Адміністративний устрій Донецької області

Донецька область України поділяється на 8 районів[1].

Всього адміністративно-територіальних одиниць (на 2021 рік):

  • районів — 8
  • міст — 52
  • селищ — 131
  • сіл — 1 115
  • райони в містах — 21 в 4 містах.

Адміністративно-територіальний устрій (до реформи (2015—2020))

На картах праворуч позначені:

19912014
Райони

a — Амвросіївський
b — Бахмутський
c — Великоновосілківський
d — Волноваський
e — Нікольський
f — Добропільський
g — Костянтинівський
h — Покровський
i — Лиманський
j — Мар'їнський
k — Новоазовський
l — Олександрівський
m — Мангушський
n — Слов'янський
o — Старобешівський
p — Бойківський
q — Шахтарський
r — Ясинуватський

Міста обласного значення
1 — Донецьк
2 — Авдіївка
3 — Бахмут
4 — Вугледар
5 — Горлівка
6 — Дебальцеве
7 — Торецьк
8 — Мирноград
9 — Добропілля
10 — Докучаєвськ
11 — Дружківка
12 — Єнакієве
13 — Жданівка
14 — Хрестівка
15 — Костянтинівка
16 — Краматорськ
17 — Лиман
18 — Покровськ
19 — Макіївка
20 — Маріуполь
21 — Новогродівка
22 — Селидове
23 — Слов'янськ
24 — Сніжне
25 — Чистякове
26 — Харцизьк
27 — Шахтарськ
28Ясинувата

20142015
Райони
Територія, підконтрольна Україні:
a — Бахмутський
b — Великоновосілківський
c — Волноваський
d — Нікольський
e — Добропільський
f — Костянтинівський
g — Покровський
h — Лиманський
i — Мар'їнський
j — Олександрівський
k — Мангушський
l — Слов'янський
m — Ясинуватський
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Амвросіївський район
Новоазовський район
Старобешівський район
Бойківський район
Шахтарський район
а також частини Бахмутського, Волноваського, Мар'їнського, Ясинуватського районів
Міста обласного значення
Територія, підконтрольна Україні:
1 — Авдіївка
2 — Бахмут
3 — Вугледар
4 — Торецьк
5 — Мирноград
6 — Добропілля
7 — Дружківка
8 — Костянтинівка
9 — Краматорськ
10 — Лиман
11 — Покровськ
12 — Маріуполь
13 — Новогродівка
14 — Селидове
15 — Слов'янськ
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Донецьк
Горлівка
Дебальцеве
Докучаєвськ
Єнакієве
Жданівка
Хрестівка
Макіївка
Сніжне
Чистякове
Харцизьк
Шахтарськ
Ясинувата

