Південна бухта (раніше Чобан-Ліманкрим. Çoban Liman, також Гавань) — бухта в Севастополі, впадає у Велику Севастопольську бухту між мисами Миколаївським і Павловським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. Знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє південну сторону Севастополя на центральну (міську) та корабельну сторони.
Бухта є стоянкою для багатьох суден військового, торгового та інших призначень.
Історія
До заснування Севастополя бухта була відома під назвами Чабан-Ліман чи Чобан-Ліман (в перекладі «пастуша бухта») та Картали-Кош (в перекладі «бухта шулік»).
У 1783 році на північно-західному березі бухти почали будувати перші будівлі новоствореного Севастополя. Бухта отримала назву Південна бухта чи просто Гавань. З часом друга назва не прижилася, за бухтою залишилася назва Південна бухта.
На початку XIX сторіччя у гирлі бухти виникає Каторжна слобідка, поблизу Корабельної бухти — Корабельна слобідка. На останній селилася біднота: моряки, рибалки, солдати та їхні сім'ї. Каторжну слобідку населяли конвоїри кораблів «Полтава» та «Лісний», на яких утримувалися арештанти. Для конвоїрів та їхніх сімей побудували казарми, пекарню, кухні.
До Кримської війни в бухті був побудований невеликий устричний завод.
У 1830-1840-іі на східному березі бухти збудували адміралтейство та монументальні казарми, що отримали назву лазарєвських на честь командира Чорноморського флоту Михайла Лазарєва. Для їх будівництва зрили цілу гору, ґрунтом з якої засипали болота у гирлі бухти. Засипані болота отримали назву Пересип, пізніше тут побудували залізничний вокзал.
В ході Кримської війни у вересні 1854 через бухту побудували плавучий міст. Він був зруйнований у ході другого бомбардування Севастополя. Ще один міст через бухту був зведений південніше. Один з якорів цього мосту був знайдений у 1980-і при ремонті залізниці та встановлений на Історичному бульварі біля будівлі Панорами Оборони Севастополя[1].
