Домброва-Гурнича розташована на Сілезько-Домбровській височині. Місто межує з Бендінським повітом (Бендін, ґміна Псари, ґміна Мєжентіце, Сєвєж, Славкув), Завєртянським повітом (ґміна Лази), Олькуським повітом у Малопольському воєводстві (ґміна Ключе, ґміна Болеслав) та Сосновцем.
У місті бере початок річка Погорія. У районі Стжемєшице Мале бере початок річка Раківка.
Райони міста
(за абеткою)
Антонюв (Antoniów)
Блендув (Błędów)
Буґай (Bugaj)
Ґолонуґ (Gołonóg)
Дев'ятий (Dziewiąty)
Зомбковіце (Ząbkowice)
Коженєць (Korzeniec)
Кузьнічка Нова (Kuźniczka Nowa)
Лази Блендовські (Łazy Błędowskie)
Ленка (Łęka)
Лосєнь (Łosień)
Ленкнице (Łęknice)
Мар'янки (Marianki)
Мидліце (Mydlice)
Окрадзьонув (Okradzionów)
Пекло (Piekło)
Ратаніце (Ratanice)
Реден (Reden)
Сікорка (Sikorka)
Тридцятий (Trzydziesty)
Тучнава (Tucznawa)
Уєйсце (Ujejsce)
Центр (Centrum)
Тжебєславіце (Trzebiesławice)
Стжемєшице Великі (Strzemieszyce Wielkie)
Стжемєшице Малі (Strzemieszyce Małe)
Історія
Перша згадка про саму Домброву з'явилася в 1726 році. Найстарші згадки про селища на території сьогоднішньої Домброви: XII сторіччя — Тжебєславіце, 1220 рік — Блендув у хроніках краківського єпископа Іва Одровужа, XIV сторіччя — Стжемєшице й Уєйсце (перша згадка в 1372), XV — Ґолонуґ, Зомбковіце в книгах Яна Длугоша, 1443 рік — Сікорку, в 1551 рік — Ленку. Ймовірно з X сторіччя існував Лосєнь, що був ранньосередньовічним центром виплавки металу.
Інтенсивний промисловий розвиток розпочався завдяки відкриттю великих покладів кам'яного вугілля, у другій половині XVIII ст.
Магдебурзьке право отримано 18 серпня 1916 від австрійської влади під назвою Домброва. У 1919 міська рада змінила назву на Домброва Гурнича. В роках 1972—1977 (у зв'язку з адміністративною реформою Польщі) до міста було приєднано села, а також інші міста, які стали його районами (короткий час районом Домброви був Славкув, сьогодні окреме місто).
У місті працює 21 супермаркет, 1 гіпермаркет і декілька універмагів, будуються нові. Є також 2 великих і 3 менших базари.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом
Допрацездатний вік
Працездатний вік
Постпрацездатний вік
Чоловіки
60668
9867
44398
6403
Жінки
65237
9328
40729
15180
Разом
125905
19195
85127
21583
Транспорт
Дорожній транспорт
Через місто проходять:
автомобільна дорога S1/E75
національна автомобільна дорога державного значення 86
національна автомобільна дорога державного значення 94
автомобільна дорога регіонального значення 790
автомобільна дорога регіонального значення 796
автомобільна дорога регіонального значення 910
Проектується продовження до Домброви Гурничої Drogowej Trasy Średnicowej, що сполучить більшість міст Верхньосілезького промислового району. Має проходити: вул. Якуба Домбського, біля залізничного вокзалу, алеєю Заглемб'я Домбровського, вул. Майора Романа П'єцуха, алеєю Ю. Пілсудського до автомобільної дороги S1.
Залізничний транспорт
У місті дуже розвинута залізнична мережа, що є найщільнішою в Польщі. Тут знаходиться 9 залізничних станцій (7 з них мають вокзали):
Поблизу металургійного заводу знаходиться товарна перевантажувальна станція польської ширококолійної металургійної залізниці, яку частіше називають «руською колією». Ширина колії така як в Україні — 1520 мм, коли в Польщі звичайною є 1435. З'єднує Польщу з Україною й Росією без необхідності перевантажування товарів на кордоні.
Домброва Гурнича належить до KZK GOP (Komunikacyjny Związek Komunalny Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego), що організує трамвайно-автобусний рух у містах сілезько-домбровській конурбації. У місті є 39 автобусних і 5 трамвайних маршрутів, не рахуючи приватних.
Летовище
11 кілометрів від міста знаходиться летовище Пижовіце. Швидко дістатися нього можливо автомобільною дорогою S1.
Відомі особистості
В поселенні народився:
Кароль Адамецький (1866—1933) — польський економіст, інженер і дослідник.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.