Репресії та перешкоджання протестам Євромайдану проявлялись в різних формах, а саме: кілька випадків використання сили для розгону протестів, надмірне і незаконне використання сили і спецзасобів, тиск на активістів, намагання ввести цензуру в ЗМІ та інше.
Зокрема, під час масових акцій Євромайдану, починаючи з 30 листопада2013 і по 22 лютого2014 у восьми регіонах країни були затримані 330 громадян, з них 175 осіб були взяті під варту,[1]
У ніч проти 30 листопада за особистим наказом начальника київської міліції генерал-лейтенанта Валерія Коряка[4] українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві[5]. За іншими даними, розганяв Євромайдан кримський, луганський та донецький «Беркут», скерований за посередництвом російською владою.[6][7][8] Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.[9] Частина людей, що втекла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.[10] Вдень на Михайлівській площі зібрався стихійний мітинг.[11]
Десятки людей постраждали в результаті розгону мітингувальників під стінами будівлі Адміністрації Президента, в тому числі кілька десятків журналістів. У людей черепно-мозкові травми, переломи, гематоми, багато хто із постраждалих довгий час був у непритомному стані без надання медичної допомоги. Є свідчення про катування людей міліцією[12].
Міліція зачищала жорстко, били людей, це все знімали камери. У хід йшли дубинки та черевики, але міліція швидше штовхалася. Міліції було в кілька разів більше, ніж людей, тому їм вистачало сили. Постраждалих у нас немає.
Станом на 2:25 Беркут та тітушки зачищають барикаду на вулиці Богомольця. Там зібралося близько 200 представників міліції та внутрішніх військ. Тітушки розтягують намети. Представники партії УДАР, що відповідали за цю барикаду, через нерівні сили особливого спротиву міліції не чинили.[15] Люди очікують, що міліція буде нападати на Майдан. ВО Собода повідомляє, що міліцією на Лютеранській керують регіоналиТедеєв та Мирний.[16] О 3:25 Беркут почав штурм барикади на вулиці Лютеранській, після чого тітушки почали розбирати захоплену барикаду.[17][18]
Люди зазначають, що Віктор Янукович спеціально розпочав зачистку Євромайдану до приїзду європейської гості Кетрін Ештон.
Після взяття барикад міліція прикривала тітушок, які взялися нищити і викрадати речі людей, що були на майдані.[19]
Беркут розпочав зачищати Євромайдан. О 1:02 Беркут почав ламати барикади на Інститутській вулиці, о 1:33 Андрій Шевченко повідомив, що сили Беркуту збираються прорвати барикаду зі сторони Михайлівської[20]. На Майдані йдуть жорстокі бої. Беркут знищує барикаду на вулиці Інститутській, а тітушки почали грабувати наметове містечко. Попри те, що влада сконцентрувала навколо Майдану велику кількість силовиків, протестувальники не здаються, їх кількість зростає. Беркут розпилює газ, над натовпом видно хмарки сльозогінного газу, повідомляється про заарештованих та травмованих, у тому числі й серед народних депутатів. Розповсюджуються заклики до масової мобілізації киян на Майдан[21]
Беркут призупинив наступ й протестанти віддають Беркуту відібрані у них щити. Беркут почав перегруповуватися. Неозброєні люди вже три години тримають оборону Євромайдану проти великої маси Беркуту з боку вулиці Інститутської.[22] Людей на Євромайдані більшає, але керівники Беркуту також намагаються передислокувати сили, щоб вдарити з іншого боку. З вулиці Прорізної вискочили кілька тітушок і почали були нападати на людей з метою організувати мішанину.[23] На Майдані вже понад 15 тисяч людей. Беркут намагається таки прорватися до будинку профспілок. Людей на Майдані прибуває. Беркут підтягується на Майдан і намагається його оточити.[23]
На організаторів Євромайдану у Рівному відкрито кримінальне провадження за статтею «хуліганство», за кульки, які полетіли в небо із портретом Януковича.[25]
За словами Василя Гацька голови партії в команді «Демократичного Альянсу» в ніч з 24 на 25 листопада в Одесі під час зносу наметового містечка «євромайдану» міліція побила та затримала лідера одеського Євромайдану, керівника громадської організації «Демократичний альянс» — Олексія Чорного. Окрім Олексія затримали ще двох активістів.[26][27]
Під час бійки під Кабінетом Міністрів затримано 2 членів ВО «Свобода»[28] Віталія Благодарного та Олега Маляша. 27 листопада 2013 року Печерський районний суд Києва ув'язнив їх терміном на 60 діб[29].
2 грудня
У Києві ввечері міліція затримала активістів ГР «Відсіч», які поширювали листівки із закликом виходити на Майдан у гуртожитках НПУ ім. Драгоманова по вулиці Космічній. Міліціонери побили студентів та застосували проти них сльозогінний газ, внаслідок чого молоді люди отримали опіки.[30]
3 грудня
У вівторок у Шевченківському райсуді м. Києва відбувся суд над людьми, які начебто брали участь у нападі на Беркут під адміністрацією президента. Обвинувачення з боку прокуратури ґрунтувалося на показах працівників правоохоронних органів, які постраждали під час сутичок. Прізвища свідків не розголошуються, у суді їх не було. Ні прокуратура, ні міліція не оприлюднювала списку осіб, яких збиралася судити. Журналіст Дмитро Гнап оприлюднив наявний у нього перелік: Остащенко Олександр, Притуленко Є.С, Превір Єгор, Гарагуц В. В., Черепко Г. А., Можненко С. Н. та Загоровка Владислав. Депутати від опозиції намагалися взяти цих хлопців на поруки, однак безуспішно[31]. Суд заарештував на 60 днів 9 осіб за підозрою в організації масових заворушень 1 грудня[32][33].
5 грудня
За повідомленнями ЗМІ, затримано і арештовано було кілька осіб, які були звинувачені в організації масових заворушень на вулиці Банковій 1 грудня
[34]. Серед затриманих — журналіст, якого згідно з заявою адвоката затримали його у зв'язку з виконанням ним своїх журналістських обов'язків і після затримання до нього застосовували тортури[35].
5 грудня міністр МВС Віталій Захарченко повідомив, що була затримана особа, яка передала ключі від грейдера іншій людині, яка керувала ним під час штурму[36]. В той же час дії Корчинського, якого опозиція називала основним організатором цих подій станом на 5 грудня прокуратурою не розслідуються (за словами заступника Генерального прокурора Ударцова).[37] В той же день, 5 грудня в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Корчинському через 4 дні таки пред'явили підозру і оголосили у розшук[38]. На вечірньому брифінгу В. Захарченко заявив, що бійку з «Беркутом» затіяли бойовики «ультраправих, ксенофобських організацій» — Братства, Свободи, футбольних угрупувань «ультрас».[39]
5 грудня УБОЗ затримало двох чоловік, один із них журналіст «Дорожнього контролю» Андрій Дзиндзя. Затримання пов'язують з розслідуванням подій, що відбулися 1 грудня на вулиці Банковій поблизу адміністрації президента. В міліції підозрюють, що це Дзиндзя викрав трактор, повідомив другий затриманий активіст «Дорожнього контролю» Сергій Хаджинов.[40] Хоча з опублікованого відео видно, що А.Дзиндзя (одягнений в чорну розкриту куртку та зелений светр) не перебував у кабіні трактора, а лише піднімався на східці транспортного засобу на вул. Інститутській, щоб поставити запитання водію, а коли трактор заїхав на вул. Банкову, то від самого початку А. Дзиндзя пішки йде з відеокамерою праворуч трактора, знімаючи події як журналіст.[41] У ЗМІ з'явилися повідомлення адвоката журналіста Андрія Дзиндзя, що при затриманні він був жорстоко побитий і міліція перевезла його в несвідомому стані до київської лікарні швидкої медичної допомоги[42]. Очевидці затримання стверджують, що на журналіста Дзиндзю під час затримання просто побили, накинули мішок на голову і повезли.[43] Редакція «Дорожнього контролю» в той же день висловила серйозні побоювання, що в ізоляторі його можуть до ранку вбити, про це за словами редакції повідомили джерела в правоохоронних органах.[44] Затримання журналіста ЗМІ пов'язують з тим, що журналіст брав активну участь у підготовці сюжетів про протестні акції. Про сильне побиття при затриманні повідомила і дружина іншого затриманого, якого відпустили після допиту.[45][46] Після затримання журналіста, пікетувальники кілька годин тримали в облозі УБОЗ. Народні депутати намагались побачити затриманого, щоб побачити його стан, але їм відмовили і вони викликали міліцію, аби зафіксувати порушення. На місце прибула слідчо-оперативна група, але політиків так і не пропустили в середину.[43]
6 грудня
Блокування підступів до Шевченківського суду. Урочище Гончарі. 6 грудня 2013 року
6 грудня, в очікуванні суду, який повинен був обрати запобіжний захід для затриманого журналіста Андрія Дзиндзі, до Шевченківського суду підійшла колона в кілька тисяч чоловік[47]. Суд не задовольнив прохання адвоката про взяття підозрюваного на поруки народними депутатами або звільнення під заставу і арештував А. Дзиндзю на два місяці. Після оголошення вироку в суді виникла бійка[48]. O 20:29 агентство УНІАН повідомило, що суддя Шевченківського райсуду Києва Володимир Бугіль обрав для активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці[49].
