Повалення пам'ятників Леніну в Україні — демонтаж радянських пам'ятників, які вважають символами тоталітаризму, у період від здобуття незалежності до початку Європейської революції. Тоді в Україні було знесено понад 3200 скульптур засновнику СРСР.[1]
З 1990 рух зі знесення пам'ятників Леніну охопив переважно західні області. Він проводився відкрито, з санкції міських рад, більшість в яких належала націонал-демократичним силам, зокрема Народному рухові України. Відповідно, «демонтаж мав значення символічного акту поривання з комуністичним минулим». Тоді ж, практично відразу після набуття Україною незалежності у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській та Чернівецькій областях, усі пам'ятники радянським діячам було знято з обліку пам'яток монументального мистецтва. В інших областях цей процес тривав до 2009, а випадки демонтажу в перші роки незалежності були поодинокими і здебільшого стосувалися центральних чи найбільш одіозних пам'ятників [2].
У 2009 році Віктор Ющенко підписав указ №432/2009 «Про додаткові заходи щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні», одним із положень якого було «вжиття в установленому порядку додаткових заходів щодо демонтажу пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов'язані з іменами таких осіб»[4][5].
14 вересня1990 — Львів. Демонтовано згідно з ухвалою сесії міської Ради. За словами очевидців[неавторитетне джерело], подивитись, як він падає прийшло понад 50 тисяч мешканців міста та приїжджих з околиць[3][12].
30 березня2008 — Миколаївка, Білопільський район, Сумська область. Рішення про демонтаж пам'ятника, який знаходився на балансі ТОВ «Агрофірма „Вікторія“», було прийнято на загальних зборах товариства ще 18 грудня 2007 року. За інформацією Білопільської райдержадміністрації, на місці пам'ятника буде встановлено бюст Героя Соціалістичної праці Івана Мусієнка.[31]
28 листопада2008 — Черкаси. З центрального майдану (перед будівлею Черкаської облдержадміністрації) було демонтовано пам'ятник В. І. Леніну, що супроводжувалося зруйнуванням скульптури.[35]
9 березня2009 — Терни, Недригайлівський район, Сумська область. За повідомленням голови Недригайлівської РО НРУ Миколи Лісного у ніч з 9 на 10 березня в селищі Терни, Недригайлівського району Сумської області впав пам'ятник Леніну[36]. Його останки, від пояса і нижче, місцева влада очистила з постаменту[37].
25 квітня2011 — Буринь, Сумська область. Невідомі звалили з постаменту і обезголовили пам'ятник Леніну в місті Буринь Сумської області. Перший раз він був звалений у 2010 р. на день народження Володимира Леніна[37][43]. Монумент відновлено у переддень річниці Жовтневого перевороту у листопаді 2011 р.[44]. Остаточно повалено під час Ленінопаду.
7 травня2011 — Чернігів. Подія сталася в мікрорайоні Чернігова «Шерстянка». При цьому на постаменті замість слова «Ленін» фарбою написали «Янукович»[45].
19 червня2012 — Шпола, Черкаська область. Відповідно до рішення Шполянської міської ради демонтували пам'ятник Леніну, який стояв на території колишнього цукрового заводу міста. Рішення про демонтаж було ухвалено ще в травні — до Дня пам'ятні жертв політичних репресій в Україні. Планувалось і знести пам'ятник Леніну в центрі міста Шпола[47], але це вдалося лише під час Ленінопаду.
1993 або 1994 — розтрощено погруддя Леніна у м. Українка, на території військово-спортивного табору НТУУ «КПІ» «Сосновий».
2007 — Зміївка, Херсонська область. Демонтовано з ініціативи панотця Олександра Квітки (УПЦ КП)[54][55]. Так, напередодні візиту до села шведського монарха Карла XVI Густава з головного сільського майдану прибрали пам'ятник Леніну (він був у занедбаному стані, і депутати сільради одноголосно ухвалили його знести). За іншими відомостями, монумент — металічний бюст на центральній вулиці села — викрали[56].
липень — 22 листопада2008 — Овідіополь, Одеська область. У центрі селища знесли монумент Леніну і встановили мармурову дошку жертвам Голодомору 1932–1933 рр.[57]. На початку липня 2008 року розпочалося системне усунення пам'ятників Леніну на півночі Одещини, хоч Овідіопольський монумент було знесено згодом[58]. Та цей монумент уже було замінено пам'ятним знаком жертвам Голодомору станом на 22.11.2008[59].
листопад2007 — Ярунь. На місці демонтованого пам'ятника Леніну біля технікуму землевпорядкування Державного агроекологічного університету у 2008 р. було встановлено та відкрито перше в районі погруддя поетеси Лесі Українки, яка народилася у м. Новограді — Волинському[60][61].
листопад2007 — Гірки. На місці демонтованого пам'ятника Леніну — у день храмового свята Івана Богослова відбулося відкриття пам'ятника Оранті — давньохристиянській Богоматері, заступниці людей, покровительці бідних[62].
листопад2007 — Великий Молодьків. У День пам'яті Великого Кобзаря на місті демонтованого пам'ятника Леніну відбулося урочисте відкриття погруддя Тарасу Шевченку. Відкриття було присвячене 195-ій річниці від дня народження великого Кобзаря та до Дня його пам'яті[63].
листопад2007 — Повчине. Рішенням сесії Повчинської сільської ради проведено демонтаж пам'ятників Леніну.
січень2008 — Тупальці. Рішенням Тупалецької сільської ради демонтовано пам'ятника Леніну біля клубу в селі Тупальці.
