П'яте за чисельністю населення місто Польщі (532 048 мешканців в грудні 2020 р.) і восьме за площею поверхні (261,9 km²)[3]. Познань разом з познанським повітом та ґмінами Оборники, Скоки, Шамотули, Сьрем утворює познанську агломерацію, в якій мешкає понад 1 млн осіб[4]. У 2018 р. аналітичний центрGlobalization and World Cities (GaWC), вивчаючи взаємовідносини між містами світу в контексті глобалізації, визначив Познань як глобальне місто категорії Gamma[5]. Познань часто належить до числа провідних міст з дуже високою якістю освіти та дуже високим рівнем життя[6]. Місто також займає високі місця щодо безпеки та якості медичного обслуговування[7]. Місто Познань неодноразово вигравало нагороду «Superbrands» за дуже якісний бренд міста[8].
Місто є важливим автомобільним та залізничним вузлом, тут також функціонує міжнародне летовище Познань-Лавиця. Познань — великий осередок промисловості, технологій, торгівлі, логістики, спорту та туризму. Тут функціонує Познанський міжнародний ярмарок (MTP) — найбільший і найстаріший виставковий центр у Польщі[9]. Познань є осередком освіти, науки та культури. Понад 110 тисяч студентів навчаються у 25 університетах[10][11]. Тут діють опера, філармонія, балет, театри, кінотеатри, музеї, художні галереї, оркестри та фольклорні колективи[12]. Кожні п'ять років в Познані відбувається Міжнародний Скрипковий Конкурс ім. Генрика Венявського — найстраший скрипковий конкурс на світі. У місті розташовуються осередки Хору Стулігроша (Chór Stuligrosza), Західного Інституту (Instytut Zachodni) та найвищого тактичного командування Армії США в Європі[13]. У єдиній в Польщі астро-геодинамічній обсерваторії поблизу Познані працюють над створенням європейською системою навігації Galileo.
З Познанню пов'язано 5 Великопольських повстань: з 1794 р., з 1806 р., з 1846 р., з 1848 р., а також повстання 1918–1919 рр. Два з них (з 1806 р. та з 1918—1919 рр.) завершились повною перемогою поляків і поряд із Сейненським повстанням 1919 р. та двома повстаннями в Сілезії з 1920 р. та 1921 р., вважаються п'ятьма переможними національними повстаннями в історії Польщі. Перемога повстання 1806 р. мала прямий вплив на створення Варшавського герцогства, тоді як серіал Najdłuższa wojna nowoczesnej Europy (Найдовша війна в сучасній Європі) розповідає про період між переможними Великопольськими повстаннями[18].
Познань розташована у центрально-західній частині Польщі, у центральній частині Великопольського воєводства. Місто знаходиться на межі трьох фізико-географічних мезорегіонів: західна частина на Познанському Поозер'ї, східна — на Вжесненьській рівнині, центральна — на південній частині, спрямованого в напрямку північ-південь Познанського перелому Варти. Ці три регіони є частиною макрорегіону Поозер'я Великопольське.
Місто розташоване в долині річки Варта, а також в долинах менших потоків — Богданки, Цибіни та Гловні.
Згідно з даними на 1 січня 2010 року площа міста становить 261,85 км²[21]. Протяжність адміністративної межі вздовж осі північ-південь становить приблизно 23 км, по осі схід-захід — близько 21 км.
Місто знаходиться у зоні, яка характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[22]
В районі Познані найчастіше дме західний вітер швидкістю від 2 до 10 м/с. На території міста випадає найменше опадів в Польщі[23]. Упродовж 1971—2000 рр. середньорічна кількість опадів становила 634 мм, найвище середнє місячне значення припадає на липень — 76 мм.
Познань є містом на правах повіту. Мешканці обирають до Ради міста Познані 37 радників. Органом виконавчої влади є президент міста. Познань входить до складу Спілки Польських Міст та Унії Польських Метрополії. У місті розташовані 3 районні суди, адміністративний суд воєводства, окружний та апеляційний суди. Познань є центром Великопольського воєводства та земського повіту. Мешканці Познані обирають 6 з 39 радників Сеймику Великопольського Воєводства.
В Познані є 41 консульство іноземних держав[24]. До травня 2019 року у місті діяло почесне консульство України[25].
