У цій статті в хронологічному порядку наведено перелік подій, які відбувалися в рамках Ленінопаду в 2013—2014 роках. Перший головний розділ вміщує демонтажі, знесення та повалення пам'ятників Володимиру Леніну. Окремими розділами наведені події демонтажів та повалень пам'ятників іншим комуністичним діячам, а також ліквідації радянських символів під час Ленінопаду. Окрім того, окремо наведено перелік подій, під час яких демонтажам, знесенням чи пошкодженням яких чинили опір. Перелік подій, дата яких невідома, також поданий окремим розділом.
Ліквідація пам'ятників Володимиру Леніну під час Революції Гідності
Грудень 2013
8 грудня2013 — Київ. З другої спроби (перша була невдалою через супротив міліції) повалено пам'ятник Леніна в Києві напроти Бесарабського ринку. Під час падіння голова відокремилася від тулуба. Відповідальність за знесення взяла на себе ВО «Свобода». За фактом знесення пам'ятника міліція порушила кримінальне провадження за статтею 294 ККУ (масові заворушення).
9 грудня 2013 — Подільськ, Одещина. Невідомі розбили верхню частину пам'ятника Леніну. Пам'ятник був встановлений в міському парку біля клубу залізничників. Відкрито кримінальну справу за статтею «хуліганство» (стаття 296 Кримінального кодексу України).[1]
11 грудня 2013 — Любешів, Волинь. Комуністи з власної ініціативи демонтували пам'ятник Леніну на приватній території, що належить офісу КПУ.[2][3]
30 грудня 2013 — Ватутіне, Черкащина. Четверо невідомих знесли пам'ятник Леніну. Вранці городяни побачили порожній постамент і поваленого Ілліча. Через кілька годин працівники комунальних служб повернули скульптуру на місце, але вже з відбитим носом.[4][5]
Січень 2014
4 січня2014 — Андрієво-Іванівка, Миколаївський район, Одещина. Зруйновано пам'ятник Леніну в парку біля будинку «Центр дозвілля». Перевірка міліції з'ясувала, що пам'ятник упав сам.[6]
6 січня2014 — Бердичів, Житомирська область. Невідомі знесли пам'ятник Леніну, встановлений на території школи. Інцидент стався близько години ночі. Діяла група людей, оскільки звалити з постаменту висотою 1,75 метра бетонний пам'ятник заввишки більше 2 метрів одній людині було б важко.[7]
11 січня 2014 — Ямпіль, Вінниччина. Пам'ятник Леніну демонтували і встановили на його місці пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому.
21 січня 2014 — Татарбунари, Одещина. Пам'ятник Леніна позбувся голови. Місцева влада запевнила, що верхня частина пам'ятника відвалилася без сторонньої допомоги, оскільки пам'ятник занадто старий (встановлений у 1970 році).[10]
23 січня 2014 — Центральне, Снігурівський район, Миколаївщина. Повалено памятник Леніну. За даним фактом розпочато кримінальне провадження за частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України («Пошкодження майна»), санкція якої передбачає обмеження волі на строк до 4 років.[11]
30 січня 2014 — Фастів, Київська область. Повалили пам'ятник Леніну. Слідчо-оперативна група встановила, що невідомі громадяни за допомогою лебідки і троса повалили пам'ятник заввишки близько 6 метрів. Розпочате кримінальне провадження за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство).[13]
Лютий 2014
1-20 лютого 2014
6 лютого — Суми. Офіційно прибрали з постаменту бюст Леніна біля палацу культури «Хімік».[14]
Побережне. Невідомі «відтяли» голову пам'ятнику Леніну. Золотавий пам'ятник Леніну стояв біля будівлі сільської ради. На ранок він залишився без голови — статую зіпсували невідомі. На постаменті пам'ятнику вони написали «Кат України» та «Комуняку — на гілляку».[20]
Житомир. На площі Соборній активісти «Правого сектора» і прості городяни скинули з постаменту пам'ятник Леніну[33]. Атакувати пам'ятник почали після 22:00. Спершу в пам'ятник кидали «коктейлі Молотова» і поливали його бензином. Потім почали зупиняти проїжджі автомобілі і просити у водіїв троси, щоб зачепити і скинуту статую. Опівночі вдалося вудкою закинути петлю з троса на шию Леніну, але коли почали тягнути трос порвався. За кілька хвилин трос знову закинули і спробу повторили. Станом на 00:30 біля пам'ятника перебували понад 500 осіб, в основному глядачі, і стояло близько 100 автомобілів. Активісти зупинили вантажівку з написом «Пошта» та вмовили водія фури допомогти звалити пам'ятник. О 00:55 статуя впала.[34]
Велика Глуша — пам'ятник зруйновано 22 лютого 2014 року[69], перед тим у ніч з 9 на 10 грудня 2013 року йому домалювали червоні чоботи та написали «Кат».[70]
Дніпро. Активісти зібралися 21 лютого о 18:00 на площі Леніна з метою повалити пам'ятник. Близько 20-ї години на площі розпочалися збори територіальної громади міста. Збори одностайно ухвалили такі рішення:
Знести пам'ятник Леніну згідно з указами Президентів України про знищення символів тоталітаризму та осіб, причетних до організації Голодомору 1932—1933 років.
Перейменувати площу Леніна у площу Героїв Майдану.