№п/п Регіон Площа(км²) Населення5 грудня 2001 Центр Склад
Район
1 Амвросіївський 1 455 55 072 Амвросіївка місто: Амвросіївка
2 Бахмутський 1 687 53 866 Бахмут місто: Сіверськ
3 Великоновосілківський 1 901 49 272 Велика Новосілка смт: Велика Новосілка
4 Волноваський 1 848 92 630 Волноваха місто: Волноваха
5 Нікольський 1 221 31 169 Нікольське смт: Нікольське
6 Добропільський 949 20 482 Добропілля
7 Костянтинівський 1 172 21 032 Костянтинівка
8 Покровський 1 316 37 384 Покровськ
9 Лиманський[2] 1 018 24 781 Лиман
10 Мар'їнський 1 350 90 434 Мар'їнка міста: Мар'їнка, Красногорівка, Курахове
11 Новоазовський 1 000 38 861 Новоазовськ місто: Новоазовськ
12 Олександрівський 1 010 22 883 Олександрівка смт: Олександрівка
13 Мангушський 792 29 241 Мангуш смт: Мангуш, Ялта
14 Слов'янський 1 273 39 165 Слов'янськ
15 Старобешівський 1 255 56 048 Старобешеве міста: Кальміуське, смт: Старобешеве, Новий Світ
16 Бойківський 1 340 35 058 Бойківське смт: Бойківське, Андріївка, Мирне
17 Шахтарський 1 194 23 570 Шахтарськ
18 Ясинуватський 809 30 165 Ясинувата
Міськрада (Місто)
1 Авдіївка 29 37 210 Авдіївка місто: Авдіївка
2 Бахмут 73 113 360 Бахмут міста: Бахмут, Соледар, Часів Яр — докладніше
3 Вугледар 5 17 440 Вугледар місто: Вугледар
4 Горлівка 422 314 660 Горлівка місто: Горлівка — докладніше
5 Дебальцеве 37 52 214 Дебальцеве міста: Дебальцеве, Світлодарськ
6 Торецьк 62 87 024 Торецьк міста: Торецьк, Залізне
7 Мирноград 23 55 815 Мирноград місто: Мирноград
8 Добропілля 20 71 695 Добропілля міста: Добропілля, Білицьке, Білозерське — докладніше
9 Докучаєвськ 119 25 265 Докучаєвськ місто: Докучаєвськ
10 Донецьк 570 1 033 424 Донецьк міста: Донецьк, Моспине — докладніше
11 Дружківка 46 74 901 Дружківка місто: Дружківка
12 Єнакієве 425 161 535 Єнакієве міста: Єнакієве, Вуглегірськ, Бунге (місто) — докладніше
13 Жданівка 2 14 793 Жданівка місто: Жданівка
14 Кальміуське 7 30 910 Кальміуське місто: Кальміуське
15 Костянтинівка 66 95 111 Костянтинівка місто: Костянтинівка
16 Краматорськ 356 216 162 Краматорськ місто: Краматорськ
17 Лиман 192 29 610 Лиман місто: Лиман
18 Покровськ 39 83 251 Покровськ міста: Покровськ, Родинське
19 Макіївка 426 432 830 Макіївка місто: Макіївка — докладніше
20 Маріуполь 244 514 548 Маріуполь місто: Маріуполь — докладніше
21 Новогродівка 5 17 473 Новогродівка місто: Новогродівка
22 Селідове 108 62 589 Селідове міста: Селідове, Гірник, Українськ — докладніше
23 Слов'янськ 74 146 585 Слов'янськ міста: Слов'янськ, Святогірськ, Миколаївка — докладніше
24 Сніжне 189 82 609 Сніжне місто: Сніжне
25 Бойківське 105 95 632 Бойківське місто: Бойківське
26 Харцизьк 207 114 105 Харцизьк міста: Харцизьк, Зугрес, Іловайськ — докладніше
27 Шахтарськ 51 71 658 Шахтарськ місто: Шахтарськ
28 Ясинувата 19 37 552 Ясинувата місто: Ясинувата
Разом 26 517 4 841 074 Донецьк 18 районів та 28 міськрад

Історія

Донецька область Української СРР була утворена 2 липня 1932 року, до її складу увійшли 12 міських рад і 23 райони:

  • 17 адміністративно-територіальних одиниць Донбасу центрального підпорядкування:
    • 12 міських рад: Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська;
    • 5 районів: Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони;
  • 13 районів Харківської області: Біловодський, Білолуцький, Верхньо-Тепловський, Лиманський, Марковський, Міловський, Ново-Айдарський, Ново-Псковський, Рубіжанський, Сватовський, Слов'янський, Старобільський й Троїцький (Покровський);
  • 5 районів Дніпропетровської області: Велико-Янисольський, Волноваський, Старо-Каранський, Старо-Керменчицький і Старо-Миколаївський (Володарський).[3]

Обласним центром новоутвореної області було спочатку визначено Артемівськ,[3] а з 16 липня 1932 — Сталіно.[4]

4 січня 1933 року Чистяківський район було перетворено на міську раду[5].

Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами[6].

20 липня 1934 року Гришинський район перейменовано в Постишевський район[7].

1936 року утворено Боково-Антрацитівський, Дзержинський, Кагановичський, Сніжнянський та Харцизький райони[8].

3 червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловградську області[9]. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Покровськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Краснолиманський, Мангуський, Ольгінський, Петро-Мар'їнський, Покровський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.

1938 року надано статус міста 21 населеним пунктам:.[10][11]
1938 року створено Ямський район (з Артемівської міськради).[11][12].

