Це невелике місто на Донеччині, яке називають «перлиною Донбасу» завдяки розвитку вугільної промисловості. Сьогодні Добропілля — центр великого вугільного регіону, де є найбільші на Донбасі поклади кам'яного вугілля[2].
Основна галузь промисловості — видобуток кам'яного вугілля («Добропіллявугілля» — одне з найбільших підприємств галузі).
У 1968—2010 роках працював Добропільський тролейбус (2 маршрути). У місті діє одна лікарня, 7 медпунктів, 8 загальноосвітніх шкіл, Центр культури та дозвілля, 7 бібліотек, 2 парки відпочинку.
Географія
Місто розташоване за 95 км на захід від Донецька. Північніше від міста тече річка Водяна.
Клімат
Террикон
Клімат району континентальний. Взимку дують південно-східні та східні вітри. Їх середня швидкість становить близько 5—6 м за секунду. Крім того, у зв'язку з тим, що повітряні маси, що надходять зі сходу, містять в собі дуже мало вологи, вони провокують виникнення суховіїв навесні. Але суховії — це не єдиний недолік місцевого клімату. Бувають сильні зливи, іноді з градом, або зимові відлиги, які переходять в ожеледиці.
Група інженерів і службовців Ерастівського рудника 1916 року
До появи осілого населення на землях нинішнього Добропілля і околицях кочували ногайці Малої Ногайської Орди. Про ці часи нагадує назва річки Бик, яка походить від ногайської назви Біюк-Самар (Велика Самара)[3].
У XVII столітті на місці сучасного селища Святогорівка, яке межує з містом, поряд з перетином Муравського і Залозного шляхів з'явилася сторожка, а потім і зимівник запорізьких козаків, а землі нинішнього міста увійшли до складу Самарської паланкиВійська Запорозького.
Російська імперія
Місто засновано як хутір Парасковіївка і Мар'ївка у першій половині XIX ст. (у 1859 році було 44 мешканці) поміщика Албанського, у 1912 році був заснований Ерастівський рудник, а на правому березі річки Бик — Святогорівський рудник. З 1914 року працює залізнична гілка.
Добропілля в роки Української революції 1917—1921 рр.[4]
Булавін Наум Уварович
31 грудня 1917 року була створена Рада робітничих депутатів добропільських кам'яновугільних копалень. До ради увійшли Є. І. Агеєнко, А. П. Іванов (голова), І. Я. Лактіонов, І. Т. Орлов, С. А. Стебні та інші шахтарі.[5]
В зв'язку із загрозою наступу на Донбас загонів Каледіна, на заклик Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу були сформовані загони Червоної гвардії на Добропільських рудниках.
Місто і рудничні селища були визволені у квітні 1918 року військами Гетьмана Скоропадського. Місцева адміністрація була розігнана, а її голова був розстріляний. 18 листопада1918 року радянські партизани знову захопили владу у навколишніх селищах і в волосному центрі Святогорівка. Місцеву адміністрацію представляли Н. У. Булавіна, С. Л. Опроков, І. Я. Серіков, П. Т. Шатохін. Радянська влада тут була встановлена ще до приходу Червоної армії.
23 травня1919 року селища рудників захопили денікінці. 26 травня1919 року їхній загін на чолі з місцевим поміщиком Роговським вчинив розправу над радянськими активістами: І. Т. Орлова та Н. І. Костіна розстріляли; машиніста підйому, члена Ради І. Я. Лактіонова та інших побили шомполами; заарештували робочих І. Ф. Духа, А. К. Литвинова, П. А. Севастьянова, М. Л. Тимощука.
До 1920 року в Парасковіївці було 47 господарств і 270 мешканців, ще 150 жителів у селищі Святогорівського рудника.