Стара Познань і столична область (передмістя Познані, Острів, Острувек, Сродка, Хвалішево, Лацина) були об'єднані в одне місто у 1793–1800 рр. Місто, котре швидко зростало, було пізніше розширене за рахунок приєднання передмість Ґрюнвальд (Grunwald), Лазаж (Łazarz), Ґурчин (Górczyn), Єжице (Jerzyce), Вільда (Wilda), Віногради (Winogrady), Пйонтково (Piątkowo) та Ратаї (Rataje).
Історія
Познань — одне з найстаріших польських міст, найдавніше місто Великої Польщі. Деякі історики вважають Познань столицею Польщі у середині X століття, за правління найперших князів з династії П'ястів, хоча більшість стверджує про перебування тогочасної формальної столиці в місті Ґнєзно, про що свідчить документ Dagome iudex, натомість в самій Познані була королівська резиденція[26].
Саме неподалік Познані у 966 р. прийняв хрещення перший історично достовірний польський князь з династії П'ястів Мешко I — засновник першого польського королівського дому. Про ті часи нагадує величний кафедральний собор Петра і Павла (Х—XV ст.ст.), що є найдавнішою церквою країни, та решта численних міських пам'яток архітектури: готичні костьоли, ратуша в стилі Ренесансу (ХІІІ-XVI століття), будинки XVI—XI століть тощо
У післявоєнний період відбувся Познанський Червень 1956 р., який став першим виступом поляків проти комуністичного режиму у післяво\нний період. Тоді загинуло 76 осіб, 600 були поранені (нині в місті існує пам'ятний знак на згадку тих подій).
У 2016 р. у Познані, за фінансової підтримки міського уряду, вдев'яте відбувся фестиваль культури «Українська весна», започаткований Лукашем Горовським (у 2007—2019 рр. був почесним консулом України в Познані)[27][25].
Назва міста
Місто має середньовічну історію та згадується від Х століття. Познань як осередок політичного життя є одним з перших міст, згаданих на сторінках історії. Оскільки в тих часах латиною розмовляла освічена частина суспільства, назва міста записувалась у латинізованій формі. Перший відовий запис помічений у літописі Тітмара у 970 році у формі episcopus Posnaniensis (познанський єпископ). У тому ж літописі за 1005 рік є запис ab urbe Posnani (з міста Познань)[28]. Місто у форму Poznan згадує Галл Анонім у своїй Хроніці польській (Kronika Anonima tzw. Galla), котра була написана у 1112—1126 роках[29].
На сьогодні мовознавці сходяться на думці, що назва Poznań походить від старопольського чоловічого імені Познан (Poznan) або Познамир (Poznamir) і спочатку означало город, місто Познана або Познамира[28].
Економіка
Познань сьогодні — великий торговельний, промисловий та освітній осередок Польщі.
Серед галузей промисловості в місті набули розвитку машинобудування, харчова, гумова, парфумерна, скляна й легка промисловість.
Познань з її історично-архітектурними пам'ятками і розвиненою інфраструктурою готелів[30], закладів громадського харчування, торгівлі та злагодженою роботою міського транспорту має значний туристичний потенціал.
Рівень безробіття в Познані найнижчий в країні. На кінець квітня 2022 року рівень безробіття у місті становив 1,4 % (4,8 тис. осіб без роботи); такий же показник зафіксований у Познанському повіті — 1,4 % (2,9 тис. безробітних). Такий же низький рівень безробіття був виявлений лише в Сопоті (1,7 %) і Вроцлаві (також 1,7 %).[31]
Найбільшу частину місцевого ринку праці займають промисловість (понад 16 % зайнятих), торгівля (14,5 % зайнятих) та освіта (13 % зайнятих). Найвищі зарплати в місті зафіксовані на посадах, пов'язаних з IT та комунікацією — в тому числі в IT-галузі. На другому місці за розміром заробітку — представники фінансової та страхової галузей.
Згідно з даними Статистичного управління в Познані, середня зарплата в Познані (у секторі підприємств) у 2022 році становить 7677,08 злотих брутто.[32]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[34][35]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
258451
43406
184094
30951
Жінки
296245
41450
178711
76084
Разом
554696
84856
362805
107035
Населення за роками:
Освіта
У 2017 році в Познані діяли: 105 ясел і клубів дитини (понад 4 тис. місць); 317 закладів дошкільної освіти, в тому числі 243 дитячих садочки, котрі забезпечували догляд для 20,9 тис. дітей[36].
У Познані організуються і проводяться Міжнародний конкурс скрипалів імені Генрика Венявського (один із найстаріших у світі, відбувається раз у 5 років), Міжнародний театральний фестиваль MALTA, щорічні міжнародні ярмарки та авангардові вистави колективів з усього світу (червень), інші культурні заходи.
