Збиття Boeing 777 біля Донецька

Збиття Боїнга 777 біля Донецька
Загальні відомості
Дата  17 липня 2014
Причина  підбитий з району м. Сніжне (смт Первомайський) за допомогою ЗРК "Бук" привезеного з РФ[1]
Місце  неподалік Грабового
Країна  Україна Україна
Координати  48°8′17″ пн. ш. 38°38′20″ сх. д. / 48.13806° пн. ш. 38.63889° сх. д. / 48.13806; 38.63889
Повітряне судно
Авіакомпанія  Malaysia Airlines
Модель  Boeing 777-200ER, тип 777-2H6ER[2]
Бортовий номер  9M-MRD
Серійний номер  28411/84
Перший політ  17 липня 1997
Рейс  MH17
Пункт вильоту  Нідерланди Аеропорт «Схіпгол», Амстердам.
Пункт призначення  Малайя Міжнародний аеропорт «Куала-Лумпур»
Екіпаж  15
Пасажири  283
Загинуло  298[3]
Місце події на карті
Збиття Boeing 777 біля Донецька (Україна)
Збиття Boeing 777 біля Донецька
Мапа
Зовнішні відеофайли
«Легендарний» випуск «Лайфньюс»

Збиття Boeing 777 біля Донецька (англ. Malaysia Airlines Flight 17, нід. Malaysia Airlines-vlucht 17, малай. Penerbangan 17 Penerbangan Malaysia) — знищення військовими РФ пасажирського літака Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17. Загинули всі пасажири та екіпаж, загалом 298 осіб.

Літак Boeing 777 збито 17 липня 2014 року неподалік Торезу Донецької області в ході російської збройної агресії на сході України. Міжнародне розслідування встановило, що літак збито зенітним ракетним комплексом «Бук» російського виробництва.[4] Незалежні дослідники довели, що він належав 53-й зенітній ракетній бригаді з Курська (РФ). 24 травня 2018 влада Австралії та Нідерландів офіційно звинуватили Росію в катастрофі літака.[5]

За кількістю жертв катастрофа Boeing 777 стала найбільшою в історії України[6] і загалом у XXI ст., якщо не враховувати терактів 11 вересня 2001 року; найсмертоноснішим збиттям пасажирського літака.[7]

Збиття літака спричинило нову хвилю санкцій західних держав проти РФ. Чимало експертів називали це «переломною точкою» у відносинах РФ з США, ЄС та їхніми союзниками.

23 червня 2022 року ПАРЄ підбили підсумок, що «Найпереконливіший сценарій на сьогодні — MH17 збитий російським „Буком“»[8].

Перебіг подій

Передумови

Починаючи з середини квітня 2014 року, на Донбасі почалися бойові дії. Проросійські сили вже 2 травня 2014 року застосували переносні зенітно-ракетні комплекси для збиття двох гелікоптерів Мі-24 армійської авіації України під Слов'янськом.

Докладніше: Російська зброя на Донбасі

У червні проросійські бойовики збили літак Іл-76, що заходив на посадку до Луганського аеропорту[9].

1 липня 2014 року документом NOTAM A1383/14 Україна закрила повітряний простір над зоною конфлікту для цивільної авіації до висоти 7900 м (ешелон FL260).[10]

14 липня в Луганській області, за п'ять кілометрів від російсько-українського кордону, збитий транспортний літак Ан-26 Повітряних сил ЗСУ на висоті 6500 м. Проведений у листопаді 2014 року аналіз фото- та відеоматеріалів засвідчив, що літак був збитий ЗРК Бук з території Росії[11].

У відповідь на це, 14 липня Україна ще підвищила межу закриття повітряного простору документом NOTAM A1492/14, піднявши обмеження до 9750 м (ешелон FL320).[10] Відповідно до норм ICAO, на той час не існувало чіткого регламенту щодо безумовного закриття повітряного простору над зонами конфлікту. Так, повітряний простір над зонами конфліктів у Малі, Судані, Лівії, Іраку, Сирії та інших не закривався для цивільної авіації.[12]

16 липня збитий Су-25[13] та обстріляний із ПЗРК другий Су-25.[14]

У ніч з 16 на 17 липня 2014 Росія ввела у дію документ NOTAM UUUUV6158/14, заборонивши ним польоти цивільної авіації у прилеглих до України областях на висотах до 16000 м (ешелон FL530).[12][15]

Катастрофа

17 липня 2014 року літак виконував регулярний рейс MH17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія); вилетів з Амстердама о 13:30 за київським часом та прямував до міжнародного аеропорту «Куала-Лумпур», зв'язок із літаком перервався близько 16-ї години[16]. Рештки літака впали поблизу міста Торез Донецької області. На борту перебувало 298 людей (283 пасажирів і 15 членів екіпажа), ніхто не врятувався.

За попередніми даними, літак збитий ракетою «земля-повітря», запущеною російськими диверсантами або проросійськими терористами з території окупованих районів Донеччини.[17][18] за допомогою самохідного ЗРК «Бук» М1, доставленого туди Російською Федерацією[19].

Терористичне угруповання «ДНР» спочатку заявило, що збило літак, але потім відмовилося від своїх тверджень[20][21][22]. Українська сторона заявляє, що має докази причетності Росії до катастрофи літака Boeing 777 Росії[23][24]. Водночас Російська Федерація відкидає будь-які звинувачення. Розслідування причин катастрофи триває. РНБО повідомляла про перешкоджання збору доказів сепаратистами[25], які контролюють територію падіння літака.

Припинення польотів

Того ж дня, після катастрофи, ряд авіакомпаній таких як Lufthansa, Air France, Turkish Airlines оголосили про зміну траєкторій польоту своїх літаків в обхід сходу України[26].

Увечері 17 липня Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) закрила повітряний простір України для польотів цивільної авіації. Про це у четвер ввечері заявив директор Євроконтролю Тітгат Люк.[27]

Версії подій

Українська версія

Мапа польоту рейсу MH17 Malaysia Airlines
ЗРК Бук
Мапа катастрофи Malaysia Airlines рейс 17[28]
   (Лінія) - Маршрут MH17 Malaysia Airlines рейс 17
   Орієнтовна площа запуску ракети відповідно до України [29]
   Територія яку займали проросійські бойовики на 17.07.2014

СБУ оприлюднила перехоплені розмови проросійських сепаратистів про те, що 17 липня 2014 р. о 16:40 (за київським часом) російський диверсант на прізвисько «Бєс» (Ігор Безлєр) доповів своєму кураторові, полковнику ГРУ ГШ ЗС РФ Гераніну Василю Миколайовичу про збитий літак: «Щойно збили літак. Група „Мінера“. За Єнакієво впав»[30][31]. Терористи доповіли, що вони збили транспортний літак АН-26 української армії й невдовзі диктор новин російського телебачення повідомила про збиття терористами літака над містом Торез (Донецької області), заявивши, що «все відбулося близько п'ятої години вечора за московським часом»[32]. Згодом про збиття українського літака повідомили російські ЗМІ, серед яких РИА Новости та Russia Today[33].

Радник Міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив у своєму Facebook, що літак збито із зенітно-ракетного комплексу «Бук». За його даними, літак летів на висоті 10 600 метрів[34]. Недалеко від малайзійського лайнера пролітав український військово-транспортний Іл-76, який прямував для скидання вантажів блокованим українським військам[16]. У який саме літак хотіли поцілити — невідомо[35].

Трохи пізніше генпрокурор України Віталій Ярема сказав, що «терористи» не захоплювали українські комплекси «Бук» або «С-300»[36].

Терористи з т. зв. ДНР повідомили про «збиття українського транспортника АН-26» під Торезом[37][38][39]:

17 липня поблизу селища Розсипне над містом Торез Донецької області був збитий транспортний літак Ан-26 українських ВПС, повідомили «ополченці». За їхніми словами, літак впав десь в районі шахти «Прогрес», в стороні від житлових кварталів... У нього влучила ракета, пролунав вибух і літак пішов до землі, залишаючи за собою чорний дим. З неба посипалися уламки.

Пасажирський літак Боїнг-777 збитий російською протиповітряною обороною, про це заявило журналістам того ж дня джерело в Генеральному штабі ЗСУ[40]:

Пуск ракети по авіалайнеру «Боїнг-777» авіаліній Малайзії був здійснений російською ППО з прикордонного району або з нульової позначки біля кордону з Україною. Це абсолютно точно російський зенітно-ракетний комплекс — швидше за все, це С-300 або «Бук» — лайнер йшов на висоті понад 10000 метрів. ПЗРК туди не дістане. Україна не має у районі Донецька будь-яких засобів ППО дальньої дії. Не мають в своєму розпорядженні таких засобів і терористи. Лайнер знищений, оскільки в цьому районі російська ППО здійснює прикриття дій загонів російських найманців і терористів.

Генеральний прокурор України в Києві на брифінгу 30 березня 2015 р. заявив, що версія про те, що малайзійський пасажирський літак «Боїнг» у липні 2014 року на Донбасі збили сепаратисти, є основною, але не єдиною[41]. Слідство отримало покази свідків про склад екіпажу «Бука», з якого збили малайзійський Boeing[42].

Заступник генерального прокурора України в 2019—2022 рр., який очолював профільну Міжнародну спільну слідчу групу (JIT) від України, Гюндуз Мамедов, заявив, що судовий процес у справі збиття авіалайнера рейсу MH17, який триває в Нідерландах, відкриє не лише правду про підготовку і напад на цивільний літак, а й істинні наміри Росії — а саме збройна агресія проти України, що триває з 2014 р. і досі[43].

Версії європейських держав та США

18 жовтня 2014 року видання «Deutsche Welle» із посиланням на «Шпіґель» (Der Spiegel) повідомило: «Катастрофу малайзійського літака Boeing-777 рейсу MH17 у небі над Східною Україною спричинили проросійські сепаратисти — такого висновку дійшла німецька розвідка. Президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини Гергард Шиндлер, за інформацією журналу, розповів про це членам парламентського контрольного органу Бундестагу ФРН ще 8 жовтня, представивши ґрунтовні докази»[44].

Розслідування, проведене організацією журналістських розслідувань CORRECT!V[de], встановило, що пасажирський Боїнг малайзійських авіаліній збили проросійські бойовики пострілом зенітно-ракетного комплексу «БУК М1», що його доставили з російського Курська[45].

Експерти з Варшави, Лондона і Мюнхена, досліджуючи фрагменти збитого літака, встановили, що MH17 збитий з «Бука»[46]. В обломках малайзійського літака знайдено осколки ракети зенітно-ракетного комплексу «Бук»[47].

Використовуючи записи радіопереговорів між сепаратистами, СБУ встановила, що співробітник Головного розвідувального управління Росії причетний до катастрофи малайзійського Boeing-777 рейсу MH17, збитого над Донецькою областю[48].

Розслідування журналістської організації Bellingcat встановило, що в ході пресконференції в липні 2014 року Міністерство оборони РФ надало підроблені супутникові зображення, щоб звинуватити Україну в катастрофі Боїнга МН17[49].

Американський телеканал CNN, який посилається на власні джерела у Пентагоні, повідомив, що за даними супутникового спостереження, ракету, яка вразила пасажирський «Боїнг» випущено з території Росії[50].