Восени 1920 р. Н. І. Махно з невеликим, але добре озброєним загоном бійців проходив з півночі Луганщини на Дніпропетровщину через територію нинішнього міста Добропілля по дорозі, яка проходила навпростець від Ганнівського містка до ст. Добропілля. Григоренко зі своєю бандою влаштував засідку в густих терниках вздовж дороги і за насипом залізниці. Як тільки колона махновців ступила на територію між нинішньою вулицею Івана Франка і водонапірною баштою, банди відкрили по них кулеметний вогонь з-за залізничного насипу, а з тилу, з балки, де нині ставок і міський парк, напали більше півдесятка сотень вояків Григоренка на конях. Н. І. Махно, талановитий командир, зі своїми трьома сотнями досвідчених бійців зумів розгромити банду, що мала до тисячі грабіжників, яка після цього припинила своє існування.[6]
26 березня1921 року в околицях міста знаходився загін махновця Фоми Кожина, на початку квітня Донецька дивізія ВЧК витіснила загони Кожина з цього району, проте незабаром він повернувся сюди.
10 квітня 1921 року під виглядом червоногвардійської частини через Добропілля пройшов загін махновця Кожи, у селищі вони розкидали звернення про скликання «Всеукраїнського з'їзду рад».
Місто в період 1921—1939 рр.
1922 р. Ерастівський і Святогорівський рудники були об'єднані в один, який став носити назву «Червоноармійський». Проте його функціонування мало бути припинене через недостатність коштів і відновилося лише у другому півріччі 1925 року. Після введення в експлуатацію шурфів № 17 і № 18 рудник почав називатися «Шахта № 17 — 18 імені РСЧА».
1926 р. — створено перший робітничий клуб, який був названий іменем активіста робітничого руху, бухгалтера Святогорівської копальні О. В. Печериці (? — 1921).
1931 — розпочато спорудження шахти «Гігант» імені Максима Горького (після війни — № 1-2 Добропіллявугілля) (нині — шахта «Добропільська»). Біля нової шахти, звісно ж, виросли і нові робітничі селища. Відкрито підприємство було за 3 роки — 1 квітня 1941-го.
У 1935 році відбулося об'єднання всіх селищ у село Добропілля. Довоєнна продукція вугілля трестом «Добропіллявугілля» — 291,5 тисяч тонн (1939), післявоєнна — 401 тис. тонн (1950).
17 січня 1935 р. утворено Добропільський район із центром у с. Добропілля.
З наближенням німецьких військ до кордонів Донбасу, шахти Добропілля були підготовлені до підриву. Підрив шахти № 17-18 ім. РСЧА здійснили 15 жовтня. Цього ж дня підірвали шахту № 1-2 «Гігант» і підпалили елеватор з зерном, яке не встигли вивезти і роздати добропільцям.
19 жовтня1941 року радянські війська відступили з міста. В ході Лозово-Барвінківської наступальної операції взимку 1942 року частини 5-го кавалерійського корпусу під командуванням генерал-майора А. А. Гречка 27 січня захопили селище. Але 20 лютого війська відійшли.
10 лютого1943 року частини 4-го гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу захопили шахтарські селища. У вересні 1943 року частини 279-ї стрілецької дивізії Південно-Західного фронту зайняли селище.
Післявоєнний час
Молитовний будинок ЄХБ Добропілля
З 1950 року працює Добропільська ЦЗФ (центральна збагачувальна фабрика, яка переробляла близько 1,2 млн тонн вугілля на рік), навколо якої виросло селище Жданова. У 1953 році Добропілля отримало статус міста районного підпорядкування. Населення міста зросло до 18 000 осіб за рахунок переселенців з Вінницької й Житомирської областей.
З 1963 року Добропілля — місто обласного підпорядкування (населення 25 000 ос.). У 1968 році в місті було відкрито тролейбусну мережу. У 1969 році здані в експлуатацію шахти «Червоноармійська» й «Новодонецька», друга ЦЗФ. 1970 року трест «Добропіллявугілля» ліквідовано, шахти передано комбінату «Красноармійськвугілля» (місто Новоекономічне, зараз — Мирноград). 1976-го знову створено трест «Добропіллявугілля», що має у своєму складі 9 шахт і 2 шахтобудівні організації.
