Артилері́йська систе́ма — сукупність функційно пов'язаних артилерійської установки (гармати), артилерійських снарядів та різнорідних технічних засобів, які призначені для виконання вогневих завдань.
Термін
В Українській радянській енциклопедії, виданій у 1970-1980-х, термін гармата вжито для позначення як гармати як класу артилерійської установки («власне гармата»), так і артилерійської установки взагалі (під «гарматами» розуміються як власне гармати, так і гаубиці, гаубиці-гармати, мортири, міномети тощо)[1]; отже, слово «гармата» щодо самого себе може бути як гіперонімом, так і гіпонімом. У багатьох мовах така неоднозначність відсутня: у російській загальним терміном (гіперонімом) є орудие, у польській — działo, у чеській — dělo, у сербській — оруђе, у німецькій — Geschütz тощо. У сучасних українських текстах нерідко трапляється сполучення «артилерійське знаряддя»[2] (калька з рос.артиллерийское орудие), але українські словники не містять подібного значення лексеми знаряддя[3][4]; «Словник технічної термінології» під редакцією І. Шелудька і Т. Садовського 1928 року приписував перекладати рос. орудие словом гармата[5].
Класифікація
Залежно від певних ознак артилерійські системи («гармати» sensu lato) можна розділити на кілька груп.
↑Определитель — Орудие // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928. — P. 179.
Література
Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 223. — ISBN 00101-030.(рос.)