Протягом 6 годин активісти намагалися повалити пам'ятник вручну, але це не давало результатів, адже вага одного лише пам'ятника близько 25 тонн. Були постійні спроби відшукати важку техніку, але власники та водії боялися брати участь у цій події. Лише о 00:15 приїхав кран, котрий, у підсумку, не брав участі в поваленні пам'ятнику. Приблизно о 00:50 активістам вдалося повалити пам'ятник своїми силами, після того як одна з ніг була підпиляна болгаркою.[64]
Кривий Ріг. Повалено пам'ятник Леніну на проспекті Металургів та обезголовлено пам'ятник Леніну у парку залізничників біля станції «Кривий Ріг Головний».
Степанівка. За даними редакції «Народної трибуни», у суботу, близько 15:00 невідомі особи в кількості 10-15 осіб приїхали в Степанівку і за хвилину-дві розбили на друзки пам'ятник.[80]
Ганичі. Демонтовано пам'ятник Леніну. Деякі ЗМІ вважали цей пам'ятник останнім в області, однак 24 лютого у Чопі було повалено черговий пам'ятник Леніну.[82]
Ставище. В ніч з 13 на 14 серпня 2008 року демонтовано[99][100], що спричинило суспільні дискусії[101]. Перенесено із центра селища до парку поблизу будівлі місцевого музею[102]. Остаточно повалено під час Ленінопаду.[103]
Решетилівка. Знесено за рішенням місцевої влади та громади. Під час демонтажу Ленін розпався на шматки, коли задіяли техніку. На постаменті залишилось лише взуття.[122]
Іржавець, Носівський район. Повалено погруддя Леніна[137]. Пам'ятник зніс власною «Нивою» місцевий житель Олег Контурко, колишній помічник лісничого.[140]
Лемеші, Козелецький район. Повалено пам'ятник Леніну. На постаменті залишилися ноги вище колін[137]. Пам'ятник постраждав уже не раз (довгий час стояв із відламаною рукою, а згодом і з відстреленим носом) і був відреставрований лише напередодні.[138]
Гуляйполе. Знесено пам'ятник Леніну. Невідомі повалили монумент вождя у дворі місцевої школи (залишилося ще два монументи вождю: на центральній площі міста та біля управління ДАІ).[148]
Охтирка. Повалено пам'ятник Леніну. В Охтирці в лютому 2013 року пам'ятник Леніну був знесений групою прихильників ВО «Свобода» на чолі з народним депутатом України Ігорем Мірошниченком. У березні прихильники КПУ встановили новий пам'ятник, відновивши його за рахунок власних коштів, а також пожертв жителів і комуністів Охтирки, Конотопа, а також інших населених пунктів Сумської та Чернігівської областей. Зокрема, харківський міський голова Геннадій Кернес перерахував 5 тис. грн на відновлення пам'ятника Леніну в Охтирці.[176]
Тростянець. Повалено пам'ятник Леніну. Для повалення скульптури знадобилось два вантажних крани, оскільки бронзова статуя важить 3,5 тонни.[176]
Перещепине. Невідомими демонтовано пам'ятник Леніну[198][199]. За повідомленням Р. Русанова від 24.02.2014. Даний монумент влітку 2012 р. було відновлено коштами комуністів та їх прихильників у Новомосковському районі.[200]
Баранівка. Близько 12:00 Леніна, який розташовувався на центральній однойменній вулиці міста, зняли з постаменту за допомогою крану згідно з рішенням сесії Баранівської міської ради[202]. Тоді ж було демонтовано пам'ятник Горькому.[203][204]
Ставки Місцевий сільський голова особисто за допомогою крана зняв монумент Леніну. На звільненому місті планується встановити пам'ятник Тарасові Шевченку з нагоди його 200-річчя.[205][206]
Робітники Дарницького вагоноремонтного заводу самі демонтували пам'ятник Леніну на площі перед заводоуправлінням і відвезли його на зберігання на територію заводу.[213]
Зіньків. Демонтовано пам'ятник Леніну за рішенням депутатів міської ради.[227]
Карлівка. Демонтовано пам'ятник Леніну за рішенням місцевої влади.[228]
Кременчук. Офіційно демонтовано два пам'ятники Леніну — на центральній площі міста[229] і біля прохідної Крюківського вагонобудівного заводу на вулиці Приходька.[230]
ІванківціГородоцький район. Демонтовано 24.02.2014 відповідно до відомостей із відповіді Хмельницької ОДА на запит ГО «Центр UA» № 100/22-41-5764/2015 від 20.11.2015.[235]
Лісоводи, Городоцький район. Демонтовано пам'ятник Леніну.[236]. Демонтовано 24.02.2014 відповідно до відомостей із відповіді Хмельницької ОДА на запит ГО «Центр UA» № 100/22-41-5764/2015 від 20.11.2015.[235]
27 лютого — Семенівка (Чернігівська область). Демонтовано пам'ятник Леніну[267]. Відновлено комуністами у серпні 2015 всупереч вимогам закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».[268]
8 березня2014 — Срібне, Чернігівська область. Повалено пам'ятник Леніну. З 20 на 21 лютого активісти ВО «Свобода» вже намагалися скинути досить великий постамент, закинули мотузку, тягнули Леніна джипом. Але місцеві комуністи підмовили селищну раду ухвалити рішення на загальних зборах селища, яке всіляко затягувалося. Тому друга спроба була успішною і без дискусій.
