Усунення Президента Віктора Януковича з посади, відновлення Конституції в редакції 2004 року, відставка низки міністрів і голів ОДА, формування нового уряду, початок російсько-української війни
На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента[5]. Опозиційні фракції з самого ранку блокували сесійне засідання ВРУ, вимагаючи першим питанням порядку дня розгляд акту поновлення Конституції 2004 року. Але за вказівкою голови Верховної ради В. Рибака канцелярія ВРУ відмовлялася реєструвати цей документ, не згоджуючись на жодні компроміси. До кінця робочого дня сесійне засідання так і не почалося.
В очікуванні сесії, близько 8.30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною на чолі з Олегом Тягнибоком депутатами опозиційних фракцій УДАР, ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» та учасниками загонів народної самооборони[6] рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського, з метою донесення вимог щодо повернення до Конституції зразка 2004 року та покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану[7].
На розі вулиць Грушевського та Кріпосного валу учасники демонстрації штурмували міліцейські автомобілі, що перегороджували шлях колоні, таким чином подолавши кордон внутрішніх військ[8]. На вулиці Шовковничній проти демонстрантів бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби: світлошумові гранати та помпові рушниці Форт-500Т[9], зокрема силовики піднялись на дах будинку по вул. Інститутській 17/5 і звідти кидали шумові гранати та стріляли з рушниці[10]. З боку учасників «Мирного наступу» у сторону правоохоронців летить каміння та петарди[11], крім того, протестувальники підпалили дві вантажівки КАМАЗ, що блокували проїжджу частину[12]. У МВС заявили, що протестувальники застосували проти співробітників відомства вогнепальну зброю. Згодом, після початку атаки з даху, протестувальники почали зносити усе з прилеглих дворів для побудови барикади. Проте невдовзі частина протестувальників піднялися на дах, вигнали бійців «Беркуту» феєрверками і підняли прапор України.
Під час сутичок поблизу парламенту за повідомленням МВС постраждали три співробітники відомства[10]. Про поранення двох протестувальниць повідомило інтернет-видання «Українська правда»: за інформацією ресурсу одна жінка отримала ураження гумовими кулями у груди, в області серця, інша — обличчя[13][10].
Події в інших районах міста до початку штурму
Сутички між силовиками та євромайданівцями відбулися також у Маріїнському парку з боку станції метро «Арсенальна»: з боку міліції летять світло-шумові гранати та коктейлі Молотова, з боку демонстрантів — коктейлі Молотова[14]. Близько полудня з боку парку Слави до станції метро «Арсенальна» підійшли «тітушки» які від працівників МВС отримали близько 500 автоматів Калашникова (з набоями), світлошумові гранати, гумові кийки та інші спецзасоби. Вони намагалися кидати світло-шумові гранати у натовп, але були зупинені перехожими[15].
На вулиці Липській мітингарі захопили і закидали камінням та пляшками з запалювальною сумішшю офіс Партії регіонів, внаслідок чого у приміщенні спалахнула пожежа[16].
Близько 13 години «Беркут» почав відтісняти мітингарів по вулиці Інститутській у бік майдану Незалежності[17], відтіснивши протестувальників до Кріпосного провулку, перекривши вулицю Інститутську також зі сторони вулиці Липської[18]. У свою чергу мітингарі розпочали спорудження барикад на перехресті вулиць Інститутської і Банкової з бруківки та у Маріїнському парку з підручних матеріалів[19]. Під час вуличного протистояння на розі вулиць Інститутської та Шовковичної демонстранти захопили у полон чотирьох співробітників міліції[20].
Перекриття руху транспорту спричинило десятибальні затори в місті. Попри це, громадяни пішки йшли на Майдан аби приєднатися до протестувальників. Водночас ДАІ розпочало блокування під'їздів до Києва[26][27]. По всій території України відключили з ефіру «5 канал»[28]. Телеканал «ЧП-інфо» («Магнолія-ТВ») о 00:20 19 лютого почав ретрансляцію ефіру «5 каналу» на своїх частотах[29].
Штурм майдану Незалежності
Після успішного захоплення близько 16 години барикади на вулиці Грушевського, в районі Стадіону, «беркутівці» зібралися на Європейській площі та вулиці Трьохсвятительській, оточивши Український дім, зайнятий протестувальниками.
Солдати ВВ зайняли і за допомоги комунальних службі МНС розтягнули барикаду на початку вулиці Хрещатик і підготувались до штурму барикади коло профспілок.
Близько 16 години міліції вдалося відтіснила мітингарів до Жовтневого палацу поблизу майдану Незалежності, де розпочали атаку проти учасників акції протесту[30]. По вул. Інститутській «беркуту» одразу вдалось захопити барикади напроти виходу з метро і під навісним мостом, більше барикад перед Майданом не було, але за наказом керівників, силовики зупинилися, очікуючи падіння барикади на Хрещатику зі сторони Європейської площі[31]. Цим скористались активісти оборони Майдану, їм між 16 та 19 годинами вдалося побудувати «останню» барикаду по вулиці Інститутській. Одним крилом вона спиралась на мікроавтобус 5 телеканалу, іншим — на стовп коло Майдану, і підходила впритул до наметового табору Майдану.
Міністерство внутрішніх справ спільно з Службою Безпеки України оприлюднили заяву, у якій відомствами висувалася вимога до мітингарів до 18 години припинити протистояння, інакше силовики обіцяли «навести порядок всіма засобами, передбаченими законом»[32][33]. Крім того у міліції повідомили про проведення антитерористичної операції на майдані Незалежності[34]. Під час протистояння зі сцени на майдані лунали промови опозиційних політиків та громадських діячів, котрі намагалися координувати дії мітингарів.
О 18 почався штурм ВВ барикади зі сторони Європейської площі з використанням БТР, у якому перебував екіпаж «беркута». БТР оборонці майдану зустріли «коктейлями Молотова», і штурм захлинувся.
