Більськ (Полтавський район)

село Більськ
Герб Прапор
Вид з оглядової альтанки перед в'їздом
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Полтавський район
Тер. громада	Котелевська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53080170020026943
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	▼ 453[1]
Поштовий індекс	38610
Телефонний код	+380 5350
Географічні дані
Географічні координати	50°05′37″ пн. ш. 34°38′09″ сх. д.^H G O
Відстань до районного центру	10 км
Найближча залізнична станція	Охтирка
Відстань до залізничної станції	35 км
Місцева влада
Адреса ради	36810,Полтавська обл.. Котелевський р-н с. Більськ, вул. Першотравнева, 2
Карта
Більськ
Більськ
Мапа
Більськ у Вікісховищі

Більськ — село в Україні, у Котелевській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Більська сільська рада.

Географія

Більськ

Розташоване на правому березі р. Ворскли. Вище за течією на відстані 3 км розташоване село Куземин (Охтирський район), нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Лазьки (Зіньківський район), на протилежному березі — смт Котельва.

Історія

Село засноване на місці великого городища скіфської епохи 7—3 століттях до н. е. — Більське городище.

У 14 столітті тут було збудовано фортецю для захисту від золотоординців. 1399 року біля Більська відбулася битва між військами литовського князя Вітовта та хана Темір-Кутлуя^[2].

За іншими даними виникло за часів Федіра Бєльського. Опісля його участі у спробі вбити Казимира та втечі до Московії, Бєльськ відійшов до Глинських, від середини XVI ст. до Байбуз. Перша писемна згадка, як прикордонної литовської фортеці, датується 1498-м роком^[3]. Опісля Люблінської унії та передачі Київського воєводства під протекцію короні польській почалася експансія її шляхти. Тож на 1594-й рік ці землі вже входили до володінь Вишневецьких.

Значиться на карті Г. де Боплана (1648 рік).

1648—1649 роках перебувало у складі Гадяцького, з кінця 1649 року — Полтавського полку; 1661—1662 — у Котелевській сотні Зіньківського полку, з 1750 року відносилося до Куземинської сотні Гадяцького полку. З 1781 року віднесено до Зіньківського повіту Чернігівського намісництва.

За ревізією 1786 року у Більську — 2 церкви, 270 дворів, у тому числі козаків виборних — 131 двір, підпомічників — 108 дворів.

3 1797 року Більськ перебував у складі Зіньківського повіту Малоросійської, з 1802 року — Полтавської губернії. На 1859 рік — волосний центр, церква, селітряний завод.

У 1901—1902 роках споруджена нова мурована Успенська церква, при ній була бібліотека; діяло 2 водяні млини і кілька вітряків.

Радянська окупація почалась в січні 1918 року.

7 березня 1923 Більськ віднесений до Опішнянського району Полтавської округи. На 1926 рік Більськ — центр сільради, йому підпорядковувалося 6 населених пунктів. Проте внаслідок голодоморів поселення значно занепало. Зокрема під час голодомору 32-33 загинуло принаймні 189 чоловік^[4].

Значно меншими були втрати під час німецько-нацистської окупації (6 жовтня 1941 — 18 вересня 1943) страчено 67 односельців, вивезено на примусові роботи до Німеччини 214 осіб^{[джерело?]} та II СВ загалом.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Котелевської селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Котелевського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району^[6].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1243 особи, з яких 516 чоловіків та 727 жінок.^[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1035 осіб.^[8] Від початку 2000-х значною мірою поповнено переселенцями з Закарпаття.

Рік	Дворів	Жителів
1786	270
1856	1442	4312
1900	541	3149
1910	668	3583
1926	865	3994
1991		1206
2001		1043

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[9]

Мова	Відсоток
українська	95,30 %
російська	4,03 %
білоруська	0,29 %
інші	0,38 %

Інфраструктура

• фельдшерсько-акушерський пункт;
• середня школа;
• дитсадок;
• Будинок культури на 420 місць;
• бібліотека (близько 15 тисяч одиниць зберігання);
• відділення зв'язку;
• Історико-культурний заповідник.

Відомі люди

З кінця 19 — початку 20 століття в селі працював фельдшер Василь Павлович Шутка, який багато зробив для відкриття тут земської лікарні, збирав відомості про історію краю, які використовувала Полтавська губернська вчена архівна комісія в своїх виданнях.

Уродженцем Більська є український радянський філософ, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР Д. Х. Острянин.

У 1960-х роках У Більській середній школі працював учителем і директором школи Іван Ілліч Бабак — ветеран другої світової війни, льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу, автор книги «Зірки на крилах».

Латченко Артур Вікторович (1995—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Пам'ятки історії

Археологічні пам'ятки:

Біля села — городище 7—3 ст. до н. е., в урочищах Скоробір, Осняги, Саранчове Поле — кургани скіфського часу. На території села знайдено бронзовий меч 9 століття до н. е. Більське городище вважають залишками скіфського столичного міста Гелон.

Пам'ятники:

• Радянським воїнам, що загинули 1941—1943 роках у боях за Більськ (збудований 1953 року);
• односельцям, полеглим (222 чол.) на фронтах німецько-радянської війни (збудований 1968 року),
• пам'ятний знак бійцям Більського червоногвардійського загону (збудований 1982 року)
• Братські могили (9) радянських воїнів, загиблих у 1941—1943 роках.

Галерея

• 
  Залишки укріплень Більського городища скіфських часів
• 
  Альтанка і джерело у пониззі Барвінкової гори

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

1. https://kotelevska-gromada.gov.ua/profil-gromadi-17-47-59-28-12-2020/
2. Шабульдо Фелікс Ворскла, битва нам річці 1399 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 637—638.
3. Початок історії села Більська (від часу заснування до 1648 року) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Полтавська область / Упоряд. О. Білоусько, Ю. Варченко, В. Мокляк, Т. Пустовіт. — Полтава: Оріяна, 2008. — 1200 с. (с. 305—306)
5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
9. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

• За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
• Сидоров В. І. Де Мамаї козакували, а козаки мамаювали. Бачу зорі. Ранкове Поворскля / В кн. Зваблення скіфа. Етюди / Черкаси: Вертикаль. Видавець Кандич С. Г.  2016. — 316 с.