12 вересня 2014 — Харків. В одну ніч повторно зруйновано два раніше відновлені пам'ятники Леніну: в районі ХТЗ, що біля Орджонікідзевского райсуду та в Карпівському саду в Жовтневому районі м. Харкова.[344]
13 вересня 2014 — Дорожнянка, Гуляйпільський район, Запорізька область. За повідомленням мешканця села Олега Безштанька до місцевої газети «Районки», місцевий пам'ятник вождеві пролетаріату було демонтовано увечері: до сільського клубу під'їхали джип та БТР, які і завалили монумент[345]. У міліції підтвердили факт знесення монумента.[346]
У цьому розділі наведено події, під час яких пам'ятники були пошкоджені, але не демонтовані, знесені чи повалені повністю.
9 грудня 2013 — Подільськ, Одещина. Невідомі вночі пошкодили пам'ятник Леніну, встановлений біля клубу залізничників. Слідчо-оперативна група міськвідділу міліції встановила, що від пам'ятника відокремлено погруддя. Частини були розкидані біля підніжжя постаменту. За даним фактом слідчим відділом Котовського МВ розпочали кримінальне провадження за ст. 296 ККУ (хуліганство).[520]
13 грудня2013 — смт.Березанка, Миколаївщина. Уночі було пошкоджено частину правої руки пам'ятника Леніну, у зв'язку з чим було порушено кримінальну справу за ст. 94 КК України «Умисне знищення або ушкодження майна».[521][522]
10 січня 2014 — Машівка, Полтавська область. Невідомі відбили Леніну біля райдержадміністрації голову. На постаменті невідомі білою фарбою написали побажання «замість Леніна хочуть бачити Богдана Хмельницького». Відкрито кримінальне провадження за статтею «хуліганство».[526][527][528]
23 січня 2014 — Ізюм, Харківщина. Облили пам'ятник Леніну червоною фарбою. 30 січня в Ізюмі невідомі розмалювали пам'ятник Леніну на центральній площі міста. На постаменті з'явилися низка написів червоною фарбою: «не сотвори собі кумира», «закон» та інші.[122]
1 лютого 2014 — Чорнобай, Черкащина. Невідомі частково відірвали голову пам'ятнику Леніну.[530]
7 лютого 2014 — Одеса. Невідомі написали на пам'ятнику Леніну в парку Ленінського комсомолу гасла на кшталт: «Свобода прийде», «ОУН—УПА герої», «Москалів на ножі» і «Україна для українців». До кінця дня, однак, працівники комунальних служб очистили постамент.
Лохвиця, Полтавська область. За даними МВС, в місті по вулиці Перемоги, на постаменті триметрового пам'ятника Леніну невідомі написали фарбою «Кат». 23 лютого його було знесено.
Пирятин, Полтавська область. Пам'ятнику Леніну відбили ніс. Поряд лежала записка із таким змістом: «З любов'ю до пирятинців! Святий Валентин». 22 лютого його було знесено.
Сенча, Лохвицький район, Полтавська область. Невідомі повалили верхню частину погруддя та голову Леніна. Пам'ятник висотою 2,5 м, встановлений на постаменті висотою 2,5 м і складався з чотирьох пустотілих залізобетонних частин[531]. Остаточно знесений 25 лютого 2014 року.[253]
21 лютого 2014 — Канів, Черкащина. Місцевому пам'ятнику Леніна розмалювали штани синьою та жовтою фарбою[532]. Однак це не врятувало його від руйнування — наступного дня пам'ятник було знесено.
Одеса. Невідомі пошкодили одразу два пам'ятники вождю, розташовані в парку імені Ленінського комсомолу, куди їх перенесли ще в 2006 році з центру міста. Більший за розміром монумент залили червоною фарбою, а у меншого відбили голову.[533]
6 листопада 2014 — Київ. На станції метро Театральна шеститонну голову Леніна закрили дерев'яним фасадом, який розмалювали у вигляді глядацької зали театру[546]. Ще раніше, 25 лютого, зі станції було демонтовано прапори з цитатами Леніна про революцію (24 об'єкти).[547]
12 листопада 2014 — Іванівка, Одеська область. Постраждав внаслідок підпалу. Після розбитої на постаменті пляшки з коктейлем Молотова пам'ятник потемнів.
23 лютого, Херсон. Демонтовано пам'ятник Дзержинському[555]. Демонтаж здійснювали представники місцевої влади.[556]
24 лютого, Житомир. Звалено погруддя Карлу Марксу. На гранітному постаменті, на якому стояв бюст, активісти залишили написи: «Геть ідолів», «Правий сектор». Крім написів на постаменті — державний герб України.[557]
19 серпня, Маріуполь, Донецька область. У центрі Маріуполя невідомі зірвали таблички з написом «проспект Леніна». Таблички були кинуті поруч з будинками.[564]
24 вересня, Харків. Знесли пам'ятник Артему[566]. Втім, за словами заступника Харківського міського голови з питань розвитку й життєзабезпечення міста Ігоря Терехова, монумент уже віддано на відновлення.[567]
28 вересня, Маріуполь, Донецька область. У Маріуполі пошкоджено пам'ятник червоноармійцю Кузьмі Апатову, розташований на однойменній вулиці на перетині з бульваром Хмельницького.[568]
Переосмислення особливо значущих символів російської імперської та радянсько-більшовицької ідентичностей
Події Революції Гідності й подальша агресія Росії стали каталізатором переосмислення усього радянсько-більшовицького минулого України в найширшому сенсі, зокрема і події 1917—1920 рр. та 1939—1961 рр. Ленінопад зачепив й особливо значущі для радянсько-більшовицької героїки та «русского міра» символи, що викликало обурення РФ та проросійських сил.
