Українська назва місяця походить од прасл.*lip-ьn-jь «час цвітіння липи», що є похідним утворенням від lipa «липа»[2]. Це давнє наймення пов'язане з буйним цвітінням липи та періодом збору липового меду (липця[3]). Можливо, саме прасл.*lipьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[4]. Співзвучні назви вживаються в білоруській (ліпень), польській (lipiec), кашубській (lëpińc) і литовській (liepa) мовах; натомість у хорватській мові словом lipanj називають червень[2]. Давньоруські ж пам'ятки, навпаки, під назвою чьрвенъ, червенъ згадують липень[5][6].
З XVI ст. в староукраїнських писемних джерелах вживається назва «липець»[7][8] (у написаннях: липець[a], липецъ[b], липе(ц)[c], ліпецъ[d]), що досі трапляється в діалектному мовленні[3][12]. У вжитку були й інші народні назви місяця: стра́дник, ко́сень, дощови́к, громови́к[13], грозови́к, бі́лень, илевей / елевей, ільовець, илюх, сіноко́с / сінокі́с[14], а також: ґе́дзень / ге́дзень / ке́дзень, ке́здень, бе́дзень / би́дзень[15], кива́ч, ки́вень, ки́вотень[16].
У римському календарі липень був п'ятим за ліком місяцем. До реформи Юлія Цезаря рік розпочинався з березня, тому спочатку липень називався Quintilis (від лат.quintus — «п'ятий»). Згодом, він був названий Iulius на честь першого римського імператора Юлія Цезаря, який цього місяця народився. Від лат.Iulius походять назви місяця в більшості мов світу: болг.юли, рос.июль, серб.jул/jul, jули/juli, англ.July, фр.juillet.
↑Šaur, Vladimír.Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
↑Чьрвенъ = червенъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 1555.
↑Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
↑Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
↑Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.