Ясинувата

Ясинувата
Герб Ясинуватої Прапор Ясинуватої
Вокзал станції Ясинувата-Пасажирська
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Донецький район
Тер. громада	Ясинуватська міська громада
Засноване	1872
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼ 35 166 (01.01.2017)[1]
Агломерація	Донецько-Макіївська агломерація
Площа	19 км²
Густота населення	1850.8 осіб/км²
Поштові індекси	86000—86015
Телефонний код	+380-6236
Координати	48°07′40″ пн. ш. 37°51′45″ сх. д.^H G O
Висота над рівнем моря	257 м
Водойма	р. Кальміус, Кривий Торець
Назва мешканців	ясинува́тець ясинува́тка ясинува́тці
Відстань
Найближча залізнична станція	Ясинувата-Пасажирська
До обл./респ. центру
- фізична	11 км
- залізницею	12 км
- автошляхами	20,5 км
До Києва
- фізична	590 км
- залізницею	859 км
- автошляхами	701 км
Міська влада
Адреса	86000, Донецька обл., м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, 147
Вебсторінка	Ясинуватська міськрада
Міський голова	Русаченко Олександр Йосипович
Ясинувата у Вікісховищі Карта Ясинувата Ясинувата

Ясинува́та — місто в Україні, у Донецькому районі Донецької області. Адміністративний центр Ясинуватської міської громади. У 2012 році населення складало 35 217 людини.

Місто є залізничним вузлом, тут розміщені підприємства з обслуговування залізничного транспорту; заводи: машинобудівний, великопанельних блоків, метлаських плиток, борошномельний.

За даними мап РНБО, 28 вересня 2014 року остаточно окупована Російською Федерацією та підконтрольним їй терористичним формуванням «Донецька народна республіка»^[2].

Географія

Ясинувата знаходиться в центральній частині області у верхів'ях річок Кальміус і Кривий Торець, на автодорозі Донецьк-Харків, у вузлі залізниць (залізнична станція Ясинувата). Великий залізничний вузол. Відстань до Донецька: автошляхами — 12 км, залізницею — 12 км. Відстань до Києва: по автодорогах — 739 км, залізницею — 854 км.

Історія

Заснована в 1872 році як пристанційне селище, яке на початку 20 століття перетворилася на важливий залізничний вузол.

18 травня 1884 р. відбулося урочисте відкриття Катерининської залізниці від станції Ясинувата через Катеринослав і Кривий Ріг до станції Долинська. Промотором цього проекту був відомий український інженер Олександр Поль.

Під час революції 1905—1907 в селищі діяла місцева дружина. Утворена 8 грудня 1905, вона роззброїла місцевих жандармів та адміністрацію, а після збройної сутички — і 12-у роту 280-го піхотного Балаклавського полку. Дружина була розгромлена царськими військами 17 грудня 1905 у боях за станцію Горлівка. 18 ясинуватців за вироком Одеського військового суду було засуджено до каторжних робіт.

У 1938 селище Ясинувата стало містом районного підпорядкування.

Під час Другої Світової війни Ясинувату було окуповано німецькими військами. 7 вересня 1943 місто зайняли радянські війська. У 1946 розпочалося будівництво машинобудівного заводу, який 1947 виробив першу продукцію.

Сучасність

1991 в Україні відновлено суверенну владу. 1997 затверджено символіку Ясинуватої — її герб та прапор, а також встановлено пам'ятний знак засновникам міста.

Російсько-українська війна

У 2014 році в місті розгорнулися бойові дії в ході війни на Донбасі.

Під час бойових дій в Ясинуватій обидві сторони понесли втрати, місто зазнало руйнувань, діти та дорослі переховувалися декілька тижнів у підвалах, частина населення втекла. В місті не працювали магазини, було перекрито газо- та водопостачання, не було електрики. Мешканці змушені були готувати їжу на вогнищах.^[3] 21 жовтня преса повідомила про відновлення електропостачання у місті.^[4]

В середині вересня 2014 року українським військовим довелось відступити з міста й восени того ж року уряд визнав його окупованим Російською Федерацією^[5].

Попри оголошені режими припинення вогню, «перемир'я», тощо, поруч з містом відбувались бойові зіткнення та обстріли. Так, наприклад, протягом лише однієї доби — 29 січня 2017 року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 2260 порушень режиму припинення вогню, переважно у трикутнику Донецький аеропорт — Авдіївка — Ясинувата^[6].