Пам'ятники і символи радянського мілітаризму 1941—1945 рр.
Пошкоджено, але відновлено:
5 березня2014 — Суми. Розбито меморіальну дошку маршалові Радянського Союзу Георгію Жукову, який виступав за цілковиту насильницьку депортацію українців з УРСР[573].
8 травня 2015 р. обидві дошки було відновлено. Дошку Дуднику встановили на фасаді будинку № 25 на вул. Соборна. Дошки було відновлено за спонсорські кошти. Окрім того, було встановлено і нову меморіальну табличку на пам'ятному знакові Жукову на однойменній вулиці. Її відновленням займалось КП «Спецкомбинат» і депутат міськради Віталій Бурбика[574].
6 листопада2014 — Одеса. Скинуто пам'ятник маршалові Радянського Союзу Георгію Жукову[393]. 5-6 вересня 2015 р. монумент було відновлено у Київському районі міста у сквері імені Жукова[575].
Остаточно усунуто:
22 лютого2014 — Стрий, Львівська область. Автокраном на майдані Ринок було демонтовано пам'ятник радянському солдатові. 5 квітня 2009 року в Стрию відбулася акція під назвою «Геть пам'ятники тоталітаризму з українського міста». Але 8 квітня 2009 року під час засідання XXII сесії Стрийської міської ради депутати відхилили питання про демонтаж пам'ятника «воїну-визволителю»[576].
Пам'ятники й меморіальні дошки Артема та його прибічників
Серед більшовицьких діячів особливе місце займає Артем, оскільки саме він був одним із головних творців Донецько-Криворізької радянської республіки, правонаступником якої нині вважають себе «ДНР» та «ЛНР».
24 вересня2014 — Харків. Знесли пам'ятник Артему[566]. Втім, за словами заступника Харківського міського голови з питань розвитку й життєзабезпечення міста Ігоря Терехова, монумент уже віддано на відновлення[567].
Пам'ятники російської імперської ідентичності та «русского міра»
Розфарбовано, але збережено:
24 лютого2014 — Броди, Львівська область. Демонтовано пам'ятник полководцю Російської імперії Михайлу Кутузову, розташований у сквері навпроти Педагогічного коледжу імені Шашкевича. Таким чином було виконано рішення Бродівської міськради, прийняте у грудні 2013 року у відповідь на звернення політв'язня Ігоря Калинця.[577]
6 червня2014 — Харків. Невідомі розмалювали пам'ятник Олександру Пушкіну, розташований на площі Поезії в Харкові. Це сталося в день, коли виповнюється 215 років з дня народження поета. На постаменті пам'ятника постаменті написали «Вате собираться тута» і «ПТН ПНХ», а зверху прізвища Пушкін намалювали тризуб.
28 червня2014 — Полтава. Невідомі розфарбували пам'ятник Петрові Першому в кольори українського прапора. Синьо-жовтим, зокрема, став двоголовий орел, що є частиною скульптурної композиції, встановленої ще в 1849-му році. У міліції заявили: невідомих митців шукати не будуть[578].
Опір Ленінопаду
Крім людей, які підтримують знесення пам'ятників, пов'язаних із більшовицьким минулим, є й такі, хто чинить цьому опір.
Пам'ятники, які зрештою були демонтовані
Новомосковськ, Дніпропетровська область. 22 лютого 2014 — Станом на 18:00 біля монумента Леніну після поширення чуток про заплановане його знесення зібралось понад тисяча осіб, серед яких переважали супротивники знесення. 23 лютого частина мешканців міста знову зібралась на захист монумента. Всупереч рішенню міськради, демонтаж пам'ятника не відбувся[579]. За повідомленням прес-служби Новомосковської міськради, «Враховуючи масовий супротив населення і з метою уникнення кровопролиття міський голова Сергій Мороз своїм розпорядженням призупинив дію рішення виконкому, яким було передбачено демонтаж пам'ятника В. І. Леніна, розташованого на однойменній площі». Свою позицію мер Новомосковська пояснив тем, що самі мешканці міста не дозволили провести демонтаж[580].
Велика Писарівка, Сумська область. 25 лютого 2014 — Із самого ранку люди приходили до пам'ятника: хто — сфотографуватися на пам'ять, хто — захистити його, а хто — підтримати цю акцію, точилися дискусії як щодо самого пам'ятника, так і щодо політичної ситуації в країні та її минулого. Сесія селищної ради через відсутність кворуму не відбулася[581]. У ніч з 15 на 16 листопада 2014 р. даний монумент було знесено — із третьої спроби[582]. Як виявилось, монумент демонтували волонтери-націоналісти на чолі з народним депутатом України Ігорем Мірошниченком[583].