Незалежна Україна
Пам'ятник Шахтарській праціСвято-Покровський храм
Після проголошення незалежності України в місті почався спад виробництва. Було припинено будівництво нової шахти «Добропільська-Капітальна» (з проектною потужністю 4 мільйони тонн вугілля щороку) на етапі, коли вже було збудовано надшахтні об'єкти і підійшли до проходження двох її стволів. Це вугільне підприємство будувалось на дільниці з найбільшими покладами вугілля в Донбасі з потужністю вугільних пластів 1,5-2,5 м. Водночас із спорудженням цієї шахти в місті передбачалось будівництво нового житлового мікрорайону на західній околиці, де нині знаходиться поле між вулицею Першотравневою і міським кладовищем.[7] Повністю було припинено будівництво заводу КПД, каналу «Дніпро-Донбас» і зруйновано завод ЗБНТ — єдиний такого роду в колишньому СРСР. У місті було припинено будівництво Будинку зв'язку, Будинку дитячої і юнацької творчості, хірургічного корпусу райлікарні. Були закриті всі кінотеатри, зруйновано будинок культури iм. Печериці.
У 1994 році у місті почав працювати телецентр ефірного телебачення, який в своїх програмах висвітлював головні події в житті і праці добропільців.
У 2000 році виповнилось 100 років з початку видобутку вугілля на підземних вугільних полях шахти «Алмазна». У мікрорайоні Молодіжному (сквер Перемоги) відкрито пам'ятний знак слави шахтарської праці добропільських гірників. В цей же рік в місті на базі школи № 2 відкрито першу в нашому місті гімназію. Того ж року на проспекті перемоги біля магазину «Бамовський» споруджено храм-каплицю в пам'ять гірників, які загинули в шахті.
У 2002 році на базі школи № 5 відкрито гірничій ліцей за участі Дніпропетровської гірничої академії[8]
У 2003 році урочисто відзначено 50-річчя з часу надання Добропіллю статусу міста у 1953 р., а в 2004 р. — 145 років з часу офіційного визнання Парасковіївки населеним пунктом Російської імперії.[9]
На місцевих виборах в жовтні 2015 року мером міста був обраний Андрій Аксьонов. Згідно з результатами голосування, оприлюдненими на сайті ЦВК, за підсумками обробки всіх протоколів Аксьонов набрав 68,9 % голосів виборців. Його найближчий конкурент, представник партії «Наш Край» Ігор Кудря набрав 9,1 % голосів, а решта шість кандидатів, включаючи кандидатів від партій «Сила Людей», «Укроп» і чотирьох самовисуванців — 6 % і менше[10].
Пускова установка БМ-21 «Град» з якої було обстріляне Добропілля. На бортах видно саморобні кріплення для тентового накриття артилерійської частини з метою її приховання
9 вересня2014 року місцеві активісти із співробітниками міліції створили загони самооборони для патрулювання Добропілля і району, аби завадити проникненню сюди терористичних диверсійних груп; поставлено 4 блокпости, ведеться цілодобове патрулювання спільно з міліцією[11].
Перший випадок використання РСЗВ БМ-21 «Град» у війні на сході України стався 13 червня2014 року о 08:20 в Добропіллі. Російські терористи спробували обстріляти блокпост 93-ї механізованої бригади на в'їзді до міста. Один снаряд влучив у блокпост, але не розірвався, проте інша частина залпу дала переліт — і накрила овочебазу, що перебувала на відстані 500 метрів за блокпостом. Одна цивільна особа загинула. Вогневі позиції терористів розташовувались неподалік від населеного пункту Мерцалове[12][13].
Населення становить 35 977 мешканців (2006). З територіями, підлеглими міськраді, — 72 817 мешканців. Кількість населення на початок 2004 року — 34,5 тис. осіб.
Народжуваність — 8,0 на 1000 осіб, смертність — 17,4, природна смертність — 9,4, сальдо міграції негативне (-4,2 на 1000 осіб).
Видобуток кам'яного вугілля (ДХК «Добропіллявугілля» — одне з найбільших підприємств галузі) в 2003 році становив 5 270 тис. тонн. Одне з найкращих вугледобувних підприємств — шахта «Добропільська». В останні роки за виробничі досягнення та технічні нововведення її колектив відзначений міжнародними призами: «За найкращу торгову марку» (1998 рік — Женева, 2000 рік — Мадрид), призом Європейського торгового дослідного центру «Євроринок» (1999 рік — Брюссель).