Близько 19-й години у ході антитерористичної операції з усіх боків[35] на майдан Незалежності розпочався наступ силовиків[36]. Політики, які керували справами Майдану, з різних причин його покинули, окрім того з Майдану відійшли «афганці», а Правий Сектор, який був сконцентрований на вул. Грушевського, відійшов до пл. Софіївська і не брав участі в обороні Майдану. Демонстрантів на Майдані перебувало близько 20 тисяч. Керував обороною зі сцени Євген Нищук, який перебуваючи на підвищенні, попереджав про прорив ув обороні Майдану. Сутички вечора 18 лютого на Майдані Незалежності відбувалися як з боку вулиці Інститутської, так і з боку Європейської площі — протестувальникам вдалося стримати натиск силовиків[37].
З 19 години барикада по вул. Інститутській витримала безліч штурмів силовиків, які застосовували помпові рушниці і гранати російського виробництва, в тому числі РГД, оборонці застосовували бруківку і «коктейлі». Близько 2—30 силовикам, які застосовували «коктейлі» відібрані в оборонців Майдану, вдалося підпалити барикаду і табір[38]. Після цього бар'єром між ворогуючими сторонами стало багаття, яке силовики намагалися гасити водометами[39][40], використовуючи місця без вогню для проникнення у табір оборонців Майдану.[41]Зі сторони вулиці Інститутської було 3 водомети[36], було підтягнуто 2 БТРи[40]. Один із бронетранспортерів протаранив барикаду мітингувальників з боку Європейської площі, після чого був підпалений демонстрантами за допомогою пляшок з займистою сумішшю[40], крім БТРу активісти підпалили 2 водомети[42]. Крім техніки проти демонстрантів міліція застосовувала світло-шумові гранати, з боку протестувальників у «Беркут» летіла піротехніка[43]. Повідомлялося про озброєння силовиків автоматами Калашнікова та кулеметом на тринозі[44].О 23:30 силовики повністю вимкнули світло на майдані[45].
У ході протистоянь міліція зайняла частину майдану з боку Будинку профспілок, прорвавши барикаду з боку Європейської площі за участі підкріплення, що надійшло від Жовтневого палацу[46]. Штурмом передбачалося витіснити протестувальників на Михайлівську площу, а там вже стояли «тітушки», облаштовані засобами і зброєю. «Тітушками», сформованими МВС із кримінальних елементів, контролювалось перехрестя вулиць Володимирської та Великої Житомирської. Тут ними пострілами впритул був убитий журналіст В'ячеслав Веремій. На місці вбивства журналіста ще 8 осіб отримали поранення. Повідомлялося про блокування невідомими з битами можливого шляху відходу протестувальників з майдану по вулиці Прорізній[47].
Підпал будинку профспілок
Близько півночі загорівся Будинок профспілок. За повідомленнями очевидців підпал здійснили «беркутівці» які занесли запалювальну суміш у білих каністрах на дах будинку[48], за іншою інформацією будівля зайнялася від коктейлю Молотова провокаторів[49].
Протестувальники розпочали евакуацію з приміщення[50], однак на 9 поверсі заблокованими лишилися люди, які почали вистрибувати з вікон на натягнутий євромайданівцями брезент[48]. На місці пожежі працювали 20 одиниць пожежної техніки — перша машина приїхала близько 2 години ночі — та близько 100 пожежників[51]. У ході гасіння пожежі вдалося врятувати 30 осіб[52] (за іншими даними 41 особу[51]), будівлю сильно пошкоджено вогнем: обвалилися перекриття між 4 і 5 поверхами[53]. Народний депутат Сергій Соболєв заявив про можливі десятки (близько 40—50) загиблих у вогні, серед яких переважно поранені, котрих напередодні пожежі у будівлі перебувало близько сотні осіб, які не могли самостійно пересуватися[54]. У своїй заяві депутат звинуватив бійців «Беркуту» у спланованій акції щодо підпалу будинку, які, за словами Соболєва, навмисно підпалили перший і останній (9-й) поверхи будівлі[55]. Точна кількість загиблих унаслідок пожежі в Будинку профспілок все ще невідома, проте на початку березня з'ясували особу принаймні одного загиблого[56]. Ще один загиблий під час пожежі і похований із військовими почестями активіст з сотні громадської організації «Білий молот» так і залишився невідомим[57].
19 лютого
Протистояння на Майдані
Переговори лідерів опозиції з В. Януковичем, що тривали до 2-ї години ночі 19 лютого пройшли безуспішно — В. Янукович вимагав від протестувальників покинути територію Майдану. Протягом доби ситуація на Майдані лишалася напруженою.
О 1-й ночі тим часом на Майдані осколком був легко поранений в обличчя О. Турчинов[58]. О 2-ї ночі пожежники розпочали гасіння пожежі в будинку профспілок, проте остаточно загасити пожежу вдалося лише вранці наступного дня. «Беркут» зайняв позиції біля стели, по вулиці Інститутській та з боку Європейської площі[58]. Післа закінчення у силовиків набоїв і гранат, активний штурм майдану припинився, «беркут» відійшов на відпочинок на вулицю Інститутську, невелика їх кількість залишилася коло монументу Незалежності, а по периметру Майдану для контролю захопленої силовиками території, цепом поставили солдатів ВВ, які не мали зброї.
О 7-й ранку до Майдану дісталися підкріплення з перших двох автобусів із групою підтримки зі Львова.[59]Вони пішли у наступ і підтримувані іншими, посіяли паніку серед солдатів ВВ, які стояли ланцюгом через увесь Майдан. Тікаючи у паніці, солдати зім'яли і потоптали «Беркут», який з АК по вулиці Інститутській біг їм на допомогу.