Довго тривали дискусії навколо пам'ятника Леніну на площі Свободи у Харкові. Вперше питання про знесення найбільшого в Україні монумента постало у 1992 році. Тоді патріотично налаштована громадськість міста принесла до підніжжя пам'ятника символічний вінок з колючого дроту.[585] Архівні відеоматеріали свідчать, що вже тоді значна частина харків'ян підтримувала ідею демонтажу монумента.[586] Знову повернулися до теми знесення пам'ятника за часів президентства Віктора Ющенка. Провідну роль у цьому процесі відіграла харківська обласна організація ВО "Свобода". Першу офіційну заяву про намір знести пам'ятник Леніну у Харкові «свободівці» зробили навесні 2009 року.[587] Наступні заяви лунали вже за часів президентства Віктора Януковича. Зокрема, у квітні 2013 р. напередодні опозиційної акції «Вставай, Україно!» у Харкові, з'явилася інформація про можливі наміри націоналістів підірвати пам'ятник. Опозиція зазначену інформацію спростувала.[588] Проте під час зазначеної акції лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок пообіцяв знести Леніна в законодавчо встановленому порядку.[589] Ще раніше (у лютому 2013 р.) відомий своїми прорадянськими поглядами мер Харкова Геннадій Кернес погрожував нардепу від ВО «Свобода» Ігорю Мірошниченку «заламати дві руки і дві ноги» за спробу знести пам'ятник Леніну у Харкові.[590][591]Мірошниченко виклик прийняв, і у вересні 2014 р. був присутнім на знесенні пам'ятника.[592] Пізніше повалення пам'ятника схвалив також і Президент — Петро Порошенко.[593] Незважаючи на все це, Кернес вже наступного дня після повалення пам'ятника назвав його знесення «варварським руйнуванням» і пообіцяв відновити монумент.[594] Згодом у середині жовтня Кернес ще раз підтвердив цей намір.[595] У свою чергу, голова Харківської ОДАІгор Балута наполягав, що пам'ятник Леніну знесено законно.[596] Голова ОДА відкинув можливість відновлення знесеного монумента.[597] Заяви ж Кернеса про намір відновити Леніна Балута назвав передвиборчим піаром.[598] 24 жовтня 2014 р. Харківський окружний адміністративний суд відхилив клопотання Харківської міськради про призупинення розпорядження про демонтаж пам'ятника Леніну.[599] 19 листопада 2014 р. Харківський апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Харківської міської ради з цього приводу.[600] Однак 24 листопада 2014 р. Харківський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов Харківської міськради — визнав розпорядження Ігоря Балути незаконним (в частині вжиття заходів щодо демонтажу пам'ятника).[601] Обидві сторони одразу ж заявили про намір подати апеляцію.[602] 2 лютого 2015 р. Харківський апеляційний адміністративний суд задовольнив скаргу Харківської міськради. Згідно з рішенням суду, Харківська ОДА повинна пред'явити документи, які свідчать про те, що пам'ятник Леніну на момент знесення втратив статус об'єкта охорони. Крім того, суд визначив вимагати у Харківської ОДА документи, на підставі яких виконувалося розпорядження про демонтаж і про виключення пам'ятника Леніну з Державного реєстру пам'яток України.[603] 5 березня 2015 р. сторони нарешті змогли надати документи, витребувані судом раніше. Однак рішення у справі по суті так і не було прийнято. Перебіг засідання виявив, що колегії суддів потрібна ще низка документів. Перш за все, ані Харківська ОДА, ані Харківська міськрада не змогли отримати дані з Фонду державного майна про те, належить пам'ятник державі або перебуває у комунальній власності міста. Тому суд вирішив, що без такої інформації остаточний вердикт винести неможливо. Крім того, судді засумнівалися в тому, чи може Харківська міськрада представляти інтереси територіальної громади міста. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» міськрада і територіальна громада є різними об'єктами системи самоврядування. Тому до наступного засідання в мерії зобов'язані надати документ, який доведе, що міськрада має право обстоювати інтереси громади. На думку директора Юридичного департаменту Харківської ОДА Дениса Дудника, дані з Фонду держмайна з про право власності на повалений монумент можуть стати вирішальними в розгляді питання про демонтаж пам'ятника. Бо ж Харківська міськрада наполягає, що повалений пам'ятник знаходиться у комунальній власності міста. Якщо ж з'ясується, що пам'ятник належить державі, власне позов Харківської міськради втрачає сенс.[604] 31 березня 2015 р. на черговому судовому засіданні суд витребував у Харківської міської ради документи про передачу пам'ятника з державної у комунальну власність. За словами заступника директора Юридичного департаменту Костянтина Прокоп'єва, Харківська міська рада отримала письмову інформацію від регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області про те, що пам'ятник на балансі цього фонду не знаходиться і не перебуває в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності. Цю інформацію міськрада надала в суд. При цьому суд не зажадав від представників відповідача (облдержадміністрації) пред'явити документи про приналежність цього пам'ятника державі із зазначенням органу, який повинен від імені держави управляти цим пам'ятником. Суд знову не виніс рішення у справі по суті і вчергове відтремінував його.[605] Нарешті, 7 квітня 2015 р. Харківський апеляційний адміністративний суд виніс своє остаточне рішення. Суд відмовив Харківській міській раді у вимозі визнати незаконним розпорядження екс-голови Харківської облдержадміністрації Ігоря Балути про знесення пам'ятника Леніну на пл. Свободи. За словами заступника директора Юридичного департаменту Харківської мерії Костянтина Прокоп'єва, міськрада звертатиметься до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду.[606]
Краматорськ, Донецька область. Пам'ятник Леніну спершу було залишено: у липні, одразу після визволення міста від терористів так званої «ДНР», місцеві активісти намагалися знести монумент. Одначе українські військові не дали їм цього зробити.[607] У серпні 2014 р. пам'ятник намагалися знести комунальники, на підставі рішення місцевої влади. Але він виявився заміцним для найпотужнішого у місті крана. Оскільки у місті не було потужнішої техніки, демонтаж вирішили відкласти.[608] Пізніше постамент пам'ятника розмалювали у національні кольори.[609] 17 квітня 2015 року, під час 4-тисячної ходи «Краматорськ — це Україна», пам'ятник вождю нарешті було повалено за допомогою вантажівки.[610]
Слов'янськ, Донецька область. Після звільнення міста від терористів так званої «ДНР» питання повалення пам'ятника Леніну підняли місцеві патріоти[611]. 11 січня 2015 р. на традиційному недільному віче вони висловилися за знесення пам'ятника до Дня Соборності — 22 січня.[612] Знесений монумент запропонували продати на аукціоні.[613] За допомогою активісти звернулися до українських військових, однак ті не допомогли, а власними силами громада знести монумент не змогла.[614][615] Натомість іще через тиждень на центральну площу міста вийшло кілька «захисників» пам'ятника з вимогою його не чіпати.[616] 3 червня 2015 р. ідол таки не встояв — рано вранці активісти «Правого сектора» знесли його[617]
Очаків, Миколаївська область. 25 лютого 2014 р. у місті було підбито підсумки анкетування городян стосовно демонтажу пам'ятника Леніну. Зі 1572 осіб, що взяли участь в опитуванні, 1505 осіб висловились проти демонтажу[618]. Тим не менш, 17 червня 2015 р. комунальні служби міста демонтували пам'ятник — на виконання закону про засудження комуністичного режиму.[619]
Валки, Харківська область. 28 січня 2015 р. близько 30 молодих людей у балаклавах спробували знести пам'ятник Леніну на центральній площі. Однак їм завадила міліція і представники місцевої влади. Патріоти взяли з місцевої влади обіцянку розглянути питання офіційного демонтажу пам'ятника, після чого поїхали.[620][621]. 21 червня 2015 р. пам'ятник Леніну зруйнували.