За даними США, малайзійський лайнер збитий ракетою «земля-повітря». Wall Street Journal, посилаючись на посадових осіб розвідки США, наводить прямі докази причетності Росії до авіакатастрофи:[51]

  1. Малайзійський літак збили російською протиповітряною системою SA-11 «Бук».
  2. Ракету запустили з території, контрольованої сепаратистами та «в умовах, створених Росією», що підтверджується даними систем радарного та супутникового спостереження (система MASINT), які встановили т. зв. «гарячий слід» чи «тепловий підпис» самої ракети з моменту її запуску до вибуху.
  3. Протягом значного часу Росія доставляла терористам зброю, в тому числі протиповітряний комплекс SA-11 «Бук».
  4. Росія готувала терористів у південно-західній частині Росії, що підтверджується фотографіями з супутника.
  5. Терористи також пройшли відповідну підготовку в спеціальних таборах з використання комплексу «Бук».
  6. Російські терористи вже збили 12 українських військових літаків, що свідчить про достатньо високий рівень їхньої підготовки.
  7. Місцеві жителі (біля Торезу) підтвердили, що терористи мали у своєму розпорядженні комплекс «Бук». Цей факт також підтверджують журналісти Associated Press. Крім того, існують фотографічні докази.
  8. Ушкодження осколками, помітне на частинах збитого літака, відповідають тому, що може завдати ракета, запущена комплексом «Бук».
  9. Американські розвідники також повідомили, що вони можуть підтвердити достовірність перехоплених телефонних розмов між терористами та їхніми російськими командирами.
  10. Усі дані, в розпорядженні американських розвідувальних органів свідчать про те, що терористи отримують пряму допомогу від Росії і що російські командири видають терористам прямі накази.
  11. Розвідка США має докази, що українські системи SA-11, т. зв. комплекс «Бук», не були в зоні, з якої можна було ними збити малайзійський літак.
  12. Немає жодних доказів того, що літак збили українські винищувачі, як це Москва намагалася довести.[51]

Заяви проросійських бойовиків

Зовнішні відеофайли
Кілька фрагментів випуску новин з багатьох їм подібних каналу LifeNews:
1) 19:00 17 липня 2014 року — збиття терористами українського літака АН-26 поряд з містом Торез (інформація підкріплена відео з місця катастрофи)
2) 20:00 17 липня 2014 року — коректування репортажу та зміна свідчень годинної давності на катастрофу літака Boeing 777 нібито збитого ЗСУ (інформація підкріплена лише категоричними заявами невідомого телефонним зв'язком)

У VK в групі «Зведення від Стрєлкова Ігоря Івановича» опублікували повідомлення, що о 17:50 вони збили літак у районі Тореза[20][22][52]:

У районі Тореза тільки що збили літак Ан-26, валяється десь за шахтою Прогрес. Попереджали ж — не літати в «нашому небі». А ось і відео-підтвердження чергового «пташкопаду». Пташка впала за терикон, житловий сектор не зачепила. Мирні люди не постраждали. А також ще є інформація про другий збитий літак, начебто Су
Оригінальний текст (рос.)
В районе Тореза только что сбили самолет Ан-26, валяется где-то за шахтой Прогресс. Предупреждали же — не летать в «нашем небе». А вот и видео-подтверждение очередного «птичкопада». Птичка упала за террикон, жилой сектор не зацепила. Мирные люди не пострадали. А также еще есть информация о втором сбитом самолете, вроде бы Су

Після обстеження місця падіння літака терористи виявили, що вони збили пасажирський літак. З телефонної доповіді іншого терориста слідує, що цей літак збили «з Чорнухінського блокпосту. Козаки, що на Чорнухіне стоять». За його словами, літак розсипався в повітрі, в районі шахти Петропавлівської, а його уламки, тіла людей та речі пасажирів падали просто у двори. Під кінець розмови терорист констатував, що вони збили цивільний літак: «Коротше, стопудово цивільний борт»[30].

Через деякий час відбулася ще одна розмова одного з бойовиків з донським отаманом Миколою Козіциним: «Щодо цього літака, збитого в районі Сніжного — Тореза. Це виявився пасажирський. Впав у районі Грабове, там море трупів, жінок і дітей. Зараз козаки там дивляться це все». На питання терориста, що пасажирський літак «Малайзійських авіаліній» робив на території України, отаман Козіцин зазначив: «Значить завозили шпигунів, не знаю. Нех… літати, зараз війна йде»[30].

Зрозумівши, що збитим літаком виявився Boeing 777, який прямував з Амстердама до Куала-Лумпура, терористи почали прибирати з мережі Інтернет всі попередні повідомлення про збитий ними літак[33]. Після того російські ЗМІ вдалися до іншої версії й згодом агентство «РІА Новості» повідомило, що очевидці спостерігали бойовий літак, який випустив декілька ракет, що вибухнули десь у небі, після чого на землю стали падати уламки[53]. За версією терористів, Boeing 777 був збитий українським штурмовиком Су-25[54], практична верхня межа висоти польоту якого, втім, на 3000 м нижча за ймовірну висоту авіакатастрофи[55]. Разом з тим, за повідомленням видання The Wall Street Journal з посиланням на представника влади США, американська розвідка підтвердила 17 липня 2014 р., що малайзійський літак був збитий ракетою «земля-повітря».[56] Окрім того терористи заявили, що не мають зброї, здатної збити літак на такій висоті[54]. Проте це ставлять під сумнів незалежні джерела[57].

В інтерв'ю Рейтер терорист, ватажок «батальйону» «Восток» Олександр Ходаковський вперше після катастрофи сказав, що в терористів був ЗРК «Бук». Саме зброєю цього типу, як вважає Вашингтон, збито літак Малайзійських авіаліній. Він також дав зрозуміти, що «Бук» міг бути привезений з Росії та потім відправлений назад для ліквідації доказів його присутності в Україні[58].

Російські версії

Карта розміщення засобів ППО в районі міста Донецьк в день катастрофи рейса MH17.
Брифінг МО РФ 21 липня 2014 року
Супутниковий знімок від 17 липня 2014 року, зроблений в районі маршруту слідування пасажирського літака за кілька годин до катастрофи. На знімку позначені дві одиниці техніки ЗРК «Бук-М1» разом з однією одиницею бронетехніки в районі селища Зарощенське.
Брифінг МО РФ 21 липня 2014 року

Того ж дня, після катастрофи, російські ЗМІ поширили фейкове повідомлення про те, що іспанський диспетчер Карлос, що працював у Борисполі, опублікував у твіттері @spainbuca повідомлення про, що за три хвилини до зникнення Боїнга з радарів були помічені бойові літаки[59][60].

  • станом на 18 липня 2014 акаунт @spainbuca видалено.[61]
  • 18 липня 2014 пресслужба Украероруху повідомила, що такого диспетчера в компанії ніколи не було[62].
  • 31 серпня 2017 Дождь опублікував уривок з інтерв'ю, яке Путін дав режисеру Оліверу Стоуну 2015 року й де згадував про іспанського диспетчера:[63]
Наскільки мені відомо, відразу ж після цієї жахливої ​​катастрофи один з українських авіадиспетчерів, по-моєму, він фахівець іспанського походження, оголосив, що бачив в коридорі цивільного літака бойову машину. Ніякої іншої бойової машини, крім української, там бути не могло.
Оригінальний текст (рос.)
Насколько мне известно, сразу же после этой ужасной катастрофы один из украинских авиадиспетчеров, по-моему, он специалист испанского происхождения, объявил, что видел в коридоре гражданского самолета боевую машину. Никакой другой боевой машины, кроме украинской, там быть не могло.

— Володимир Путін, президент РФ

Російські пропагандистські телеканали Russia Today та LifeNews озвучили версію, що мотивом міг бути замах на президента Росії Путіна і що начебто літак Путіна й малайзійський Boeing 777 перетинались в одній точці в тому ж ешелоні. Це сталося ще біля Варшави на 330-му ешелоні на висоті 10100 метрів. Борт Путіна був там о 16:21 мск, малайзійський літак — о 15:44 мск[64][65][66] Оглядачі вважають це вигадкою, оскільки маршрут польоту з Варшави до Москви йде зазвичай майже 1000 км північніше Донецька[67].

О 20:00 мск того ж дня, 17 липня, РИА Новости із посиланням на «якесь компетентне джерело» вкинуло інформацію про те, що цього дня Україна перекинула в зону АТО «Буки»: «За даними системи об'єктивного контролю, в середу в район Донецька був перебазований дивізіон „Буків“ Збройних сил України. Зараз у Харкові вантажиться ще один дивізіон тієї ж зброї»[68].

21 липня 2014 року Міністерство оборони РФ провело брифінг щодо катастрофи літака, на якому представило власні супутникові знімки, діаграми і карти[69]. Начальник Головного оперативного управління Генштабу Збройних сил РФ Андрій Картаполов повідомив, що було зафіксовано український штурмовик Су-25, який нібито летів на відстані 3-5 км від MH17[70][71][72].

Віталій Чуркін, постійний представник РФ при ООН 21 липня в Нью-Йорку непрямо визнав факт збиття Боїнга терористами, назвавши це «конфузом»[73][74]:

Відповідно до записів, люди зі сходу (України) говорили, що вони збили військовий літак… Якщо вони вважали, що збили військовий літак, це був конфуз. Якщо це був конфуз, це не був акт тероризму.

22 грудня 2014 року низка російських ЗМІ, включно з державними на кшталт Россия-24, повідомили, що пасажирський літак збив український пілот 299-ї бригади Владислав Волошин. За їх словами, він пілотував штурмовик Су-25, що був обладнаний ракетами типу «повітря-повітря».[75][76]

2 червня 2015 року радник генерального конструктора концерну «Алмаз-Антей» Михайло Малишевський на пресконференції в Москві зробив заяву, що для збиття літака використовувалася ракета типу 9М38М або 9М38М1 з бойовою частиною типу 9М314 або 9М314М1,[вин 1] оскільки тільки в них вражаючі елементи мають форму «двотавра»[77][78]. 8 червня офіційно оприлюднено повну презентацію концерну, де бойову частину 9Н314М1 зазначено як єдину ймовірну, що могла спричинити руйнування літака, а також зроблено заяву, що виробництво ракет 9М38М1 завершилося у 1999 році[79]. Російський журналіст Павло Канигін зібрав докази, які спростовують версію концерну.

29 липня 2015 року російський телеканал LifeNews висунув нову версію збиття Боїнгу, згідно з якою літак був знищений зсередини і це була спецоперація[80].

13 жовтня 2015 року генеральний директор концерну «Алмаз-Антей» Ян Новіков повідомив, що після вивчення фахівцями концерну уламків Boeing-777 у Голландії, ті дійшли висновку, що для ураження могла використовуватися лише ракета 9М38 з бойовою частиною типу 9Н314, без «двотаврів»[81].

У жовтні 2015 концерн провів натурний експеримент на полігоні з фрагментом обшивки та підривом ракети[82]. В експерименті була використана застаріла ракета 9М38 з бойовою частиною 9Н314. За результатами експерименту стверджувалося, що саме така ракета була застосована і вона була українською, хоча влітку концерн доводив, що використовувалась ракета 9М38М1 з бойовою частиною 9Н314М. Згодом російська сторона стверджувала[83], що застарілі ракети (і в тому числі та, що використовувалась у експерименті) давно знищені[84].