26 березня 1939 року ліквідований Старо-Каранський район (Стара Карань)[11][13];
9 липня 1939 року створені Чистяківський, Артемівський, Костянтинівський, Слов'янський і Орджонікідзевський райони[14][15].

Територія області з жовтня 1941 по вересень 1943 роки була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово надано назву Юзівська область (див. Генеральна округа Сталіно).

1944 року Орджонікідзевський район перейменований в Єнакіївський район[16][17].

10 травня 1945 року Чистяківський район перейменовано на Катиківський район (Катик)[18][19].

8 березня 1946 року утворений Приморський район (районний центр — Приморське)[20].

20 серпня 1953 року Катиківський район перейменовано в Шахтарський район (з віднесенням смт Катик до статусу міста та перейменуванням районного центру в Шахтарськ)[21].

У 1959 року було ліквідовано 5 районів[22][23].

10 серпня 1960 року ліквідований Дебальцівський район[24][25] (до 1959 Єнакіївський[26]; до 1944 року — Орджонікідзевський район[17]).

9 листопада 1961 року Сталінська область перейменована в Донецьку область.

У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 22: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський[27]. Тобто ліквідовано 13 районів[28][29]: Авдіївський, Дзержинський, Добропільський, Костянтинівський, Краснолиманський, Олександрівський, Першотравневий, Селидівський, Сніжнянський, Старобешівський, Тельманівський, Харцизький та Шахтарський.

6 травня 1963 року був утворений Старобешівський район та ліквідований Новоазовський[28][30].

У січні 1965 року утворені 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський, Ясинуватський (замість Авдіївського) і Старобешівський.[31][32].

У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.[33].

У 1965 році в області налічувалось 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Чистякове, Шахтарськ. Згодом до них долучилися: 1976 — Ясинувата, у 1979 — Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році — Авдіївка, у 1991 році — Вугледар, у 1992 році — Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка.

На всеукраїнському референдумі 1991 року 83,9 % відсотків виборців підтримали Акт проголошення незалежності України. Надалі, однак, у Донецькій області спалахували сепаратистські настрої. У 2004 році в Сєвєродонецьку було проведено з'їзд депутатів усіх рівнів, на якому обговорювалося створення так званої «Південно-Східної Української Автономної Республіки».

У 2014 році територія Донецької області стала ареною виступів сепаратистів, які 12 травня 2014 року проголосили утворення на території області так званої «ДНР». Шляхом захоплень адміністративних будівель і відділків міліції сепаратисти встановили контроль над частиною території області. Як реакцію на дії сепаратистів, українська влада розпочала проведення антитерористичної операції.

У 2016 році, в ході декомунізації, було перейменовано чимало населених пунктів[34], а також райони:

Див. також

Примітки

  1. Офіційний портал Верховної Ради України. static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  2.    Лиманський район адміністративно підпорядкований міській раді міста Лиман, своєї райради нема
  3. а б Постанова ВУЦВК № 138 від 2 липня 1932 р. «Про утворення Донецької области»
  4. Постанова ВУЦВК № 237 від 16 липня 1932 р. «Про визначення м. Сталіного за адміністративний центр Донецької области»
  5. Постанова Президії ВУЦВК № 14 від 4 січня 1933 р. «Про реорганізацію органів влади в Чистяківському районі, Донецької области та про поширення міської смуги м. Чистякового»
  6. Наслідком голодомору стало зросійщення Донбасу, яке вибухнуло міною «русской весны». Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 12 лютого 2019. [Архівовано 2017-04-21 у Wayback Machine.]
  7. Постанова Президії ВУЦВК № 244 від 20 липня 1934 р. «Про перейменування Гришинського району Донецької області на Постишевський район»
  8. Постанова Президії ЦВК УСРР № 165 від 13 червня 1936 р. «Про утворення Боково-Антрацитівського, Дзержинського, Кагановичського, Сніжнянського та Харцизького районів Донецької області»
  9. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1938 року «Про поділ Донецької області УРСР на Донецьку і Ворошиловградську області» // Пролетарська правда. — 1938. — № 126 (4932). — 4 червня. — С. 1.
  10. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
  11. а б в СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 90–91, 134.(рос.)
  12. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 23. — 31 грудня. — С. 3–4.
  13. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 17 (40). — 27 травня. — С. 4.
  14. Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 156 (5646), 10 липня, с. 4.
  15. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 28 (51). — 20 серпня. — С. 4
  16. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4
  17. а б Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Кагановичського району, Ворошиловградської області та Орджонікідзевського району, Сталінської області» від 12 червня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 5.
  18. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру Чистяківського сільського району в селище Катик і про зміни адм.-тер. поділу <…> Сталінської області» від 10 травня 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 12–13 (1 грудня). — С. 68.
  19. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1945. — № 37 (364). — 7 липня. — С. 4
  20. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 08.03.1946 «Про утворення Приморського району Сталінської області»
  21.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 2 (10 листопада). — С. 26.
  22. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Сталінської області»
  23. s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію Ольгинського, Старомлинівського і Ямського районів Сталінської області»
  24. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 29 — с. 469
  25. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 408.
  26. s:Указ Президії ВР УРСР від 16.07.1959 «Про перенесення районного центра і перейменування Єнакіївського району Сталінської області»
  27. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  28. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 15–19.
  29. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 98–101.
    (рос.)
  30. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 21 — с. 544
  31. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 04.01.1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  32. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  33. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 512
  34. Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 травня 2021.

Література

  • Административно-территориальное деление Донецкой области. Список городских, районных, поселковых, руднчных и сельских советов на 1 января 1935 года. – Киев; Сталино: Гос. Изд-во «Нар. хозяйство и учет», 1935. – 48 с.
  • Населённые пункты Донецкой области: список в административных границах на 1 января 1936 года / Донецкое областное управление народно-хозяйственного учёта. — Харьков, 1936. — 296 c.
  • Адміністративно-територіальний поділ Сталінської області на 1 липня 1960 року/ Виконком Сталінської області ради депутатів трудящих. – Сталіно, 1960. – 119 с.
  • Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1966 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 2-е. — Донецьк: Донбас, 1967. — 158 с.
  • Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1972 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Донецьк: Донбас, 1972. — 150 с.
  • Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 січня 1979 року / Виконком. Донецької області ради нар. депутатів; [упоряд.: О. Г. Солоденко, В. П. Ганько]. — 4-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1979. — 151 с.
  • Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 березня 1988 року / Викон. ком. Донецької області ради нар. депутатів; упоряд. В. М. Горбулін. — 5-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1988. — 181, [2] с.: табл., карти
  • История административно-территориального деления Донецкой области 1919-2000 гг.: сб. документов и материалов / сост. Л. Д. Заднепровская, О. А. Попова; ред. Н. Б. Метальникова; Государственный архив Донецкой области. — Донецк: [Донеччина], 2001. — 272 с. — ISBN 966-556-247-9
  • Хронограф адміністративно-територіального поділу Донецької області (1932-2016)
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 123–156.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 77–98. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Посилання

Read other articles:

Abierto Mexicano Telcel 2000 Sport Tennis Data 21 febbraio – 27 febbraio Edizione 7ª Superficie Terra rossa Campioni Singolare Juan Ignacio Chela Doppio Byron Black / Donald Johnson 1998 2001 L'Abierto Mexicano Telcel 2000 è stato un torneo di tennis giocato sulla terra rossa. È stata la 7ª edizione dell'Abierto Mexicano Telcel, che fa parte della categoria International Series Gold nell'ambito dell'ATP Tour 2000. Il torneo si è giocato a Città del Messico in Messico, dal 21 al 27 feb...

 

Como Pueblo ComoUbicación en el condado de Hopkins en Texas Ubicación de Texas en EE. UU.Coordenadas 33°03′41″N 95°28′25″O / 33.061388888889, -95.473611111111Entidad Pueblo • País  Estados Unidos • Estado  Texas • Condado HopkinsSuperficie   • Total 2.87 km² • Tierra 2.86 km² • Agua (0.27%) 0.01 km²Altitud   • Media 169 m s. n. m.Población (2010)   • Total 702 hab.&...