Генічеськ, Херсонська область. 23 лютого 2014 — Після поширення чуток про планований «приїзд бандерівців» для знесення монумента, на захист пам'ятника вийшло 50 осіб за закликом головного комуніста району С. Мухіна[622]. 1 березня тимчасовий виконувач обов'язків міського голови Юрій Кукса повідомив, що 25 лютого на позачерговій сесії депутатами міськради було прийнято рішення провести цього дня громадські слухання щодо подальшої долі монумента. О 14:00, біля будівлі РДА слухання відбулись: більшість присутніх підняли руки, аби монумент не зносили[623]. Втім, 17 січня 2015 р. місцева влада ухвалила рішення таки демонтувати пам'ятника Леніну. Підтримали цю ідею в тому числі й місцеві комуністи.[624]. Леніна демонтували 16 липня 2015, виконуючи закон про декомунізацію.
Синельникове, Дніпропетровська область. кінець лютого — початок березня 2014 — в сезон «ленінопаду» пам'ятник Леніну намагались знести, але «перемогли прихильники того, аби його залишити».[336]. Як повідомила прес-служба міської ради Синельникового, міськрада попередньо ініціювала опитування мешканців міста, за яким проти знесення виступили 5246 городян (64 % опитаних). «За» проголосувало 2399 синельниківців (29 %). Не визначились 568 осіб (7 %). Тому Ілліча у Синельниковому на центральній площі міста було вирішено залишити. Комунальники мали перевірити технічний стан монумента і за необхідності — відремонтувати його[625]. Але врешті решт 6 листопада 2015 року синельниківський пам'ятник Леніну було знято з постаменту, але поставлено поруч з ним. А два дні потому пам'ятник було остаточно прибрано[626].
Скадовськ, Херсонська область. 4 вересня 2014 — Скадовський районний суд Херсона відмовив місцевій самообороні, жителям і депутатам міської ради у задоволенні позову щодо демонтажу пам'ятника Лєніну в Скадовську Херсонської області. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Скадовського районного комітету Комуністичної партії[627][628]. За повідомленнями активістів «Правого сектора» місцева влада, а також міліціянти разом з озброєними молодиками перешкоджали їм у спробах самостійно знести пам'ятник.[629]. Монумент було таки демонтовано 8 грудня 2015 р.
Приморськ, Запорізька область. 18 грудня 2015 року спроба зняти місцевого Леніна з допомогою підйомного крану виявилась невдалою, так як кран просто не зміг підняти пам'ятник з постаменту. На 21 грудня була призначена друга спроба зняття Леніна з постаменту але невдалою виявилась і вона.[630]. Третій кран подужав зняти постамент, який наостанок обірвав трос і на ньому. Демонтовано 29 грудня 2015 року.[631]
Козельщина, Полтавська область. 25 лютого 2014 — на черговій сесії Козельщинської селищної ради було розглянуто чотири пропозиції: демонтувати Леніна беззаперечно; демонтувати і на його місці встановити пам'ятник Тарасові Шевченку; однозначно залишити; провести соцопитування серед населення і, спираючись на думку громади, прийняти остаточне рішення. Депутати схилилися до останньої пропозиції[632]. За даними телефонного опитування стосовно долі пам'ятника Леніну, із 920 опитаних мешканців селищної ради, 805 осіб висловили думку про те, щоб не чіпати його, 105 — підтримали ідею демонтажу і 10 — утрималися[633]. Монумент було таки демонтовано 11 лютого 2016 р.
Гребінка, Полтавська область. 12 листопада 2014 — За заявою місцевих комуністів пам'ятник Леніну, який було зруйновано 8 січня 2014 року, силами місцевих комуністів до річниці більшовицького перевороту 1917 року було відновлено.[634]. Остаточно демонтований 15 лютого 2016 року.