Арештували Віктора Смалія — адвоката активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі. Йому інкримінують замах на життя судді[51].
У Львові затримали фотокореспондента, який був присутнім біля АП під час подій 1 грудня. Очевидець затримання: «В нього руки були за спиною в наручниках, вони його фактично волочили по землі, я чула, що він кричав люди допоможіть, я активіст, я фотограф, мене звати Олег Панас, я зрозуміла, що це мій знайомий, я його спочатку навіть не впізнала, бо він був побитий»[52].
11 грудня
Голові молодіжної організації «Національний Альянс», директору Волинського обласного центру національно-патріотичного виховання молоді координатору луцького Євромайдану Майі Москвич було вручене повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 ККУ (хуліганство, вчинене групою осіб) під час акції Євромайдану в Луцьку 2 грудня 2013 року, коли Москвич зі сцени заявила, що з портретів Януковича, вилучених активістами з приміщення волинської ОДА, один потрібно спалити, інший — повісити на дерево, а третій — віддати людям, щоб вони зробили з ним все, що захочуть.[53]
13 грудня
Після подання апеляцій на рішення Шевченківського суду, вісім із дев'яти затриманих «в'язнів Банкової» було звільнено на період слідства[54][55].
В результаті розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу для депутата Луцької міськради, голови міської партійної організації ВО «Батьківщина» Сергія Григоренка, якому слідчі органи Волинської області інкримінують скоєння кримінальних правопорушень за ст. 295 та 341 ККУ під час масових акцій протесту у Луцьку 2 грудня 2013 року, коли протестувальники вчинили наругу над портретами Януковича, вилученими з приміщення волинської ОДА, суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко призначив Григоренку двомісячний домашній арешт з 21.00 до 7.00 години із забороною брати участь у масових заходах та виїжджати за межі Волинської області та зобов'язанням перебувати під наглядом слідчого.[56]
Колишньому голові Волинської ОДА, активісту Луцького Євромайдану Володимиру Бондарю вручено повідомлення про підозру за злочини нібито скоєні під час акції в Луцьку 2 грудня.[57]
Біля власного будинку затримано Ярослава Приходька, учасника підняття на щоглі черкаської міськради прапора ЄС, під час якого відбулися сутички з міліцією, за підозрою у застосуванні насільства до співробітника міліції. В райвідділку в нього було взято покази і в той же день у Соснівському райсуді йому призначено двохмісячний домашній арешт.[58][59]
16 грудня
Суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко призначив М. Москвич запобіжний захід у вигляді знаходження протягом двох місяців під цілодобовим наглядом, носіння електронного браслету та заборони відвідувати масові заходи.[60]
17 грудня
Суддя Деснянського суду Чернігова Григор'єв відмовив у задоволенні клопотання слідчого Нілова та прокурора Потапенко про взяття під домашній арешт підприємця Леоніда Сенченка на час розгляду відносно нього кримінального провадження за ч.1 ст. 382 ККУ «Невиконання судового рішення» порушеного внаслідок подій 7 грудня на Красній площі Чернігова, коли Сенченко встановлював сцену та надавав звукову апаратуру для озвучування зборів депутатів місцевих рад Чернігівщини та депутатів Верховної Ради України.[61][62][63]
20 грудня
Уранці депутату Волинської обласної ради Ігорю Гузю, заступнику голови Волинської організації ВО «Батьківщина», представники прокуратури та МВС, заблокувавши автомобіль, коли він виїжджав зі свого помешкання у мікрорайоні Вишкова, вручили повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 295 (Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку), статтею 296 (хуліганство) і 341 (Захоплення державних або громадських будівель чи споруд) ККУ, копію клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та повістку. Кримінальну справу порушено відносно подій на Луцькому Євромайдані 2 грудня, коли мітингарі перегортали та знищували портрети Януковича, вилучені з будівлі ОДА.[64]
Суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко призначив Володимиру Бондарю запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці, який передбачає заборону на відвідини масових заходів на Театральному майдані, неконтрольоване пересування за межі області та прибуття на вимогу слідчого. Бондарю інкримінують вчинення злочинів за ст. 295 (Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку) і 341 (Захоплення державних або громадських будівель чи споруд) ККУ через те, що Бондар, разом зі спільниками під час мітингу в Луцьку 2 та 3 грудня закликали до блокування будівлі Волинської облдержадміністрації.[65]
Депутату Черкаської міськради Максиму Булатецькому суддею Соснівського районного суду Черкас Володимиром Орленком було призначено запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із забороною залишати місто без дозволу на час кримінального провадження у справі, в якій Булатецькому інкримінують вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 342 ККУ (опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків) під час підняття прапору Європейського Союзу на щоглі перед Черкаською міською радою 11 грудня.[66][67]
25 грудня
Депутату Волинської облради Ігорю Гузю у справі за ч. 2 ст. 296, статтями 295 та 341 ККУ суддею Луцького міськрайсуда Віталієм Ковтуненком призначено запобіжний захід у вигляді двомсячного цілодобового домашнього арешту та носіння електронного браслету.[68]
26 грудня
Стало відомо, що проти депутата Тернопільскої облради Степана Барни відкрито кримінальне провадження за декількома звинуваченнями, зокрема за підняття над будівлею облдержадміністрації поряд з державним прапором України прапора Євросоюзу, в якій йому інкримінують «наругу над державними символами», за блокування доріг та за «зловживання службовим становищем» стосовно представників місцевих рад, які були причетні до організації виїзду протестувальників на Євромайдан у Київ.
Крім того, відкрито провадження на активістів Володимира Стаюру, Марію Чашку та Марію Бабюк за блокування держустанов.[69]
31 грудня
Працівниками міліції затримано активіста донецького Євромайдану художника Євгена Насадюка та примусово доставлено до Куйбишевського райвідділку з мотивуванням, що від його сусідів надійшла заява про розбещення ним неповнолітньої.[70]
2 січня 2014 р.
В соціяльних мережах з'явилося кілька повідомлень від учасників Автомайдану про візит до них працівників ДАІ із запрошенням прийти для дачі пояснень щодо буцімто порушень ними ПДР 29 грудня, в день акції під Межигір'ям.[71]
3 січня
Близько 11:30 в Харкові 5 співробітників УБОЗ, заштовхали активіста Харківського Євромайдану Олександра Чижова в затоновану машину зі звичайними номерами та відвезли до Червонозаводського райвідділку міліції, де, порушивши низку процесуальних норм та протримавши його близько двох годин в кабінеті слідчого Бабушкіна Володимира Яковича, звинувачуючи у розповсюдженні порнографій через соціяльні мережі, вручили повістку на 08.01.2014 і відпустили.[70]
Заборона проведення акцій
24 листопада
Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов Миколаївської міськради, поданий першим віце-мером Андрієнком, про заборону до 7 січня 2014 року акцій на пл. Леніна, де з 22 листопада проходила безстрокова акція Євромайдану, та у центрі міста. Як підстава для позову були використані заявки на проведення паралельних акцій від партій «Руський блок» та ПСПУ.[72]
25 листопада
О 16:00 до мітингувальників Євромайдану в Миколаєві прийшов судовий виконавець та зачитав рішення окружного адміністративного суду про заборону масових акцій на пл. Леніна.[73]
Перешкоджання приїзду на протестні акції
24 листопада
Близько 5 години ранку на виїзді з селища Арбузинка на Миколаївщині на підставі анонімного повідомлення про замінування, ДАІ зупинила агітаційний мікроавтобус кандидата в народні депутати по 132 округу А. Корнацького, в якому люди їхали до Києва на Євромайдан. На знак протесту пасажири мікроавтобуса, ходячи пішоходним переходом, перекрили рух на трасі Ульяновка — Миколаїв, утворивши кілометровий затор.[74]
25 листопада
На Львівщині в ніч на вівторок автобуси з мітингувальниками активно перевіряли працівники ДАІ. У Гамаліївці працівники ДАІ зняли з автобуса номерні знаки. На знак протесту мітингувальники перекрили дорогу.[75]
31 грудня
Координатору молодіжного крила УДАРу Дмитру Білоцерківцю співробітники ДАІ вдосвіта завадили встигнути на авіярейс Севастополь — Київ, зупинивши його авто на шляху до аеропорту на трасі в районі Верхньосадового за 30 км від Севастополя під вигаданим приводом, звинувативши його в перебуванні напідпитку та зробивши спробу викрасти його документи. Продовживши рух після перевірки ДАІ, Білоцерковець почав отримувати анонімні телефонні дзвінки з брехливим повідомленням, що його мати в реанімації.[76]
Посягання на майно активістів Євромайдану та його пошкодження
27 листопада
Активісту громадянського руху «Спільна справа» Олександру Данилюку спалили автівку, припарковану під його будинком[77]. Також, за інформацією Андрія Іллєнка, було спалено мікроавтобус, який належить члену київської міської організації «Свободи» Віктору Поштарю[78].