 

The Italian general election of 1958 took place on 25 May 1958. Christian Democracy (DC) was by far the largest party in Veneto with 55.5%, while the Italian Socialist Party (PSI) came distant second with 16.1%. Veneto was thus one of the few regions of Italy where the Socialists were stronger than the Italian Communist Party (PCI), even without counting the Italian Democratic Socialist Party (PSDI). Results Chamber of Deputies Party votes votes (%) seats Christian Democracy 1,274,152 55.5 27...

Artikel ini bukan mengenai Pandemi Covid-19 di Slowakia atau Pandemi Covid-19 di Slovenia. Pandemi koronavirus di PolandiaPeta powiat dengan kasus COVID-19 terkonfirmasi[1]   Setidaknya 1 kasus dilaporkanPeta voivodeship dengan kasus COVID-19 terkonfirmasi   10000–99999 kasus   1000–9999 kasusPenyakitCOVID-19Galur virusSARS-CoV-2LokasiPolandiaKasus pertamaZielona Góra[2][3]Tanggal kemunculan4 Maret 2020[2][3](3 ta...

 

العلاقات الجيبوتية السنغافورية جيبوتي سنغافورة   جيبوتي   سنغافورة تعديل مصدري - تعديل   العلاقات الجيبوتية السنغافورية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين جيبوتي وسنغافورة.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وج...

 

يان ماتيكو (بالبولندية: Jan Matejko)‏    معلومات شخصية الميلاد 24 يونيو 1838(1838-06-24) الوفاة 1 نوفمبر 1893 (55 سنة) [1][2][3][4][5][6][7]  كراكوف[8][9]  مكان الدفن مقبرة راكوفيسكي  الإقامة كراكوف  مواطنة سيسليثانيا  الديانة كاثوليكية[10]  ...

Aida Produktions Ges. m. b. H & CoKG Logo Rechtsform Kommanditgesellschaft Gründung 1913 Sitz Wien Leitung Michael Prousek Branche Kaffee-Konditorei Website www.aida.at Aida-Filiale an der Wiener Kärntner Straße Innenansicht einer Filiale Aida (Schreibweise am Unternehmenslogo: Ɑïdɑ) ist eine 1913 gegründete österreichische Café-Konditorei-Kette. Die Unternehmenszentrale befindet sich in der Schönthalergasse 1 im 21. Wiener Gemeindebezirk Floridsdorf. Inhaltsverzeichnis 1 Gesch...

 

2009 novel by Christie Golden This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: World of Warcraft: Arthas: Rise of the Lich King – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2015) (Learn how and when to remove this template message) Arthas: Rise of the Lich King AuthorChristie GoldenCover artistGl...

 

Перелік основних міжнародних договорів України у хронологічному порядку від найдавніших часів до сьогодення. Зміст 1 Київська Русь 2 Галицько-Волинське князівство, Королівство Русі 3 Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське 4 Гетьманщина (Військо Запорозьке) 5 ...

This article is an orphan, as no other articles link to it. Please introduce links to this page from related articles; try the Find link tool for suggestions. (August 2022) 1997 Egyptian filmThe Mushroomعيش الغرابDirected bySamir SeifWritten bySamir SeifSalah Fouad (screenplay and dialogue)StarringNour El-SherifYousraMustafa MetwalliMahmoud KabilEzzat Abou OufNada BassiounyCinematographySamir FaragEdited bySalwa BakrMusic byNabil Ali MaherProductioncompanyPop Art FilmsRelease date Ju...

 

Чемпионат мира и Европы по хоккею с шайбой 1958 Подробности турнира Страна проведения  Норвегия Город проведения Осло Время проведения 28 февраля — 9 марта Число команд 8 Призовые места 1 Чемпион  Канада (17-й титул) 2 Второе место  СССР 3 Третье место  Швеция Статисти...