Запоріжжя. 17 березня 2016 року о 13:15 було демонтовано центральний міський пам'ятник Леніну. Роботи з демонтажу тривали 30 годин, адже було вирішено відпиляти статую від гранітного постаменту алмазним тросом, останній декілька разів рвався що додатково сповільнювало роботи. До 17.03.16 цей пам'ятник був найбільшим на неокупованій території Україні. Через це можливості його знести без спецтехніки практично не було. У жовтні 2014 р. пам'ятник одягнули у величезну вишиванку. За задумом ініціаторів, це мало б врятувати величезний монумент від знесення. Одначе патріотично налаштованих активістів це не зупинило. На початку 2015 р. у мережі з'явилась інформація, що активісти виражають готовність оплатити роботи з демонтажу пам'ятника (оренду крана й роботу фахівців). Імовірно, виходячи з цих подій наприкінці січня 2015 р. місцева влада вирішила додатково обгородити монумент. 31 січня місцеві патріоти після велелюдного мітингу вчинили спробу знести пам'ятник, але їм завадила міліція. Більше того, понад 100 активістів — прихильників знесення пам'ятника було затримано. Місцеві патріоти тоді дали владі тиждень, аби вона самостійно демонтувала ідола. В іншому випадку обіцяли прийти знову і бути «більш рішучими».
Пам'ятники, які залишились стояти або були відновлені
На території, контрольованій Україною:
Барвінкове, Харківська область. 26 лютого 2014 — на XXXVII сесії Барвінківської міської ради VI скликання депутати прийняли рішення відмовити в демонтуванні пам'ятника. За словами в.о. голови райдержадміністрації, зараз об'єкт охороняється[635].
Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область. Декілька ночей «захисники» чергували біля одного з пам'ятників Леніну після невдалої спроби знести його невідомими. 26 січня 2015 р. ленінопад дістався і Лиманського[636], але був знесений бюст Леніну, а не пам'ятник, який захищали.
Талалаївка, Чернігівська область. кінець лютого — початок березня 2014 — За інформацією із вебсайту КПУ, українські патріоти ухвалили рішення звалити пам'ятник Леніну в райцентрі. Автомобільний кран спробував демонтувати бронзову фігуру. Але спроба виявилася невдалою. Тоді українські активісти постягували на постамент автомобільні шини і підпалили[637].
↑Ленінопад (Київ). YouTube. Pavlo Kobzar. 23 лютого 2014. Процитовано 9 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑В Борзні звалили памятник Леніна. YouTube. FocusOneLive. 22 лютого 2014. Процитовано 9 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Летава-Ленін. YouTube. Таня Зубик. 27 лютого 2014. Процитовано 9 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 21 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Ленинопад в г. Сосница 23.02.2014. YouTube. ТИПОВА СОСНИЦЯ. 24 лютого 2014. Процитовано 9 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑26 лютого 2014 року на підставі рішення Ради ПОК «Зоря» (власника пам'ятника В. І. Леніна) та рішення позачергової сесії Чорнобаївської сільської ради за № 489 від 25.02.14 було демонтовано пам'ятник В. І. Леніна в с. Чорнобаївка з метою стабілізації ситуації у суспільстві, запобігання та недопущення руйнування даного пам'ятника, як історичної пам'ятки та збереження його цілісності.
↑Ленин vs АЙДАР. YouTube. ZLOY6969. 16 грудня 2014. Процитовано 9 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑У Бродах Кутузова більше немає. YouTube. Телеканал Броди online. 26 лютого 2014. Процитовано 9 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Бій за Леніна. Валки. YouTube. ZMIST. 2 лютого 2015. Процитовано 9 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
العلاقات الإستونية الباهاماسية إستونيا باهاماس إستونيا باهاماس تعديل مصدري - تعديل العلاقات الإستونية الباهاماسية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين إستونيا وباهاماس.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وج...
Gambar peta kerajaan Romawi, bangsa yang menggunakan bahasa Latin, bahasa asli Habeas Corpus Habeas Corpus Act adalah sebuah statuta yang digalakan pada tahun 1679 dalam masa pemerintahan Raja Charles II.[1] Statuta tersebut diterima dan diamendemenkan dalam parleman yang mengizinkan, dalam kasus tertentu, seseorang untuk mempertahankan kedudukannya, ketika akan dihukum penjara, di dalam sebuah sidang yang mewajibkan orang tersebut untuk hadir dalam keadaan seutuhnya dalam waktu yang ...
Sekretariat Jenderal Kementerian Pekerjaan Umum dan Perumahan Rakyat Republik IndonesiaGambaran umumDasar hukumPeraturan Presiden Nomor 27 Tahun 2020Susunan organisasiSekretariat Jenderal Kementerian PUPRIr. Mohammad Zainal FatahSitus webhttps://setjen.pu.go.id/ Sekretariat Jenderal Kementerian Pekerjaan Umum dan Perumahan Rakyat Republik Indonesia merupakan unsur pembantu pimpinan pada Kementerian Pekerjaan Umum dan Perumahan Rakyat Republik Indonesia yang berada di bawah dan bertanggun...
New York City Subway service W Train redirects here. For the Norfolk Southern line, see W Line (Norfolk Southern). For the carriage type, see Victorian Railways W type carriage. New York City Subway serviceBroadway LocalA Whitehall Street-bound W train of R46s leaving 30th AvenueNote: Dashed pink line shows limited rush hour service to/from Gravesend–86th Street.Northern endAstoria–Ditmars BoulevardSouthern end Whitehall Street–South Ferry 86th Street (limited service) Station...
