З часу набуття Україною незалежності у 1991 році постала необхідність у зібранні та систематизації знань з юридичної науки, в умовах вільної та демократичної діяльності наукових установ України. Тож, керуючись необхідністю створення великого ґрунтовного видання Президія Національної Академії наук України видала постанову «Про підготовку фундаментальної Юридичної енциклопедії» від 8 вересня1993. Необхідність видання такої праці й забезпечення фінансової підтримки змусило Кабінет Міністрів України видати постанову «Про державну підтримку видання „Юридичної енциклопедії“» від 29 грудня1996. Таким чином у справу створення енциклопедії приєднались і органи державної влади, наукові установи та підприємства державної форми власності.
Протягом шести років роботи над енциклопедією її редакцією керували:
Перший том Юридичної енциклопедії. Такий самий вигляд мають і решта томів.
Енциклопедія ґрунтується на сучасних досягненнях як вітчизняної, так і світової юридичної науки. У виданні подано поняття і категорії про усі інститути та галузі права. Розкриваються стрижневі положення Конституції України як основного нормативно-правового акта держави. Також окреслено законодавче регулювання у сфері суспільних відносин, забезпеченні прав і свобод людини та громадянина. Значний розділ статей торкається органів державної влади, місцевого самоврядування та різноманітних об'єднань громадян. У юридичній енциклопедії є відомості про науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади України юридичного профілю, подано біографії відомих вчених-правознавців сучасного та минулого. Широко висвітлена тематика з історії права України, вміщено інформацію про пам'ятки українського права. Енциклопедія торкається не лише української юриспруденції. У виданні висвітлюються інформація про державно-політичний і правовий устрій країн світу, а також їхніх органів та подається наукова оцінка документів цих країн.
Велика увага приділяється міжнародному праву: наводиться інформація про міжнародні органи та установи такі як ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ та ін. Враховуючи те, що багато країн визначають міжнародне законодавство, як частину національного то в енциклопедії можна знайти вичерпну інформацію про міжнародні договори, конвенції, декларації та інші документи, а також дізнатись історію та положення основних державно-правових учень.
Юридична енциклопедія адресована не лише професіональним юристам, а й усім хто цікавиться правовими відносинами та державним будівництвом в Україні, правовим життям міжнародної спільноти.
Автори енциклопедії
Авторський колектив складався з відомих та визнаних науковців правознавців. Серед співавторів чимало академіків і членів-кореспондентів як Академії правових наук, так і Національної академії наук України.
Юридична енциклопедія / ред. Ю. С. Шемшученко [та ін.] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998—2004 . — ISBN 966-7492-00-1.
Шемшученко Ю. С., Касяненко Ю. Я., Зяблюк М. П.Юридична енциклопедія // Юридична енциклопедія: В 6 т. / НАН України. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького; Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана; ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – Т. 6: Т – Я. – 768 с. — С. 470 — 471.
Українська електронна енциклопедистика в соціогуманітарному вимірі: монографія. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. 196 c. — С. 105 — 106.