Працюють підприємства будматеріалів (приватні фірми), харчової промисловості («Золотий колодязь», комбінат хлібопродуктів), комбікормовий завод. Більше 60 % зайнятих у народному господарстві трудяться в промисловості. Місто до сьогодні не газифіковано, є серйозні проблеми з водопостачанням.
Обсяг промислового виробництва — 490 млн гривень (на 1 жителя — 7063 грн.). Індекс промислової продукції — 81,8 % у 2003 році по відношенню до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 11,9 тис. тонн.
Приватний лікувально-діагностичний центр «МЕДСЕРВІС»[32]
Освіта та культура
Освіта
Добропільська загальноосвітня школа № 3
Перша двокласна земська школа на території Добропілля була відкрита в 1914 році на території 11 колони, школа розмістилася в одному з бараків, вона була розрахована на 28 учнів.
Після Української революції 1917—1921 років в 1923 році школа переїхала в більш просторе приміщення, яке належало колишньому шахтовласнику. У 1928 році у Ерастівському селищі побудували двоповерхову школу, на другому поверсі викладали українською, на першому російською і татарською. У 1936 році в селищі була побудована двоповерхова окрема школа № 2 з російською мовою викладання. У 1938 році в селищі шахти «Гігант» в бараку була відкрита теперішня школа № 4.
У період німецької окупації 1941—1943 років перша і друга школа були зруйновані, а школа № 4 була порожня.
Після звільнення селища від німців усі три школи почали свою роботу вже у вересні 1943 року.[33]
Міський відділ освіти був утворений в 1953 році, після надання Добропіллю статуса міста. У 1961 році в місті була відкрита Дитяча музична школа.
У 1988 році в 35-у річницю віднесення Добропілля до категорії міст у Великому Добропіллі було 19 загальноосвітніх шкіл, 4 вечірні, 3 дитячі музичні школи, 2 профтехучилища, у яких навчались 11 тисяч учнів і працювали 624 вчителі та 135 інженерно-технічних працівників.[34]
У 2018 році на базі четвертої школи в місті з'явилася одна з 18 запланованих опорних шкіл.[35]
На даний момент в місті діють такі навчальні заклади:
Лисенко Петро Овсійович, 1896 року народження, с. Студенець Канівського району Київської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Добропілля Донецької області, сел. шахти № 17/18, буд. № 10. Робітник шахти № 17/18. Заарештований 18 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Марченко Олександр Аполонович, 1912 року народження, с. Вірівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Добропілля Донецької області. Агроном райсільгоспвідділу. Заарештований 3 листопада 1949 року. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджений на 15 років ВТТ. Реабілітований у 1957 році.
Парпара Григорій Герасимович, 1912 року народження, с. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта 2 курси зоотехнікума, безпартійний. Проживав: м. Добропілля Донецької області. Робітник контори «Заготвовна». Заарештований 31 грудня 1937 року. Засуджений комісією НКВС та Прокурора СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1963 році.
Місцевості
1784 — Прасковіївка
Мікрорайон «Молодіжний»
Мікрорайон «Сонячний»
Мікрорайон Жданівський
Жданівський (мікрорайон Добропілля) — мікрорайон міста Добропілля, який знаходиться на сході міста біля шахти «Добропільська».
Історія
Селище імені Академіка Жданова виникло в післявоєнні роки після будівництва Добропільської центральної збагачувальної фабрики (ЦЗФ). Спочатку називалось Жданівське на честь одного з радянських партійних діячів.
На початку 1990-х років XX-го століття було перейменоване на честь академіка В. М. Жданова.
Піщаний
Піщаний(інші історичні назви: Мар'ївка, Святогорівський рудник, 11 колона, Новомарьєнське) — частина міста Добропілля, розташована на правому березі річки Бик.
Історія
На початку ХІХ століття на території Піщаного знаходився хутір Мар'ївка, котрий надалі перетворився на село Мар'ївка.
У 1910—1912 роках поблизу с. Святогорівці були виявлені величезні запаси вугілля. У 1912 році російсько-бельгійські акціонери інженер Гребенів і штейгер Подільський (службовець Єніна) заснували на правому березі річки Бик Святогорівський рудник (від 1914 року селище також називали 11-та колона, добропільськими).