Коментарі фахівців

  • Запрошений на російський канал РБК експерт з ефективності авіаційних комплексів, Вадим Лукашевич[85] розкритикував в прямому ефірі версію Міністерства Оборони РФ про те, що Боїнг-777 був збитий українською штурмовиком Су-25 на висоті 10000 метрів[86][87].
  • Австралійська газета The Sydney Morning Herald пише, що директор Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту (ІАТА) Тоні Тайлер висловився про те, що Україна несе відповідальність за залишення свого повітряного простору відкритим для рейсу MH17. Цитата:

Авіалінії покладаються на урядові органи управління повітряним рухом країн і на основі цього планують свої маршрути. Політ нагадує звичайний дорожній рух. Якщо дорога відкрита, ви розумієте, що вона безпечна для руху, якщо ж з якихось причин шлях закрито, ви шукаєте альтернативний маршрут.

Оригінальний текст (англ.)
Airlines depend on governments and air traffic control authorities to advise which air space is available for flight, and they plan within those limits. It is very similar to driving a car. If the road is open, you assume that it is safe. If it’s closed you find an alternate route.
Далі газета зазначає, що за три дні до катастрофи Україна збільшила нижній поріг польотів для комерційних рейсів до 32 000 футів (10 499 метрів), в зв'язку зі збиттям українського військово-транспортного літака на висоті 21 000 футів (6 890 метрів).
Також наводяться слова міністра транспорту Малайзії Ляо Чжунлая, що пілот «Боїнґу 777» Malaysia Airlines просив летіти на висоті 35 000 футів (11 483 метрів), однак український диспетчер надав висоту польоту 33 000 футів (10 827 метрів), хоча безсумнівно, що це аж ніяк не мало впливу на ураження літака ракетою[88].
  • Американська газета The Washington Post приводить слова високопоставленого чиновника з міжнародної авіаційної групи, який побажав не розкривати своє ім'я, про те що Україна, швидше за все, була під тиском авіакомпаній, які вимагали залишати небо відкритим для забезпечення прибутковості польотів. Також у цій статті повідомляється, що Україна заробляла приблизно 200 мільйонів доларів щорічно за надання свого повітряного простору[89][90].
  • Колишній керівник української частини команди з розслідування катастрофи літака Василь Вовк повідомив, що в тілах загиблих під час авіакатастрофи малайзійського Боїнга було знайдено осколки ракети, випущеної із системи «Бук». Такими є результати попереднього розслідування міжнародної групи з розслідування катастрофи МН17, повідомляє нідерландське видання NOS.nl «Фрагменти, як і уламки літака були знайдені в тілах жертв. Ці елементи подібні до досліджуваних зразків. Ці зразки були надані експертам для порівняльного аналізу», — розповів Вовк[91].

Жертви

За кількістю загиблих ця катастрофа стала найбільшою в історії авіації з 11 вересня 2001 року[92], й увійшла в десятку найбільших за весь час[93]. Це друга катастрофа з авіалайнерами цієї авіакомпанії за п'ять місяців, після зникнення Boeing 777 над Південно-Китайським морем.

В авіакатастрофі загинули усі 283 пасажири та 15 членів екіпажу, у тому числі 80 дітей, 3 з яких були немовлятами[94]. На борту літака перебував член Сенату Нідерландів Віллем Віттевеен[95]. Спочатку з посиланням на Міжнародне товариство боротьби зі СНІДом заявляли, що на борту літака перебували більш як сто вчених, лікарів і громадських діячів, серед яких були провідні фахівці світу в галузі боротьби зі СНІДом, що летіли на міжнародну конференцію в Мельбурні (Австралія). Одночасна втрата такої кількості вчених, які тривалий час займалися вивченням СНІДу, багатьма була названа важким ударом по боротьбі з цією хворобою, оскільки безцінний досвід і знання загиблих втрачені назавжди. Пізніше, однак, президент Міжнародного товариства боротьби зі СНІДом Франсуаза Барре-Сінуссі повідомила, що малайзійським рейсом скористалися лише шість учасників конференції[96]. Серед яких був і співробітник ВООЗ Гленн Томас та нідерландський дослідник Юп Ланге[97].

class=notpageimage|
Місце катастрофи

Серед загиблих — малайзійська актриса Шуба Джайя.

Жертви катастрофи за громадянством і підданством[94]
Країна Кількість Подвійне громадянство
Нідерланди Нідерланди 193 0
Малайзія Малайзія 43 0
Австралія Австралія 27 1
Індонезія Індонезія 12 0
Велика Британія Велика Британія 10 0
Бельгія Бельгія 4 0
Німеччина Німеччина 4 0
Філіппіни Філіппіни 3 0
Канада Канада 1 0
Нова Зеландія Нова Зеландія 1 1
Франція Франція 1 1
В'єтнам В'єтнам 0 3
США США 0 1
ПАР ПАР 0 1
Румунія Румунія 0 1
Італія Італія 0 1
Ізраїль Ізраїль 0 1
Ірландія Ірландія 0 1
Всього 298 12

Реакція

Реакція української влади

Президент України Петро Порошенко одразу 17 липня ініціював створення державної комісії із залученням фахівців ІКАО та інших міжнародних структур для розслідування трагедії з літаком авіакомпанії «Малайзійських авіаліній»[98]. Зокрема, як підкреслив Порошенко, за останні дні це вже третій трагічний випадок після того, як з російської території було збито літаки Ан-26 та Су-25 Збройних сил України. «Ми не виключаємо, що цей літак також був збитий, і наголошуємо, що Збройні сили України не здійснювали жодних дій щодо враження цілей у повітрі», — наголосив він. Президент України від імені держави висловив найглибші та найщиріші співчуття родинам та близьким загиблих в цій жахливій трагедії та запевнив, що здійснюються всі можливі пошуково-рятувальні заходи. У своєму зверненні він зазначив, що[99]

Сьогоднішня трагедія, на жаль, зайвий раз довела, що тероризм не локальна, а світова проблема. А зовнішня агресія проти України — не лише наша проблема, це загроза європейській і глобальній безпеці. Її подолання потребує спільних зусиль. Сьогодні весь світ побачив справжнє обличчя агресора, адже збиття мирного літака — є актом міжнародного тероризму, спрямованого проти всього світу. Це виклик для всього світу і рішуча воля нашого народу та незламний дух української армії неодмінно призведе до перемоги.

Міжнародна реакція

Докладніше: Міжнародна реакція на збиття Boeing 777 біля Донецька

Україна Президент України Петро Порошенко ініціював створення державної комісії з питань розслідування авіакатастрофи і висловив співчуття уряду і народу Малайзії. Він заявив, що катастрофа є терористичним актом. У зв'язку з катастрофою, повітряний простір над Східною Україною було закрито. Як заявив постійний представник України при ООН Юрій Сергеєв, лідери терористів, які збили літак — це громадяни Росії.

Австралія Прем'єр-міністр Австралії Тоні Ебботт 18 липня 2014 на спеціальному засіданні парламенту сказав, що ця катастрофа є не випадковістю, а злочином і всі винні мають бути притягнуті до відповідальності. Далі в інтерв'ю каналу 3AW [Архівовано 9 квітня 2013 у Wayback Machine.] сказав[100]:

Це не може бути списане на трагічну випадковість, у тому разі, коли ви маєте справу з російськими підданими озброєними російською бойовою технікою. Наразі ми можемо тільки констатувати, що все вказує саме на це, але як би там не було, у цій справі не може бути дрібниць.

Оригінальний текст (англ.)
This is not something that can just be dismissed as a tragic accident, when you have Russian proxies with Russian supplied equipment if this turns out to be the case. At the moment we can only say the indications are this way. But nevertheless this is no small matter indeed.

Пізніше того ж дня 18 липня 2014 Тоні Ебботт напряму поклав вину за збитий літак на Росію[101].

США 18 липня 2014 посол Саманта Пауер, Постійний представник Сполучених Штатів при Організації Об'єднаних Націй, на засіданні Ради Безпеки по Україні заявила[102]

Ми вважаємо, що рейс 17 Малайзійських авіаліній, який перевозив цих 298 людей з Амстердама до Куала-Лумпур був швидше за все збитий ракетою земля-повітря БУК М1 (SA-11), випущеною з району, який контролюють сепаратисти у Східній Україні.

Пізніше того ж дня 18 липня 2014 Президент США Барак Обама під час свого виступу у Вашингтоні заявив[17][103]

Очевидно, що літак було збито ракетою класу «земля – повітря», випущеною з району, що його контролюють підтримувані росіянами сепаратисти всередині України.

26 липня 2014 адміністрація президента США напряму звинуватила Путіна в загибелі 298 людей з літака[104].

Голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Ілкка Канерва 18 липня 2014 заявив[18]:

Вже є явні ознаки того, що ракета, запущена з районів, які контролюють бойовики. Саме вона і могла стати причиною катастрофи. У такому випадку не буде ніяких сумнівів, що відповідальні за незаконні поставки зброї до України, і ті, хто прямо чи опосередковано кидає виклик український владі щодо територіальної цілісності країни, несуть головну відповідальність.

Німеччина Канцлер ФРН Ангела Меркель висловила співчуття близьким загиблих в результаті даної авіакатастрофи і зажадала термінового проведення незалежного розслідування катастрофи[105].

Нідерланди Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що перебуває «у стані глибокого шоку». Також він додав, що перериває свою відпустку у зв'язку з інцидентом[106].
Мер міста Гілверсум Петер Броертєс в інтерв'ю радіостанції Radio-1 закликав депортувати з країни («викинути геть») доньку Володимира Путіна Марію, яка разом з бой-френдом мешкає в голландському місті Гілверсум. Потім він за свої слова вибачився[107][108].

Монголія Постійний представник Монголії у Відні Г. Батжаргал висловив глибокі співчуття сім'ям загиблих і підкреслив, що Монголія підтримує дії тристоронньої контактної групи і спеціально моніторингової місії ОБСЄ для розрядки ситуації в Україні[109].

Росія Президент Росії Володимир Путін висловив співчуття прем'єрові Малайзії Наджібу Разаку у зв'язку з авіакатастрофою[110]. МНС Росії запропонувало допомогу Україні у проведенні заходів з ліквідації наслідків аварії Boeing[111].

Туреччина Прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 19 липня під час виступу на мітингу прихильників у Бурсі висловив думку, що пасажирський літак «Боїнг-777» був збитий ракетою, яку випустили росіяни — турецьке видання Hürriyet: «Що було в тому літаку? Збивається літак, що летить з Голландії до Малайзії. Що за підхід? Що за поняття? А збиралися будувати мир у всьому світі?», «Виходить, якщо я сильний, то як я хочу, так стріляю … Свою силу ви можете використовувати, але пам'ятайте, що на пастки є ще більші пастки. Одного разу можна в неї самому потрапити»[112].

США 2017 р. у Держдепі США висловили впевненість в здатності нідерландської системи кримінального судочинства забезпечити всебічність, об'єктивність і справедливість судового процесу. У Держдепі наголосили, що і США, і Спільна міжнародна слідча група вважають, що запустили ракету підконтрольні РФ бойовики з російського ракетного комплексу «Бук».[113]

Велика Британія 20 грудня 2017 року Комітет з розвідки та безпеки парламенту Великої Британії опублікував щорічну доповідь. У ній було вказано, що зенітно-ракетна установка, якою збито боїнг, належить Російській Федерації, туди й було вивезено ЗРК після збиття авіалайнера. Також зазначено, що Росія веде інформаційну війну в масовому масштабі, що виражається у інтенсивній, багатоканальній пропаганді, яка ведеться з метою переконати світ у тому, що Росія не несе відповідальності за збиття літака MH17.[114][115][116][117]

Див. також: Російсько-українська інформаційна війна

Реакція російського суспільства

Внаслідок пропагандистської кампанії російських медіа, у якій чергувались кілька різних фальшивих, фантастичних і відволікаючих версій, за однією з яких літак нібито був наповнений тілами неживих людей і дистанційно підірваний у повітрі зсередини літака американськими спецслужбами, російське населення донині більше вірить у пропагандистські легенди аніж у факти. Так, за даними Левада-Центру від 27.07.2015 більшість росіян (86 % у 2014, 85 % у 2015) звинувачують у збитті Боїнга Україну; лише 2 % вважають винною власну державу, а більшість інших звинувачують Сполучені Штати[118].

