Богуцький Юрій Петрович

Богуцький Юрій Петрович
Богуцький Юрій Петрович Юрій Богуцький у 2014
3-й Міністр культури і туризму України
1 листопада 2006 — 18 грудня 2007
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Ігор Ліховий
Наступник	Василь Вовкун
4-й Міністр культури і мистецтв України
30 травня 2001 — 3 лютого 2005
Президент	Леонід Кучма, Віктор Ющенко
Попередник	Богдан Ступка
Наступник	Оксана Білозір
2-й Міністр культури і мистецтв України
4 серпня 1999 — 7 грудня 1999
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Дмитро Остапенко
Наступник	Богдан Ступка
Народився	24 вересня 1952(1952-09-24) Миколаївка, УРСР
Помер	14 травня 2019(2019-05-14) (66 років)
Відомий як	політик
Країна	СРСР і Україна
Alma mater	КНУКіМ
Політична партія	КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Командор із зіркою ордена Святого Григорія Великого
Медіафайли у Вікісховищі

Ю́рій Петро́вич Богу́цький (24 вересня 1952, Миколаївка, Великолепетиський район — 14 травня 2019) — український політик. Академік Національної академії мистецтв України. Заслужений діяч мистецтв України, професор, кандидат філософських наук, директор Інституту культурології АМУ.

Біографія

Богуцький Юрій Петрович народився 24 вересня 1952 року в селі Миколаївка Великолепетиського району Херсонської області.

Закінчив Херсонське училище культури, за спеціальністю «режисер», Київський державний інститут культури, за спеціальністю «клубний працівник вищої кваліфікації, керівник театрального колективу», Вищу партійну школу при ЦК КПУ, за спеціальністю «політолог».

У 1975—1991 рр. — був на комсомольській і партійній роботі в Херсоні та в Києві.

У 1991—1992 рр. — заступник Міністра культури України.

У 1992—1994 рр. — помічник Президента України, 1994—1995 — в.о. професора Інституту підвищення кваліфікації працівників культури, 1995—1997 — радник Прем'єр-міністра України, 1997—1999 — помічник Прем'єр-міністра України.

Січень 1999 — серпень 1999 — начальник Управління з гуманітарних питань Адміністрації Президента України, 1999—2001 — заступник Голови АП, керівник головного управління з питань внутрішньої політики.

У серпні — грудні 1999 р. (4-й Міністр культури), у червні 2001 — лютому 2005 рр. — (5) міністр культури і мистецтв, у листопаді 2006 — грудні 2007 — (6) міністр культури і туризму України. Працював заступником Голови Секретаріату Президента України. 19 березня 2010 вийшов у відставку, 31 березня 2010 — радник Президента України.

З грудня 2010 року — по лютий 2013 року Богуцький працював першим заступником міністра культури, а потім був призначений на посаду радника президента — керівника Головного управління з питань гуманітарного розвитку Адміністрації.

Президент Петро Порошенко перепризначив Юрія Богуцького на посаду радника Президента. Про це йдеться в указах № 731—732 від 16 вересня 2014 року. Так, Порошенко одним указом звільнив Богуцького з посади радника президента — керівника Головного управління з питань гуманітарного розвитку Адміністрації президента, а іншим — призначив радником президента.^[1]

Помер 14 травня 2019 року після тривалого перебування в комі внаслідок перенесеної на початку весни 2019 року операції.^[2] Похований на Звіринецькому кладовищі.

Нагороди

• Командорський хрест із зіркою ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)^[3][4]
• Орден «За заслуги» III ступеня,
• Почесна грамота Верховної Ради України.
• Лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди (2006).^[5]

Особисте життя

Юрій Богуцький був одружений та мав двох доньок.

Примітки

1. Порошенко перепризначив Богуцького своїм радником. ukranews.com. 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 21 жовтень 2014. Процитовано 17 вересень 2014. 
2. Помер колишній міністр культури Україн. УНІАН. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14 травня 2019. 
3. Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 705. [Архівовано 11 червень 2015 у Wayback Machine.] (італ.)
4. Папа Римський видав ордени Литвину, Радченку, Дагаєву і т.д. Українська правда. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. 
5. Премію Сковороди отримав автор «Дзеркала тижня»^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Посилання

• сайт Президента України
• сайт «Офіційна Україна сьогодні» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології: зб. наук. пр. / редкол.: Богуцький Ю. П. (голова) та ін. — Київ: Ін-т культурології НАМ України, 2011. — 485 с. [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Національна культура: єдність у різноманітності: зб. наук. пр. / Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України ; редкол.: Ю. П. Богуцький (голова) та ін. — Київ: Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України, 2012. — 356 с. [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Українська культура в європейському контексті / Ю. П. Богуцький, В. П. Андрущенко, Ж. О. Безвершук, Л. М. Новохатько ; за ред. Ю. П. Богуцького. — Київ: Знання, 2007. — 679 с. [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Пам'яткознавство: правова охорона культурних надбань: зб. док. / Ін-т культурології Акад. мистецтв України ; редкол.: Богуцький Ю. П. та ін. ; упоряд.: Прибєга Л. В. та ін. — Київ: Ін-т культурології Акад. мистецтв України, 2009. — 416 с. [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Соціологічні дослідження культури: концепції та практики / Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України ; редкол.: Богуцький Ю. П. (голова) та ін. — Київ: Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України, 2010. — 256 с. [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Богуцький Ю. П. Культурогенез як філософсько-історичний феномен: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філософ. наук: спец. 17.00.01 / Ю. П. Богуцький ; Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. — К., 2000. — 20 с. [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Богуцький Ю. П. Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи / Юрій Богуцький ; Ін-т культурології Акад. мистецтв України. — Київ: Веселка: Ін-т культурології АМУ, 2008. — 199 с. [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Богуцький Ю. П. Стан та перспективи розвитку культури в Україні / Юрій Богуцький. — Київ: ДАКККіМ, 2004. — 50 с. [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]