PROFILBARU.COM

місто Краснодар
Герб Краснодара	Прапор Краснодара
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Краснодарський край
Код ЗКТМО:	03701000001
Основні дані
Час заснування	1793
Попередні назви:	Нова Січ (1793); Катеринодар (1793—1920)
Статус міста	1867
Населення	▲ 1 138 654 (2024)
Площа	294,91 км²
Поштові індекси	350000—350999
Телефонний код	+7 861
Географічні координати:	45°02′00″ пн. ш. 38°59′00″ сх. д. / 45.033333333333° пн. ш. 38.983333333333° сх. д.
Міста-побратими	; Карлсруе, Німеччина; Таллахассі, США; Бургас, Болгарія; Харбін, Китай; Феррара, Італія; Вельс, Австрія;
День міста	останні вихідні вересня
	Влада
Вебсторінка	krd.ru
Міський голова	Євґєній Наумов
	Мапа
	; Краснодар ; Краснодар
	Краснодар у Вікісховищі

Краснода́р (у 1793 році — Нова Січ, у 1793—1920 роках — Катеринодар)^[⇨] — місто на півдні Росії, адміністративний центр Краснодарського краю. Історичний центр етнокультурного регіону Кубань^[⇨]. Розташоване на правому березі річки Кубань, на межі з Адигеєю. Згідно з даними Всеросійського перепису населення 2021 року в місті жило 1 099 344 особи (13-е місце в Росії), з підпорядкованими сільськими населеними пунктами — 1 204 878 осіб^[2]. Станом на 1 січня 2024 налічується 1 138 654 мешканці саме в місті (11-е місце в Росії) та 1 243 839 осіб разом із підпорядкованими населеними пунктами^[3]^[⇨]. Краснодарська агломерація налічує понад 1,7 мільйона людей^[⇨].

Великий економічний^[⇨] і культурний^[⇨] центр Північного Кавказу й Південного федерального округу. Неофіційно називається «столицею Кубані», а також «південною столицею Росії».

Назви

Засноване козаками як Нова Січ^[4]^[5], згодом до 1920 місто називалося Катеринодаром (Єкатеринодаром) на честь імператриці Катерини II, після більшовицької окупації було перейменоване на Краснодар (від рос. красный — червоний) на честь Червоної армії.

Клімат

Клімат Краснодара
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	20,8	23,1	28,5	34,7	35,1	39,3	40,7	40	38,5	33,9	28,5	23	40,7
Середній максимум, °C	4,5	6,7	11,8	18,6	23,9	28,2	31,1	31,4	25,6	19	11,2	6,4	18,2
Середня температура, °C	0,8	1,9	6,5	12,4	17,9	22,2	24,9	24,7	19,2	12,9	6,3	2,4	12,7
Середній мінімум, °C	−1,9	−1,5	2,7	7,4	12,9	17	19,4	18,9	13,8	8,4	2,9	−0,4	8,3
Абсолютний мінімум, °C	−32,9	−29,8	−25,5	−5,6	−1,2	4,2	9,5	3,9	−2,2	−9,9	−20,4	−27,6	−32,9
Норма опадів, мм	65	53	65	49	65	80	66	41	51	61	66	69	730
Джерело: Погода та клімат(рос.)

Історія

Засноване в 1793 переселеними на Кубань після приєднання Західного Передкавказзя до Росії чорноморськими козаками (запорожцями) як військовий табір, а пізніше фортеця. З 1860 — адміністративний центр Кубанської області. Статус міста отримало в 1867. Після проведення в 1870–1880-х роках залізниці на Північному Кавказі (Тихорєцьк — Єкатеринодар — Новоросійськ) місто перетворилося на великий торговельно-промисловий і транспортний центр регіону.

1901 року в Катеринодарі було створено місцевий осередок Революційної української партії, активну участь у діяльності якого брав Симон Петлюра під час свого перебування на Кубані в 1902—1904 роках^[6]^[7]. У 1918–1920 роках місто було столицею Самостійної Кубанської Народної Республіки, Півдня Росії та Південно-Східного Союзу.