Розслідування

Учасники та перші результати розслідування

Зовнішні відеофайли
Фрагменти випуску новин каналу LifeNews:
1) 19:00 17 липня 2014 року — збиття терористами українського літака АН-26 поряд з містом Торез
2) 20:00 17 липня 2014 року — коректування репортажу та зміна свідчень годинної давності на катастрофу літака Boeing 777 нібито збитого ЗСУ
Мапа катастрофи літака Malaysia Airlines[119]
― Маршрут рейсу MH17
     Орієнтовна зона запуску ракети (320км2)
     Територія, яку займали проросійські бойовики
в день авіакатастрофи (17 липня 2014)
     Російська Федерація
Реконструкція моменту ракетного удару,
відтворена Радою з безпеки[nl] Нідерландів
[120][121]

17 липня 2014 року в підконтрольній зоні терористичній організації «ДНР» між селами Грабове та Розсипне Шахтарського району Донецької області України в результаті катастрофи літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 Амстердам — Куала-Лумпур, загинули 298 осіб — громадян Австралії, Бельгії, Великої Британії, В'єтнаму, Ізраїлю, Індонезії, Ірландії, Італії, Канади, Малайзії, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, ПАР, Румунії, США та Філіппін[16].

За підсумками розслідувань, здійснених протягом липня-вересня 2014 року представниками Ради безпеки Нідерландів, Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, The Boeing Company, Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), Європейської комісії, Європейської організації з безпеки аеронавігації (Eurocontrol), Міжнародної організації кримінальної поліції (Interpol), Європейського поліцейського управління (Europol), Європейського агентства авіаційної безпеки (EASA), Національної ради з безпеки на транспорті (NTSB), а також експертів з Австралії (ATSB), Великої Британії (AAIB), Індонезії (KNKT), Італії (ANSV), Малайзії (DCA), Німеччини (BFU), Російської Федерації (Росавіація), США, Франції (BEA) виявлено, що причиною падіння літака стало його ураження боєголовкою моделі 9N314M ракети класу «земля-повітря» серії 9M38, якими оснащуються зенітно-ракетні комплекси «Бук», здетонованої на відстані близько метра від передньої лівої верхньої частини фюзеляжу авіалайнера о 13:20:03 на висоті 10,1 км, та випущеної з території, окупованої проросійськими бойовиками на південному сході від міста Торез (площею у 320 квадратних кілометрів). Натомість версії щодо причетності до інциденту українських військових, теракту на борту літака, помилок пілотування та технічних проблем повітряного судна беззаперечно спростовані.[18][20][33][122][123]

Починаючи з 17 липня, повітряний простір над територією України, контрольованою проросійськими військами, на час проведення Антитерористичної операції для польотів цивільної авіації був закритий.

Перший звіт

9 вересня 2014 опублікований перший попередній звіт міжнародної комісії з розслідування авіакатастрофи. Літак при вильоті був повністю технічно справний. Згідно з попередніми даними аналізу чорних скриньок літака, політ проходив штатно аж до обриву запису о 13.20:03 UTC. Остання відповідь екіпажу літака була зафіксована в 13.19:56 і тривала три секунди. На наступний запит диспетчера 13.20:00—13.20:05 відповіді не було. Комісія не змогла отримати уламки фюзеляжу для криміналістичної експертизи, однак за фотографіями, зробленими на місці катастрофи групами слідчих, зроблено висновок, що руйнування передньої частини літака спричинені ударами багатьох дрібних предметів, які рухались з великою швидкістю по траєкторіях, джерело яких було зовні літака над його носом. По положенню уламків корпусу на землі комісія зробила висновок про руйнування літака в повітрі, причому положення уламків носа ближче до точки, де урвався зв'язок з літаком, свідчить про те, що носова частина зруйнувалася першою, в той час як центральна і задня частини фюзеляжу ще падали з рухом вперед. Остаточні результати розслідування причин аварії літака Boeing 777 під Донецьком очікувалися в другій половині 2015 року[124].

5 березня 2015 низка українських ЗМІ, посилаючись на Генпрокуратуру Нідерландів, опублікували інформацію про те, що літак рейсу МН17 був збитий ракетою «Бук», запущеної з російською установки, і, швидше за все, російським екіпажем. Першоджерелом інформації виявилося голландське видання NOS[125], яке оповідає про хід розслідування. При цьому в публікації голландського видання будь-яких посилань на Генпрокуратуру Нідерландів немає. У відповідь на цю публікацію українське видання Апостроф звернулося до Генеральної прокуратури Нідерландів для роз'яснення ситуації. Прессекретар Генеральної прокуратури Нідерландів Вім де Брюн повідомив кореспондентові видання, що слідство в розслідуванні причин аварії пасажирського літака Boeing 777 малайзійських авіаліній розглядають дві версії. «Поки ще рано стверджувати, що причиною катастрофи літака стала саме ракета „Бук“. Ця версія дійсно розглядається слідством, однак не виключений також варіант аварії Boeing 777 внаслідок запуску ракети класу „повітря-повітря“. Ніякі остаточні висновки поки не зроблені»[126].

10 березня 2015, німецькі медіакомпанії NDR[en] та WDR і газета Süddeutsche Zeitung оприлюднили інтерв'ю, яке дав Володимир Бабак[ru], Президент науково-виробничого концерну «Штурмовики Сухого», генеральний конструктор літака Су-25, який займається ним близько 30 років. Він спростував версію про те, що малайзійський Boeing, який летів рейсом МН-17, начебто міг бути збитий таким штурмовиком[127]:

  1. Бабак та його команда «сконструювали цей літак так, що він може застосовуватися лише на малих та середніх висотах», і призначений для бомбардування наземних цілей. Штурмовик міг би атакувати Boeing на висоті три-чотири тисячі метрів, але збити літак, що летить на висоті 10500, Су-25 не може, хоча й може короткочасно підніматися на велику висоту.
  2. Для того, щоб знищити Boeing, на Су-25 необхідно встановити важкі ракети. Ракети класу «повітря-повітря» могли завдати малайзійському літаку лише пошкоджень, але не можуть його знищити, а Boeing розвалився у повітрі одномоментно, у мить катастрофи.

Міжнародна група слідчих, яка займається справою збитого на Донбасі пасажирського авіалайнера компанії Malaysia Airlines, оприлюднила запис переговорів сепаратистів, а також зйомку, на якій нібито зображено ЗРК Бук на території Донбасу[128].

29 липня 2015 року Росія на засіданні Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй наклала вето на резолюцію зі створення міжнародного трибуналу щодо розслідування за фактом збиття літака Малайзійських авіаліній Boeing-777 рейсу MH17[129].

13 жовтня 2015 року Рада безпеки Нідерландів оприлюднила звіт міжнародної слідчої групи про катастрофу[130][131][132]. «У доповіді робиться висновок про те, що МН17 був збитий системою „Бук“, і інші варіанти виключаються. Крім того, доповідь визначає площу у 320 квадратних кілометрів, звідки була запущена ракета. Таким чином, звіт поклав край 15 місяцям спекуляцій» — говориться у заяві високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні.

Це технічний звіт Радбезу Нідерландів, який містить інформацію тільки щодо обставин катастрофи літака. Визначенням осіб, причетних до катастрофи, займається група слідчих з п'яти країн, звіт яких оприлюднять восени 2016 року. 6 червня група опублікувала електронний журнал про хід кримінального розслідування на сайті Прокуратури Нідерландів[nl][133][134].

Результати розслідування Bellingcat

У звіті Bellingcat, організації, яка займається розслідуваннями військової тематики за відкритими джерелами, говориться, що 17 липня 2014 ракетну установку «Бук» з російської 53-ї зенітно-ракетної бригади, що базується під Курськом, провезли за маршрутом Донецьк-Сніжне. Потім вона була вивантажена з трейлера і доїхала своїм ходом до поля на південь від Сніжного, де приблизно о 16:20 вечора випустила ракету «земля-повітря», що збила рейс 17 Малайзійських Авіаліній. Вранці 18 липня ракетну установку «Бук» провезли по Луганську і далі через кордон з Україною.

Альтернативні сценарії, представлені Міністерством оборони Російської Федерації і концерном «Алмаз-Антей», у найкращому випадку глибоко помилкові, а в найгіршому — являють собою навмисні спроби ввести громадськість в оману за допомогою сфабрикованих доказів[135][136].

23 лютого 2016 року група Bellingcat опублікувала нову доповідь, в якій назвала підозрюваних в атаці на МН-17. Зокрема, група заявляє, що «Бук», який збив літак MH-17, доставили до українського кордону бійці другого дивізіону 53-ї зенітно-ракетної бригади з Курська; до катастрофи причетні близько 20 російських військових[137][138][139]. Також Bellingcat спростувала російську версію катастрофи MH17[140][141].

23 лютого 2016 року група Bellingcat оприлюднила розслідування, в якому показано командну вертикаль — імена командирів, відповідальних за збиття пасажирського лайнера від президента РФ Володимира Путіна до командувача 53-ї зенітно-ракетної бригади Сергія Мучкаєва. Окрім них, було встановлено коло військовослужбовців бригади, що могли брати безпосередню участь у виконанні наказу: командир 2-го батальйону, 3 командири батарей та 10 командирів установок «Бук». Особи цих військовослужбовців у розслідуванні тримаються нерозкритими[142][143].

3 травня 2016 р. група Bellingcat оприлюднила розслідування, в якому уточнено невідомий до того номер установки «Бук» 3x2, що здійснила запуск ракети — розслідування прийшло до висновку, що це номер 332[144]. Установка належить 53-й зенітно-ракетній бригаді Збройних сил Російської Федерації[145].

28 травня 2016 року Елліот Хіггінс поінформував, що у оновлених супутникових знімках Google за липень 2014 року у підозрюваному місці запуску ракети, що збила літак, видно установку, ймовірно ЗРК «Бук»[146][147].

15 лютого 2017 опубліковано розслідування, в якому встановлена особа, причетна до транспортування «Бука» з Росії до українського міста Сніжне, самого збиття та «замітання слідів» — відставного полковника ГРУ Сергія Дубінського, відомого також як «генерал-майор ГРУ ДНР» Сергій Петровський з позивним «Хмурий»[148]. Записи радіоперехоплення його переговорів були вперше оприлюднені у 2015 році[48].

4 квітня 2017 року зроблено чергову публікацію в межах розслідування, в ній спростовується інформація про перебування українського «Бука» поблизу Донецька напередодні катастрофи[149]. Стаття опублікована виключно англійською мовою. Окремі фрази із публікації Bellingcat були вирвані з контексту та використані для пропаганди російським медіа-центром «ТВ Звезда», що опублікував статтю з назвою рос. «Украинский „Бук“ был в Донбассе перед крушением MH17 — западное расследование»[150]. Насправді ж матеріали оригінального розслідування Bellingcat свідчать про перебування комплексу поблизу Миргороду[151].

