Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Під особливим періодом розуміється період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення військових дій.
Президент України ухвалює рішення (у формі указів) про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження до Верховної Ради України. Верховна Рада затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента його укази про загальну або часткову мобілізацію[1].
Мобілізація у 2014—2015 рр. була частковою, тобто проводилася в окремих місцевостях держави, а також стосувалася певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. З 2022 року в Україні оголошена і проводиться загальна мобілізація.
Звільнення (демобілізація) військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, в особливий період, здійснюється, як правило, за умови стабілізації воєнно-політичного становища. У ході демобілізації проводиться заміна військовослужбовців, призваних під час попередньої хвилі. Саме це, тобто ротація підрозділів у зоні проведення антитерористичної операції, була однією із цілей кожної наступної черги часткової мобілізації[2].
Певні категорії громадян звільнені від мобілізації[3][4].
Затвердження Верховною Радою указів Президента про мобілізацію
Згідно зі статтею 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить: […] 31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
Загострення суспільно-політичної ситуації на Кримському півострові; агресія, захоплення Російською Федерацією частини території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; захоплення та блокування проросійськими формуваннями органів влади та стратегічних об'єктів у Криму
Різке ускладнення внутрішньополітичної обстановки у південних і східних регіонах держави внаслідок дальшого втручання Російської Федерації у внутрішні справи України, зростання соціальної напруги в державі
Поширення проявів тероризму, концентрація угруповань сил зі значним наступальним потенціалом на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загроза нападу, небезпека державній незалежності України
Підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави
Одночасно Президентом оголошено загальну мобілізацію. Згідно з відповідним Указом № 65/2022, мобілізація проводиться протягом 90 діб на території всіх регіонів України крім Криму та Севастополя, і полягає в призові військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки. Указ про загальну мобілізацію також був затверджений Законом і строк мобілізації періодично продовжувався: з 25 травня 2022; з 23 серпня 2022; з 21 листопада 2022; з 19 лютого 2023; з 20 травня 2023; з 18 серпня 2023; з 16 листопада 2023; з 14 лютого 2024; з 14 травня 2024; з 12 серпня 2024; з 10 листопада 2024 року на 90 діб[28][29].
Загальна мобілізація проходить етапами:
Перший етап — призивають оперативних резервістів, колишніх військовослужбовців та ветеранів АТО та ООС.
Другий етап — призивають резервістів, які не потрапили до першої хвилі мобілізації, та військовослужбовців, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.
Третій етап — офіцери запасу та військовозобов'язані, які закінчили військові кафедри університетів.
Четвертий етап — усі громадяни віком від 18 до 60 років, які підлягають мобілізації (не мають обмежень за віком, станом здоров'я тощо).
Мобілізувати можуть усіх військовозобов'язаних, але пріоритет надається людям з бойовим досвідом. Це стосується і жінок, які перебувають на обліку за відповідними військово-обліковими спеціальностями[30].
Мобілізаційний вік в Україні становить 25 років (до квітня 2024 становив 27 років)[31].
Одночасно з уведенням воєнного стану набрали чинності положення законодавства, що забороняють виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (за встановленими винятками)[32][33].
У 2024 році відбулися такі зміни мобілізаційного законодавства: створено єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних; скасувано статус «обмежено придатних» до служби; дозволено призивати засуджених; підвищена відповідальність для порушників-ухилянтів.
Усі чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ. З 18 травня 2024 вони ж зобов'язані протягом 60 днів оновити свої дані для військового обліку. Українцям, що перебувають за кордоном, не надаються консульські послуги за відсутності оновлених даних. Міністерство оборони розробило мобільний додаток Резерв+, через який можна актуалізувати свої дані для ТЦК СП та отримати інформацію з електронного кабінету.
Оскільки скасовано статус «обмежено придатний», громадяни можуть бути тільки придатними чи непридатними для військової служби. Ті, що мали такий статус, повинні пройти повторну військово-лікарську комісію до 4 лютого 2025 року.
Встановлено такі категорії військовозобов'язаних:
придатні до служби;
придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
тимчасово непридатні, тобто ті, які вимагають лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків[37].
Бронювання від мобілізації
Бронювання — це відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка надається працівникам з метою забезпечення їх функціонування в особливий період.
В Україні є декілька категорій осіб, які можуть бути заброньовані:
усі військовозобов'язані держслужбовці категорії А, а також держслужбовці категорій Б та В, але не більше 50 % кількості військовозобов'язаних працівників;
співробітники підприємств, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
працівники установ, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період[38][39].
322 підтримали, 0 відхилили, 1 утрималися, 24 не голосувало, 56 відсутні, 47 без мандата[68]
Демобілізація
У квітні — травні 2024 року відбувається звільнення в запас строковиків, що перебували в ЗСУ на момент початку широкомасшабного вторгнення і були залишені на службі на невизначений строк[69]. Їх число оцінюється у приблизно 7 тисяч[70].
У культурі
Мобілізація була названа словом 2023 року в Україні за версією онлайн-словника неологізмів та сленгу Мислово[71].