В паніці з криками: «бендери» прорвались з «огнєстрєламі», некерований натовп ВВ та «Беркуту» пробіг через Маріїнський парк, де вони нажахали «тітушок», які почали тікати, напіводягненими і навіть не взувшись.
Усі разом вони скотилися крутим пагорбом до автобусів на Парковій алеї і Набережної, де з боєм отримали місця. У цей час оборонцям Майдану вдалось взяти під контроль увесь Майдан і закріпитися по периметру Майдану.
Незважаючи на припинення роботи метро і блокпости, на допомогу оборонцям Майдану підходили громадяни. З метою оборони протестувальники підпалили шини по периметру Майдану, продовжили розбирати бруківку на Хрещатику та запасатися коктейлем Молотова. Близько 15-ї години зайняли приміщення консерваторії, а 18-ї — головпоштамт та комітет держтелерадіо[58].
Близько 13-ї години СБУ оголосила про приведення у готовність суб'єкти боротьби з тероризмом на території держави.[60]Янукович таємно призначив керівника антитерористичної операції СБУ, який діятиме на власний розсуд, навіть не інформуючи президента.[61] Готуючись до залучення армії в конфлікт, Янукович 19 лютого звільнив генерал-полковника Володимира Заману з посади начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України і призначив на цю посаду Юрія Ільїна, який до того обіймав посаду командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.[62]
На думку колишнього міністра оборони Анатолія Гриценко, Янукович шукав людину, яка б погодилася на перетворення воїнів-десантників на поліцейських,[62]
І такого знайшли — адмірал Юрій Іл'їн — той, що виконає наказ! Тим більше, коли адмірал має теплі стосунки з наближеним до Януковича мільярдеромВадимом Новінським.
Надходили повідомлення про активізацію наступу на вечір 19 лютого із залученням провокаторів, переодягнених у форму самооборони Майдану[63]. Надходили також повідомлення про відправлення до Києва потягів із Харкова, Донецька та Херсона, якими раніше звозили учасників проурядових акцій[64]
Убивства
У ніч на 19 лютого невідомими особами було скоєно ряд вбивств. За свідченням очевидців у центрі Києва на вулиці Велика Житомирськатітушки розстріляли двох протестувальників[65].
На Борщагівці невідомими був розстріляний патруль ДАІ, внаслідок чого загинули два міліціонери і ще один патрульний поранений[66]. Незважаючи на вжиті заходи кияни та приїжджі продовжували йти до центру міста на допомогу протестувальникам[58].
Близько 3-х ночі на перехресті вулиць Велика Житомирська та Володимирська був смертельно поранений журналіст газети «Вести» В'ячеслав Веремій[67]. Його тітушки[68] витягнули з таксі, побили і прострелили груди. Внаслідок поранень він загинув.
Мародерські акти
У ніч на 19 лютого невідомі особи під прикриттям міліції вчинили мародерські акти.
На проспекті Правди невідомі пошкодили понад 30 автомобілів швидкої від підприємства «Київмедспецтранс», котрі доставляли поранених активістів у лікарні міста[69].
У Музеї історії Києва було пограбовано і по-вандальськи знищено фонди, які знаходилися на верхніх поверхах.[70] Полишаючи будівлю 18 лютого, комендант Українського дому, Юрій Левченко, піднявся з дирекцією музею на 4 та 5 поверхи, показавши, що всі музейні приміщення закриті і стоять на сигналізації.[70] За словами головного хранителя музею, Людмили Сургай, в 00:00 в приміщенні спрацювала сигналізація і вона, згідно з інструкціями, повідомила про це в міліцію, яка взагалі не приїхала. Вранці 19 лютого співробітники музею виявили розгромлене фондосховище. За словами старшого наукового співробітника Інституту археології Національної академії наук, Евеліна Кравченко,[70]
Відкрито ящики з колекціями… зникли картини… Вкрадена техніка, особисті речі, розгромлені наукові відділи. Двері вибивалися ногами, залишилися відбитки підошов черевиків.
Серед зниклих експонатів — скульптура XVIII-го сторіччя, яка зображає Катерину II.[70]
На 20 лютого владою було оголошено перемир'я, табір «тітушок» у Маріїнському парку з 19 лютого 2014 року стояв пустим, а на майдані Незалежності демонстранти продовжували палити покришки, час від часу застосовувати піротехніку та коктейлі Молотова проти правоохоронців, які у свою чергу продовжували кидати у протестувальників світло-шумові гранати[71]. У центрі вночі Києва чергують пости ДАІ, зокрема перекритий заїзд на вулицю Хрещатик зі сторони ЦУМу, заблоковані підходи до Михайлівського собору, перекриті вулиці, що з'єднують Володимирську вулицю з майданом Незалежності, до самого майдану можливо потрапити лише з боку Бессарабської площі. Також повідомлялося про блокпости на Львівській площі та Ярославовому Валу[72]. Вночі до майдану прибули протестувальники зі Львова та Івано-Франківська, повідомлялося про приїжджі загони тітушок: на вулиці Тараса Шевченка, 2—3-тисячну колону, що рухалась вулицею Кіквідзе та Залізничним шосе до центру столиці, та групу з 500—700 осіб на вулиці Костянтинівській[73]Через розголос у ЗМІ до блок-постів здійснили рейди загони Народної самооборони у супроводі опозиційних депутатів, внаслідок чого пости було знято[73].