5 грудня
Активістів харківського Євромайдану пограбували 8 невідомих чоловіків, з погрозами викравши генератор з їхньої машини під час розвантаження апаратури для мітингу.[79]
6 грудня
У Луганську напередодні автопробігу на підтримку Євромайдану двома невідомими вчинено підпал авта адвоката Ігоря Чудовського, який надавав юридичну допомогу учасникам протестних акцій. В автівці повністю вигорів моторний відсік.[80]
На вул. Ілліча в Шуменському мікрорайоні Херсона угнали автомобіль «Таврія», що належить місцевому осередку ВО «Батьківщина» і на якому на місцевий Євромайдан підвозились обладнання та напої.[81][82]
13 грудня
Близько 3 години ночі спалено автомобіль харківського Євромайдану, на якому розвозилась вся апаратура для мітингу.[83]
14 грудня
Керівнику молодіжного крила УДАРу мешканцю Севастополя Дмитру Білоцерковцю невідомі пошкодили машину, зробивши червоною фарбою написи з обох боків «Удар» та «За Майдан» і проколовши шини усіх чотирьох коліс.[84]
15 грудня
У Житомирі день Маршу Гідності близько 8:45 ранку група чоловіків напала на учасника акцій в підтримку Євроінтеграції Ярослава Кальчука, котрий в цей час віз людей на Майдан в Київ. На дорозі бус підрізали дві машини з яких вискочили молодики. Нападники жбурнули камені в лобове скло автомобіля з людьми та порізали покришки коліс. Також вранці одному із активістів Євромайдану, який планував везти до Києва житомирян і взуття для мітингуючих порізали колеса його автомобіля «Ford»[85].
У Житомирі опозиційному депутату міськради Сергію Мірошнікову, який возив продукти харчування на Майдан у Київ невідомі побили лобове скло його автівки. За словами депутата, він виявив пошкоджений автомобіль вранці у дворі будинку, який цілодобово охороняється[85].
17 грудня
У Запоріжжі було облито кислотою особисте авто місцевого активіста, одного із співорганізаторів Запорізького Євромайдану Артюшенка Ігоря Андрійовича, сума завданих збитків склала 6000 грн. Спочатку МВС порушило справу за ч1 ст.194 ККУ, але потім закрило, бо сумма завданих збитків була менша за 10000 грн.[86]
16 грудня
Уночі спалено авто депутата ужгородської міськради та підприємця Ярослава Шафаря. На його переконання мотивом послужила його активна участь в акціях Євромайдану.[87]
20 грудня
Близько 4 години ранку двома невідомими був атакований штаб харківського Євромайдану на вул. Римарська, 18, розташований в приміщенні харківського відділення об'єднання «Просвіта». На першому поверсі будинку вибито шибки двох кімнат з боку внутрішнього двору і однієї з головного входу, на порозі розлито фарбу. Фасади штабу та кількох прилеглих будинків і магазинів спотворено наклепницькими написами.[88][89]
21 грудня
Ввечері, збираючись вирушати на Київ, координатор кримського Євромайдану Сергій Ковальський виявив, що його автівку, яка перебувала на парковці на вул. Козлова, 21, пошкоджено пострілами.[90]
22 грудня
В місті Арциз на Одещині спалили автівку Євгена Буркута, на якій він протягом місяця регулярно возив людей на київський Євромайдан.[91]
24 грудня
Вночі у дворі будинку по вул. Новоолександрівська, 54а, корп. 6, що належить до комплексу новобудов у Київському районі м. Харків, спалено автомобіль, який використовувався для перевезення координаторів та техніки для харківського Євромайдану.[92]
Ввечері у центрі Харкова стався напад двох невідомих на одного з організаторів місцевого Євромайдану Дмитра Пилипця, якому завдано кілька ножових поранень у тому числі у стегно.[93]
26 грудня
За повідомленням однієї з організаторів Євромайдану в Миколаєві близько 20:50 невідомі зловмисники підпалили двері її квартири.[94]
У Луганську, аби зірвати показ документального фільму «Відкритий доступ» на місцевому Євромайдані зловмисники облили зеленкою кіноекран та залили чаєм ноутбук активістів.[95]
27 грудня
У Харкові у дворі будинку по вул. Данилевського, 31, близько 3 ранку підпалили авто, яке належить волонтерам, що вже більше місяця готують гарячий чай та канапки для харківського Євромайдану.[96]
28 грудня
У селищі Солоницівка на Харківщині близько 22:00 імовірно через підпал згоріла Toyota активіста харківського Євромайдану, члена штабу національного опору Івана Варченка.[97]
29 грудня
У селищі міського типу Нова Водолага на Харківщині згорів мікроавтобус Volkswagen, на якому пересувалися активісти Євромайдану. Пожежа сталася близько 20:00 на подвір'ї водія мікроавтобуса. Проте джерело не повідомило ймовірну причину займання.[98][99]
1 січня 2014 р.
Невідомими зроблена спроба підпалу приміщення Національного депозитарію на останньому шостому поверсі Будинку профспілок у Києві, де знаходиться Штаб національного опору та його прес-центр, організовані на Євромайдані народними депутатами від опозиційних фракцій Верховної Ради, і де мешкають численні мітингувальники.[100]
15 січня
Вночі у Запоріжжі зловмисниками спотворено лайливими написами, вульгарними малюнками та свастикою авто активіста місцевого Євромайдану Ігора Артюшенка. Численні отвори в ній залито монтажною піною[101],[102].
Напади й побиття
22 листопада
Невідомий облив фарбою та вдарив в обличчя організатора феодосійського Євромайдану голову кримського осередка «Демальянсу» Сергія Мокренюка, коли той повертався додому з дітьми.[103]
23 листопада
У Житомирі в під'їзді власного будинку двоє чоловіків напали на головного редактора газети «20 хвилин» Владислава Пучича, одного з організаторів місцевого Євромайдану. Його повалили на підлогу і били ногами[85][104].
24 листопада
У Дніпропетровську 40 «тітушок» розгромили наметове містечко Євромайдану, побивши координатора Віктора Романенка, завдавши йому травми голови і руки. За словами Романенка нападниками були члени федерації дзюдо Дніпропетровської області, яку очолює народний депутат України, член Партії регіонів Іван Ступак.[105]
28 листопада
У Житомирі близько 23:20 біля офісу партії «Демократичний Альянс» по вул. Хлібна, 25 організована група «тітушок», озброєних дерев'яними палицями з вкрученими шурупами напали на активістів ДемАльянсу Дмитра Ткачука, Владислава Пучича, Івана Фурлета, Юрія Жуковського та Андрія Гординчука. В результаті нападу Жуковського та Пучича з травмами голови забрала «швидка». Не зважаючи на те, що одного з нападників було затримано на місті, жодній особі не пред'явлено підозру про скоєння злочину[85].
29 листопада
За повідомленням «Громадського телебачення», у Києві побили журналістів Дмитра Гнапа та Якова Любчича й розбили їхню камеру за те, що вони знімали «людей спортивної статури», які збирались біля Маріїнського палацу.[106][107]
30 листопада
Приблизно о 3 годині ночі в Івано-Франківську три нападники жорстоко побили одного із лідерів місцевого Євромайдану Максима Кицюка студента-заочника четвертого курсу Прикарпатського університету, завдавши йому тілесних ушкоджень, зокрема глибоких порізів на ногах.[108]
У Тернополі близько 22:15 на території артбару «Коза» було побито громадського активіста Володимира Ханаса, якому розсікли губу.[109]
4 грудня
У Житомирі між 8:00 та 9:00 ранку, невідомі понівечили автівку депутата Житомирської міської ради від ВО «Свобода» Сергія Оніщука. Вандали розбили вітрове скло, порізали всі колеса та намалювали хрести на дверцятах, капоті, даху та на багажнику[85].
11 грудня
У Житомирі після проведення однієї з мирних акцій протесту у місті Житомирі, активісту, який на власному автомобілі «Деу Сенс» транспортував звукопідсилюючу апаратуру для мітингу, було порізано колеса автівки та нанесені написи фарбою[85].
14 грудня
У Житомирі заступнику голови Житомирської організації партії ВО «Батьківщина» Руслану Годованому декілька разів телефонували невідомі з погрозами насильства[85].
