Координати: 50°27′33″ пн. ш. 30°31′32″ сх. д. / 50.45917° пн. ш. 30.52556° сх. д. / 50.45917; 30.52556
Поштова площа |
---|
Оболонсько-Теремківська лінія ![]() |
|
Тип | колонна трипрогінна мілкого закладення |
---|
Проєктна назва | Річкови́й вокза́л |
---|
|
Кількість | 1 |
---|
Тип | острівна |
---|
Форма | пряма |
---|
Довжина | 101,0 м |
---|
Ширина | 8,0 м |
---|
|
Дата відкриття | 17 грудня 1976 року |
---|
Архітектор(и) | В. C. Богдановський, І. Л. Масленков, Т. О. Целіковська за участю А. С. Крушинського |
---|
Художник(и) | І. Г. Левитська, Ю. В. Кисличенко |
---|
Будівельник(и) | Київметробуд |
---|
|
Район міста | Подільський |
---|
Виходи до | Володимирського узвозу, Поштової площі, вул. Петра Сагайдачного, Боричева узвозу |
---|
Наземний транспорт | А 62, 114, 115 фунікулер |
---|
|
Час відкриття | 05:41 |
---|
Час закриття | 00:14 |
---|
Код станції | 216 |
---|
![Мапа](https://maps.wikimedia.org/img/osm-intl,16,50.459166666667,30.525555555556,300x200.png?lang=uk&domain=uk.wikipedia.org&title=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0_%28%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%29&revid=41880320&groups=_d07faa827ff470fa7f8ad4d359f759ef63b72e34) |
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Поштова.
«Пошто́ва пло́ща» — 16-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Контрактова площа» та «Майдан Незалежності». Відкрита 17 грудня 1976 року. Назва походить від однойменної площі, де розташована станція.
Опис
Під час будівництва станція була повністю виконана в річковій тематиці — на стінах виклали блакитну, як вода, плитку (наразі замінена бежевою), а на вітражі можна побачити не лише могутню річку Дніпро, яка поділяє Київ на лівий і правий береги, а й силуети міських будівель та дзвіницю Лаври. У вестибюлі станції розміщена крилата шістка птахів, яка виготовлена за ескізами художниці Ірини Левитської майже 50 років тому.
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною платформою.
Колійний розвиток: станція без колійного розвитку
Проєктна назва станції — «Річковий вокзал»[1]. Архітектура станції до реконструкції в цілому та в деталях відповідала проєктній назві. Облицювання колійних стін було блакитною керамічною плиткою, білі мармурові колони з майоліковими вставками, світильники у кесонах перекриття у формі якорів та вітраж у торці станції — все це підкреслює, що пасажир знаходиться біля Дніпра. Художні композиції, розташовані в центрі колійних стін, виконані в техніці карбування по міді та присвячені темі «Шлях від Дніпра на князівську гору». На них зображені Дніпро, фортечні стіни княжого граду, а між ними — глинобитні та дерев'яні будиночки на Подолі, давня річка Глибочиця, природна гавань під час впадання річки Почайни у Дніпро. Художники продовжили тему Славутича, тему стародавнього шляху «з варягів у греки», втілену в мозаїчному панно річкового вокзалу. Після ремонту, колійні стіни були облицьовані не блакитною, а жовтуватою плиткою, світильники були замінені на загальнопромислові з люмінесцентними лампами. Художнім оформленням станції займалася талановита українська художниця Ірина Левитська. Її вітраж з кольорового скла під назвою «Дніпро» є можливість побачити у торці платформи[2]. Звужена посадкова платформа є наслідком несприятливих умов будівництва по вулиці Петра Сагайдачного та незначного пасажиропотоку.
Своєрідне світлотехнічне рішення центрального залу платформи: світлові поперечні лінії, виконані з опалового оргскла складної форми з накладками, з литих алюмінієвих кілець, заглиблюючись у перспективу, створювали враження суцільної площини, що світиться, і асоціюються то з рибальськими сітками, то з чайками і хвилями Дніпра. Після пожежі на станції «Осокорки» у березні 2012 року на «Поштовій площі» було демонтовано пластикову обшивку світильників, яка виявилася пожежонебезпечною[3].
Підземний вестибюль і виходи з нього розміщені на площі, яка зберегла стару назву, біля будинку колишньої поштової станції. Станція має один вихід, сполучений з підземним переходом на вулиці Володимирський узвіз. Наземний вестибюль відсутній. Два виходи з підземного переходу: один — з боку Річкового вокзалу (закритий на час реконструкції площі), спорудженого у 1961 році, другий — з боку фунікулера, збудованого у 1902–1905 роках для сполучення Верхнього міста з Подолом.
Єдина станція лінії, що немає своєї суміщеної тягово-знижувальної підстанції, а лише трансформаторну (для освітлення і т. ін.)
У 2013 році була проведена заміна кахельної плитки на колійних стінах станції.
Пасажиропотік
Рік |
2009 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018
|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу |
11,2 |
11,5 |
11,5 |
9,7 |
8,9 |
8,9 |
10,4 |
11,8 |
13,1
|
Зображення
-
Вітраж у торці платформи
-
Платформа станції після демонтажу обшивки світильників
-
Колійна стіна після реконструкції
-
Назва станції на колійній стіні (до реконструкції)
-
Дверцята на колійній стіні, перша колія
-
Дверцята на колійній стіні, друга колія
-
Вхід до станції з Поштової площі
-
Касовий зал
Див. також
Примітки
Посилання