Вранці 20 лютого протестувальники перейшли у наступ. О 8:30 вдалося зайняти приміщення міністерства Агрополітики[74], близько 10-ї звільнили Жовтневий палац та український дім. Силовики на вулиці Інститутській стріляли в наступаючих на них прихильників Майдану. Того ж дня та пізніше в інтернеті з'явились декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють із вогнепальної зброї в неозброєних протестувальників Євромайдану на вулиці Інститутській[75][76][77][78][79][80]. До 14-ї години число загиблих досягло 35 осіб, а о 17-й повідомлялося про 60 загиблих[74]. Після 15-ї години 20 лютого міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 стволів, з них 408 — тітушкам. Через те жертв могло бути значно більше, але не було надано наказу на застосування цієї зброї.[81]
Події у центрі Києва змусили ряд осіб перейти на бік Євромайдану. Заявили про вихід із Партії регіонів голова КМДА В. Макеєнко[82] та голова Вінницької ОДА Сергій Татусяк[83]. Про перехід на бік Євромайдану заявили силовики Львівської області[84], СБУ Закарпаття[85].
Постанова ВР
Близько 17-ї години народні депутати почали збиратися у Верховній Раді для обговорення ситуації у центрі Києва. О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей правовий акт визнав, що дії силових структур були незаконними і постановив «Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству оборони України та підпорядкованим їм військовим та воєнізованим формуванням негайно припинити та не допускати надалі застосування сили. Заборонити використання будь-яких видів зброї та спеціальних засобів проти учасників акцій протесту»[86]. За прийняття цієї постанови проголосувало 236 депутатів, в тому числі 35 депутатів від фракції Партії регіонів та 35 позафракційних. Жодного голосу не дала лише фракція Комуністичної партії[87]. Ця постанова поклала край триденному кровопролиттю.
21 лютого
21 лютого близько 10-ї години ранку силовики (група близько 50 осіб з автоматичною зброєю) спробували захопити Верховну Раду України, але були витіснені народними депутатами України з фракції «Свобода» та журналістами і покинули центральну частину міста, де розташовані урядові установи, які вони заблокували бетонними блоками днем раніше.
Державні установи залишились без охорони.
Штаб Майдану наприкінці дня з метою недопущення мародерства видав розпорядження про взяття під контроль урядові установи і центральну частину міста, де розташовані урядові установи.
Обурені протестувальники 19 лютого зайняли прокуратуру та будівлю суду, і знищили всі справи наявні проти активістів, котрі виступили проти свавілля влади. Люди також зайняли міський відділ міліції та штурмували обласну держадміністрацію[88].
Львів'яни зайняли 18 лютого львівську ОДА та будівлю головного управління Міністерства внутрішніх справ Львівщини[89]. У ніч з 18 на 19 також активісти також захопили військову частину 4114 (після підпалу казарм частини) та будівлі обласної прокуратури і СБУ[90]. На вечір 19 лютого було захоплено 4 з 6 райвідділків міліції[91], міліція повідомила про «втрату» понад 1200 одиниць вогнепальної зброї та 13 000 одиниць боєприпасів до неї.[92]
Барикади біля обласного управління МВС у Львові 19 лютого.
Спалені документи МВС у Львові 19 лютого.
Натовп людей біля МВС у Львові 19 лютого.
Розтрощена машина ДПС біля управління МВС у Львові 19 лютого.
Шевченківський райвідділ міліції у Львові після захоплення мітингувальниками 19 лютого.
Протестуючи проти свавілля влади у Києві, жителі Івано-Франківська зайняли ОДА[93] та обласні управління МВС.[94] Протестувальники також захопили приміщення обласної прокуратури[95], оточили та підпалили будівлю СБУ в Івано-Франківську[96]. Силовики відстрілювались із травматичної зброї[97][98]. Начальник прикарпатської міліції Василь Фелик написав заяву на звільнення[99]. Заступник керівника СБУ Володимир Породько 19 лютого 2014 заявив, що з управління СБУ в Івано-Франківській області були викрадені 268 табельних пістолети, 2 гвинтівки, 3 ручних кулемети, 92 гранати та близько 15 тис. патронів.[100]
У Рівному люди розпочали 18 лютого штурмувати місцеву базу Беркуту і зайняли її повністю. На 19 лютого у місті заплановано загальноміський страйк[101].
18 лютого 2014 року в Одесі кілька сотень активістів Євромайдану блокували базу батальйону «Беркуту», однак силовикам вдалося покинути частину в напрямку Києва[102].
19 лютого під стінами Одеської обласної державної адміністрації заїжджі тітушки організували побоїще.[103] Бандити чомусь легко прорвали міліцейський кордон, побили 9 журналістів, одеситів-протестувальників та священника і «зникли». За даними міліції нападниками були бійці харківського «бійцівського клубу» організації «Оплот»[103], що також активно співпрацював із міліцією в Києві.[104]
Харків'яни оголосили 18 лютого мобілізацію сил на підтримку Євромайдану[105]. 22 лютого багатотисячний пікет Палацу спорту сприяв зриву запланованому там проголошенню «південно-східної автономії». Після цього Самообороною Харківського майдану і Правим Сектором було взято під контроль будівлю ОДА.
19 лютого приблизно о 19.10 розпочався штурм приміщення обласної адміністрації. Учасники протестної акції вибили двері і зайшли в середину приміщення, міліція покинула будинок.[106]
У Луцьку спалили офіси Партії регіонів та КПУ. Заступник головного міліціонера Волині підписав заяву, в якій обіцяє, що міліція області не нестиме службу за межами області та засуджує насилля з боку міліції під час сутичок у Києві[107].
19 лютого було повторно захоплено приміщення облдержадміністрації. Міський голова закликав усіх жителів Луцька «Рятувати Україну» та закликав роботодавців відпускати людей з роботи, щоб ті йшли на мітинг. Тривають кількатисячні протести біля обласного управління МВС[108].
Протестувальники взяли під свій контроль Луцький міськвідділ МВСУ. За домовленістю з керівником міліції силовики здалися без бою[109].