15 грудня
У Житомирі трьома невідомими скоєно напад на голову житомирського осередка ВО «Свобода» Віктора Брокарєва із завданням йому закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку і множинних забоїв голови. Всі напади цього дня здійснювали «тітушки», які їздили на чорній іномарці з номерами 276-03 ВВ. Як вдалось встановити, номерні знаки належать зовсім іншому автомобілю, а про місцеперебування Брокарєва можна було дізнатись лише прослуховуючи його телефон. Напади відбувались вдень у людних місцях.[110]
21 грудня
Близько 20:10 у під'їзді його власного будинку в Житомирі вчинено напад на одного з організаторів та активного учасника місцевого Євромайдану Дмитра Ткачука, голову житомирського осередку партії «Демократичний Альянс». Йому вдалося скористатися газовим балончиком та відбити одного з нападників, вигравши час для відходу до свого помешкання.[111]
24 грудня
Ввечері у центрі Харкова стався напад двох невідомих на одного з організаторів місцевого Євромайдану Дмитра Пилипця, якому завдано кілька ножових поранень у тому числі у стегно.[93]
25 грудня
Близько опівночі проти 25 грудня на бориспільській трасі на Київщині двома нападниками по-звірячому побито відому журналистку-розслідувальницю та активістку, активну учасницю Євромайдану Тетяну Чорновол, коли вона поверталася на власному авті до дому у селі Гора. Побиттям їй завдано перелам носа, гематоми обличчя, важкий струс мозку та численні забої тіла, через які її було шпиталізовано.[112]
28 грудня
Під час виступу Юрія Луценка на харківському Євромайдані, невідомий плеснув йому в обличчя зеленку. Ще двоє чоловіків та жінка здійснили спробу, але були зупинені та затримані міліцією.[113][114]
29 грудня
Учасників ходи за євроінтеграцію та проти влади в Донецьку невідомі закидали яйцями.[115]
Ввечері троє зловмисників побили 28-річного депутата Херсонської міської ради від партії ВО «Батьківщина» Станіслава Трошина, напавши на нього, коли той заходив у під'їзд власного помешкання, повернувшись з чергової акції місцевого Євромайдану. Крім завданих тілесних ушкоджень, зокрема пошкоджених ребер та обличчя, нападники пограбували Трошина, забравши в нього документи та флеш-накопичувачі.[116]
3 січня 2014 р.
Біля Шевченківського РВ УМВС у м. Києві десятком невідомих було побито народного депутата України від ВО «Свобода» Андрія Іллєнка та адвоката-свободівця Сидора Кізіна, коли вони повертались з надання пояснень в райвідділі, на яке Іллєнко був запрошений з приводу хуліганських дій, вчинених 1 січня під час смолоскипної ходи, яку організувало ВО «Свобода» на честь дня уродин Степана Бандери.[117]
14 лютого 2014 р.
У Запоріжжі у власному авто спалили активіста місцевого Євромайдану Сергія Сенеку,[118] відповідальність за це взяла організація «привиди Севастополя».[119]
Заборони та перешкоджання на участь студентів в акціях
3 грудня
Зранку студенти заблокували вхід до головного корпусу НПУ ім. Драгоманова на вулиці Пирогова, 9. Біля корпусу зібралося кількасот студентів, які колоною рушили на Майдан, а опісля разом з іншими протестувальниками долучилися до пікетування Верховної Ради.[120]
Прокуратура вимагає від Київського національного університету імені Тараса Шевченка списки студентів та викладачів, які без поважних причин з 29 листопада були відсутні в університеті, а також імена активістів, які закликали студентів виходити на Майдан.[121]
Студенти пікетували Міністерство освіти і науки. Міністерство видало наказ, відповідно до якого вишам рекомендовано організувати навчальний процес таким чином, щоб вони могли мітингувати.[123]
Репресії проти свідків
7 грудня
Почалися репресії проти свідків подій на Майдані Незалежності 30 листопада. Так, один із ключових свідків, найбільш постраждалий Віталій Кузьменко, студент Київського університету ім. Грінченко, під час перебування у лікарні швидкої допомоги був звинувачений у крадіжці телефону, який він начебто викрав у хворого з іншої палати. Під час обшуку хворого міліція навіть не спитала дозволу на обшук у лікаря і не дочекалась присутності адвоката[124].
Репресії. Хронологія подій
22 листопада
Міліція попри фізичний опір мітингувальників зруйнувала 4 намети, встановлені учасниками акції Євромайдану на пл. Леніна в Миколаєві.[2][3]
у Феодосії було побито організатора місцевої акції протесту Сергія Мокренюка. 27 листопада невідомі пошкодили йому автомобіль.
У Києві на Європейській площі сталася бійка між міліціонерами та народними депутатами під час встановлення сцени для мітингу, який мав відбутися тут у неділю, 24 листопада[125]
24 листопада
На організаторів Євромайдану у Рівному відкрито кримінальне провадження за статтею «хуліганство», за кульки, які полетіли в небо із портретом Януковича.[25]
За словами Василя Гацька голови партії в команді «Демократичного Альянсу» в ніч з 24 на 25 листопада в Одесі під час зносу наметового містечка «євромайдану» міліція побила та затримала лідера одеського Євромайдану, керівника громадської організації «Демократичний альянс» — Олексія Чорного. Окрім Олексія затримали ще двох активістів.[26][27]
Під час бійки під Кабінетом Міністрів затримано 2 членів ВО «Свобода»[28] Віталія Благодарного та Олега Маляша. 27 листопада 2013 року Печерський районний суд Києва ув'язнив їх терміном на 60 діб[29].
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Оксана Малих задовольнила позов Миколаївської міськради, поданий першим віце-мером Андрієнком, про заборону до 7 січня 2014 року акцій на пл. Леніна, де з 22 листопада проходила безстрокова акція Євромайдану, та у центрі міста. Як підстава для позову були використані заявки на проведення паралельних акцій від партій «Руський блок» та ПСПУ.[72]
Близько 5 години ранку на виїзді з селища Арбузинка на Миколаївщині на підставі анонімного повідомлення про замінування, ДАІ зупинила агітаційний мікроавтобус кандидата в народні депутати по 132 округу А. Корнацького, в якому люди їхали до Києва на Євромайдан. На знак протесту пасажири мікроавтобуса, ходячи пішоходним переходом, перекрили рух на трасі Ульянівка — Миколаїв, утворивши кілометровий затор.[74]
25 листопада
На Львівщині в ніч на вівторок автобуси з мітингувальниками активно перевіряли працівники ДАІ. У Гамаліївці працівники ДАІ зняли з автобуса номерні знаки. На знак протесту мітингувальники перекрили дорогу.[75]
О 16:00 до мітингувальників Євромайдану в Миколаєві прийшов судовий виконавець та зачитав рішення окружного адміністративного суду про заборону масових акцій на пл. Леніна.[73]
невстановлена міліцією група осіб напала на наметове містечко Євромайдану у Дніпропетровську, внаслідок чого травм зазнав організатор протесту Сергій Романенко та ще шість мітингувальників. Працівники міліції під час нападу стояли осторонь та не втручалися в ситуацію.[126]
27 листопада
Активісту громадянського руху «Спільна справа» Олександру Данилюку спалили автівку, припарковану під його будинком[77]. Також, за інформацією Андрія Іллєнка, було спалено мікроавтобус, який належить члену київської міської організації «Свободи» Віктору Поштарю[78].
28 листопада
У Житомирі невідомі жорстоко побили головного редактора газети «20 хвилин» Влада Пучича, одного з організаторів місцевого Євромайдана.[104]
29 листопада
За повідомленням «Громадського телебачення», у Києві побили журналістів Дмитра Гнапа та Якова Любчича й розбили їхню камеру за те, що вони знімали «людей спортивної статури», які збирались біля Маріїнського палацу.[106][107]
У ніч проти 30 листопада за особистим наказом начальника київської міліції генерал-лейтенанта Валерія Коряка[4] «українська» влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві[5]. За іншими даними, розганяв Євромайдан кримський, луганський та донецький «Беркут», скерований за посередництвом російською владою.[6][7][8] Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.[9] Частина людей, що втекла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.[10] Вдень на Михайлівській площі зібрався стихійний мітинг.[11]
Десятки людей постраждали в результаті розгону мітингувальників під стінами будівлі Адміністрації Президента, в тому числі кілька десятків журналістів. У людей черепно-мозкові травми, переломи, гематоми, багато хто із постраждалих довгий час був у непритомному стані без надання медичної допомоги. Є свідчення про катування людей міліцією[12].