19 жовтня 2017 року опубліковано нову фотографію «Бука», зроблену в день трагедії. Спільна слідча група допускає, що фотографія зроблена поблизу м. Макіївка Донецької області. Водночас із розміщенням фотографії Bellingcat розмістили звернення із проханням надати додаткову інформацію щодо фотоматеріалу у разі її наявності.[152] Наступного дня, використовуючи отримані від читачів матеріали, підтвердили, що фотографію насправді було зроблено у Донецьку на перетині вулиці Шахтобудівельників та проспекту Ілліча.[153]

27 грудня 2017 року в ході спільного розслідування The Insider і Bellingcat вдалося встановити особу «Дельфіна» — одного з ключових фігурантів розслідування. З високою ймовірністю встановлено, що «Дельфін» — це генерал-полковник Микола Федорович Ткачов, станом на 2017 рік — головний інспектор Центрального військового округу Російської Федерації.[154]

Спроба спецслужб Росії викрасти матеріали слідства

Група хакерів Pawn Storm намагалася отримати незаконний доступ до матеріалів розслідування авіакатастрофи «Боїнга» на Донбасі. Хакерські атаки здійснювалися у вересні і на початку жовтня 2015 року. За хакерською атакою на комп'ютери Ради безпеки Нідерландів, яка відбулася напередодні звіту щодо обставин катастрофи літака MH17 восени минулого року, стояли спецслужби Росії. Про це йдеться у звіті Федеральної служби захисту конституції Німеччини під назвою «Керовані спецслужбами електронні атаки Росії»[155][156].

Звіт Міжнародної спільної слідчої групи 2016 року

Результати кримінальної справи свідчать, що авіалайнер рейсу МН17 був збитий ракетою серії 9M38, запущеною із самохідної вогневої установки «БУК» із сільськогосподарського поля в районі смт Первомайське. Цей район на той момент перебував під контролем проросійських сепаратистів. Самохідна вогнева установка «Бук» доставлена в Україну з Російської Федерації і, після того, як її використали для атаки на авіалайнер рейсу МН17, була знову відтранспортована на територію Російської Федерації[157][158][159].

До такого висновку прийшла об'єднана слідча група JIT[160] — з 17 липня 2014 року у рамках цієї слідчої групи спільно працюють представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів і України.

Головним у звіті також є те, що кримінальне розслідування наразі досягло такої фази, коли наведені висновки можуть бути підтверджені доказами.

Крім того, визначено приблизно сто осіб, які тим чи іншим чином можуть бути пов'язані з нападом на авіалайнер рейсу МН17 або транспортування зенітного комплексу «Бук». «Особи цих 100 людей нами вже встановлені. Всі вони росіяни або належать до незаконних проросійських збройних формувань на Донбасі»[161].

На Інтернет-сторінці Об'єднаної слідчої групи JIT наведена інформація для свідків, готових дати свідчення.

2 січня 2018 року російські ЗМІ повідомили, що Міжнародна спільна слідча група оголосила про наміри оприлюднення списку зі 120 осіб, причетних до катастрофи літака. Повідомлення передрукували й українські видання.[162] Згодом з'ясувалося, що російське повідомлення є фальсифікацією — жодних повідомлень від членів робочої групи чи на офіційному сайті не з'являлося.[163][164] Заступник генерального прокурора України Євген Єнін спростував цю інформацію, наголосивши що повідомлення про 120 осіб — це бажання Москви відволікти увагу від повідомлень про Смоленську трагедію.[165][166][167] Представники слідчої групи, а також заступник генпрокурора України уточнили, що імена будуть названі вже на суді.[168][169][170]

Звіт Міжнародної спільної слідчої групи 2018 року

24 травня 2018 року об'єднана слідча група з розслідування катастрофи МН17 «Малазійських авіаліній» підтвердила, що літак було збито з ЗРК «Бук», завезеного на контрольовану проросійськими сепаратистами територію Донбасу з РФ. Про це повідомив представник міжнародної слідчої групи Вільберт Пауліссен на пресконференції в Нідерландах. Також на пресконференції продемонстрували уламки ракети, якою збито літак, виробництва 1986 року на російському заводі.

За його словами, команда слідчих дійшла висновку, що «Бук», з якого збили літак, належить 53-й ракетній бригаді російської армії, дислокованій в Курську. Він розповів, що були проаналізовані знімки, які фіксували пересування цього «Бука».[171][172]

Також наголошено, що у слідства значно більше доказів, проте вони відносяться до закритої частини звіту й будуть оприлюднені вже на судовому процесі. Також запропоновано застосувати програму захисту свідків для людей, які мають будь-які відомості щодо процесу.

Звинувачення (2019)

19 червня 2019 р. прокуратура Нідерландів на основі розслідування JIT пред'явила звинувачення чотирьом підозрюваним: росіянам Ігорю Гіркину, Сергію Дубинському, Олегу Пулатову і громадянину України Леоніду Харченку.[173] Українські спецслужби внаслідок операції на території «ДНР» затримали підозрюваного Володимира Цемаха, колишнього «командира ППО» міста Сніжне, який може фігурувати у справі по катастрофі MH17 на Донбасі.[174] Нідерланди визнали Цемаха підозрюваним у катастрофі MH17.[175]

16 липня 2019 року Верховний представник Ради Європи від імені ЄС закликав Росію визнати відповідальність за катастрофу і брати участь у розслідуванні[176].

23 лютого 2020 року представники слідства заявили, що у них є свідок, який бачив запуск ракети по майлазійскому Боїнгу.[177]

Реакція МЗС РФ на розслідування

17 липня 2019 року (в п'яту річницю трагедії) МЗС Росії заявило, що «незважаючи на активну участь російської сторони, надання великого обсягу даних, усі слідчі дії були спрямовані не на пошук справжніх причин катастрофи, а на вироблення способів звинуватити в ній Росію». Росія назвала докази Спільної слідчої групи, «сумнівними» та звинуватила слідство в «підгоні фактів під безальтернативні версії».[178]

19 липня 2019 року заступник голови МЗС РФ Олександр Грушко повідомив, що в закритому режимі проводяться консультації Росії з Нідерландами на тему малайзійського «Боїнга» MH17. На запитання журналістів про консультації Грушко відповів: «Такі консультації йдуть, але ми домовилися про конфіденційний характер цього процесу». При цьому представник МЗС Росії вкотре назвав звинувачення «абсолютно голослівними» і підкреслив, що слідча група, начебто, не надала жодного конкретного доказу причетності російської сторони до катастрофи.[179]

Міжнародний трибунал

Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

29 липня 2015 в Раді безпеки ООН відбулось голосування за створення міжнародного трибуналу щодо розслідування за фактом збиття літака. Пропозицію зі створення трибуналу надали Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна[180]. Постійні члени Ради безпеки США, Велика Британія та Франція підтримали створення трибуналу, Китай утримався. Також утрималося два непостійних членів Ради безпеки ООН: Ангола і Венесуела. При 11 голосах «за» рішення зі створення трибуналу заблокувала Росія[181].

16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак названо і збиття пасажирського літака рейсу MH17 біля Донецька. Також серед скоєних російськими терористами терактів згадані обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові[182].

У липні 2017 року країни-члени Спільної групи з розслідування (Joint Investigation Team) ухвалили рішення здійснювати кримінальне провадження у справі в межах правової системи Нідерландів. Для цього 7 липня 2017 року підписано Угоду між Україною та Королівством Нідерландів[183].

Розгляд судової справи над підозрюваними почався 9 березня 2020 року і мав тривати 25 тижнів.[184]

Кримінальний судовий процес у справі MH17

Докладніше: Кримінальний судовий процес у справі MH17

Представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу заявив, що початок кримінального судового процесу у справі збиття рейсу MH17 9 березня 2020 року є важливою віхою в напрямі віднайдення правди, встановлення справедливості та притягнення до відповідальності винних у збитті літака.[185]

Судовий процес у звинуваченні чотирьох причетних до катастрофи малайзійського авіалайнера MH-17, збитого над Донбасом, за оцінками юристів, триватиме 4—5 років.[186]

Обвинувачені на початку суду: Сергій Дубинський (позивний «Хмурий»), Ігор Гіркін (позивний «Стрєлок»), Олег Пулатов (позивний «Гюрза»), Леонід Харченко (позивний «Кріт»).

23 березня 2020 суд з причини коронавірусу відкладено до 8 червня 2020 р.[187]

Станом на травень 2021 р. суд у Нідерландах повертається до справи MH17: визначатиметься з «інспекцією». Зокрема, суд має визначитись з порядком «інспекції» місця реконструкції частин збитого літака на авіабазі Гілзе-Ріен, яка запланована на 26 травня 2021 року.[188]

Окружний суд Гааги на засіданні 17 листопада 2022 року оголосив, що лише довічне ув'язнення буде достатнім покаранням для росіян Ігоря Гіркіна та Сергія Дубінського, а також українця Леоніда Харченка, які визнані винними.[189][190] 18 травня 2024 року суд визнав заочно присудив 14 років позбавлення волі Сергію Дубінському[191].

Вшанування пам'яті

Національний монумент MH17 у Вейфгейзені, громада Гарлемермер, Північна Голландія

17 липня 2017 року, на третю річницю збиття Boeing 777, у громаді Гарлемермер поблизу аеропорту Схіпгол відкрито Національний монумент MH 17. Проєкт розробив ландшафтний дизайнер Роберт де Конінг. Дерева, посаджені на згадку про кожного з 298 загиблих, з висоти пташиного польоту нагадують жалобну стрічку. Згодом малі дерева виростуть у сад, що нагадуватиме про жертв MH17. Соняшники нагадують про поле, де віднайдено уламки літака. У межах відкриття монумента його відвідали король Нідерландів Віллем-Олександр і королева Максима, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та сотні родичів загиблих[192].

Окрім монумента в Нідерландах, меморіальні знаки в пам'ять про жертв катастрофи встановлені неподалік місця падіння літака під Грабовим та у столиці Австралії Канберрі[193].

Культурні аспекти

Катастрофа рейсу Malaysia Airlines Flight 17 показана в 18 сезоні канадського документального телесеріалу «Розслідування авіакатастроф» в серії «Deadly Airspace».

Катастрофа літака Boeing 777 лежить в основі сюжету українського повнометражного драматичного фільму «Клондайк» знятого режисеркою Мариною Ер Горбач у 2022 році.

Див. також

Примітки

Виноски

  1. ↑ Найімовірніше, мова йде про 9Н314 та 9Н314М1.