Voice for Changes adalah sebuah gerakan inovasi sosial yang didirikan untuk membantu tunanetra memperoleh akses literasi melalui audiobooks. Gerakan sosial ini didirikan oleh beberapa mahasiswa di Yogyakarta atas dasar keprihatinan mereka menyaksikan terbatasnya akses literasi untuk tunanetra. Menurut mereka, akses literasi yang umum bagi tunanetra adalah buku braille. Namun demikian, keberadaan buku braille sangat langka mengingat pembuatannya yang memerlukan tenaga ekstra dan mesin khusus. ...
2018 techno album by JK Flesh WasplikeEP by JK FleshReleased15 June 2018 (15 June 2018)StudioAvalanche StudiosGenreTechnoindustrialLength18:37LabelInner Surface Music (INNER014)ProducerJustin BroadrickJK Flesh chronology PI04(2018) Wasplike(2018) New Horizon(2018) Wasplike is the fifth EP by JK Flesh, a moniker of English musician Justin Broadrick, and was released on 15 June 2018. It was his first release on Manchester techno label Inner Surface Music.[1] The EP was inspired...
لمعانٍ أخرى، طالع الأطفال (توضيح). الأطفالالشعارمعلومات عامةتصدر كل أسبوعبلد المنشأ مصرأول نشر أبريل، 1926مآخر نشر يونيو، 1926مشخصيات هامةالمؤسس أحمد عطية اللهرئيس التحرير أحمد عطية اللهالتحريراللغة العربيةالتصنيفات أدب أطفال، رسوم كرتونية، تساليتعديل - تعديل مص...
2006 studio album by WarrantBorn AgainStudio album by WarrantReleasedJune 27, 2006 [1]Recorded2005-2006GenreHard rock, glam metalLength45:51LabelDeadline/CleopatraProducerPat ReganWarrant chronology Then and Now Warrant(2004) Born Again(2006) Rockaholic(2011) Singles from Born Again Bourban County LineReleased: 2006 Dirty JackReleased: 2006 Professional ratingsReview scoresSourceRatingAllmusic [2]KNAC [3]Melodic.net [4]Metal Temple(8/10) [5] Bor...
Whiteriver CommandoWhite River Commando emblemCountry South AfricaAllegiance Republic of South Africa Republic of South Africa Branch South African Army South African Army TypeInfantryRoleLight InfantrySizeOne BattalionPart ofSouth African Infantry CorpsArmy Territorial Reserve, Group 33Garrison/HQWhite River, MpumalangaMilitary unit Whiteriver Commando was a light infantry regiment of the South African Army. It formed part of the South African Army Infantry ...
For the flower, see Heartsease. For the hamlet near Knighton, see Heartsease, Knighton. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Heartsease, Llanddewi Ystradenni – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (May 2023) (Learn how and when to remove this template message) Human settlement in WalesHeart...
Maldivian TV series AishaGenreRomantic dramaWritten byAbdul FaththaahScreenplay byAbdul FaththaahDirected byAbdul FaththaahMohamed RasheedStarring Jamsheedha Ahmed Ibrahim Hilmy Arifa Ibrahim Niuma Mohamed Aminath Rasheedha No. of seasons1No. of episodes52ProductionCinematographyMohamed RasheedEditorHassan NishathRunning time28-41 minutesOriginal releaseNetworkTelevision MaldivesRelease1998 (1998) –1999 (1999) Aisha is a Maldivian romantic drama television series developed fo...
Ethnic group KomiKomi people photographed in 2006 in Khanty-Mansi Autonomous OkrugTotal populationapprox. 553,000 (2002)Regions with significant populationsRussia, largely located in the Komi Republic, Perm Krai, Nenets Autonomous Okrug, Arkhangelsk Oblast, and Murmansk Oblast Russia Komi-Zyryans 293,406 (2002), 228,235 (2010) Komi-Permyaks 125,235 (2002), 94,456 (2010)[1][2] Ukraine Komi-Zyryans and Komi-Permyaks 2,710 (2001)[3] CIS Komi-Zyryans 8,210...
It has been suggested that this article be merged into Plasma (software). (Discuss) Proposed since September 2023. Desktop environment The KDE Plasma 5 desktopDeveloper(s)KDEInitial release15 July 2014; 9 years ago (2014-07-15)[1]Stable release5.27.10[2] / 5 December 2023Preview releasen/a Repositoryinvent.kde.org/plasma Written inC++, QMLOperating systemUnix-likePlatformFreeBSD and LinuxPredecessorKDE Plasma 4TypeDesktop environmentLicenseGPL 2.0 or la...
For the provincial electoral district, see Miramichi Bay-Neguac. This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Miramichi Bay – news · newspapers · books · scho...
1945 film directed by Del Lord Blonde from BrooklynLobby cardDirected byDel LordScreenplay byErna LazarusProduced byTed RichmondIrving BriskinStarringBob HaymesLynn MerrickThurston HallMary TreenCinematographyBurnett GuffeyEdited byJerome ThomsProductioncompanyColumbia PicturesDistributed byColumbia PicturesRelease date June 21, 1945 (1945-06-21) Running time65 minutesCountryUnited StatesLanguageEnglish Blonde from Brooklyn is a 1945 American musical comedy film directed by Del...
Filipino lawyer and legislator In this Spanish name, the first or paternal surname is Calleja and the second or maternal family name is Casitas. This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article includes a list of general references, but it lacks sufficient corresponding inline citations. Please help to improve this article by introducing more precise citations. (March ...