Населення

Демографічна історія

За переписом 1897 року в місті проживало 65 606 осіб (34 494 чоловіки та 31 112 жінок)^[8]. За переписом 1926 року мешкало вже 161 843 особи (78 495 чоловіків та 83 348 жінок)^[9].

Мовний розподіл згідно з переписом 1897 року
Мова	Осіб	%
Російська	34 684	52,87 %
Українська	25 112	38,28 %
Вірменська	1 834	2,80 %
Польська	674	1,03 %
Грецька	550	0,84 %
Єврейська	511	0,78 %
Німецька	501	0,76 %
Мордовська	325	0,50 %
Білоруська	289	0,44 %
Інші	1 126	1,72 %
Загалом	65 606	100 %

Національний склад згідно з переписом 1926 року
Народ	Осіб	%
Росіяни	82 818	51,17 %
Українці	48 511	29,97 %
Вірмени	12 463	7,70 %
Білоруси	2 948	1,82 %
Євреї	1 746	1,08 %
Поляки	1 316	0,81 %
Німці	1 105	0,68 %
Греки	1 007	0,62 %
Інші	9 929	6,14 %
Загалом	161 843	100 %

Сучасність

Населення міста за даними перепису 2010 року становило 744,9 тис. жителів, із підпорядкованими населеними пунктами — 832,6 тис. осіб, із них 337,9 тис. чоловіків і 407 тис. жінок. Чисельність населення за оціночними даними на 1 січня 2013 сягала 784 тис. мешканців, із підпорядкованими населеними пунктами — 871,2 тис. осіб.

22 вересня 2018 року було офіційно оголошено, що чисельність населення міста (без підпорядкованих сільських населених пунктів) сягнула позначки в 1 млн людей^[10]. За даними перепису 2021 року населення міста складало 1,1 млн мешканців, із підпорядкованими сільськими населеними пунктами — 1,205 млн осіб^[2]. Станом на 1 січня 2024 налічується 1 138 654 мешканці саме в місті та 1 243 839 осіб разом із підпорядкованими населеними пунктами^[3].

Агломерація

Краснодарська агломерація^[ru] впродовж тривалого часу була однією з кількох мільйонних в Росії при місті-немільйонері. Чисельність її населення оцінювалася від 1,05 до 1,34 млн осіб. Характерною рисою агломерації є майже виключно сільський характер приміської зони, адже навколо Краснодара на відстані 30—40 км у межах Краснодарського краю немає інших міст (хоча є дуже великі за російськими мірками сільські поселення-станиці): найближчим у межах краю є Гарячий Ключ на відстані 45—50 км. За даними перепису 2021 року агломерація налічує понад 1,7 мільйона людей.

Економіка

Промисловість

У 2007, відвантажено товарів і виконано послуг підприємствами, зайнятими виробництвом і розподілом електроенергії, газу і води, на суму 33,9 мільярди карбованців. Підприємствами, зайнятими оброблюючим виробництвом, відвантажено товарів і виконано послуг на суму 33,1 мільярди карбованців. Машинобудування і приладобудування є одними з найбільш динамічно розвиваючихся видів промислової діяльності. У місті діють такі провідні промислові підприємства:

Верстатобудування — Завод «Седін»
Сільськогосподарське машинобудування — Краснодарсільмаш (завод зі складання німецьких комбайнів CLAAS)
Хімічна промисловість — належить ВАТ «НК РуссНефть» Краснодарський НПЗ
Енергетика — Краснодарська ТЕЦ (648 МВт)
Металургія, приладобудування, переробка сільгосппродукції тощо.
Машинобудування — ВАТ «Компрессорный завод».

Транспорт

Краснодар — важливий транспортний і транзитний вузол півдня Росії. Через місто проходить автомагістраль федерального значення М4 «Дон», бере початок — М29 «Кавказ». Також планується будівництво платної автотраси Краснодар-Абінськ-Кабардинка.^[11]

У місті — великий вузол залізниць:

Тут сходяться 5 напрямків Північно-Кавказької залізниці (одноколійні на Елісту, Новоросійськ; і двоколійні на Ростов-на-Дону, Сочі, Волгоград).

Повітряні перевезення забезпечуються міжнародним аеропортом Пашківський, який розташовано на сході міста.

У південній частині міста діє річковий вантажний порт на річці Кубань.