Від голови Волинської ОДА Олександр Башкаленко вимагали написати заяву про звільнення. Після відмови це зробити, його прикували до сцени наручниками і облили водою. Згодом, його посадили до автівки і відвезли до приміщення ОДА. Як оголосив зі сцени лідер волинського «Правого сектора», під вартою очільника Волині будуть утримувати в одному з підвальних приміщень ОДА.[110][111][112]
Вранці 19 лютого в Ужгороді на площі Театральній зібралися тисячі ужгородців і вшанували хвилиною мовчання загиблих на Майдані 18 лютого. Кількатисячна колона рушила до приміщення Закарпатської ОДА. Після недовгої сутички з міліцією, яка застосувала гранати, протестувальники виламали двері і захопили будівлю.[113]
19 лютого в центрі Вінниці близько 5 тис. протестантів перекрили рух автотранспорту в центрі Вінниці. По деяких вулицях рух автотранспорту повністю заблоковано.[114]
Близько тисячі осіб безперервним рухом пішохідними переходами заблокували автодороги Жовтневу та Сінну поруч із Полтавською ОДА. Активісти пікетували будівлю УМВС у Полтавській області та будівлю місцевої ОДА. Кілька молодиків намагалися виламати двері адміністрації, їм завадили депутати-опозиціонери.
Ввечері частина протестувальників виламали грати і двері офісу обласного осередку Партії регіонів і винесли на вулицю майно партії. Папери були спалені на вулиці. Близько 19:30 активна група протестувальників розпочала штурм ОДА. Протестувальники використовували петарди, вибухові пакети, почали розбивати скло на вікнах та на дверях входу. В будівлю жбурнули декілька коктейлів Молотова, один із них потрапив у кабінет на першому поверсі, там почалася пожежа.[115]
О 12 годині 19 лютого протестувальники зайняли приміщення Чернівецької облдержадміністрації. Губернатора області Михайла Папієва силою вивели на сходи перед приміщенням ОДА та змусили написати заяву про звільнення.[116][117]
Протестувальники оточили будівлю СБУ на вулиці Театральній. Декілька осіб почали розбивати скло у будівлі.
Існує думка, що це були дії провокаторів, яких, за повідомленнями безпосередніх учасників акції, було близько 10—20 осіб.
Силовики з будівлі СБУ автоматною чергою важко поранили активістку Шеремет Людмилу в голову (померла в реанімації через кілька днів), ще одного протестувальника поранено в живіт[118][119]. Після цього будівля СБУ була підпалена учасниками протесту[120].
У зв'язку з подіями, що мали місце біля будівлі СБУ, перекрито рух центральними вулицями міста. Торговельний центр «Либідь Плаза», що знаходиться на відстані п'яти кварталів від будівлі СБУ, був зачинений.
У соціальних мережах почали поширюватись дописи про те, що «усіх хто буде знаходитись під стінами сбу після 21:00 будуть стріляти..»
Ввечері того ж дня силовики СБУ знову використали вогнепальну зброю: ще одного протестувальника було вбито пострілом у голову, багато людей отримали вогнепальні поранення[121]
20 лютого
На Майдані Незалежності у Хмельницькому зібралось близько 10 тисяч осіб.
Тим часом на майдан привели керівника СБУ у Хмельницькій Області.
Віктор Крайтор просив на колінах вибачення у мітингувальників, серед яких були декілька провокаторів які підбурювали протестувальників.
В четвер 20 лютого керівника СБУ Хмельницької області Віктора Крайтора було арештовано і доправлено в військову прокуратуру[122]
На Черкащині водій невстановленого джипа, який пробивав дорогу внутрішнім військам, на шаленій швидкості збив 40-річного мешканця села Подібна насмерть.[123] Обурені люди зупинили автобус з солдатами, забрали у них амуніцію та посадили на маршрутку до Умані. Вони також зупинили і спалили двоповерховий автобус, який перевозив «тітушок» з Криму до Києва.[123]
19 лютого навпроти ОДА відбувся мітинг «Траурний набат» на честь загиблих 18 та 19 лютого.
20 лютого активісти блокували поїзд на станції «Орлівщина» (селище Меліоративне), який мав відправити на Київ десантників 95 бригади. Бійці вимушені були повернутися до військової частини.
Ввечері 21 лютого було повалено пам'ятник Леніну на центральній площі Дніпропетровська (яку вже наступного дня під тиском активістів ухвалою депутатів міськради буде перейменовано на площу Героїв Майдану).
19 та 20 лютого обурені діями нинішньої влади 1,5—2 тисячі чернігівців збиралися на вечірні майдани. 19 лютого, станом на 19:30, мітингувальники вишикувалися в колони та пішли до будівлі обласного управління МВС. 20 лютого було захоплено Чернігівську ОДА, де кілька десятків працівників міліції майже не чинили спротиву. Активісти хотіли вручити резолюцію мітингу, який триває в обласному центрі, голові адміністрації Володимирові Хоменку. Однак, як з'ясувалося, останній перебував у 10-денній відпустці за власний рахунок. Активісти збиралися перебувати в ОДА, поки не повернеться її голова. Водночас невідомі розгромили офіс Компартії. Окрім того, стало відомо, що голова Чернігівської обласної ради Анатолій Мельник заявив про вихід із Партії регіонів, а відтак зробив і депутат ВРУ від Чернігова Володимир Атрошенко.
Опівдні 18 лютого в ЗМІ з'явилась інформація про те, що командувач внутрішніх військ видав вказівку про застосування вогнепальної зброї (з бойовими патронами) у випадку конфлікту[125].
Впродовж дня в ЗМІ повідомлялись про зафіксовані випадки застосування вогнепальної зброї, в тому числі із смертельними наслідками. Деякі випадки застосування вогнепальної зброї були зафіксовані на відео[126].
18 лютого невдовзі після 18-ї години (кінцевий термін ультиматуму МВС та СБУ[32]) камера автомобільного відеореєстратора зафіксувала людей у формі з вогнепального зброєю, які виходили із машини з чоловіком із написом «СБУ»[127].
