Гончарук Андрій Іванович

Андрій Іванович Гончарук
Андрій Іванович Гончарук 2012 рік
Радник Президента України - керівник Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України
5 квітня 2011 року — 24 лютого 2014 року
Президент:	Віктор Федорович Янукович
Представник України у Світовій організації торгівлі
15 квітня 2013 року — липень 2015 року
Заступник Глави Адміністрації Президента України
31 березня 2010 року — 5 квітня 2011 року
Президент:	Віктор Федорович Янукович
Заступник Глави Секретаріату Президента України
27 березня 2008 року — 31 березня 2010 року
Президент:	Віктор Андрійович Ющенко
7-й Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України
27 січня 1999 року — 19 січня 2000 року
Прем'єр-міністр:	Валерій Павлович Пустовойтенко
Президент:	Леонід Данилович Кучма
Попередник:	Осика Сергій Григорович
Наступник:	міністерство реорганізовано
Народження:	9 квітня 1961(1961-04-09) (63 роки) м. Київ, УРСР
Національність:	українець
Країна:	Україна
Релігія:	православ'я
Освіта:	Київський державний університет ім. Тараса Шевченка
Батько:	Гончарук Іван Михайлович
Мати:	Гончарук (Лемко) Галина Володимирівна
Шлюб:	Крижанівська Марина Вікторівна
Наукова діяльність
Наукова сфера:	міжнародна економіка
Автограф:
Нагороди:	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Командор ордена Почесного легіону Орден Трьох зірок Заслужений економіст України
Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Іванович Гончарук (нар.9 квітня 1961, м. Київ) — український державний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол^[1].

Біографія

Андрій Гончарук народився 9 квітня 1961 року в місті Києві.

Закінчивши середню школу № 155 м. Києва, у 1978 році вступив на економічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1983-го року. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

Протягом 1986—1991 років займав посади молодшого, наукового співробітника, виконуючого обов'язки вченого секретаря та вченого секретаря Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив науково-технічної революції на характер економічного змагання двох світових систем».^[2]. Має вчені звання старшого наукового співробітника (1991 р.) та доцента (2013 р.).

У 1991—1992 роках працював на різних керівних посадах у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, а у 1992—1999 роках на посадах начальника головного управління, заступника, першого заступника Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

З 1993 по 2003 рік одночасно є заступником спеціального представника Уряду України при ГАТТ/СОТ, заступником голови урядового комітету України з питань співробітництва з ЄС, співголовою декількох двосторонніх торгово-економічних комісій, главою державної делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі. У цей час він бере участь у багатьох у двосторонніх та багатосторонніх переговорах з зарубіжними партнерами в процесі вступу України у СОТ. Був одним із ініціаторів становлення та розвитку в Україні напрямку міжнародної діяльності — торгової дипломатії.^[3]

В 1999 році, у віці 37 років, призначений Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України^[4]. На той час наймолодший міністр в усіх урядах України. На цій посаді перебував до початку 2000 року, коли міністерство було реорганізовано. Продовжив займатися зовнішньоекономічним блоком на посаді заступника Міністра економіки України.

У 2001—2003 роках — перший заступник Державного секретаря, Державний секретар з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України^[5].

З 2000 поєднує державну, дипломатичну діяльність з науково-викладацькою. Професор кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (2005-2015 роки).

У 2003 році він стає головним радником з питань торгової політики та захисту на зовнішніх ринках корпорації «Інтерпайп»^[6][7].

З 2005 по 2007 рік Андрій Гончарук є радником прем'єр-міністра^[8] з питань багатосторонньої торгової дипломатії, зокрема процесу вступу України в СОТ^[9][10].

У 2008 році указом президента призначений заступником Глави Секретаріату Президента України^[11]. Будучи де-факто дипломатичним радником Президента України, на займаній посаді він займавався усіма міжнародними питаннями, в тому числі зовнішньоекономічними.

З 2010 по 2011 роки перебуває на посаді заступника Глави Адміністрації Президента України^[12].

З 2011 року був радником Президента України — керівником Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України^[13]. 21 лютого 2014 року подав у відставку^[14].

15 квітня 2013 призначений Представником України у Світовій організації торгівлі^[15] та головою Державної комісії з питань співробітництва з СОТ^[16].

З квітня 2014 року був дипломатичним радником Президента Л. М. Кравчука.

З липня 2014 року по вересень 2019 року був незалежним членом наглядової ради Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна».

З квітня 2015 року — віце-президент Української асоціації зовнішньої політики^[17].

Володіє англійською мовою.

Науковий доробок

Андрій Гончарук є автором більше 30-ти наукових праць.

Нагороди та звання

• Державний службовець 1-го рангу (4 січня 2000 р.)^[18]
• Надзвичайний і Повноважний Посол України (14 травня 2008 р.)^[1]
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2008) — за особистий внесок в інтеграцію України в Світову організацію торгівлі^[19]
• Заслужений економіст України (2009)^[20]
• Орден Полярної зірки (Командор Великого хреста, KmstkNO) (1999)
• Орден Трьох зірок (ступінь Великого офіцера) (2008)
• Орден Почесного легіону (ступінь Командора) (2010)
• Грамота Співдружності Незалежних держав (05.12.2012)^[21]
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого
• Орден святого великомученика Георгія Побідоносця (УПЦ МП)
• Орден святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ)^[22]
• Державні нагороди низки інших іноземних країн

Сім'я

Одружений, двоє дорослих дітей, онучка, двоє онуків.

Захоплення:

• теніс^[23]
• історична література
• собаки породи ши-тцу

Примітки

1. Указ Президента України № 438/2008 від 14 травня 2008. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
2. Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
3. Article in the book «Opportunities and obligations. New Perspectives on Global and US Trade Policy» Kluwer Law International. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 26 січня 2012.
4. Указ Президента України № 77/99 від 27.01.1999
5. Указ Президента України № 676/2002 від 30.07.2002. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 січня 2012.
6. Андрій Гончарук став віце-президентом корпорації «Інтерпайп». Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
7. Стаття на офіційному сайті корпорації «Інтерпайп». Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
8. Постанова КМУ № 1461/2006
9. Стаття Гончарука А. І. в газеті «Факти і коментарі». Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
10. Інтерв'ю Андрія Гончарука. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
11. Указ Президента України № 271/2008. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
12. Указ Президента України № 460/2010. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
13. Указ Президента України № 365/2011. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
14. Радник президента Гончарук подав у відставку. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
15. Указ Президента України № 215/2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
16. Указ Президента України № 214/2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
17. Гончарук Андрій Іванович віце-президент УАЗП. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
18. Указ Президента України № 2/2000. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25 січня 2012.
19. Указ Президента України № 108/2008. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 25 січня 2012.
20. Указ Президента України № 620/2009. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
21. Протокольне рішення про нагородження Грамотою Співдружності Незалежних Держав за пропозицією України від 05.12.2012 року. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 30 липня 2013.
22. Стаття. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013.
23. Стаття в газеті «Факти і коментарі». Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.

Посилання

• Інформація про А. І. Гончарука на офіційному інетернет-представництві Президента України
• Особиста сторінка на сайті Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Інформація про Андрія Гончарука на сайті Mobus.info [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Стаття газети «Факти і коментарі» [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю із Гончаруком А. І. [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]