червень2008 — Жолобне. Рішенням сесії Жолобненської сільської ради проведено демонтаж погруддя Леніна.
червень2008 — Крайня Деражня. Рішенням сесії Косенівської сільської ради проведено демонтаж погруддя Леніна. На цей момент із 12 пам'ятників та бюстів «вождю пролетаріату» у районі залишилося чотири: один пам'ятник і три погруддя[60].
27 листопада2008 — Киянка. Демонтовано погруддя Леніна. На цей момент у селах району знесено 10 із 12 таких пам'ятників, залишилося лише два монументи: один пам'ятник й одне погруддя[64].
5 квітня2009 — Орепи. Знесено останній в районі пам'ятник Леніну. До цього у Новоград-Волинському районі вже були демонтовані 11 скульптур Володимира Ілліча[65].
2-3 серпня 2006 року. Рішенням Виконкому Одеської міськради пам'ятник Леніну перенесено з Кулікового поля до парку Савицького (колишня назва — Лен. комсомолу).[112]
2007–2008 — Іванівка, Одеська область. У 2007 — на початку липня 2008 року тривало системне усунення пам'ятників Леніну на півночі Одещини[58]. Однак іванівський монумент було не усунуто, а лише перенесено із центральної площі селища. За рішенням тодішнього голови райдержадміністрації Олексія Колеснікова, монумент Леніну демонтували й перенесли в інше місце. Станом на початок липня 2013 р. пам'ятник все ще перебував у селищі Іванівка[113].
Остаточно усунуто під час Ленінопаду 2014 - 2015:
22 серпня2011 — Бориспіль. Демонтажні роботи виконані згідно з рішенням Бориспільської міської влади. Пам'ятник перенесено з центру міста на вулицю Радянську[114]. В ніч проти 9 травня пам'ятнику Леніну відбили ніс, а постамент — обмалювали[115]. Остаточно монумент знесено лише за Ленінопаду[116][117].
23 квітня2009 — Новосвітлівка, Луганська область. До дня народження В. Ульянова за ініціативи КПУ було відкрито новий пам'ятник[119].
23 квітня2009 — Свердловськ (нині Довжанськ), Луганська область. До дня народження В. Ульянова за ініціативи КПУ було відкрито новий пам'ятник[119].
25 липня2013 — Лемеші, Чернігівська область. До свята хрещення Русі комуністи Чернігівщини урочисто відкрили монумент Леніну, відреставрований після суттєвого його пошкодження 19 травня 2013 року[120].
березень2013 — Охтирка, Сумська область. Замість раніше демонтованого представниками ВО «Свобода» на чолі з народним депутатом Ігорем Мірошниченком — обласний комітет КПУ привіз і встановив в Охтирці один із запасних пам'ятників. Остаточно знесено під час Ленінопаду[120].
8 липня2013 — Дмитрашківка, Вінницька область. Для зібрання грошей на відновлення монумента знадобився рік[121].
25 липня2013 — Балівка, Дніпропетровська область. Відновлено монумент вже вдруге: іще у 1990-х роках пам'ятник було повністю зруйновано, але потім відновлено, а у 2011 р. — невідомі порубали його сокирами[120].
Пам'ятники іншим комуністичним діячам та інші радянські символи
В цей же період було повалено, демонтовано чи пошкоджено низку пам'ятників іншим комуністичним діячам.
Запоріжжя. 28 грудня 2010 року відбито голову у погруддя Сталіну, 31 грудня близько 23.30 пам'ятник Сталіну було підірвано невідомими. Погруддя було повністю знищенно. Новий пам'ятник запорізький обласний комітет КПУ відкрив 7 листопада 2011 року.
Запоріжжя. 31 грудня 2010 року підірвали пам'ятник Сталіну[125]. Український музикант Орест Лютий цій події присвятив свою пісню "Взорвали бюста в саду біля обкому".
Статистика
Упродовж 2007–2008 років демонтовано 400 пам'ятників більшовицьким діячам 1930-1940-х і змінено 3 000 топографічних назв, пов'язаних із радянським тоталітарним режимом[126].
Станом на 1 листопада 2009 загалом по Україні від початку 1990-х демонтовано 1168 пам'ятних знаків діячам, явищам та подіям комуністичної доби, з них у 2005-2008 — 594. Найбільшу кількість символів тоталітаризму — 300 пам'ятників і пам'ятних знаків демонтовано у Львівській області (до 1991 — 246, у 1991-2009 — 54) та у Рівненській — 283 (у 1996), на Волині — 90, на Вінниччині — 69, на Хмельниччині — 72[127].
За іншими підрахунками, було знесено понад 3200 скульптур.[1]
Починаючи з 2007 року, у населених пунктах Новоград-Волинського району, відповідно до рішень сесій сільських рад та за сприяння районної влади, проводилися роботи по демонтажу пам'ятників та погрудь Леніну. Із 12 пам'ятників та бюстів «вождю пролетаріату» у Новоград-Волинському районі станом на кінець вересня 2008 року залишилося чотири: один пам'ятник і три погруддя[128]. Отже, усунуто вісім монументів Леніну.
За словами заступника губернатора Сумської області Олега Медуниці, за півроку (2008 рік) у регіоні демонтували 28 монументів. Пам'ятників Леніну не менше 100 залишилося, за іншими тодішніми даними — приблизно 140[129].
Окрім того, починаючи з 2008 року в Сумській області невідомим чином звалилося понад 7 пам'ятників Ульянову [36].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 8 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Газета Гощанської районної ради народних депутатів та районної організації Компартії України Рівненської області «Радянське життя» № 95 (6504) від 8 серпня 1991 року
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 18 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 10 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)