Місто відокремлено річкою Кубань від районів Республіки Адигея. Через річку наведено три мости (Яблуновський міст, Тургенівський міст, залізничний (є проїзд греблею Краснодарського водосховища)) планується перекинути ще два.^[12]

Міський транспорт

Докладніше: Краснодарський тролейбус та Краснодарський трамвай

У місті діє^[13]:

тролейбус
трамвай
автобус
маршрутне таксі

Будівництво

У місті працюють наступні провідні будівельні компанії:

Будівельно-інвестиційнна корпорація «Девелопмент-Юг»
ЗАТ «Кубанская Марка»
ТОВ «Нефтестройиндустрия-Юг»
ТОВ «ТеплоСтройСервис»
ЗАТ «РЕНОВА-Строй-Групп»
ТОВ «Европа Инвест»
ЗАТ «СУ Краснодарстрой»
ТОВ «КубаньСтройИндустрия»
ТОВ «Стройнефтегаз»
ТОВ «Центр—Югжилпромстрой»

Проектні організації

В місті діють такі провідні проектні організації:

ТОВ «НК „Роснефть“-НТЦ»
ЗАТ «НИПИ „ИнжГео“»
ВАТ «НИПИгазпереработка»
ВАТ ТИЖГП «Краснодаргражданпроект»
ТОВ «Градоресурс»
ЗАТ «Краснодарстрой»
ТОВ «КубаньСтройИндустрия»
ТОВ «Нефтестройиндустрия-Юг»
ТОВ «ТеплоСтройСервис»

Освіта й культура

Краснодар — великий освітній центр.

В місті розташовані такі вищі навчальні заклади:

В місті діють різноманітні культурні заклади: театри (драми, музичний, молодіжний, ляльок), філармонія, цирк, історико-археологічний і художній музеї.

Спорт

Місто представляє низка професійних клубів у різних видах спорту:

Баскетбольний клуб «Локомотив-Кубань» (Професійна Баскетбольна Ліга).
Жіночий волейбольний клуб «Динамо» (Суперліга).
Чоловічий волейбольний клуб «Динамо» (Суперліга).
Гандбольний клуб «СКІФ» (Суперліга).
Жіночий гандбольний клуб «Кубань» (Суперліга).
Регбійний клуб «Кубань» (Суперліга по регбі-7).
Жіночий футбольний клуб «Кубаночка» (Вищий дивізіон).
Футбольний клуб «Краснодар» (Прем'єр-ліга).
Футбольний клуб «Урожай» (Другий дивізіон).

Колишні клуби

Футбольний клуб «Кубань».
Хокейний клуб «Кубань».

Архітектура

У Краснодарі розташований унікальний пам'ятник архітектури — одна з перших у світі гіперболоїдних конструкцій — сталева ажурна сітчаста башта дивовижної краси. Гіперболоїдна водонапірна башта побудована за проектом інженера і вченого Володимира Григоровича Шухова. Таких башт в Росії залишилося всього 7 з понад двохсот, побудованих В. Р. Шуховим. Найвідоміша — Шуховська башта на Шаболовці в Москві. Гіперболоїдні конструкції згодом будували багато відомих архітекторів: Гауді, Ле Корбюзье, Оскар Німейер.

Відомі люди

Вовкоріз Данило Савинович (1767—1824) — перший міський голова м. Єкатеринодар
Жарко Яків Васильович (1861—1933) — український письменник і актор
Шпрингфельд Павло Олександрович (1912—1971) — російський радянський актор
Прокопець Георгій Мефодійович (1922—2001) — радянський і український художник
Рубежанський Анатолій Федорович (1924—2000) — радянський і український фахівець судової медицини
Малиновський Юрій Петрович (1926—2006) — радянський, український і російський кінооператор
Гневишев Мстислав Миколайович (1914—1992) — російський радянський астроном
Ходжашвілі Ольга Георгіївна — радянська й українська сценаристка
Ерастов Степан Іванович — член Української Центральної Ради
Луб'яний Володимир Якович (1926—1991) — український радянський співак (бас), народний артист УРСР (1972)
Дмитрієв Георгій Петрович (1942—2016) — радянський і російський композитор