19 лютого у центрі Києва на місці перебування тітушок (перетині вулиць Великої Житомирської та Володимирської) виявили велику кількість гільз від автомату Калашникова[128]. Саме на вулиці Велика Житомирська тітушки розстріляли двох мітингувальників[129], а на розі Великої Житомирської та Володимирської тітушки побили журналіста «Українського тижня» Олександра Михельсона[130].
Віталій Захарченко підписав наказ про видачу працівникам правоохоронних органів вогнепальної зброї для застосування її проти народу України нібито для роботи Антитерористичного центру при Службі безпеки України[131][132], чим грубо порушив норми міжнародного права.[133]
20 лютого та пізніше в інтернеті з'явились декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють із вогнепальної зброї в неозброєних протестувальників Євромайдану[75][76][77][79][80].
Депутат Геннадій Москаль, який очолює тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з приводу масових убивств на Майдані, зібрав документи щодо плану розміщення та послідовності дій снайперів та їхніх керівників, направлених на Майдан[134].
Генеральний прокурор Віталій Ярема 23 червня 2014 року за підсумками Дня відкритих дверей у Головному слідчому управлінні ГПУ, організованого для родичів загиблих із «Небесної сотні» заявив, що Генпрокуратура завершує досудове розслідування щодо перших трьох співробітників «Беркуту», причетних до розстрілу учасників Майдану в Києві 18—20 лютого[135].
Результати балістичних експертиз підтвердили, що до вбивств майданівців причетний міліцейський підрозділ «Беркут», оскільки, відповідно до результатів цих експертиз, між кулями, витягнутими з тіл майданівців, та зброєю міліцейського підрозділу «Беркут» виявлені співпадіння: ці кулі були випущені зі зброї міліцейського підрозділу «Беркут».[136][137][138][139][140][141][142][143]
Застосування військової техніки та водометів
При штурмі Майдану використовувались водомети і БТРи, дві машини БТР було підпалено протестувальниками[144]. Беркут клейкою стрічкою прив'язував до світлошумових гранат цвяхи та гвинтики, після чого вони перетворювалися у бойові.
Речник МВС Ольга Білик підтвердила інформацію про 5 загиблих у сутичках демонстрантів[148], крім того вона повідомила про поранення 45 співробітників внутрішніх справ, п'ятеро з яких дістали вогнепальних поранень[149]. Пізніше прес-служба МВС повідомила про двох загиблих працівників міліції, а також про 95 постраждалих, серед яких 21 отримав вогнепальні поранення, 23 перебувають у важкому стані, 3 — в комі, 1 — у стані клінічної смерті[150]. За повідомленнями деяких джерел, справжня кількість загиблих силовиків приховується внутрішніми військами[151]. Основною причиною назвали те, що загиблі силовики загинули виключно від своїх гранат і пострілів у спину, спрямованих на «майданівців»[151].
Станом на 19 лютого точно невідома кількість людей, які згоріли в підпаленому «Беркутом» Будинку профспілок. Кількість жертв, які згоріли живцем оцінюються в 40—50 чоловік (на основі списків у лікарнях)[157]
За повідомленнями медиків, 15 чоловік було вбито на вулиці Інститутській, 22 чоловік — на вулиці Михайла Грушевського. Значна кількість жертв — поранені, яких добивали силовики[158]. Також 5 чоловік загинуло при штурмі майдану.
Реакція на події
Реакція влади
Станом на 2:16 19 лютого президент України Віктор Янукович вперто відмовився проводити будь-які переговори з лідерами опозиції і бажає лише вигнати протестувальників з вулиць Києва.[159] За повідомленням Віталія Кличка, Янукович не збирається йти на поступки й припиняти протистояння. Зокрема він зазначив, що[160]
Янукович абсолютно неадекватно реагує на ситуацію. Все, про що він говорив - це про те, щоб лідери опозиції закликали людей на Майдані припинити протистояння і скласти зброю
За словами Арсенія Яценюка, Янукович неодноразово висловлював особисті погрози лідерам опозиції, якщо вони не приберуть людей з вулиці.[161]
В ефірі російського каналу «Росія-24» народний депутат від фракції Партії регіонів Олег Царьов запевнив, що протягом вечора 18 лютого майдан буде зачищено:
Протягом години буде зачищений Майдан. Після того, як ми наведемо порядок у Києві, ми наведемо його у всій країні[162].
За повідомленням джерела в оточенні народного депутата Олексія Азарова, більшість депутатів-регіоналів залишили межі України, депутатів Партії регіонів вивозять чартером Олексія Азарова[165]. За повідомленням іншого джерела, Україну залишили десятки депутатів від Партії Регіонів, є відомості про те, що одним рейсом опівночі вилетіли 26 «регіоналів»[166].
Із джерел в СБУ 19 лютого стало відомо, що 19 лютого 2014 року працівники зовнішньої розвідки СБУ прийняли рішення подати заяву на звільнення в зв'язку з ситуацією, яка склалась у країні. Заява на звільнення не була прийнята, однак працівники сказали, що вони відмовляються виконувати свої обов'язки до того моменту поки перестануть вбивати жінок і дітей на вулицях Києва[167].
21 лютого групою офіцерів силових відомств, близько 50 осіб, озброєних автоматичною зброєю, без опізнавальних знаків, була вчинена спроба проникнення у сесійну частину Верховної Ради України, яку присікли Народні депутати України Віталій Ярема, Андрій Іллєнко та помічники Народних депутатів Ілля Шутов і Федір Балановський.
Президент правозахисної організації Freedom House, Дейвід Креймер, закликає президента України Віктора Януковича піти у відставку. Креймер заявив, що життєво важливо, аби Сполучені Штати Америки і Європейський Союз наклали візові й фінансові санкції на посадовців винних в ескалації протистояння, щоб прискорити істотні політичні зміни в Україні. Він наголосив[170]: На це вони мали піти вже давно.