2 грудня
У Києві ввечері міліція затримала активістів ГР «Відсіч», які поширювали листівки із закликом виходити на Майдан у гуртожитках НПУ ім. Драгоманова по вулиці Космічній. Міліціонери побили студентів та застосували проти них сльозогінний газ, внаслідок чого молоді люди отримали опіки.[30]
3 грудня
Зранку студенти заблокували вхід до головного корпусу НПУ ім. Драгоманова на вулиці Пирогова, 9. Біля корпусу зібралося кількасот студентів, які колоною рушили на Майдан, а опісля разом з іншими протестувальниками долучилися до пікетування Верховної Ради.[120]
У вівторок у Шевченківському райсуді м. Києва відбувся суд над людьми, які начебто брали участь у нападі на Беркут під адміністрацією президента. Обвинувачення з боку прокуратури ґрунтувалося на показах працівників правоохоронних органів, які постраждали під час сутичок. Прізвища свідків не розголошуються, у суді їх не було. Ні прокуратура, ні міліція не оприлюднювала списку осіб, яких збиралася судити. Журналіст Дмитро Гнап оприлюднив наявний у нього перелік: Остащенко Олександр, Притуленко Є.С, Превір Єгор, Гарагуц В. В., Черепко Г. А., Можненко С. Н. та Загоровка Владислав. Депутати від опозиції намагалися взяти цих хлопців на поруки, однак безуспішно[31]. Суд заарештував на 60 днів 9 осіб за підозрою в організації масових заворушень 1 грудня[32][33].
Прокуратура вимагає від Київського національного університету імені Тараса Шевченка списки студентів та викладачів, які без поважних причин з 29 листопада були відсутні в університеті, а також імена активістів, які закликали студентів виходити на Майдан.[121]
Студенти пікетували Міністерство освіти і науки. Міністерство видало наказ, відповідно до якого вишам рекомендоовано організувати навчальний процес таким чином, щоб вони могли мітингувати.[123]
Зранку 4 грудня 2013 року відповідальність за штурм Адміністрації Президента на вул. Банковій взяла на себе Соціал-Національна асамблея, зазначаючи, що це була стихійна акція, оскільки вони «прийшли захищати людей, оскільки після розгону Майдану в людей накопичилася ненависть до влади», а також повідомивши, що «КмДА та Будинок Профспілок були зайняті ними»[129]. Фактично ж, зайняті ці будівлі ними не були, але частину помешкань таки зайняла пізніше опозиція.
Базувалося це свідчення Азарова на змонтованому і урізаному відеозапису, яке розповсюдила прес-служба МВС України, аби спотворити факти, хоча повна версія відеоматеріалу свідчить про протилежне — наступ силовиків на мирних мітингувальників почався раніше біля колони Незалежності, а не біля пам'ятнику засновникам Києва, де розміщувались активісти «Правого сектора» (представники різних націоналістичних організацій), і які дійсно почали чинити справедливий спротив проти насильства і масових знущань[130].
Ближче до вечора три Президенти України — Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловлюють свою солідарність із мирними громадянськими діями сотень тисяч українців[131].
5 грудня
За повідомленнями ЗМІ, затримано і арештовано було кілька осіб, які були звинувачені в організації масових заворушень на вулиці Банковій 1 грудня
[34]. Серед затриманих — журналіст, якого згідно з заявою адвоката затримали його у зв'язку з виконанням ним своїх журналістських обов'язків і після затримання до нього застосовували тортури[35].
5 грудня міністр МВС Віталій Захарченко повідомив, що була затримана особа, яка передала ключі від грейдера іншій людині, яка керувала ним під час штурму[36]. В той же час дії Корчинського, якого опозиція називала основним організатором цих подій станом на 5 грудня прокуратурою не розслідуються (за словами заступника Генерального прокурора Ударцова).[37] В той же день, 5 грудня в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Корчинському через 4 дні таки пред'явили підозру і оголосили у розшук[38]. На вечірньому брифінгу В. Захарченко заявив, що бійку з «Беркутом» затіяли бойовики «ультраправих, ксенофобських організацій» — Братства, Свободи, футбольних угрупувань «ультрас».[39]
Петро Порошенко передав у Генпрокуратуру докази того, що штурм Адміністрації був організованою провокацією,[132] зокрема відеозапис в'їзду у двір Адміністрації Президента автобусів з «тітушками».
5 грудня УБОЗ затримало двох чоловік, один із них журналіст «Дорожнього контролю» Андрій Дзиндзя. Затримання пов'язують з розслідуванням подій, що відбулися 1 грудня на вулиці Банковій поблизу адміністрації президента. В міліції підозрюють, що це Дзиндзя викрав трактор, повідомив другий затриманий активіст «Дорожнього контролю» Сергій Хаджинов.[40] Хоча з опублікованого відео видно, що А.Дзиндзя (одягнений в чорну розкриту куртку та зелений светр) не перебував у кабіні трактора, а лише піднімався на східці транспортного засобу на вул. Інститутській, щоб задати питання водію, а коли трактор заїхав на вул. Банкову, то від самого початку А. Дзиндзя пішки йде з відеокамерою праворуч трактора, знімаючи події як журналіст.[41] У ЗМІ з'явилися повідомлення адвоката журналіста Андрія Дзиндзя, що при затриманні він був жорстоко побитий і міліція перевезла його в несвідомому стані до київської лікарні швидкої медичної допомоги[42]. Очевидці затримання стверджують, що на журналіста Дзиндзю під час затримання просто побили, накинули мішок на голову і повезли.[43] Редакція «Дорожнього контролю» в той же день висловила серйозні побоювання, що в ізоляторі його можуть до ранку вбити, про це за словами редакції повідомили джерела в правоохоронних органах.[44] Затримання журналіста ЗМІ пов'язують з тим, що журналіст брав активну участь у підготовці сюжетів про протестні акції. Про сильне побиття при затриманні повідомила і дружина іншого затриманого, якого відпустили після допиту.[45][46] Після затримання журналіста, пікетувальники кілька годин тримали в облозі УБОЗ. Народні депутати намагались побачити затриманого, щоб побачити його стан, але їм відмовили і вони викликали міліцію, аби зафіксувати порушення. На місце прибула слідчо-оперативна група, але політиків так і не пропустили в середину.[43]
На Майдані Незалежності, неподалік від стели, встановили каплицю-намет, зверху височить хрест, а всередині є престол, ікони, свічки; каплиця почала діяти зі старань декана Київського УГКЦ отця Ігоря Онишкевича[133].
6 грудня
6 грудня, в очікуванні суду, який повинен був обрати запобіжний захід для затриманого журналіста Андрія Дзиндзі, до Шевченківського суду підійшла колона в кілька тисяч чоловік[47]. Суд не задовольнив прохання адвоката про взяття підозрюваного на поруки народними депутатами або звільнення під заставу і арештував А. Дзиндзю на два місяці. Після оголошення вироку в суді виникла бійка[48]. O 20:29 агентство УНІАН повідомило, що суддя Шевченківського райсуду Києва Володимир Бугіль обрав для активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці[49].
У Луганську згорів автомобіль адвоката та співорганізатора акцій протесту Євромайдану Ігоря Чудовського.[126]
7 грудня
Почалися репресії проти свідків подій на Майдані Незалежності 30 листопада. Так, один із ключових свідків, найбільш постраждалий Віталій Кузьменко, студент Київського університету ім. Грінченко, під час перебування у лікарні швидкої допомоги був звинувачений у крадіжці телефону, який він начебто викрав у хворого з іншої палати. Під час обшуку хворого міліція навіть не спитала дозволу на обшук у лікаря і не дочекалась присутності адвоката[124].
8 грудня
9 грудня
Ввечері 9 грудня у силовому захопленні центрального офісу опозиційної партії «Батьківщина» по вулиці Турівській 13 брали участь більше ста чоловік в чорній формі з написом на спині «Міліція», а також значна група осіб в штатському, яких зафіксували камери спостереження. Усі співробітники офісу були виведені з кабінетів і покладені лицем на підлогу. При цьому невідомі не пред'явили службових посвідчень і не надали ніяких офіційних документів, у тому числі рішень суду, погрожували зброєю. Як відзначається в зверненні до прокуратури, в результаті цих протиправних дій партії «Батьківщина» був причинний збиток на суму понад 12 мільйонів гривен. Повністю зруйнований зв'язок, комп'ютерна мережа, електронна пошта, сайти і система енергозабезпечення. Спецзагонами були захоплені редакції опозиційних ЗМІ: газет «Вечерние вести», телеканалу INTV, офіс видання «Цензор.нет»
Силовики взяли штурмом інтернет-редакцію, газету і телеканал, журналісти пишуть: «SOS!».[50].
Арештували Віктора Смалія — адвоката активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі. Йому інкримінують замах на життя судді[51].
У Львові затримали фотокореспондента, який був присутнім біля АП під час подій 1 грудня. Очевидець затримання: «В нього руки були за спиною в наручниках, вони його фактично волочили по землі, я чула, що він кричав люди допоможіть, я активіст, я фотограф, мене звати Олег Панас, я зрозуміла, що це мій знайомий, я його спочатку навіть не впізнала, бо він був побитий»[52].
Міліція зачищала жорстко, били людей, це все знімали камери. У хід йшли дубинки та черевики, але міліція швидше штовхалася. Міліції було в кілька разів більше, ніж людей, тому їм вистачало сили. Постраждалих у нас немає.