Джерела

  1. ↑ MH17 missile 'came from Russia', Dutch-led investigators say. BBC News. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 24 січня 2017. 
  2. ↑ Airfleets.net. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 15 жовтня 2016. 
  3. ↑ International probe demanded after Malaysian airliner downed over Ukraine, 298 dead. Reuters. 18 липня 2014. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. (англ.)
  4. ↑ MH17: Malaysia Airlines flight shot down by BUK missile fired from eastern Ukraine, Dutch Safety Board says — ABC News (Australian Broadcasting Corporation). Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015. 
  5. ↑ Радіо «Свобода»: Нідерланди та Австралія офіційно звинуватили Росію в катастрофі MH17. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018. 
  6. ↑ ASN Aviation Safety Database [Архівовано 2013-11-12 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ Malaysia Airlines MH-17 shot down: Top 5 deadliest attacks on airliners [Архівовано 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ ПАСЕ: Наиболее убедительный сценарий на сегодня — MH17 сбит российским «Буком»
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ а б Why did Russia close its airspace near Donbas one day before flight MH17 was downed? -. Euromaidan Press (амер.). 17 липня 2017. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  11. ↑ Видеофакт: украинский Ан-26 был сбит с российской территории. InformNapalm (ru-RU) . 30 листопада 2014. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020. 
  12. ↑ а б Трагедия рейса МН17: новые детали три года спустя. www.forbes.ru. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  13. ↑ Аудіозапис, як російський МіГ-29 підбив український Су-25 — докази РНБО // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  14. ↑ Киев: Россия сбила украинский самолет. BBC.com. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  15. ↑ Трагедия рейса МН17: новые детали три года спустя. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017. 
  16. ↑ а б в Літак Боїнг-777 малайзійських авіаліній збили терористи в районі міста Торез Донецької області. espreso.tv. 17 липня 2014. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 19.10.2014. 
  17. ↑ а б Обама: «Боїнг-777» збили ракетою «земля-повітря» з території, контрольованої сепаратистами // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені
  18. ↑ а б в Є явні ознаки, що літак на Донеччині збили сепаратисти — ОБСЄ // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  19. ↑ Розвідка США: Росія надала терористам на Донбасі кілька ЗРК «Бук» [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.], iPress.ua
  20. ↑ а б в Угруповання «ДНР» хвалилося, що збило літак, але потім передумало // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  21. ↑ Терористи у переговорах між собою визнали, що збили малайзійський лайнер // © 2005—2014, ПрАТ «Телерадіокомпанія „Люкс“», Телеканал новин «24». Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  22. ↑ а б На границе Украины и России сбит Boeing 777. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  23. ↑ Росія також відповідальна за загибель «Боїнга-777» — Сергеєв // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  24. ↑ Україна наводить докази причетності Росії до збитого «Боїнга» // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  25. ↑ Сепаратисти відбирають докази в рятувальників, що працюють на місці катастрофи «Боїнга-777» — РНБО // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені
  26. ↑ Міжнародні авіакомпанії припиняють польоти над Україною [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] Радіо 24, 17.07.2014
  27. ↑ Повітряний простір України закритий для цивільної авіації zaxid.net, 17.07.2014
  28. ↑ Maps of the Crash of Malaysia Airlines Flight 17 - NYTimes.com. The New York Times. 19 July 2014. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 19 July 2014. 
  29. ↑ http://www.nytimes.com/2014/07/19/world/europe/malaysia-airlines-plane-ukraine.html [Архівовано 22 липня 2014 у Wayback Machine.] |title=Obama Points to Pro-Russia Separatists in Downing of Malaysia Airlines Plane |work=The New York Times
  30. ↑ а б в СБУ перехопила переговори, в яких терористи доповідають про збитий ними Boeing-777: безліч тіл, озброєння немає [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] УНІАН, 17 липня 2014 р.
  31. ↑ СБУ оприлюднила телефонну розмову терористів, які розповідають про збитий літак [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] ТСН, 17 липня 2014 р.
  32. ↑ Росіянам встигли показати, що "терористи збили нібито український Ан-26 [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] ТСН, 17 липня 2014 р.
  33. ↑ а б в Російські ЗМІ і терористи в унісон заявили про збитий літак ВПС України [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] Українська правда, 17 липня 2014 р.
  34. ↑ На Донбасі впав малайзійський Boeing-777. BBC News. 17 липня 2014. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 1 червня 2021. 
  35. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  36. ↑ Военные доложили Порошенко: террористы не захватывали украинский «Бук». Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  37. ↑ Терористы сообщили о сбитом Ан-26 на востоке Украины [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] // lifenews.ru 18:34 / 17.07.2014
  38. ↑ Терористы сбили самолет Ан-26 украинских ВВС. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  39. ↑ Транспортный Ан-26 сбит на востоке Украины, заявили очевидцы. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  40. ↑ Джерело в Генштабі: Пуск ракети по Боїнгу був здійснений російською ППО. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  41. ↑ Генпрокурор: Версія про збиття терористами Boeing — основна, але не єдина. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 31 березня 2015. 
  42. ↑ Слідство має покази свідків про склад екіпажу «Бука», з якого збили малайзійський Boeing. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015. 
  43. ↑ Гюндуз Мамедов: суд у справі MH17 відкриє й істинні наміри Росії. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 17 липня 2021. 
  44. ↑ Німецька розвідка встановила, що Боїнг збили сепаратисти. Укрінформ. 19.10.2014. Архів оригіналу за 19.10.2014. Процитовано 19.10.2014. 
  45. ↑ «БУК», з якого збили малайзійський літак, привезли з Курська — розслідування. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 18 лютого 2015. 
  46. ↑ Експерти з трьох країн довели, що MH17 був збитий з «Бука» — ЗМІ. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
  47. ↑ В обломках малайзийского «Боинга» найдены осколки «БУКа», — нидерландские СМИ. ФОТО
  48. ↑ а б На запису у справі збитого MH17 упізнали російського генерал-майора. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015. 
  49. ↑ Росія підробила фотографії збитого на Донбасі МН17 — розслідування. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015. 
  50. ↑ Терористи збили пасажирський Boeing 777 [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] zaxid.net, 17.07.2014
  51. ↑ а б U.S. Officials Lay Out Case Against Russians [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.]. By Siobhan Gorman in Washington and Paul Sonne in Snizhne, Ukraine. Updated July 22, 2014 10:58 p.m. ET // The Wall Street Journal; reposted: google search [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.], Kiev Ukraine News Blog [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  52. ↑ Збережена копія сторінки «Сводки от Стрелкова Игоря Ивановича» | VK. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014. 
  53. ↑ Очевидцы: перед авиакатастрофой в небе был виден боевой самолет. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  54. ↑ а б Власти ЛНР: малайзийский Boeing был сбит украинским самолетом CУ-25. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  55. ↑ Бедретдинов, Ильдар (2002). Штурмовик Су-25 и его модификации (вид. Издание 2-е). Москва: ООО «Издательская группа «Бедретдинов и Ко». с. 73—120, 292. ISBN 5-901668-01-4.  {{cite book}}: Недійсний |nopp=400 (довідка)
  56. ↑ Розвідка США підтвердила, що «Боїнг» був збитий ракетою — ЗМІ [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] ТСН, 18 липня 2014 р.
  57. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  58. ↑ Терорист с востока Украины рассказал о «Буке» сепаратистов. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014. 
  59. ↑ Испанский диспетчер: Два украинских военных самолёта были рядом с Boeing перед его исчезновением [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.]. Russia Today
  60. ↑ Испанский диспетчер сообщил, откуда была пущена ракета, сбившая Боинг [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] — pravda.ru
  61. ↑ В Сети разразился скандал вокруг «испанского диспетчера» из Twitter. www.imena.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017. 
  62. ↑ Ложь: Испанский диспетчер, работающий в Киеве, сообщил о причастности украинских самолетов к падению боинга [Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine.] — StopFake.org
  63. ↑ Катастрофа MH17: Слова Путіна про диспетчера-іспанця не ввійшла у фільм Стоуна. Українська правда. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017. 
  64. ↑ Російські ЗМІ розповідають, що збитий над Україною літак — невдалий замах на Путіна. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 19 липня 2014. 
  65. ↑ Російські ЗМІ звинувачують українців у тому, що вони хотіли збити літак Путіна. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014. 
  66. ↑ Источник: целью украинской ракеты мог быть самолёт Владимира Путина [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] — Russia Today
  67. ↑ Трагедия малазийского авиалайнера: анализ гипотез [Архівовано 25 серпня 2014 у Wayback Machine.] — StopFake.org
  68. ↑ Росіяни вже готуються звинуватити Україну в загибелі Боїнга-777. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 24 липня 2014. 
  69. ↑ Специальный брифинг Минобороны России по вопросам катастрофы рейса MH17 в небе Украины : Министерство обороны Российской Федерации. function.mil.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 7 жовтня 2016. 
  70. ↑ Минобороны РФ: украинский Су-25 летел на расстоянии 3-5 км от малайзийского Boeing. ТАСС (Russian) . 21.07.2014. Архів оригіналу за 23.03.2015. 
  71. ↑ Минобороны РФ: одновременно со сбитым Boeing по гражданской трассе летел украинский Су-25. НТВ (Russian) . 21.07.2014. Архів оригіналу за 24.07.2014. 
  72. ↑ Минобороны РФ увидело Су-25 Украины рядом с "Боингом". ВВС російська служба (Russian) . 22.07.2014. Архів оригіналу за 19.10.2015. 
  73. ↑ Чуркін заявив, що збитий літак — то «конфуз» бойовиків, а не теракт. «Українська правда», 23 липня 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014. 
  74. ↑ [MH17 crash: Did Russia pull the trigger? Ukraine says yes. CNN, 22.07.2014 (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.  MH17 crash: Did Russia pull the trigger? Ukraine says yes. CNN, 22.07.2014 (англ.)]
  75. ↑ За крушением малайзийского "Боинга" может стоять капитан Волошин, архів оригіналу за 10 лютого 2018, процитовано 9 лютого 2018 
  76. ↑ правды», Александр КОЦ | Сайт "Комсомольской (23 грудня 2014). Летчик Волошин был награжден орденом через два дня после крушения "Боинга". KP.RU — сайт «Комсомольской правды» (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 9 лютого 2018. 
  77. ↑ Україна, B. B. C. Алмаз-Антей: "Боїнг" збили "Буком", але не з Сніжного. BBC Україна. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016. 
  78. ↑ "Алмаз-Антей" назвал марку сбившей малайзийский "Боинг" ракеты. Interfax.ru (ru-RU) . 2 червня 2015. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016. 
  79. ↑ "Алмаз-Антей" о крушении "Боинга". Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016. 
  80. ↑ Росія вигадала нову версію катастрофи MH17, — Bild. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 30 липня 2015. 
  81. ↑ «Это была ракета 9М38, без «двутавров». «Это была ракета 9М38, без «двутавров». Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 4 жовтня 2016. 
  82. ↑ «Алмаз-Антей» имитировал подрыв «Боинга» на полигоне [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  83. ↑ Минобороны РФ: Представленная следствием ракета от ЗРК Бук не могла принадлежать России [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  84. ↑ Дблыблд. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2018. 
  85. ↑ Вадим Павлович Лукашевич [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.], resume
  86. ↑ В прямом эфире эксперт раскритиковал доклад минобороны РФ по крушению Boeing-777 // Copyright © 2014 by InfoResist. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014. 
  87. ↑ РБК: эксперт раскритиковал доклад минобороны РФ по крушению Boeing-777 // YouTube. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014. 
  88. ↑ Ukraine responsible for airspace safety: IATA [ІАТА: Україна несе відповідальність за безпеку свого повітряного простору]. www.smh.com.au (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014. 
  89. ↑ Ukraine gets $200 million a year for allowing overflights // © 1996—2014 The Washington Post. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  90. ↑ ЗМІ: Авіакомпанії самі чинили тиск на Україну з вимогою не закривати небо над Донбасом // © 2001—2014 UNIAN.NET Усі права застережено. Архів оригіналу за 15 травня 2015. Процитовано 25 липня 2014. 
  91. ↑ В тілах жертв МН17 знайдені осколки «Бука» — ЗМІ. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015. 
  92. ↑ MH17 Is The Deadliest Plane Crash Since 9/11. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014. 
  93. ↑ 100 worst aviation disasters. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 20 липня 2014. 
  94. ↑ а б Media Statement & Information on Flight MH17. Malaysia Airlines. 19 липня 2014. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014. (англ.)
  95. ↑ На борту збитого малайзійського літака «Боїнг-777» знаходився член Першої палати парламенту Нідерландів Віллем Віттевеен. Espreso.tv. 18 липня 2014. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  96. ↑ На борту фактически было лекарство от ВИЧ. газета.ru. 18.07.2014. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 19.10.2014. 