Міністр закордонних справ Франції, Лоран Фаб'юс, заявив 18 лютого, що єдиний шлях політичного вирішення кризи — той, який відповідатиме прагненням українського народу.[171]
Посол США Джефрі Пайєт наголосив, що особиста відповідальність за перебіг подій лежить на президенті Віктору Януковичу і підтвердив, що США розглядають можливість застосування додаткових санкцій у разі продовження насилля.[175]
Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен висловив стурбованість поверненням до насильства в Україні та повідомленнями про смерті в Києві і закликав всі сторони утриматися від насильства і терміново відновити діалог, у тому числі шляхом парламентського процесу[176].
Глава МЗС Польщі, Радослав Сікорський, заявив, що українська влада і президент Віктор Янукович несуть відповідальність за прийняття рішення грубого силового розгону Майдану та загострення ситуації в Україні і відповідно за далекосяжні наслідки, як в Україні, так і у відносинах із ЄС[177].
В Україні не громадянська війна, якщо під таким мати на увазі війну однієї частини народу проти іншої. Ми бачимо війну української влади проти власного народу.
США, відповідно до імміграційного законодавства, скасували візи і заборонили видачу віз приблизно 20 чільним представникам керівництва України та іншим особам, що причетні до повного ланцюжка віддавання наказів вдатися до насильства проти демонстрантів у Києві 18 лютого 2014 р.[180]
Реакція олігархії
Стурбованість ситуацією, що склалася внаслідок подій 18 лютого, висловив український бізнесмен Віктор Пінчук. У заяві бізнесмена йшлося про те, що відповідальність за події у країні лежить на владі, опозиції, громадських лідерах та бізнесі. Пінчук закликав сторони протистояння урегулювати протистояння за столом переговорів, вдавшись до рішучих кроків задля знаходження компромісу, на які не були готові раніше[181]:
Конфлікт повинен бути вирішений мирним шляхом, імперативом має бути незастосування сили і знаходження компромісу. З моменту здобуття незалежності Україні вдавалося уникати кровопролиття. Ми негайно повинні відновити цю традицію[182].
Бізнесмен Рінат Ахметов також закликав владу і опозицію зупинити кровопролиття та повернутися до переговорів, зазначивши, що «немає таких обставин, які виправдовують застосування сили стосовно мирного населення», а також, що смерть людей не може бути ціною за політичні помилки[183]:
Мирні люди не повинні страждати в жодному разі. Це повинно стати головним завданням і влади, й опозиції, всіх протиборчих сил. Людські жертви і постраждалі з боку протестувальників і правоохоронців у ході вуличних зіткнень — неприпустима ціна за політичні помилки[181].
На моїй рідній Дніпропетровщині сепаратизм не пройде. Сепаратизм не пройде ні в одному південно-східному регіоні нашої країни. Я хочу, щоб всі політики тверезо подивилися на ситуацію і формували свою позицію насамперед з урахуванням Конституції України та кримінально-процесуального кодексу. Той, хто спробує піти проти єдності України, обов'язково програє[184].
Санкції проти влади
Уряд США відреагував на неодноразові спроби української влади розігнати акцію прихильників євроінтеграції на Майдані Незалежності в Києві, відкликав візи і заборонив в'їзд на територію США 20-м високопосадовцям уряду України, пов'язаних із застосуванням сили.[185][186][187]
Інші сторони в конфлікті
20 лютого на майдані Незалежності протестувальники під час штурму зірвали із офіцера шеврон МВС Росії, і як речовий доказ продемонстрували його на сцені майдану[188].
↑Георгій Лук'янчук. У Києві поховали загиблого під час пожежі в Будинку профспілок активіста Майдану — «Святослава», Нація i держава, № 15, 10 квітня 2014.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
This is the results breakdown of the local elections held in Cantabria on 25 May 2003. The following tables show detailed results in the autonomous community's most populous municipalities, sorted alphabetically.[1][2][3] City control The following table lists party control in the most populous municipalities, including provincial capitals (shown in bold).[1] Gains for a party are displayed with the cell's background shaded in that party's colour. Municipality ...
هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (أبريل 2019) كاترين كار معلومات شخصية الميلاد 1 يناير 1880 أوستن، تكساس الوفاة 18 يناير 1941 (61 سنة) هوليوود مواطنة الولايات المتحدة الحياة العملية المهنة كات...
This article uses bare URLs, which are uninformative and vulnerable to link rot. Please consider converting them to full citations to ensure the article remains verifiable and maintains a consistent citation style. Several templates and tools are available to assist in formatting, such as reFill (documentation) and Citation bot (documentation). (August 2022) (Learn how and when to remove this template message) This article needs additional citations for verification. Please help improve this ...
2000 video gameSpawn: In the Demon's HandDeveloper(s)CapcomPublisher(s)WW: CapcomEU: Eidos Interactive (DC)Platform(s)Dreamcast, arcadeReleaseArcadeJP: January, 2000NA: February 01, 2000DreamcastJP: August 10, 2000NA: October 18, 2000[1]PAL: January 19, 2001Genre(s)FightingMode(s)Single-player, multiplayerArcade systemSega NAOMI Spawn: In the Demon's Hand (スポーン イン ザ デーモンズ ハンド, Supōn In za Dēmonzu Hando) is a 3D fighting game developed and published by C...
Prosedur bedah Hepaktomi Hepatektomi adalah operasi bedah untuk mengangkat sebagian atau seluruh bagian organ hati. Istilah hepatektomi sering digunakan dalam konteks transplantasi hati. Hepatektomi yang pertama dilakukan oleh Ichio Honjo dari Universitas Kyoto pada tahun 1949 dan Jean-Louis Lortat-Jacob pada tahun 1952 pada seorang wanita berumur 58 tahun yang didiagnosa menderita kanker usus besar yang telah menyebar ke hati. Artikel bertopik kedokteran atau medis ini adalah sebuah rintisan...
