Європол

Агентство Європейського Союзу із співробітництва у сфері правоохоронної діяльності (Європол) англ. European Union Agency for Law Enforcement Cooperation (Europol)
Будівля Європолу
Загальна інформація:
Тип:	міжнародна правоохоронна організація
Юрисдикція:	Європейський Союз
Площа юрисдикції:	4 475 757 км^2
Населення:	511 805 088 осіб
Дата заснування:	1 жовтня 1998 (ратифіковано) 1 липня 1999 (початок роботи)
Відомство-попередник:	Європейський офіс поліції
Структура:
Керівник:	Катрін де Боллє
Керівна організація:	Керівництво ЄС
Ключовий документ:	Договір щодо, ЄС Розділ VI Regulation (EU) 2016/794
Кількість співробітників:	1203 (2017 рік)[1]
Бюджет:	€116.4 млн. (2017 рік)[2]
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири:	Нідерланди, м. Гаага, Eisenhowerlaan, 73
Вебсайт:
www.europol.europa.eu
Країни-члени Європолу
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Агентство Європейського Союзу із співробітництва у сфері правоохоронної діяльності

Європо́л, Європе́йське поліце́йське управлі́ння (англ. European Police Office, Europol) — установа правопорядку Європейського Союзу; збирає інформацію щодо кримінальних злочинів.

Історія створення

Створення Європолу передбачено в Договорі про ЄС. З січня 1994 року розпочав роботу як управління з боротьби з наркотиками. Поступово поширював свою діяльність на інші види кримінальної злочинності. 1 жовтня 1998 року, після ратифікації в усіх державах-членах набули чинності Конвенція про створення Європолу та пов'язані з нею правові акти. Як наслідок, 1 липня 1999 року Європол розпочав повномасштабну роботу в усіх сферах своїх повноважень, а саме: незаконна торгівля наркотиками; незаконні мережі імміграції; тероризм, незаконна торгівля автотранспортом, торгівля людьми і дитяча порнографія, виготовлення фальшивих грошей та інших платіжних засобів, відмивання грошей.

Крім того, до пріоритетних сфер дослідження Європолу належать злочини проти особи, фінансові та кіберзлочини. Діяльність Європолу обмежена структурами організованої злочинності, в яких задіяні дві чи більше країни ЄС. Європол допомагає державам-членам в обміні інформацією; здійснює оперативний аналіз заходів, до яких вдаються держави-члени; готує стратегічні звіти (зокрема, формулює загрози) та дослідження злочинності; виконує експертизу і надає технічну підтримку в рамках розслідувань і операцій всередині ЄС; а також сприяє гармонізації процедур розслідування у державах-членах. Базується в Гаазі (Нідерланди).

У 2009 році в Києві підписано Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво. Сьогодні ведуться переговори щодо укладення Угоди про оперативне співробітництво.

Директори Європолу

1. Юрген Сторбек (1999—2005)
2. Макс-Пітер Ратцель (2005—2009)
3. Роб Уейнрайт (2009—2018)
4. Катрін де Боллє (2018-)

Посилання

• Європейське поліцейське бюро [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Офіційний сайт [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.](англ.)

Примітки

1. Statistics & Data [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Europol
2. Statement of revenue and expenditure of the European Police Office for the financial year 2017 (2017/C 84/35) (PDF). Europol. 2017. Архів (PDF) оригіналу за 18 вересня 2017.(англ.)

Джерела

• Глосарій термінів Європейського Союзу [Архівовано 18 квітня 2007 у Wayback Machine.]

Література

• Т. І. Шинкаренко. Європейське поліцейське відомство // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х