Балаклавська бухта (крим. Balıqlava Körfezi) — одна з бухт, розташованих в межах «Великого Севастополя». На берегах бухти — давнє місто Балаклава, яке сьогодні є районом Севастополя.
Балаклавська бухта є наслідком тектонічного розлому, врізана у скельний масив на північ до 1500 м. Ширина 200—400 метрів (найвужче місце — 45 метрів), глибина 5—10 метрів в верхів'ї, до 25 метрів побіля пляжу і до 35 метрів на горловині. Вхід у бухту — між мисами Георгія (він же Балаклавський, східний берег) і мисом Курона (він же Західний, Батарейний). Біля входу до бухти на східному березі — гора Кріпосна (Кастрон) з руїнами генуезької фортеці Чембало. Бухта вигнута, мальовнича, прихована горами, непомітна з боку моря. Фарватер звивистий.
Назва
Стародавній географ Страбон згадує про існування тут поселення Сюмболон-лімен «Гавань символів, призвісток». Звідси генуезьке Чембало. Можливо саме вона згадується у «Одіссеї»Гомера як Бухта листригонів. У античні часи тут знаходився порт Симболон, а в середньовіччі — порт Ямболі. Сучасна назва походить від турецького *balyk «риба» та *juva «гніздо» — «Місце, багате рибою»[1]. Назва утворена за допомогою суфікса-ська[2].