Magazine This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Neo magazine – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (February 2015) (Learn how and when to remove this template message) NEOIssue 189 - August 2019EditorGemma CoxCategories Anime and manga Japanese popular culture East Asian cinema Frequenc...
American judge (born 1952) Jeffrey Lynn VikenSenior Judge of the United States District Court for the District of South DakotaIn officeOctober 1, 2021 – October 1, 2023Chief Judge of the United States District Court for the District of South DakotaIn officeJanuary 1, 2013 – December 31, 2019Preceded byKaren SchreierSucceeded byRoberto LangeJudge of the United States District Court for the District of South DakotaIn officeSeptember 30, 2009 – October 1, 2021App...
Street in York, England GillygateView south-west along GillygateLocation within YorkFormer name(s)MarketshireOusegateLocationYork, United KingdomCoordinates53°57′51″N 1°05′02″W / 53.9642°N 1.0840°W / 53.9642; -1.0840North east endLord Mayor's WalkClarence StreetClaremont TerraceSouth west endBootham Gillygate is a street in York, in England, immediately north of the city centre. History The area occupied by the street lay outside the walls of Roma...
Species of amphibian Southern torrent salamander Conservation status Least Concern (IUCN 3.1)[1] Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Amphibia Order: Urodela Family: Rhyacotritonidae Genus: Rhyacotriton Species: R. variegatus Binomial name Rhyacotriton variegatusStebbins & Lowe, 1951 The southern torrent salamander (Rhyacotriton variegatus) is a member of the salamander family Rhyacotritonidae. This species of torrent sala...
Period of sleep in humans and other animals Deep sleep redirects here. For the video game series, see Deep Sleep. For the therapeutic treatment, see Deep sleep therapy. For the British Math Rock band, see Delta Sleep (band). For the underground hotel, see Deep Sleep (hotel). Deep sleep redirects here. Not to be confused with Dead sleep. Ostriches sleeping, with REM and slow-wave sleep phases[1] Slow-wave sleep (SWS), often referred to as deep sleep, consists of stage three of non-rapi...
Alexandra DaddarioAlexandra Daddario di acara Dior, Paris 2022LahirAlexandra Anna Daddario16 Maret 1986 (umur 37)Manhattan, New York City, Amerika SerikatPekerjaanAktrisTahun aktif2002–sekarangSuami/istriAndrew Form (m. 2022)Orang tuaRichard Daddario (bapak) Alexandra Anna Daddario (lahir 16 Maret 1986) adalah aktris kelahiran Amerika, dikenal melalui peranannya sebagai Annabeth Chase dalam film Percy Jackson & the Olympians: The Lightning Thief....
Medical conditionTarsal tunnel syndromeOther namesPosterior tibial neuralgiaThe mucous sheaths of the tendons around the ankle. Medial aspect.SpecialtyNeurology Tarsal tunnel syndrome (TTS) is a nerve entrapment syndrome causing a painful foot condition in which the tibial nerve is compressed as it travels through the tarsal tunnel.[1] This tunnel is found along the inner leg behind the medial malleolus (bump on the inside of the ankle). The posterior tibial artery, tibial nerve...
Luis Carlos Galán Senador de la República de Colombiapor Cundinamarca 20 de julio de 1986-18 de agosto de 1989 por Santander 20 de julio de 1978-20 de julio de 1982 Concejal de Bogotá 1 de enero de 1974-1 de enero de 1976 Embajador de Colombia en Italia 7 de agosto de 1972-7 de agosto de 1974Presidente Misael Pastrana Borrero Ministro de Educación Nacional de Colombia 7 de agosto de 1970-4 de mayo de 1972Presidente Misael Pastrana BorreroPredecesor Octavio Arizmendi PosadaSucesor Juan Jac...
Development of mathematics in South Asia Mathematics in India redirects here. For the 2009 monograph by Kim Plofker, see Mathematics in India (book). Indian mathematics emerged in the Indian subcontinent[1] from 1200 BCE[2] until the end of the 18th century. In the classical period of Indian mathematics (400 CE to 1200 CE), important contributions were made by scholars like Aryabhata, Brahmagupta, Bhaskara II, and Varāhamihira. The decimal number system in use today[3]...
For other uses, see Wild card (disambiguation). 2020 studio album by LedisiThe Wild CardStudio album by LedisiReleasedAugust 28, 2020 (2020-08-28)GenreR&B[1]Length57:46Label Listen Back BMG ProducerLedisiLedisi chronology Let Love Rule(2017) The Wild Card(2020) The Wild Card is the ninth studio album by American singer Ledisi. It was released on August 28, 2020, by Listen Back Entertainment.[2] The album marked Ledisi's first independent project with...
This page gives a list of domesticated animals,[1] also including a list of animals which are or may be currently undergoing the process of domestication and animals that have an extensive relationship with humans beyond simple predation. This includes species which are semi-domesticated, undomesticated but captive-bred on a commercial scale, or commonly wild-caught, at least occasionally captive-bred, and tameable. In order to be considered fully domesticated, most species have under...
В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Егоров; Егоров, Максим. Максим Борисович Егоров Глава Тамбовской области с 20 сентября 2022(врио 4 октября 2021 — 20 сентября 2022) Президент Владимир Путин Предшественник Александр Никитин Секретарь Тамбовского реги...
German mythological hero This article uses bare URLs, which are uninformative and vulnerable to link rot. Please consider converting them to full citations to ensure the article remains verifiable and maintains a consistent citation style. Several templates and tools are available to assist in formatting, such as reFill (documentation) and Citation bot (documentation). (September 2022) (Learn how and when to remove this template message) This article needs additional citations for verificatio...