  97. ↑ Вони летіли на наукову конференцію з питань СНІДу в Мельбурні. ТСН. 18 липня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  98. ↑ Порошенко ініціює міжнародну комісію з розслідування катастрофи Боїнга-777 на Донеччині. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
  99. ↑ Сьогодні війна вийшла за територію України — звернення Президента [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] УНІАН, 18 липня 2014 р.
  100. ↑ Malaysia Airlines plane MH17 ‘shot down’ on Ukraine-Russia border [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.]// News Limited Copyright © 2014]
  101. ↑ Abbott rejects Russian crash stance [недоступне посилання]// News Limited Copyright © 2014]
  102. ↑ Виступ посла Саманти Пауер, Постійного представника Сполучених Штатів при Організації Об'єднаних Націй, на засіданні Ради Безпеки по Україні. 18.07.2014. Архів оригіналу за 21.07.2014. Процитовано 19.07.2014. 
  103. ↑ Заява Президента Обами з приводу України. 18 липня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014. 
  104. ↑ Вашингтон назвав Путіна винним у трагедії з «Боїнгом» // Радіо Свобода © 2014 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014. 
  105. ↑ Меркель потрясена крушением малайзийского Boeing. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  106. ↑ [1]
  107. ↑ Українська правда: Мер міста в Голандії закликав «викинути геть» доньку Путіна з країни [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.]
  108. ↑ The Guardian: MH17: Dutch mayor wants Vladimir Putin's daughter Maria deported [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.]
  109. ↑ МОНГОЛИЯ ПОДДЕРЖАЛА ДЕКЛАРАЦИЮ ПОСТОЯННОГО КОМИТЕТА ОБСЕ. Процитовано 22 липня 2014. [недоступне посилання з липня 2019]
  110. ↑ Путин выразил соболезнования премьеру Малайзии в связи с крушением самолета на Украине. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  111. ↑ МЧС России предложило помощь Украине в ликвидации последствий крушения Boeing. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014. 
  112. ↑ Прем'єр-міністр Туреччини: Малайзійський Boeing над Україною збили росіяни. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  113. ↑ «Нідерланди зможуть покарати винних»: Держдеп виступив із заявою про розслідування катастрофи MH17. Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017. 
  114. ↑ MI6: установка, з якої збили “Боїнг”, має російське походження. Українська правда. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018. 
  115. ↑ У Великій Британії заявили, що літак рейсу МН17 збили з російської установки. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018. 
  116. ↑ Малазійський літак MH17 збили з російської установки, - британська розвідка. espreso.tv. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018. 
  117. ↑ Разведка Британии: Россия вела информационную войну против всей Европы (ru-RU) . Процитовано 12 січня 2018. 
  118. ↑ Timothy Snyder. The Wars of Vladimir Putin//The New York Review of Books, June 9, 2016 [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  119. ↑ Maps of the Crash of Malaysia Airlines Flight 17 [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] // The New York Times, 17.07.2014
  120. ↑ Підсумковий звіт MH17 (англ.) . Радою з безпеки[nl] Нідерландів. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  121. ↑ Відеозвіт MH17 (англ.) . Радою з безпеки[nl] Нідерландів. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  122. ↑ Німецька розвідка встановила, що Боїнг збили сепаратисти. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014. 
  123. ↑ Росіянам встигли показати, що терористи збили нібито український Ан-26 [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] ТСН, 17 липня 2014 р.
  124. ↑ Доповідь про причини катастрофи Boeing опублікують у другій половині року. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 6 березня 2015. 
  125. ↑ Vijf vragen over het MH17-onderzoek [Архівовано 6 березня 2015 у Wayback Machine.] // Robert Bas, Justitieredacteur. Dinsdag, 16:41
  126. ↑ Прокуратура Нидерландов: рано утверждать, что Boeing был сбит зенитной ракетой Следствие рассматривает две версии причин крушения малайзийского самолета. Архів оригіналу за 8 березня 2015. Процитовано 6 березня 2015. 
  127. ↑ Генконструктор Су-25 заперечує російську версію, що начебто штурмовик міг збити Boeing МН-17 [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.] // Віталій Кропман, Валерій Сааков, Deutsche Welle, 11.03.2015
  128. ↑ Слідчі оприлюднили записи перемовин бойовиків, які ховали російський «Бук» (відео). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015. 
  129. ↑ Росія заблокувала резолюцію ООН по трибуналу щодо Боїнга // УКРІНФОРМ. — 29.07.2015. Архів оригіналу за 12.10.2015. Процитовано 22.10.2015. 
  130. ↑ Crash of Malaysia Airlines flight MH17. Hrabove, Ukraine, 17 July 2014 [Архівовано 13 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // The reports issued by the Dutch Safety Board are open to the public. The Hague, October 2015
  131. ↑ . МІЖНАРОДНА ДОПОВІДЬ: БОЇНГ БУВ ЗБИТИЙ БУКОМ [Архівовано 15 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда, 13 жовтня 2015, 14:54
  132. ↑ Доповідь Радбезу Нідерландів: рейс MH17 було збито з «Бука» [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Інтерфакс-Україна, Українські новини, 13 жовтня 2015 р., 14:37, 23:12
  133. ↑ MH17: six aspects of the criminal investigation explained. Openbaar Ministerie[nl]. 6 червня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016. 
  134. ↑ На місці катастрофи MH17 виявили великий фрагмент ракети "Бук". ВВС. 6 червня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016. 
  135. ↑ Bellingcat представили звіт про збиття Боїнгу МН-17 російськими терористами. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015. 
  136. ↑ Повний текст Результати розслідування BELLINGCAT (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015. 
  137. ↑ Bellingcat назвав голландцям підозрюваних в атаці на МН-17. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 25 лютого 2016. 
  138. ↑ MH17: Потенційні підозрювані і свідки з 53-й зенітно-ракетної бригади [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  139. ↑ Bellingcat назвав підозрюваних у причетності до збиття MH17. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 25 лютого 2016. 
  140. ↑ У Bellingcat спростовують російську версію катастрофи MH17. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016. 
  141. ↑ Bellingcat: российская версия гибели MH17 несостоятельна [Архівовано 1 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  142. ↑ MH17 - Potential Suspects and Witnesses from the 53rd Anti-Aircraft Missile Brigade - bellingcat. bellingcat (амер.). 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016. 
  143. ↑ MH17 - потенційні підозрювані та свідки з 53-ї зенітної ракетної бригади (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2018. 
  144. ↑ «Бук 3х2»: тайна потерянной цифры - Беллингкэт. Беллингкэт (ru-RU) . 3 травня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016. 
  145. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 18 серпня 2016. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  146. ↑ Загибель МН17 на Донбасі: розслідувачі виявили нові знімки. Апостроф. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016. 
  147. ↑ Google has updated satellite imagery on Google Earth, this time showing the suspected #MH17 launch site on July 16th : Eliot Higgins on Twitter. Twitter. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2016. 
  148. ↑ Марк Крутов. «Афган», Чечня, Донецьк, «Боїнг»: хто такий «Хмурий», якого підозрюють у причетності до катастрофи MH17?//Радіо «Свобода», 16.02.2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017. 
  149. ↑ Photographs of Ukrainian Buks Geolocated in Poltava Oblast, Nearly Three Years Later - bellingcat. bellingcat (амер.). 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017. 
  150. ↑ tvzvezda.ru, Редакция (5 квітня 2017). Украинский «Бук» был в Донбассе перед крушением MH17 – западное расследование. Украинский «Бук» был в Донбассе перед крушением MH17 – западное расследование. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017. 
  151. ↑ Bellingcat: єдиним "Буком" на Донбасі був російський, українські були за сотні кілометрів. espreso.tv. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017. 
  152. ↑ Международное следствие опубликовало новую фотографию «Бука 332» в день сбития MH17 - Беллингкэт. Беллингкэт (ru-RU) . 19 жовтня 2017. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  153. ↑ New MH17 Photograph Geolocated to Donetsk - bellingcat. bellingcat (амер.). 20 жовтня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  154. ↑ Российский генерал-полковник играл ключевую роль в сбитии MH17 - Беллингкэт. Беллингкэт (ru-RU) . 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 18 січня 2018. 
  155. ↑ За спробою викрасти матеріали про MH17 минулого року стояла ФСБ – звіт. Українська правда. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. 
  156. ↑ Bundesamt für Verfassungsschutz - BfV-Newsletter Nr. 1/2016 - Thema 3. www.verfassungsschutz.de. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. 
  157. ↑ Офіційний звіт: «Боїнг» МН17 був збитий з російського «БУКу» з окупованої території Донбасу. Громадське. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 26 січня 2022. 
  158. ↑ Висновки розслідування щодо МН17 поклали край спотворенню інформації Росією – МЗС. ТСН. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 1 червня 2021. 
  159. ↑ Місце запуску ракети і маршрут російського "Бука". Головні висновки розслідування катастрофи MH17. ТСН. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 1 червня 2021. 
  160. ↑ ПОВНИЙ ТЕКСТ ЗВІТУ МІЖНАРОДНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КАТАСТРОФИ ЛІТАКА МН17. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 29 вересня 2016. 
  161. ↑ Повний текст звіту міжнародного розслідування катастрофи літака МН17. ТСН. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 1 червня 2021. 
  162. ↑ Крах MH17: встановлені 120 осіб, причетних до організації теракту. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  163. ↑ Roman Burko. www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 січня 2018. 
  164. ↑ Vadim Lukashevich. www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 січня 2018. 
  165. ↑ У Генпрокуратурі спростували намір назвати імена 120 підозрюваних у трагедії МН17. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  166. ↑ Ніяких 120 підозрюваних немає: у ГПУ зробили гучну заяву у справі MH17. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  167. ↑ Справа МН17: у Луценка назвали пропагандою Москви інформацію про оголошення 120 підозрюваних (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  168. ↑ МН17: усім 120 підозрюваним запропонують добровільно постати перед судом. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  169. ↑ Список причастных к крушению MH17 не будет обнародован до вручения подозрений,-ГПУ. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  170. ↑ Представитель JIT: список причастных к крушению MH17 обнародуют только в суде (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018. 
  171. ↑ Офіційно: МН17 було збито з “Бука” російської армії. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 24 травня 2018. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018. 
  172. ↑ MH17 збив російський "Бук" 53-ї бригади з Курська - міжнародні слідчі. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 24 травня 2018. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018. 
  173. ↑ Катастрофа МН17: слідчі назвали імена чотирьох підозрюваних. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 4 вересня 2019. 
  174. ↑ Українські спецслужби вивезли з «ДНР» можливого фігуранта MH17 — ЗМІ. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019. 
  175. ↑ Нідерланди визнали Цемаха підозрюваним у справі MH17. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019. 
  176. ↑ Declaration by the High Representative on behalf of the EU on the occasion of the 5th anniversary of the downing of Malaysia Airlines Flight MH17 (17 July 2019). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019. 
  177. ↑ У слідства є очевидець запуску ракети по MH17 — ЗМІ. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020. 
  178. ↑ Комментарий Департамента информации и печати МИД России в связи с пятой годовщиной авиакатастрофы рейса MH17 [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  179. ↑ Заместитель главы МИД России сообщил о ведении консультаций с Нидерландами по МН17. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019. 
  180. ↑ Росія заблокувала резолюцію РБ ООН щодо створення трибуналу по MH17. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015. 
  181. ↑ Росія заблокувала резолюцію Радбезу ООН щодо трибуналу по MH17. Українська правда. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015. 
  182. ↑ Україна подала позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН - Новини. Міністерство закордонних справ. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017. 
  183. ↑ УГОДА між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 21 червня 2019. 
  184. ↑ З'явилися нові деталі суду у справі МН17. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019. 
  185. ↑ ЄС зробив заяву щодо початку кримінального судового процесу у справі MH17. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020. 
  186. ↑ Суд по MH-17 може винести рішення лише за 4-5 років — юристи. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020. 
  187. ↑ Катастрофа MH17: Суд у справі про збитий малайзійський «Боїнг» відновиться влітку. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  188. ↑ Суд у Нідерландах повертається до справи MH17: визначатиметься з «інспекцією». Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021. 
  189. ↑ Катастрофа MH17. Суд виніс вирок у справі про збитий на Донбасі "Боїнг". РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 травня 2024. 
  190. ↑ Справа MH17. Суд у Гаазі засудив Гіркіна, Дубінського і Харченка до довічного строку
  191. ↑ Фігуранту у справі збиття МН17 дали 14 років заочно за ведення війни проти України. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 травня 2024. 
  192. ↑ Дерева і соняхи: у Нідерландах відкрили монумент МН17. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017. 
  193. ↑ 17 июля в Голландии откроют монумент памяти жертв рейса MH17 (ФОТО)(рос.)