Станом на 2:25 Беркут та тітушки зачищають барикаду на вулиці Богомольця. Там зібралося близько 200 представників міліції та внутрішніх військ. Тітушки розтягують намети. Представники партії УДАР, що відповідали за цю барикаду, через нерівні сили особливого спротиву міліції не чинили.[15] Люди очікують, що міліція буде нападати на Майдан. ВО Собода повідомляє, що міліцією на Лютеранській керують регіоналиТедеєв та Мирний.[16] О 3:25 Беркут почав штурм барикади на вулиці Лютеранській, після чого тітушки почали розбирати захоплену барикаду.[17][18]
Люди зазначають, що Віктор Янукович спеціально розпочав зачистку Євромайдану до приїзду європейської гості Кетрін Ештон.
Після взяття барикад міліція прикривала тітушок, які взялися нищити і викрадати речі людей, що були на майдані.[19]
В Ужгороді спалили автомобіль організатора місцевих протестів Ярослава Шафаря.[126]
20 грудня
У Харкові розгромили приміщення місцевої «Просвіти», де розміщувався штаб Євромайдану.[126]
21 грудня
У Києві стався збройний напад на активіста ініціативи «Дорожній контроль» Володимира Моралова, внаслідок якого його госпіталізували з вогнепальним пораненням грудної клітки. Нападники також спалили його автомобіль.[126]
У Сімферополі було розтрощено автомобіль співкоординатора кримського Євромайдану Сергія Ковальського, який був припаркований під будинком.[126]
21 грудня у місті АрцизОдеської області згорів автомобіль активіста Євгена Буркута, яким він возив до Києва охочих взяти участь у акціях протесту.[126]
22 грудня
У Житомирі напали на голову місцевого осередку «Демократичного Альянсу», яка є активним організатором акцій протесту, Дмитра Ткачука.[126]
23 грудня
Уночі в Харкові спалили автомобіль, який мітингувальники використовували для організації місцевого Євромайдану.[126]
25 грудня
В ніч католицького Різдва біля Києва стався жорстокий напад на відому журналістку, громадську активістку та учасницю Євромайдану Тетяну Чорновол.[126] Як розповіла сама потерпіла, повертаючись додому по Бориспільскому шосе, її автомобіль протаранили невідомі. Вона намагалася втекти, побігши від машини, проте нападники наздогнали її та побили. Тетяна Чорновол потрапила до реанімації, а фотографії понівеченої жінки шокують.
Цієї ж ночі у Харкові невідомі напали на одного з організаторів Євромайдану Дмитра Пилипця, жорстоко побили та завдали 12 ножових поранень. Він також перебував у важкому стані у лікарні.
28 грудня
У Харківській області ввечері згоріла Toyota активіста харківського Євромайдану, депутата облради від «Батьківщини» Івана Варченка.[136]
На харківському Євромайдані четверо людей облили Юрія Луценка та його дружину, народного депутата України Ірину Луценко зеленкою. Всіх чотирьох затримали на місці.[137] Згодом молодиків, які облили зеленкою Юрія Луценка, оштрафували на 119 гривень. Таке рішення у суботу, 28 грудня, ухвалив Дзержинський районний суд Харкова. Троє з правопорушників — жінка та двоє чоловіків — отримали покарання у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. Ще один нападник підписав зобов'язання про неприпустимість таких вчинків у майбутньому.
29 грудня
Троє невідомих жорстоко побили 28-річного депутата Херсонської міської ради, одного з активістів місцевого Євромайдану Станіслава Трошина.[138]
31 грудня
У Донецьку Марії Олийник невідомі розбили молотками машину, активіст Євгеній Насадюк побував в райвідділку, 16 фермерів з Мар'їнського району, які перераховували гроші Київському Майдану і відправляли туди продукти, провели день на допитах у податківців.[139]
3 січня
Народного депутата фракції «Свобода» Андрія Іллєнка та його адвоката побили біля Шевченківського РУВС міста Києва.
[140]
Невідомі спалили автомобіль члена Тернопільської організації ВО «Свобода», депутата Тернопільської міськради Богдана Попадина[141]
6 січня
Міністерство культури України у письмовій формі пригрозило УГКЦ про можливе позбавлення легального статусу через активну участь у Євромайдані.[142] Глава Української греко-католицької Церкви (УГКЦ) Святослав Шевчук 13 січня оприлюднив листа за підписом першого заступника міністерства культури України Тимофія Кохана, в якому відомство попереджає УГКЦ про можливий судовий позов. У листі міністерство висловило стурбованість «системним ігноруванням приписів законодавства окремими ієреями», які проводять публічні богослужіння на Майдані Незалежності в Києві. У міністерстві переконані, що для богослужінь церква має отримати дозвіл місцевої влади. Листа в УГКЦ отримали ще 6 січня, у переддень Різдва, але оприлюднили його лише 13 січня, аби не збурювати українців у святкові дні.
Після гострої критики дій замміністра у Мінкультури уточнили, що ініціатором «цькування» УГКЦ є Служба безпеки України.[143]
11 січня
Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вночі був побитий бійцями «Беркуту» біля Києво-Святошинського суду у Києві[144] і перебуває в реанімації в одній зі столичних клінік. Після проведеної томографії лікарі діагностували у нього закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, три підшкірні гематоми та наклали на голові шов завдовжки 3 см.
11-12 січня: Форум Євромайданів у Харкові
200 делегатам Першого всеукраїнського форуму Євромайданів у Харкові довелося працювати в умовах суворої конспірації.[145] Через загрозу провокацій організатори заздалегідь не повідомляли місце проведення зборів. Кілька годин усі їздили Харковом з одного приміщення до іншого, оскільки всі власники восьми різних приміщень, з якими були попередні домовленості про оренду, з різних причин відмовили.
Відкриття форуму дозволила провести в своєму приміщення одна з церков. Щойно це стало відомо, до будівлі намагалися увірватися молодики спортивної статури, озброєні газовими балончиками. Делегатів в Харкові закидали яйцями, а традиційне місце проведення харківського Євромайдану, як і всі інші головні площі, зайняли тисячі учасників провладного «антимайдану».
12 грудня близько 12:10 міліції повідомили про замінування Свято-Дмитріївського храму УАПЦ, де в суботу проходив форум Євромайданів. Слідчі та експерти виїхали на місце події і обстежили приміщення, але вибухівки не знайшли.[146]
Під час мітингу євромайданівців у Харкові, який відбувся 12 січня біля пам'ятника Ярослава Мудрого було вчинено декілька провокацій з боку «тітушок», які намагалися влаштувати бійку, кидали у натовп феєрверки, петарди та димові шашки. Одного з нападників, який кинув димову шашку, було затримано. Однак чоловік показав якийсь документ правоохоронцям і ті його моментально відпустили.[147] На місці злочину було знайдено ножа, який йому віддав один з міліціонерів. Пізніше в міліції повідомими, що на людей, що кидали петарди в учасників мітингу Євромайдану в Харкові, складено адмінпротоколи.
12 січня поблизу станції метро «Холодна Гора» невідомі напали на мобільну приймальню народного депутата, голови Харківської обласної організації ВО «Свобода» Ігоря Швайки. Свободівець Микола Худзік, який на той час перебував у наметі, дістав ушкодження рук та кілька ударів, в тому числі в обличчя.[148] Троє нападників вхопили намет, що слугував пересувною приймальнею, та потягнули його до автівки, де сиділо ще кілька осіб.
13 січня
Активісту і співорганізатору Автомайдану Сергію Кобі заарештували майно.[149] Вранці в понеділок підрозділ ДАІ «Кобра» не дозволив активісту сісти за кермо власної машини, заявивши, що його майно заарештоване за несплату штрафу дворічної давнини.
Режим заарештував усе майно глави Вінницької обласної організації ВО «Свобода», одного з координаторів місцевої організації ВО «Майдан» Олексія Фурмана. На підставі підробних документів у свободівця забирають ресторанний бізнес і усі транспортні засоби. Режим вже удався до того, що заарештували навіть пенсію його матері[150]
У Києві вночі учаснику Автомайдану Геннадію Кулішу пошкодили автомобіль.[152]
У Запоріжжі активістові «Спільної справи» Ігорю Артюшенко повторно пошкодили автомобіль.
У Херсоні активістці Євромайданів Валентині Крицак каменями розбили вікна в квартирі.[153]
Суддя Печерського судуОксана Царевич забрала права на 6 місяців у Інни Царькової, яка 29 грудня була у Межигір'ї.[154] Голосіївський райсуд Києва позбавив активіста Автомайдану Сергія Хаджинова права управляти авто на три місяці.[155]
16 січня
Суддя Печерського районного суду Кицю на 6 місяців позбавив активіста Автомайдану, художника Сергія Пояркова права на керування автомобілем.[156]
Верховна Рада прийняла пакет репресивних законів, які криміналізують опозицію та громадянське суспільство, а наступного дня президент Янукович їх підписав.[157] попри гостру критику[158][159][160][161][162][163] . Закони приймалися без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували.[164] Ці законодавчі акти утискають низку прав громадян і посилюють для влади можливість карати учасників акцій протесту й інших незгодних із діями влади, вони виконані у дусі синхронізації із репресивними нормами путінської Росії, чи навіть жорсткіше.[165]
Відповідно до Проекту Закону № 3879 від 14.01.2014 «ввезення на територію України, вивезення з території України, виробництво, торгівля та використання безпілотних повітряних суден підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України»]]
Документи спрямований проти учасників акцій протесту. Зокрема, за рух у колоні з п'яти автомобілів без дозволу влади передбачено позбавлення водійських посвідчень на два роки.
