Попов Олександр Павлович

Олександр Павлович Попов
Олександр Павлович Попов
Голова КМДА
16 листопада 2010 — 14 грудня 2013
Президент	Віктор Янукович
Попередник	Леонід Черновецький
Наступник	Анатолій Голубченко (в. о.), Володимир Макеєнко
Міністр з питань житлово-комунального господарства України
11 березня 2010 — 17 червня 2010
Президент	Віктор Янукович
Прем'єр-міністр	Микола Азаров
Попередник	Олексій Кучеренко
Наступник	Юрій Хіврич
Міністр з питань житлово-комунального господарства України
21 березня 2007 — 18 грудня 2007
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Віктор Янукович
Попередник	посада заснована
Наступник	Олексій Кучеренко
Народився	22 листопада 1960(1960-11-22) (64 роки) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Alma mater	Тюменський державний архітектурно-будівельний університет^d (1982)
Політична партія	Партія регіонів ОПЗЖ
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Підпис	[[Зображення:|128px]]
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
6-го скликання
Партія регіонів	12 листопада 2007	—	11 березня 2010[1]

Олекса́ндр Па́влович Попо́в (нар. 22 листопада 1960, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, член Партії регіонів, міністр з питань житлово-комунального господарства України (2007, 2010), народний депутат Верховної Ради України 6-го скликання, голова Київської міської державної адміністрації з 16 листопада 2010 року — 14 грудня 2013. Відсторонений від обіймання посади 14 грудня 2013 року^[2] у зв'язку з підозрою у причетності до порушення конституційних прав громадян, які 30 листопада 2013 року перебували на Майдані Незалежності в м. Києві^[3][4]. Звільнений з посади 25 січня 2014 року^[5][6].

Біографія

Народився 22 листопада 1960 у місті Кривий Ріг. Мати Ганна Харитонівна (1936–2012) — будівельник; дружина Ірина Володимирівна (1961) — музичний керівник дитсадка; син Дмитро (1985); дочка Ольга (1993).

Освіта

Випускник ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 м. Горішні Плавні (тодішнє м. Комсомольськ). Тюменський інститут на факультет промислового і цивільного будівництва (1977–1982),

Кар'єра

1982–1984 — служба в армії.

1984–1986 — майстер дільниці БУ № 1 тресту «Кременчукрудбуд».

1986–1987 — виконроб РБУ Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

1987–1993 — служба в органах КДБ, СБУ, в підрозділах захисту національної економіки.

1993–1994 — начальник відділу маркетингу, віце-президент з маркетингу та економіки фірми «Інкомбуд».

1994—2007 — голова Комсомольської міської ради народних депутатів; Комсомольський міський голова.

1995–2000 — заступник голови правління Асоціації міст Полтавщини. У 2000-2006 — голова правління Асоціації міст Полтавщини. Також в цей період — член Української делегації в Конгресі місцевих та регіональних рад Ради Європи.

1998–2000 — член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.

1 березня — 12 травня 2007 — заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України^[7].

12 травня 2007-–18 грудня 2007 — Міністр житлово-комунального господарства України^[8].

18 грудня 2007 — 11 березня 2010 — Народний депутат України 6-го скликання, обраний за списком Партії регіонів (№ 19). Заступник голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

11 березня — 17 червня 2010 — Міністр житлово-комунального господарства України^[9].

17 червня — 16 листопада 2010 — перший заступник голови Київської міської державної адміністрації.

16 листопада 2010 — 14 грудня 2013 — голова Київської міської державної адміністрації.

14 грудня 2013 року названий серед відповідальних за силовий розгін та побиття мітингувальників Євромайдану (разом з очільником київської міліції Валерієм Коряком та заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем. На першому ж допиті повідомив, що виконував розпорядження секретаря РНБО Андрія Клюєва^[10].

З 27 жовтня 2014 — співзасновник компанії OFFER UA, яка займається зовнішньоекономічною діяльністю (експортно-імпортні операції).

З 16 травня 2017 — голова Наглядової ради Спілки малих та середніх експортерів, яка є активним учасником Канадського проекту «Проміс».

Нагороди та звання

• Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (5 липня 2012) — за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм^[11]
• Орден «За заслуги» I ст. (23 серпня 2011)^[12], II ст. (6 грудня 2006)^[13], III ст. (6 грудня 2001)^[14]
• Почесний громадянин Комсомольська, Полтавська область.
• Підполковник запасу СБУ.

Захоплення

Спорт, риболовля.

Сім'я

Одружений, має сина та доньку.

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010 року № 1980-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Попова О.П.»
2. Указ Президента України від 14 грудня 2013 року № 684/2013 «Про відсторонення О. Попова від посади» [Архівовано з першоджерела 14 грудня 2013.]
3. Президент відсторонив від посад голову КМДА О. Попова та заступника Секретаря РНБОУ В. Сівковича. // Прес-служба Президента України. 14 грудня 2013. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013. [Архівовано з першоджерела 14 грудня 2013.]
4. УНІАН: Поки Попова допитують, обов'язки голови КМДА виконуватиме Голубченко
5. Указ Президента України від 14 грудня 2013 року № 684/2013 «Про відсторонення О. Попова від посади» [Архівовано з першоджерела 14 грудня 2013.]
6. Указ Президента України від 25 січня 2014 року № 42/2014 «Про звільнення О. Попова з посади голови Київської міської державної адміністрації». [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 365 «Про призначення Попова О.П. заступником Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України».
8. Постанова Верховної Ради України від 21 березня 2007 року № 796-V «Про призначення Попова О.П. на посаду Міністра з питань житлово-комунального господарства України»
9. Постанова Верховної Ради України від 17 червня 2010 року № 2345-VI «Про звільнення Попова О.П. з посади Міністра з питань житлово-комунального господарства України»
10. Попов «сдал» Пшонке реального «заказчика» кровавого разгона Евромайдана
11. Указ Президента України № 435/2012 від 5 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
12. Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
13. Указ Президента України № 1040/2006 від 6 грудня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
14. Указ Президента України № 1192/2001 від 6 грудня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

• «Регіонали» визнали, що без виборів змінили владу в Києві. Українська правда
• Інформація на сайті ВРУ (VI скликання)
• Довідник «Хто є хто в Україні»
• Бондаренко Валерія. Із Комсомольським задором — у київський вир // Дзеркало тижня. — 2010. — № 23 (803). — 19–25 червня.
• Попов Олександр Павлович

Портал «Київ»   Портал «Біографії»