Наприкінці 1916 року застрайкували робітники Святогорівського рудника. Їх вимоги були: поліпшення умов праці, побуту, підвищення заробітної плати. Страйк було придушено.
У 1917 році населення селища 11-та колона (150 осіб) об'єдналося із навколишніми селищами у селище Добропільське.
У 1917 році на руднику був створений загін самооборони на чолі з В. Ф. Татарином, надалі він став комісаром загону, а І. Т. Тремба — командиром. У 1918—1919 роках на території Святогорівського рудника знаходилися два каральних загони — Котенко та Роговського.
У 1923 році рудник увійшов до складу Аннівської сільради, виник новій селище Новомар'їнське. 1924-го рудник був зупинений. У період НЕП процвітав кустарний видобуток вугілля дрібними підприємцями, серед них був Соломон Давидович.
До Другої світової війни в селищі був ринок, магазин, контора шахти 17-18 РСЧА. По вулиці Артема була двоповерхова цегляна школа, під час війни її зруйнували.
У 1943 році, коли частини 4-го Гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу йшли через Ганнівці, танкіст лейтенант Павло Олексійович Гордієнко попросив дозволу йти в бій для того, щоб звільнити Святогорівку. На ринковій площі 11-ї колони закипів бій, і лейтенант був убитий. Це сталося 16 лютого 1943 року. На місці, де він загинув, була збудована 3 школа. Після війни в селищі були створені поселення ув'язнених і ФЗО.
Першим головою селищної ради Добропілля був махновець М. С. Михайличенко, кавалерист 6-го Задніпровського полку.
Місто Добропілля Донецької області занесене в Книгу рекордів Гіннеса як найменший населений пункт в світі (34,5 тисячі жителів за переписом 2004 року), де були тролейбуси. Тут знаходиться найменше тролейбусне депо і найкоротша контактна мережа, загальна протяжність якої становить 12 км. Також тільки тут тролейбусні дроти підвішені над ґрунтовою дорогою[40][41][42].
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 17 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑МІСТО ДОБРОПІЛЛЯ В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1920 РР.) (Українська) . Центральна міська бібліотека м. Добропілля. 2017.
↑Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр 185—187
↑Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр. 203
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 10 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди, стр. 217
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Kapal Oseberg (Musium Kapal Viking, Norwegia) Oseberg atau yang dikenal dengan Kapal Oseberg adalah kapal pejuang bangsa Viking yang biasa digunakan untuk menjelajahi lautan. Kapal ini terbuat dari kayu ek yang kuat dengan 12 palang di masing-masing sisinya, panjangnya 70 kaki (21 meter) dan hampir 17 kaki (5,1 meter) sepanjang rangka tengah utamanya. Kapal ini membawa 30 dayung dan sebuah layar yang dipasang pada salah satu tiangnya. Papan kemudinya yang dirancang dengan bagus memanjang jauh...
Piet Hobin Persoonlijke informatie Volledige naam Piet Hobin Geboortedatum 27 juli 1897 Geboorteplaats Antwerpen Overlijdensdatum 1971 Nationaliteit Belgische Gewicht Weltergewicht Sportieve informatie Discipline Boksen Portaal Sport Piet Hobin (Antwerpen, 27 juli 1897 – 1971[1]) was een Belgisch bokser. Levensloop In juni 1921 won hij te Parijs de IBU-titel bij de weltergewichten tegen de Fransman Francois Charles, een titel die hij succesvol verdedigde in september 19...
Beaumont-Hamel Gemeente in Frankrijk Situering Regio Hauts-de-France Departement Somme (80) Arrondissement Péronne Kanton Albert Coördinaten 50° 5′ NB, 2° 39′ OL Algemeen Oppervlakte 8,31 km² Inwoners (1 januari 2020) 204[1] (25 inw./km²) Hoogte 70 - 148 m Overig Postcode 80300 INSEE-code 80069 Portaal Frankrijk Beaumont-Hamel is een gemeente in het Franse departement Somme (regio Hauts-de-France). De gemeente telt 187 inwoners (2005) en maakt deel uit v...