Транспорт
Познань — важливий залізничний вузол, центр автосполучення. В місті сполучаються 5 національних доріг (droga krajowa), в тому числі автомагістраль, а також 7 воєводських доріг. Познанський Залізничний Вузол, через який пролягає 8 залізничних ліній, є одним з найбільниш та найбільш завантажених в країні. Летовище міста обслужило більше одного мільйона пасадирів у 2021 році[39].
Познань є спортивним містом; тут розвивається чимало видів спорту — футбол, футзал, хокей, спортивна стрільба, водні види спорту, теніс, бокс, легка атлетика тощо.[40] Місто не раз приймало змагання рівня європершостей і кубків, загальнопольського й регіонального масштабу.[41]
У Познані базується дві футбольні команди: «ККС Лех» (багаторазовий чемпіон, володар кубку та суперкубку Польщі) та «КС Варта» (дворазовий чемпіон Польщі).
Кожної осені у Познані відбуваються змагання з марафонського бігу «Познань Марафон». У 2011 році старт у ньому взяли 4,7 тис. спортсменів з 35 країн світу.[42] Цікаво, що у 2004 році на цих змаганнях перемогу здобув український марафонець Михайло Іверук[43] (серед чоловіків), а у 2006 році — українка Анжеліка Аверкова (серед жінок).
Визначні пам'ятки міста
Визначними архітектурними й історико-культурними пам'ятками Познані є:
Базиліка Святих Петра і Павла (Х—XV ст.ст.) — перлина ранньоготичної архітектури і оточуючий комплекс церков і каплиць (романських, барокових та в стилі класицизму) на острові Тумському. У «Золотій» каплиці, зокрема, знайшли свій останній прихисток Мешко І та його син Болеслав I Хоробрий, тут же розташований бронзовий пам'ятник обом королям. Серед постатей святих, що зображені в куполі каплиці є зокрема св. Йосафат Кунцевич. Віддаючи шану святині, Папа Римський Іван Павло ІІ надав їй статус «Малої базиліки», тим самим підкресливши спадкоємність із великими базиліками Рима. Поруч з Собором готичний костел Найсвятішої Діви Марії (XV ст.), що дійшов до нашого часу практично в первісному вигляді;
Центральна площа міста — Ринкова (площа Ринок)[44] — чотирикутник вузеньких п'ятиповерхових будиночків ХІІІ—XVII століть. Домінантою майдану є ренесанснаПознанська ратуша (ХІІІ—XVI ст.ст.) з державним орлом на маківці. Щодня опівдні на Ринковій площі численні місцеві жителі й приїджжі чекають, як під дзвін курантів на ратуші з'являється символ Познані — двійко козенят, що буцаються ріжками — за місцевою легендою козенята колись врятували місто від пожежі, вчасно розбудивши його жителів своїм буцанням.
декілька замкових та палацових комплексів, зокрема Королівський замок, палац Горки, палац Мельжиньських;
в міському палаці графів Рачинських зберігається перше видання великого Миколая Коперника «De revolutionibus orbium celestium» («Про обертання небесних сфер»).
серед сучасних споруд цікавим є Центр торгівлі, бізнесу та мистецтва «Старий бровар», що вдало поєднує мистецтво й торгівлю і 4 роки поспіль посідав перше місце в номінації Medium-Sized Shopping Center (Торговельні заклади середнього розміру) конкурсу Міжнародної спілки торгових центрів (ICSC) — колишні цехи німецької броварні (збуд. в XIX ст.), за часів ПНР комуналка-гуртожиток, і нарешті на початку 2000-х рр. викуплені подружжям польських багатіїв Кульчиків для реорганізації на торговельно-мистецький заклад:
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 20 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Pianowski, Zbigniew (1994). Sedes regni principales: Wawel i inne rezydencje piastowskie do połowy XIII wieku na tle europejskim (польською) . Kraków. с. 18.
↑Шот М. Щоб краще пізнати українство // Урядовий кур'єр. — 2016. — № 113 (5733) (16 черв.). — С. 6.
↑ абRymut, Kazimierz (1987). Nazwy miast Polski, hasło "Poznań" (польська) . Wrocław: Ossolineum. с. 191. ISBN83-04-02436-5.
↑"Monumenta Poloniae Historica", Tom I, Akademia Umiejętności w Krakowie. Lwów. 1864. с. 404.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».— Львів: «Тріада плюс», 2010.— 228 с., іл.— C. 153
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)