف أيل بربري حالة الحفظ أنواع قريبة من خطر الانقراض المرتبة التصنيفية نويع[1] التصنيف العلمي المملكة: الحيوانات الشعبة: الحبليات العمارة: الثدييات الرتبة: مزدوجات الأصابع الفصيلة: الأيليات الجنس: أيل النوع: أيل أحمر النويع: أيل ...
Questa voce o sezione tratta di una competizione calcistica in corso. Le informazioni possono pertanto cambiare rapidamente con il progredire degli eventi. Se vuoi scrivere un articolo giornalistico sull'argomento, puoi farlo su Wikinotizie. Non aggiungere speculazioni alla voce. Voce principale: Fotbal Club Sheriff Tiraspol. FC Sheriff TiraspolStagione 2023-2024Sport calcio Squadra Sheriff Tiraspol Allenatore Roberto Bordin(Fino al 6 ottobre 2023) Roman Pylypčuk(Dal al 10 ottobre 2023)...
BarrabaNew South WalesBarrabaKoordinat30°22′42″S 150°36′38″E / 30.37833°S 150.61056°E / -30.37833; 150.61056Koordinat: 30°22′42″S 150°36′38″E / 30.37833°S 150.61056°E / -30.37833; 150.61056Jumlah penduduk1.410[1]Didirikan1850-anZona waktuAEST (UTC+10) • Musim Panas (DST)AEDT (UTC+11)Letak 477 km (296 mi) sebelah BL Sydney 548 km (341 mi) sebelah BD Brisbane 694 km (431 mi) sebe...
Swimming at the 2022 Asian GamesVenueHangzhou Olympic Sports Park Aquatics CenterDates24–29 September 2023Competitors367 from 37 nations← 20182026 → Swimming at the 2022 Asian Games was held at the Hangzhou Olympic Sports Park Aquatics Center in Hangzhou Olympic Sports Expo Center, Hangzhou, China, from 24 to 29 September 2023.[1] Schedule H Heats F Final Event↓/Date → 24thSun 25thMon 26thTue 27thWed 28thThu 29thFri Men's 50 m freestyle ...
Bendera Sumatera Barat Sumatera Barat merupakan salah satu provinsi yang sukses mengirimkan wakil pada bidang kontes kecantikan, baik pada skala regional, nasional maupun Internasional. Wakil Indonesia asal Sumatera Barat yang pertama adalah Whulandary Herman dari Kota Pariaman pada International Top Model of the Year 2009. Kontes Wanita Kunci Warna : Pemenang : Runner-up atau 5 Besar : Semifinalis atau Perempat-finalis Kontes Wanita Utama Miss Universe Tah...
Cet article dresse une liste des espaces verts de Paris, en France. Statistiques Plan des espaces verts de Paris. En mai 2008, Paris comptait 450 espaces verts, répartis ainsi : 2 bois, totalisant 1 841 ha, soit 17,5 % de la superficie totale de la commune. Le bois de Vincennes comprend en outre l'arboretum de l'école du Breuil, le jardin tropical de Paris et le parc floral de Paris, et le bois de Boulogne le parc de Bagatelle, le jardin d'acclimatation, le jardin des serres ...
Canadian basketball player Olivier-Maxence ProsperNo. 18 – Dallas MavericksPositionSmall forward / power forwardLeagueNBAPersonal informationBorn (2002-07-03) July 3, 2002 (age 21)Montreal, Quebec, CanadaListed height6 ft 7 in (2.01 m)Listed weight230 lb (104 kg)Career informationHigh school Lake Forest Academy(Lake Forest, Illinois) NBA Academy Latin America(Mexico City, Mexico) College Clemson (2020–2021) Marquette (2021–2023) NBA draft2023: 1st r...
نُوْرْثَامبتونشير Northamptonshire نورثامبتونشير نورثامبتونشير خريطة الموقع تقسيم إداري البلد إنجلترا[1][2] العاصمة نورثامبتون المنطقة وسط إنجلترا خصائص جغرافية إحداثيات 52°17′00″N 0°50′00″W / 52.283333333333°N 0.83333333333333°W / 52.283333333333; -0.83333333333333 [3] ال...
Bulukumba pada Pekan Olahraga Provinsi Sulawesi Selatan 2022 Warna kebanggaan B I R U Jumlah atlet TBD di TBD cabang olahraga Pembawa bendera TBD Total medali Emas19 Perak28 Perunggu36 83 (Urutan ke-5 ) Kontingen Bulukumba berkompetisi pada Pekan Olahraga Provinsi Sulawesi Selatan 2022 di Sinjai dan Bulukumba, Sulawesi Selatan pada 22 sampai 30 Oktober 2022. Kontingen ini menempati posisi ke-5 pada tabel klasemen perolehan medali Porprov Sulsel XVII/2022 setelah meraih total ...
Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Bahasa Dusun – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Uji coba Wikipedia Bahasa Dusun di Wikimedia Incubator Bahasa Dusun Tengah Kadazan Tengah Dituturkan di Malaysia Brunei D...
Ghost town in Iowa, United StatesSecor, Iowa Xenia, Iowa or Delanti, Iowaghost townSecorShow map of IowaSecorShow map of the United StatesCoordinates: 42°18′40″N 93°04′51″W / 42.31111°N 93.08083°W / 42.31111; -93.08083CountryUnited StatesStateIowaCountyHardinElevation968 ft (295 m)Time zoneUTC-6 (Central (CST)) • Summer (DST)UTC-5 (CDT)Area code641GNIS feature ID465437[1] Secor, previously known as Xenia and Delanti, is a ghost...
City in CrimeaKrasnoperekopsk Красноперекопск, Яни КапуYañı QapıCityKrasnoperekopsk railway station FlagCoat of armsKrasnoperekopskLocation of Krasnoperekopsk within CrimeaShow map of CrimeaKrasnoperekopskKrasnoperekopsk (Ukraine)Show map of UkraineKrasnoperekopskKrasnoperekopsk (Black Sea)Show map of Black SeaCoordinates: 45°58′3″N 33°48′1″E / 45.96750°N 33.80028°E / 45.96750; 33.80028CountryTerritory of Ukraine, occupied by Russia...
Municipality in Flemish Community, BelgiumHerenthoutMunicipality FlagCoat of armsLocation of Herenthout HerenthoutLocation in Belgium Location of Herenthout in the province of Antwerp Coordinates: 51°09′N 04°46′E / 51.150°N 4.767°E / 51.150; 4.767Country BelgiumCommunityFlemish CommunityRegionFlemish RegionProvinceAntwerpArrondissementTurnhoutGovernment • MayorStijn Raeymaekers (Eenheid-N-VA) • Governing party/iesEenheid-N-VA, ...
Railway station in Zushi, Kanagawa Prefecture, Japan JO06 JS06 Zushi Station逗子駅Zushi Station forecourt in January 2014General informationLocation1 Zushi, Zushi-shi, Kanagawa-ken 249-0006JapanCoordinates35°17′51.03″N 139°34′46.29″E / 35.2975083°N 139.5795250°E / 35.2975083; 139.5795250Operated by JR East JR Freight Line(s) JO Yokosuka Line JS Shōnan-Shinjuku Line Distance68.7 km from TokyoPlatforms1 island + 1 side platformOther informationStatus...
FilmCandido EroticoDirected byClaudio GiorgiWritten byLuigi Montefiori (aka George Eastman)[1]StarringLilli CaratiCinematographyEmilio LoffredoMusic byNico FidencoLanguageItalian Candido Erotico (also known as Copenhagen Nights, The Exhibitionist, A Man for Sale and Look at Me) is a 1978 Italian erotic romance-drama film written and directed by Claudio Giorgi (here credited as Claudio De Molinis).[2][3][4] Luigi Montefiori (aka George Eastman) co-wrote the scre...
LuftwaffeLambang dari Luftwaffe (varian)Aktif1933–1945[2]Negara Jerman NaziAliansi Adolf HitlerTipe unitAngkatan udaraPeranPeperangan udaraJumlah personelPesawat 119,871[3] (total produksi)Personel 3.400.000 (total dalam tugas pada tahun 1939–45)[4]Bagian dariWehrmachtPertempuranPerang Saudara SpanyolPerang Dunia IITokohOberkommando der LuftwaffeLihat daftarInspektur Pesawat TempurLihat daftarInspektur Pesawat PembomLihat daftarInsigniaBalkenkreuz (fuselage and win...
Witch Week First editionAuthorDiana Wynne JonesCover artistIonicus[1]CountryUnited KingdomSeriesChrestomanciGenreChildren's fantasy novelPublisherMacmillanPublication date1982Media typePrint (hardcover)Pages210 pp (first edition)[2]ISBN978-0-333-33189-7OCLC47044550LC ClassPZ7.J684 Wj 1982[3]Preceded byThe Magicians of Caprona Followed byThe Lives of Christopher Chant Witch Week is a children's fantasy novel and school story by the Br...
Biological SSSI in Hertfordshire, England Sherrardspark WoodSite of Special Scientific InterestLocationHertfordshireGrid referenceTL230139InterestBiologicalArea74.9 hectaresNotification1986Location mapNatural England Sherrardspark Wood (grid reference TL230139) is a 74.9 hectares (185 acres) biological site of Special Scientific Interest in Welwyn Garden City, Hertfordshire. The site was notified in 1986 under the Wildlife and Countryside Act 1981.[1] It is located to the north west o...
.jpg)
.jpg)
