Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви — словник, що розкриває етимологію та історію семантики слів української мови. Подає розширений матеріал по кожній словниковій статті, указує відповідники українських коренів і словоформ в інших слов'янських та індоєвропейських мовах.
Виходить друком з 1982 р. у видавництві «Наукова думка».
Станом на 2012 р. із запланованих семи томів вийшло шість:
перший том (А—Г) — 1982 р., 633 с.
другий том (Д—Копці) — 1985 р., 572 c.
третій том (Кора—М) — 1989 р., 552 с.
четвертий том (Н—П) — 2003 р., 656 с.
п'ятий том (Р—Т) — 2006 р., 704 с.
шостий том (У—Я) — 2012 р., 568 с.
сьомий том (покажчики) — в роботі.
Цей словник — фундаментальне видання, з максимально можливим охопленням лексики. Процес укладання словника розтягся майже на півстоліття. Реєстр слів сформовано на основі шеститомного «Українсько-російського словника», «Словаря української мови»Б. Грінченка, «Малорусько-німецького словаря»Є. Желехівського та С. Недільського, а також усіх наявних на той час словників діалектної лексики. Від четвертого тому словника запроваджено покликання на праці І. Огієнка, Ю. Шевельова, О. Горбача — раніше через цензурні перепони укладачі мусили обминати ці прізвища[1].
На думку мовознавця Пилипа Селігея, словник іще раз доводить, що українська мова — цілком самостійна, самобутня слов'янська мова й зовсім не є діалектом російської мови, «зіпсутим польськими впливами». Водночас видання спростовує вигадки, буцімто українська мова настільки давня, що з неї утворився санскрит укупі з рештою індоєвропейських мов[1].
Далеко не всі слова в ЕСУМ проетимологізовані. Чимало з них мають визначення «неясне». Отже, залишається великий простір для їхнього етимологічного опрацювання, а також для уточнення й удосконалення багатьох існуючих етимологій. Адже кожна етимологія — то гіпотеза, більш або менш прийнятна, але гіпотеза. З поглибленням знань про мовні процеси, формальну структуру й семантику слова існуючі гіпотези уточнюватимуться. Величезний мовний матеріал, що міститься в ЕСУМ, може бути використаний і для подальшої поглибленої систематизації за різними критеріями й принципами, у тому числі й у плані виділення гнізд різного рівня етимологічно споріднених слів, що також сприятиме удосконаленню багатьох етимологій[2].
Лукінова Т. Б. З історії порівняльно-історичних студій в Україні // Мовознавство. — 2010. — № 2-3. — С. 98-112.
Лукінова Т. Б., Півторак Г. П. Славістичні студії // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України −75. 1930—2005: Матеріали до історії / Ред. кол.: В. Г. Скляренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра, 2005. — С. 72-112.
Селігей П. О. Від коренів слів до кореня істини // Historians.in.ua. — 09 липня 2012.