Ministry of Internal Affairs of Azerbaijan RepublicAzərbaycan Respublikasının Daxili İşlər NazirliyiInsignia of Ministry of Internal AffairsAgency overviewFormedMay 28, 1918JurisdictionAzerbaijanHeadquarters7 Azerbaijan Ave, Baku, AZ1005[1]Agency executiveVilayet Eyvazov, Minister of Internal AffairsChild agencyPolice AcademyWebsitewww.mia.gov.az Politics of Azerbaijan Constitution Constitutional court Human rights Head of state President Ilham Aliyev Vice President: Mehriban Al...
Wapen van de familie de Witte Het geslacht De Witte is een Zuid-Nederlandse adellijke familie. Geschiedenis In 1686 werd door koning Karel II van Spanje wapenvermeerdering verleend aan twee edellieden: Jacob Antoon de Witte alias Jacques-Antoine de Witte (1629-1688) en zijn neef Gaspard de Witte. Jacques-Antoine de Witte was heer van de door hem aangekochte heerlijkheid Leverghem, heer van Doorne, Beke en Terlaeken en burgemeester van Antwerpen in 1682 en 1684. Gaspard de Witte was griffier v...
C. Aubrey Smith Spieler-Informationen Name Charles Aubrey Smith Geboren 21. Juli 1863London, England Gestorben 20. Dezember 1948 mit 85 JahrenBeverly Hills, Kalifornien, Vereinigte Staaten Batting-Stil Rechtshändig Bowling-Stil Rechtshändiger fast bowler Internationale Spiele Nationalmannschaft England Einziger Test (cap 66) 12. März 1889 v Sudafrika 1961 Südafrika Nationale Mannschaften Jahre Mannschaft 1882–1896 Sussex 1882–1885 Cambridge Universi...
Tugu Beatrix. Tugu Beatrix adalah bangunan tugu peringatan yang dibangun sekitar abad ke-20 dan dahulu berada di sekitar kawasan Tamansari, Kota Salatiga (sekarang halaman depan mal Ramayana Salatiga). Tugu tersebut didirikan untuk memperingati kelahiran Putri Beatrix pada 31 Januari 1938. Pembukaan tugu ini dilakukan dengan upacara peresmian dan ditandai dentuman meriam, yang kemudian dilanjutkan dengan pesta di Gedung Societeit Harmoni. Pada 1962, tugu ini dihancurkan oleh rakyat setempat s...
Murid sekolah tiba untuk mengunjungi Museum Sejarah, Wanita dan Seni California. Museum Sejarah, Wanita dan Seni California – rumah dari California Hall of Fame – adalah sebuah museum yang terletak di Sacramento, California. Museum ini berisi tentang sejarah California melalui cerita baik laki-laki maupun perempuan. Museum ini juga berisi tentang seni dan wanita. Museum buka setiap hari mulai pukul 10.00 hingga 17.00. kecuali hari Minggu mulai pukul 12:00 sampai pukul 17:00 dan Senin tutu...
The Practice of Diaspora: Literature, Translation, and the Rise of Black Internationalism AuthorBrent Hayes EdwardsCountryUnited StatesLanguageEnglishSubjectHarlem Renaissance, Négritude, African-American literature, translationGenreLiterary history, literary criticism, literary theoryPublisherHarvard University PressPublication dateJuly 2003Pages408ISBN9780674011038Websitehttp://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674011038 The Practice of Diaspora: Literature, Translation, and the Ris...
American football player, lawyer, and judge Merritt GreenGreen in 1953 with Fritz Crisler and Bennie OosterbaanMichigan Wolverines – No. 84PositionDefensive endPersonal informationBorn:(1930-12-30)December 30, 1930Galesburg, IllinoisDied:May 7, 2016(2016-05-07) (aged 85)Traverse City, MichiganHeight6 ft 0 in (1.83 m)Weight180 lb (82 kg)Career historyCollege University of Michigan (1950–1952) High schoolDeVilbiss (Toledo, OH) Merritt William Tim G...