Література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Збиття Boeing 777 біля Донецька
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіакатастрофа Боїнга 777 біля Донецька
У Вікіджерелах є

Read other articles:

ميلوراد أرسينييفيتش

ميلوراد أرسينييفيتش   معلومات شخصية الاسم الكامل ميلوراد أرسينييفيتش الميلاد 6 يونيو 1906(1906-06-06)سميديريفو الوفاة 18 مارس 1987 (عن عمر ناهز 80 عاماً)بلغراد يوغوسلافيا مركز اللعب الوسط الجنسية يوغوسلافيا  المسيرة الاحترافية1 سنوات فريق مشاركات (أهداف) 1921–1925 ماكفا شاباتس...

 

Turtle Cove Beach

Beach in Hong Kong Island, Hong Kong Turtle Cove BeachBeachTurtle Cove BeachTurtle Cove BeachCoordinates: 22°13′59″N 114°13′23″E / 22.23303°N 114.22319°E / 22.23303; 114.22319LocationTai Tam, Hong Kong IslandDimensions • Length73 metresPatrolled byLeisure and Cultural Services Department Turtle Cove BeachTraditional Chinese龜背灣泳灘Simplified Chinese龟背湾泳滩TranscriptionsStandard MandarinHanyu PinyinGuī Bèi Wān Yǒng TānYue...

 

白川義員

しらかわ よしかず白川　義員生誕 (1935-01-28) 1935年1月28日愛媛県宇摩郡金生村（現在の四国中央市）死没 (2022-04-05) 2022年4月5日（87歳没）死因脳梗塞国籍 日本出身校日本大学藝術学部写真学科職業写真家活動期間1962年 - 2022年著名な実績『世界百名山』の選定と撮影影響を受けたものマッターホルンの朝焼けの風景[1]配偶者二代目西崎緑(白川和子)[2]受賞第13回毎

العربي بن صاري

العربي بن صاري   معلومات شخصية الميلاد 1870تلمسان الوفاة 1964تلمسان مواطنة الجزائر  الديانة دين الإسلام الحياة العملية المهنة مغني  اللغات العربية  تعديل مصدري - تعديل   يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة م...

 

Kazimierz Leon Sapieha

This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Kazimierz Leon Sapieha – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (August 2009) (Learn how and when to remove this template message) Kazimierz Leon Sapieha Kazimierz Leon Sapieha (Lithuanian: Kazimieras Leonas Sapiega) (1609–1656) was a nobleman of the Grand Duchy of Lithua...

 

مراكز الخبرة المختصة بالأمراض النادرة

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (مارس 2023) هذه المقالة بحاجة لصندوق معلومات. فضلًا ساعد في تحسين هذه المقالة بإضافة صندوق معلومات مخصص إليها. مركز الخبرة للأمراض النادرة هو مركز لإدارة ورعاية مرضى الأ...

Revolt of the Comuneros

1520 rebellion in Spain For other revolts by this name, see Comunero (disambiguation). Revolt of the ComunerosExecution of the Comuneros of Castile, by Antonio Gisbert (1860)DateApril 16, 1520 – October 25, 15211LocationCrown of CastileResult Royalist victoryBelligerents Comuneros rebels Royalist CastiliansCommanders and leaders Juan López de Padilla Juan Bravo Francisco Maldonado María PachecoAntonio de Acuña  Pedro Girón Charles V, Holy Roman EmperorAdrian of ...

 

Kirikuchi char

Subspecies of fish Kirikuchi char Conservation status Endangered (IUCN 2.3)[1] Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Actinopterygii Order: Salmoniformes Family: Salmonidae Genus: Salvelinus Species: S. leucomaenis Subspecies: S. l. japonicus Trinomial name Salvelinus leucomaenis japonicusŌshima, 1961 Synonyms[1] Salvelinus japonicus The kirikuchi char, Salvelinus leucomaenis japonicus, is a freshwater fish in the ...

 

Agrowisata Pucak

Agrowisata PucakJenisAgrowisataLokasiDusun Puncak, Desa Pucak, Kecamatan Tompobulu, Kabupaten Maros, Sulawesi SelatanDimiliki olehPemerintah Daerah Kabupaten MarosDioperasikan olehPemerintah Provinsi Sulawesi Selatan & PT Syuhada Propertindo Berdaya [1]Statustahap pengerjaan/renovasi Agrowisata Pucak (disebut juga Pucak Teaching Farm) merupakan agrowisata berstandar internasional yang menawarkan wisata perkebunan, perikanan, dan peternakan yang berada di Dusun Puncak, De...

Nakshatra (film)

2010 Indian filmNakshatraPromotional posterDirected byMohan SavalkarWritten byMohan SavalkarProduced byRavindra SinghStarringShubhSabina SheemaMilind SomanAnupam KherRozza CatalanoAnant JogGajendra ChauhanSuhas KhandkeMahrru ShaikhSuresh ChatwalCinematographyRoopang AacharyaEdited bySanjay SanklaMusic byDj SheizwoodSameer SenHarry AnandProductioncompanyR VisionRelease date29 October 2010CountryIndiaLanguageHindi Nakshatra[1] (transl. Star) is a Hindi thriller film, directed by M...

 

Talybont-on-Usk

Village and community in Powys, Wales For other examples of the same place name, see Tal-y-bont (disambiguation). Human settlement in WalesTalybont-on-UskWelsh: Tal-y-bont ar WysgThe White Hart InnTalybont-on-UskLocation within PowysPopulation719 (2011)[1]OS grid referenceSO111226CommunityTalybont-on-UskPrincipal areaPowysPreserved countyPowysCountryWalesSovereign stateUnited KingdomPost townBRECONPostcode districtLD3Dialling code01874PoliceDyfe...

 

كيغالي

1°56′38″S 30°3′34″E / 1.94389°S 30.05944°E / -1.94389; 30.05944 كيغالي (بالروندية: Kigali)‏    تاريخ التأسيس 1907  تقسيم إداري البلد رواندا شرق إفريقيا الألماني  [1][2] عاصمة لـ رواندا  خصائص جغرافية إحداثيات 1°57′13″S 30°03′38″E / 1.9536111111111°S 30.060555555556°E / -1.9536111111...

Socialism

Sociopolitical economic philosophy and system For other uses, see Socialism (disambiguation). This article may be too long to read and navigate comfortably. Its current readable prose size is 122 kilobytes. Please consider splitting content into sub-articles, condensing it, or adding subheadings. Please discuss this issue on the article's talk page. (November 2023) The article's lead section may need to be rewritten. The reason given is: Lead sections should not exceed four paragraphs. Please...

 

Liste de mines au Pakistan

Voici une liste de mines situées au Pakistan. Liste numéro image nom ressources lieu géolocalisation propriétaire 1 mine de charbon Sonda-Thatta 2 mine de charbon Saleh Jo Tar 3 mine de charbon Indus East 4 mine de charbon Jherruck 5 mine de charbon Singharo Bhitro 6 mine de charbon Sinhar Vikian Varvai 7 mine Duddar 8 mine Reko Diq 9 mine Kumhar 10 mine de charbon Salt Range 11 mine de charbon Sonalba 12 mine de charbon Jhimpir 13 mine Mawand 14 mine Khewra 15 mine Kohat 16 mine Bahadurk...

 

Masonic Child Identification Programs

Charitable initiative by North American Masonic lodges Part of a series onFreemasonry Overview Grand Lodge Masonic lodge Masonic lodge officers Grand Master Prince Hall Freemasonry Regular Masonic jurisdiction Anglo-American Freemasonry Continental Freemasonry History History of Freemasonry Liberté chérie Masonic manuscripts Masonic bodies Masonic Masonic bodies York Rite Order of Mark Master Masons Holy Royal Arch Royal Arch Masonry Cryptic Masonry Knights Templar Red Cross of Constantine ...

Vila Nova da Telha

 Nota: Para outros significados, veja Vila Nova. Coordenadas: 41° 15' 05 N 8° 40' 04 O  Portugal Vila Nova da Telha    Freguesia   Símbolos Brasão de armas Localização Localização no município de MaiaLocalização no município de Maia Vila Nova da TelhaLocalização de Vila Nova da Telha em Portugal Coordenadas 41° 15' 05 N 8° 40' 04 O Região Norte Sub-região Área Metropolitana do Porto Distrito Porto Município...

 

The Good Road

2013 film The Good RoadFilm posterDirected byGyan CorreaWritten byGyan CorreaProduced byNational Film Development Corporation of IndiaStarringAjay GehiSonali KulkarniCinematographyAmitabha SinghMusic byRajat DholakiaRelease date 19 July 2013 (2013-07-19) Running time92 minutesCountryIndiaLanguageGujaratiBudget₹ 2.25 crore[1] The Good Road is a 2013 Indian Gujarati-language drama film written and directed by Gyan Correa. It was selected as the Indian entry for the Best...

 

Raanan Baru, Motoling Barat, Minahasa Selatan

Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Raanan Baru, Motoling Barat, Minahasa Selatan – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR artikel ini perlu dirapikan agar memenuhi standar Wikipedia. Tidak ada alasan yang diberikan. Silakan kem...

Nittedal

Municipality in Viken, NorwayNittedal Municipality Nittedal kommuneMunicipality FlagCoat of armsViken within NorwayNittedal within VikenCoordinates: 60°4′23″N 10°52′20″E / 60.07306°N 10.87222°E / 60.07306; 10.87222CountryNorwayCountyVikenDistrictRomerikeAdministrative centreRotnesGovernment • Mayor (2020)Inge Solli (V)Area • Total186 km2 (72 sq mi) • Land179 km2 (69 sq mi) • ...

 

Coat of arms of Timișoara

Coat of arms of TimișoaraArmigerCity of TimișoaraAdopted1995CrestA silver mural crown with seven towersUseOn the city hall's and local council's documents The current coat of arms of Timișoara was adopted in 1995 and modified in 2009. Description and symbolism The shield is divided into two parts by a horizontal line (parted per fess), and the upper half is further divided into two equal parts by a vertical line (parted per pale). On the heraldic right (viewers' left) of the upper part, on...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!