Під час повномасштабного російського вторгнення в червні 2022 року як подарунок від губернатора Челябінської області РФ до міста було доправлено сучасне медичне обладнання, яке російські окупанти викрали із захопленого та знищеного ними Маріуполя^[7].

5 липня 2022 року сталася пожежа в одному із місць розташування особового складу окупаційних військ РФ^[8].

Населення

За даними перепису 2001 року населення міста становило 36903 особи, з них 27,15 % зазначили рідною мову українську, 72,44 % — російську, 0,09 %— вірменську, 0,07 %— білоруську, 0,02 %— циганську та румунську, 0,01 %— польську, грецьку та болгарську, а також угорську мову^[9]

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1923	1554	—
1926	2902	+86.7%
1939	16 432	+466.2%
1959	31 673	+92.8%
1970	37 370	+18.0%
1979	36 411	−2.6%
1989	39 354	+8.1%
2001	37 552	−4.6%
2014	35 701	−4.9%

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[10]:

Національність	Відсоток
українці	68,88%
росіяни	28,75%
білоруси	0,63%
вірмени	0,41%
греки	0,29%
азербайджанці	0,15%
молдовани	0,10%
інші/не вказали	0,79%

Мовний склад

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	26734	72.44%
українська	10018	27.15%
вірменська	32	0.09%
білоруська	27	0.07%
інші/не вказали	92	0.25%
Усього	36903	100%

Транспорт

Північною околицею міста проходить автошлях E50М30.

Пам'ятки

В околицях міста розкопано 25 курганів, у яких виявлено 47 поховань: 26 — епохи міді-бронзи, 21 — кочовиків, у тому числі одне поховання тюрка середини XI ст. н. е.

У місті Ясинувата Донецької області на обліку перебуває 13 пам'яток історії та монументального мистецтва. Також на цьому обліку перебувають 3 пам'ятники В. І. Леніну.

Люди

У місті народилися:

• Гриценко Микола Олімпійович (1912—1979) — актор театру та кіно. Народний артист СРСР.
• Закоморний Микола Степанович — хорунжий Армії УНР, хімік, спеціаліст у галузі біохімії.
• Ковтун Валерій Петрович  (1944—2005) — артист балету, балетмейстер. Народний артист СРСР.
• Скрипник Микола Олексійович  (1872—1933) — радянський партійний і державний діяч, запровадник політики українізації.
• Малькевич Владислав Леонідович — державний діяч.
• Мар'єнко Віктор Семенович — радянський футболіст; заслужений тренер РСФСР (1963), старший тренер команди «Торпедо» (Москва) — Чемпіон СРСР.
• Горбунов Валерій Михайлович — шаховий проблеміст, чемпіон світу з шахової композиції.
• Дорохович Антонелла Миколаївна (* 1933) — український фахівець у галузі технології кондитерських виробів.

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
2. Кабмин назвал города Донбасса, подконтрольные сепаратистам. korrespondent.net. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
3. Ясинувата знову потрапила під обстріл. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
4. Енергетики повернули світло в місто Ясинувата і 10 сіл. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
5. Т. Миськевич. Складні часи – складні рішення: економічна ізоляція Донбасу. Архів оригіналу за 22 листопада 2022. Процитовано 5 серпня 2022. [Архівовано 2022-11-22 у Wayback Machine.]
6. "Гаряча" Авдіївка: хроніка ескалації. Укрінформ. 31 січня 2017.
7. росія «подарувала» Ясинуватій викрадене у Маріуполі медобладнання. Укрінформ. 19 липня 2022.
8. В окупованій Ясинуватій горіли казарми російських окупантів. Мілітарний. 5 липня 2022.
9. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
10. Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела і література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Інформаційний портал Донеччини [Архівовано 4 січня 2006 у Wayback Machine.]
• Ясинувата //Історія міст і сіл УРСР. Донецька обл. — К., 1970 (1,5 а., співавт. В.Пірко, М. Продан).
• [[https://web.archive.org/web/20101130025134/http://ukrmap.org.ua/Pages/Yasinovataya_ukr.html Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.] Історична довідка та мапа Ясинуватої]
• Ясинувата — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с. — 15 000 прим.
• Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.