Island constructed by people This article is about artificial islands in general. For the place in New Jersey, United States, see Artificial Island (New Jersey). The Flevopolder in the Netherlands is 970 km2 (375 sq mi) and is the largest island formed by reclaimed land in the world. An artificial island is one that has been constructed by humans rather than formed through natural processes.[1] Other definitions may suggest that artificial islands are lands with the characteristics of...
Constituency of the Puducherry legislative assembly in India ThirunallarConstituency No. 25 for the Puducherry Legislative AssemblyConstituency detailsCountryIndiaRegionSouth IndiaUnion TerritoryPuducherryDistrictKaraikalLS constituencyPuducherryTotal electors31,204ReservationNone Elected year2021 Thirunallar is a legislative assembly constituency in the Union territory of Puducherry in India.[1][2] Thirunallar assembly constituency was part of Puducherry (Lok Sabha constituen...
Mayor of Cincinnati since 2022 Aftab Pureval70th Mayor of CincinnatiIncumbentAssumed office January 4, 2022Preceded byJohn CranleyClerk of Courts of Hamilton CountyIn officeJanuary 3, 2017 – January 4, 2022Preceded byTracy WinklerSucceeded byPavan Parikh Personal detailsBornAftab Karma Singh Pureval (1982-09-09) September 9, 1982 (age 41)Xenia, Ohio, U.S.Political partyDemocraticSpouse Whitney Whitis (m. 2018)Children2EducationOhio State Univ...
George Lopez Serie de televisión Género SitcomComediaHumor negroComedia de situaciónCreado por Bruce HelfordGeorge LopezRobert BordenProtagonistas George LopezConstance MarieValente RodriguezMasliela LushaLuis Armand GarciaBelita MorenoEmiliano DíezAimee GarciaTema principal Low Rider(compuesto por Thomas Allen, Harold Ray Brown, Morris Dickerson, Gerald Goldstein, Lonnie Jordan, Lee Levitin, Charles Miller y Howard E. Scott)Tema de cierre Low Rider (instrumental)Compositor(es) W.G. Snuff...
This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: 1855 in Australia – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2020) (Learn how and when to remove this template message) List of events ← 1854 1853 1852 1855 in Australia → 1856 1857 1858 Decades: 1830s 1840s 1850s 1860s 1870s See also: ...
This article contains content that is written like an advertisement. Please help improve it by removing promotional content and inappropriate external links, and by adding encyclopedic content written from a neutral point of view. (May 2014) (Learn how and when to remove this template message) First edition coverAuthorTao LinCover artistCardon Webb (design)CountryUnited StatesLanguageEnglishSeriesVintage ContemporariesGenreFiction, novelPublishedJune 4, 2013, Vintage BooksPages248ISBN978...
Traditional Albanian clothing This article is part of a series inCulture ofAlbania History Illyrians Middle Ages Ottoman period Independent Albania People Albanians Clans Noble families Diaspora Language Gheg Arbanasi (Dalmatia) Upper Reka dialect Istrian Albanian Tosk Lab Cham Arvanitika Arvanitic Arbëresh Tradition Besa Kanun Oda Sworn virgins Costumes Religion and folklore Islam Christianity Judaism Irreligion Secularism Folk beliefs Art Art galleries Architecture Cuisine Arbëreshë Cham...
لمعانٍ أخرى، طالع الأرجنتين (توضيح). تحوي هذه المقالة أو هذا القسم ترجمة آلية. فضلًا، ساهم في تدقيقها وتحسينها أو إزالتها لأنها تخالف سياسات ويكيبيديا. (نقاش) (أبريل 2019) جمهورية الأرجنتين [1] República Argentina (إسبانية) الأرجنتينعلم الأرجنتين الأرجنتينشعار الأر...
Charlotte Austin Información personalNombre nativo ชาล็อต ออสตินNacimiento 21 de diciembre de 1998 (25 años)Phuket,TailandiaNacionalidad Británica y tailandesaCaracterísticas físicasAltura 1,73 mEducaciónEducación Licenciatura en Gestión Hotelera y Turística en la Prince of Songkla UniversityInformación profesionalOcupación Reina de belleza, actriz, modelo y cantante[editar datos en Wikidata] Charlotte Austin (en tailandés: ชาล็อต...