За порушення порядку організації акцій протесту передбачили десять днів адміністративного арешту, а за носіння захисного шолома під час акцій протесту передбачено 15 діб адміністративного арешту.
Норми закону передбачають введення кримінальної відповідальності за наклеп, доповнення КК України статтею про екстремістську діяльність, у тому числі поширенню подібних матеріалів через інтернет і ЗМІ. Окрім іншого, екстремістськими, згідно із законом, вважаються матеріали із закликами до насильницької зміни конституційного ладу і перешкоди діяльності органів влади і посадовців. Закон передбачає процедуру обмеження доступу до інтернет-ресурсів, що порушують законодавство, на основі експертного висновку.
Інтернет-провайдерів зобов'язали відмикати абонентів за розпорядженням державних органів влади. Також посилено відповідальність за поширення будь-якої інформації про суддів, за що передбачили до двох років ув'язнення.
Також законом обмежується діяльність іноземних неприбуткових організацій в Україні, вводиться поняття «іноземний агент».
Впроваджується заочне кримінальне провадження.
Поправки до закону про регламент передбачають спрощення процедури позбавлення народного депутата недоторканності. Згідно з цим законом, подання прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності чи арешт народного депутата включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування та без висновку профільного комітету, як це було раніше.
Окремі закони визначають відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів та відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Підняттям рук народні депутати від фракції Партії регіонів, Комуністичної партії та низки позафракційних депутатів проголосували за два ідеологічні закони: щодо відповідальності за паплюження пам'ятників радянським воїнам, в також щодо заперечення чи виправдання злочинів фашизму.
21 січня
У Харкові у дворі дому дотла згорів автомобіль опозиційного депутата міськради В'ячеслава Гузя[166]
26 січня
У Дніпропетровську мирні демонстранти після традиційного збору у парку ім. Л.Глоби вирушили до Дніпропетровської обласної адміністрації. Підхід до будівлі був обмежений парканом та барикадами зі снігу, а на території адміністрації разом із міліцією знаходилася група тітушок, які провокували радикально налаштованих мітингувальників[167]. Серед демонстрантів була обрана переговорна група у складі Вадима Шебанова, Павла Хазана та Андрія Денисенко для переговорів із заступником голови ОДА Крупським. Демонстранти вимагали звільнити територію ОДА від невідомих озброєних палицями людей. Пан Крупський пообіцяв представникам демонстрантів виконати їхню вимогу[168]. Але замість цього Вадима Шебанова та кілька десятків активістів було затримано[169]. За повідомленням МВС, загалом було затримано 37 осіб, 21 із них арештували тієї ж ночі; 20 осіб було поранено, із них 4 — госпіталізовані. При цьому родичі активістів вказували, що дехто із арештованих не був на акції біля ОДА, а просто проходив поруч[170].
18 лютого2014Службою безпеки та Міністерством внутрішніх справ України була розроблена так звана «антитерористична» операція, мета якої — повна зачистка Майдану Незалежності та прилеглих територій від протестувальників. Формальним приводом для початку проведення «АТО» слугувала начебто підготовка організацією «Правий сектор» низки терористичних актів. Операція включала в себе два плани (операції) — «Бумеранг» та «Хвиля», які повинні були керуватися відповідно Антитерористичним центром СБУ та вищим керівництвом МВС.[171][172] В ході проведення операції «Хвиля» планувалося задіяти десять тисяч бійців Внутрішніх військ та стільки ж співробітників міліції, дві тисячі «беркутівців»; в першу чергу до виконання операції повинні були долучитися бійці спецпідрозділів «Омега», «Ягуар», бійці штурмових загонів Державної прикордонної служби та ін.[172][173]
«Антитерористична» операція включала в себе наступні кроки:
штурм наметового містечка з вулиць Інститутської та Городецького, витіснення протестувальників до Європейської та Бессарабської площ та їх перехоплення на заздалегідь створених фільтраційних кордонах;
відволікання уваги протестуючих шляхом проведення «штурму» на вулиці Лютеранській;
блокування співробітниками міліції підходів до наметового містечка;
розміщення снайперів з особового складу Внутрішніх військ та спецпідрозділу «Альфа» на прилеглих будинках по вулиці Хрещатик;
залучення спеціальної техніки для ліквідації барикад;
тимчасове припинення енерго- та водопостачання в центрі Києва, блокування каналів зв'язку, виходів зі станцій метро «Хрещатик» та «Майдан Незалежності», підвалів житлових будинків, розташованих в центрі Києва, колекторної мережі;
блокування мобільного зв'язку;
створення місць тимчасового утримання та перевезення протестувальників;
перекриття в'їздів до Києва;
перекриття в'їздів до місця проведення операції;
перевірка місця проведення операції на наявність вибухівок;
організація пунктів розміщення сил та засобів «антитерористичної» операції;
перекриття внутрішніми військами під'їздів житлових будинків, а також входів до установ, розташованих в районі проведення операції;
блокування Службою безпеки та МВС трансляції опозиційних телеканалів під час проведення операції;
документація проведення «АТО» та затримання протестувальників;
проведення слідчих дій щодо затриманих протестувальників.[172]
Російський спеціаліст, запрошений Адміністрацією Президента на нараду, однак, закликав не проводити зачистку Майдану в запропонованому вигляді, оскільки, на його думку, це може призвести до великих втрат як з боку протестувальників, так і з боку правоохоронних органів. При цьому фахівець звинуватив розробників спецоперацій «Бумеранг» та «Хвиля» в некомпетентності.[174]
За словами колишнього очільника Генерального штабу Збройних сил УкраїниВолодимира Замани, проти учасників Майдану в рамках «АТО» планувалося задіяти також армію. Для цього ще в січні 2014 під контроль Внутрішніх військ повинні були перейти армійські частини. Однак залучення військових до придушення Майдану так і не відбулося — зробити це не дозволяли законодавство та принципова позиція Замани щодо цього питання. 19 лютого 2014 до Генштабу надійшло розпорядження відправити в Київ десантників з Дніпропетровська та Миколаєва, однак внаслідок широкого розголосу в ЗМІ та гучного скандалу воно так і не було виконане.[175]
За версією ГПУ, Коряк, Сівкович і Попов давали команду бити студентів.[176]
На допиті в ГПУ 13 грудня Олександр Попов повідомив, що розгін мітингу на Майдані стався після того, як секретар РНБОАндрій Клюєв зажадав там встановити ялинку вже 29 листопада 2013 р.[177] За словами Попова, саме Андрій Клюєв повідомив йому, що подальші вказівки Попов отримає від заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича. Наприкінці робочого дня Володимир Сівкович прибув до кабінету Олександра Попова для того щоб мати змогу оперативно реагувати на ситуацію і пробув там майже до 4 годин ранку. Окрім нього у кабінеті голови КМДА перебувало ще 6 депутатів з фракції Партії регіонів, серед яких були Ельбрус Тедеєв, Нестор Шуфрич та Олександр Єгоров.[177] Пізно ввечері 29 листопада до Попова знову передзвонив Клюєв щоб переконатися, що всі накази для встановлення ялинки Попов віддав. Біля 4-ї години ранку Сівкович віддав команду готувати техніку до завезення й після цього Попов та Сівкович кожен окремо поїхали до начальника київської міліції Коряка. Коряк дав свідчення в ГПУ, що йому був зателефонував міністр внутрішніх справВіталій Захарченко і наказав виконувати всі команди Володимира Сівковича. Слід зазначити, що Сівкович жодного разу під час допиту в ГПУ прізвища Клюєва не назвав.[177] Фотокопії протоколів допиту були викладені на форумах деяких видань і в файлообмінних мережах[178].
На нараді в МВС, на яку Захарченко викликав керівників підрозділів МВС, Василь Паскал, начальник Департаменту карного розшуку повідомив про оголошення у міждержавний розшук Дмитра Корчинського і заявив: «ми маємо інформацію, що окремі члени організації Корчинського — це 15 чоловік, проживали у нього в офісі, він використовував цих осіб під час проведення найбільш радикально налаштованих акцій»[179]=
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 12 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абвгдежАрхівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 29 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 29 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2014. Процитовано 29 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. Процитовано 12 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
The original NWA territory system in North America (1940s-1980s). The following is a list of National Wrestling Alliance attendance records. Founded in 1948, the National Wrestling Alliance controlled the professional wrestling industry in North America and other parts of the world during the Territory-era (1940s-1980s). All of the major NWA promoters were put out of business after the World Wrestling Federation began its national expansion under Vince McMahon, Jr. during the 1980s wrestling ...
Pogonomelomys Classificação científica Reino: Animalia Filo: Chordata Classe: Mammalia Ordem: Rodentia Família: Muridae Subfamília: Murinae Género: PogonomelomysRümmler, 1936 Espécies Ver texto Pogonomelomys é um género de roedor da família Muridae. Espécies Pogonomelomys bruijni (Peters & Doria, 1876) Pogonomelomys mayeri (Rothschild & Dollman, 1932) Referências MUSSER, G. G.; CARLETON, M. D. Superfamily Muroidea. In: WILSON, D. E.; REEDER, D. M. (Eds.). Mammal Species o...
Darlingia Classificação científica Reino: Plantae Divisão: Magnoliophyta Classe: Magnoliopsida Ordem: Proteales Família: Proteaceae Género: Darlingia Espécies Ver texto. Outros projetos Wikimedia também contêm material sobre este tema: Imagens e media no Commons Diretório no Wikispecies Commons Wikispecies Darlingia é um género botânico pertencente à família Proteaceae[1]. Este artigo sobre dicotiledóneas, integrado no Projeto Plantas é um esboço. Você pode ajudar a Wikipé...
Ne doit pas être confondu avec fort Saint-Georges (Chinon). Fort Saint-George Le fort sur une gravure du XVIIIe siècle. Lieu Madras Construction 1639 Utilisation Siège de la garnison britannique Utilisation actuelle Siège de l'assemblée législative Contrôlé par État du Tamil Nadu Coordonnées 13° 04′ 47″ nord, 80° 17′ 13″ est Géolocalisation sur la carte : Inde modifier Le fort Saint-George (ou historiquement, White Town) est l...
Маріана Дуке-МаріньоMariana Duque Mariñoісп. Mariana Duque Mariño Громадянство КолумбіяМісце проживання БоготаДата народження 12 серпня 1989(1989-08-12)[1] (34 роки)Місце народження Богота, Колумбія[1]Зріст 169 смВага 62 кг[1]Початок кар'єри 2005Завершення кар'єри 2019Робоча рука пра...
Artikel ini perlu dikembangkan agar dapat memenuhi kriteria sebagai entri Wikipedia.Bantulah untuk mengembangkan artikel ini. Jika tidak dikembangkan, artikel ini akan dihapus. Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Gegendingan – berita · surat kabar · b...
ATG12 التراكيب المتوفرة بنك بيانات البروتينOrtholog search: PDBe RCSB قائمة رموز معرفات بنك بيانات البروتين 4GDK, 4GDL, 4NAW المعرفات الأسماء المستعارة ATG12, APG12, APG12L, FBR93, HAPG12, autophagy related 12 معرفات خارجية الوراثة المندلية البشرية عبر الإنترنت 609608 MGI: MGI:1914776 HomoloGene: 37953 GeneCards: 9140 علم الوجود الجيني الوظي...
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Desember 2022. Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Oktober 2022. MI Ar-...
Das Kollegium der Oberalten ist eine Vereinigung von jeweils drei Gemeindeältesten der Hamburger Hauptkirchen: Wahl der Oberalten durch kirchliche Gliederungen St. Petri St. Nikolai (Harvestehude), früher St. Nikolai (Altstadt) St. Katharinen St. Jacobi St. Michaelis, bekannter als „Michel“ Das Kollegium existiert seit 1528. Inhaltsverzeichnis 1 Geschichte 2 Oberalte 1528 bis 2000 2.1 16. Jahrhundert 2.2 17. Jahrhundert 2.3 18. Jahrhundert 2.4 19. Jahrhundert 2.5 20. Jahrhundert 2.6 21....
Swimsuits based on or influenced by the bikini Since the bikini was introduced in 1946, it has generated a number of variations, often smaller and more revealing than the original. Many stylistic variations of the bikini have been created. A regular bikini is a two-piece swimsuit that together covers the wearer's crotch, buttocks, and breasts. Some bikini designs cover larger portions of the wearer's body while other designs provide minimal coverage. Topless variants are still sometimes consi...
This article's lead section may not adequately summarize its contents. Please help improve the lead by writing an accessible overview. (October 2012) Not to be confused with Military ranks and insignia of Bosnia and Herzegovina. Military ranks and insignia of the Army of the Republic of Bosnia and Herzegovina. Military ranks (1992–1997) Supreme Armed Forces Commander The Supreme Armed Forces Commander was held by only one person during the ARBiH's existence, Alija Izetbegović. Generals - G...
Landmark bakery in California For other uses of Donut hole, see Donut hole (disambiguation). Restaurant informationEstablished1963CityLa PuenteStateCaliforniaCountryUnited States Entrance to The Donut Hole The Donut Hole is a bakery and landmark in La Puente, California. An example of programmatic architecture, the building is shaped like two giant donuts through which customers drive to place their orders. The bakery is one of the most photographed donut shops in the United States.[1]...
Title page of 1st edition The Lord of the Isles is a narrative poem by Walter Scott in six cantos with substantial notes. Set in 1307 and 1314 Scotland it covers the story of Robert the Bruce from his return from exile in Ireland to the successful culmination of his struggle to secure Scottish independence from English control at the Battle of Bannockburn. Interwoven with this account is a romantic fiction centring on one of the Bruce's prominent supporters, Ronald, Lord of the Isles, involvi...
Location of Madison County in Alabama The following properties are listed on the National Register of Historic Places in Madison County, Alabama. This is intended to be a complete list of the properties and districts on the National Register of Historic Places in Madison County, Alabama, United States. Latitude and longitude coordinates are provided for many National Register properties and districts; these locations may be seen together in an online.[1] There are 88 properties and di...
Detailed list of the finalists of the America's Cup.[1] Edit Year Defender OwnerDesignerBuilderSkipper Defender-Club-Nation Score Challenger-Club-Nation OwnerDesignerBuilderSkipper Challenger Or. 1851 Cowes Thomas Le MarchantMichael RatseyRatsey ShipyardUnknown Skipper AuroraRoyal Yacht Squadron England Sec-Fi AmericaNew York Yacht Club United States John Cox Stevens syndicateGeorge W. SteersWilliam H. BrownRichard Brown 1 1870 New York City Franklin OsgoodRichard F. LoperT....
Yadana redirects here. For the 2006 film, see Yadana (film). Yadana gas fieldLocation of the Yadana gas fieldCountryMyanmarRegionAndaman SeaLocationMottama offshore areaOffshore/onshoreOffshoreCoordinates15°07′23″N 94°46′59″E / 15.123°N 94.783°E / 15.123; 94.783OperatorTotalEnergiesPartnersTotalEnergies (31.2%)Chevron Corporation (28.3%)PTT Public Company Limited (25.5%)Myanma Oil and Gas Enterprise (15%)Field historyDiscovery1980Start of development1995Sta...
HyolynHyolyn pada Maret 2019LahirKim Hyo-jung11 Desember 1990 (umur 33)Incheon, Korea SelatanAlmamaterSungshin Women's University – Media dan Akting VisualPekerjaanPenyanyipenulis laguKarier musikGenreK-popR&BInstrumenVokalTahun aktif2010–sekarangLabelStarshipBridʒArtis terkaitSistarSistar19Nama KoreaHangul효린 Hanja孝琳 Alih AksaraHyo-rinMcCune–ReischauerHyorinNama lahirHangul김효정 Hanja金孝靜 Alih AksaraGim Hyo-jeongMcCune–ReischauerKim Hyojŏng Kim Hyo-jung (H...
Canadian ice hockey player Ice hockey player Stéphane Veilleux Born (1981-11-16) November 16, 1981 (age 42)Saint-Georges, Quebec, CanadaHeight 6 ft 1 in (185 cm)Weight 200 lb (91 kg; 14 st 4 lb)Position Left wingShot LeftPlayed for Minnesota WildEspoo BluesHC Ambrì-PiottaTampa Bay LightningNew Jersey DevilsOji EaglesNHL Draft 93rd overall, 2001Minnesota WildPlaying career 2001–2018 Stéphane Veilleux (born November 16, 1981) is a Canadian former...
Paghimo ni bot Lsjbot. Alang sa ubang mga dapit sa mao gihapon nga ngalan, tan-awa ang Changwat Lop Buri. 15°07′19″N 100°53′10″E / 15.12191°N 100.88605°E / 15.12191; 100.88605 Changwat Lop Buri (จังหวัดลพบุรี) Lobh Buri, Lop Buri Lalawigan Nasod Thayland Gitas-on 58 m (190 ft) Tiganos 15°07′19″N 100°53′10″E / 15.12191°N 100.88605°E / 15.12191; 100.88605 Capital Lopburi Area 6,199.80 km2...