 

RekhmireWasirPintu palsu dari TT100, sekarang di Louvre.DinastiDinasti ke-18FiraunThutmose III dan Amenhotep IIMakamThebes TT100 Rekhmire adalah Mesir kuno mulia dan resmi dari dinasti ke 18 yang menjabat sebagai Gubernur (Thebes) dan Wazir selama pemerintahan Thutmosis III dan Amenhotep II. Dia adalah keponakan dari Wazir User, yang menjabat pada tahun kelima pemerintahan Ratu Hatshepsut. Gelar resmi User meliputi wali kota, wazir, dan pangeran. Rekhmire dicatat membangun sebuah makam yang d...

Intense but shallow attraction For other uses, see Infatuation (disambiguation). This article is written like a personal reflection, personal essay, or argumentative essay that states a Wikipedia editor's personal feelings or presents an original argument about a topic. Please help improve it by rewriting it in an encyclopedic style. (September 2018) (Learn how and when to remove this template message) An illustrated depiction of Mahābhārata character Ulupi becoming infatuated with Arjuna I...

 

نشاط خارق 4Paranormal Activity 4معلومات عامةالصنف الفني فيلم رعب[1][2][3] — تسجيلات مكتشفة الموضوع ديمون تاريخ الصدور 2012 18 أكتوبر 2012[4][5] (ألمانيا، ‏المجر) مدة العرض 88 دقيقة اللغة الأصلية الإنجليزيةمأخوذ عن نشاط خارق البلد الولايات المتحدة موقع الويب paranormalmovie.com ال...

 

Marsekal KekaisaranFrançois Christophe de KellermannAdipati ValmyLahir(1735-05-28)28 Mei 1735Strasbourg, PrancisMeninggal23 September 1820(1820-09-23) (umur 85)Paris, PrancisPengabdian Kerajaan Prancis Republik Prancis Kekaisaran Prancis Pertama Kerajaan PrancisDinas/cabangAngkatan DaratPangkatMarsekal KekaisaranPenghargaanNama diukir di bawah Arc de Triomphe François-Étienne-Christophe Kellermann atau de Kellermann, Adipati Valmy ke-1 (Jerman: Franz Stephan Christo...

Balmain Power StationSalvaged letters from the original buildingCountryAustraliaLocationIron CoveCoordinates33°51′35″S 151°09′57″E / 33.85972°S 151.16583°E / -33.85972; 151.16583StatusDecommissionedCommission date1909Decommission date1976Thermal power stationPrimary fuelCoalPower generationNameplate capacity107 MW[edit on Wikidata] The Balmain Power Station was located at Iron Cove, 4 km (2 mi) from Sydney in...

 

Joseph Ujlaki Joseph Ujlaki con el Nîmes Olympique en 1951Datos personalesNombre de nacimiento József ÚjlakiNacimiento Budapest10 de agosto de 1929País HungríaNacionalidad(es) HúngaraFrancesaFallecimiento Sète (Francia)13 de febrero de 2006 o 11 de febrero de 2006Altura 1,72 m (5′ 8″)[1]​Peso 68 kg (150 lb)Carrera deportivaDeporte FútbolClub profesionalDebut deportivo 1948(Stade Français)Posición DelanteroGoles en clubes 203 (484 PJ)Retirada deportiva 1966(AS Aix...

 

Garth Jennings Información personalNacimiento 1972 Londres (Reino Unido) Nacionalidad BritánicaEducaciónEducado en St John's Church of England Voluntary Controlled School Información profesionalOcupación Actor, director de cine, productor de cine, guionista, guionista de cine y escritor Área Dirección cinematográfica, guión cinematográfico, producción cinematográfica, actuación y escritor [editar datos en Wikidata] Garth Jennings (Londres, 4 de marzo de 1972) es un dire...

CF Cable TVIndustryTelecommunicationsFounded1982Defunct1997FateSold to Vidéotron in 1997HeadquartersMontreal, QuebecKey peopleJean Pouliot (owner)ProductsCable television CF Cable TV was a Canadian cable company in the 1980s and 1990s. Owned by Jean Pouliot, a businessman in Montreal, Quebec whose holdings also included CFCF-TV[1] and the TQS television network, CF Cable TV served parts of Montreal, Laval and western suburbs on the Island of Montreal.[1] History The company w...

 

artikel ini tidak memiliki pranala ke artikel lain. Tidak ada alasan yang diberikan. Bantu kami untuk mengembangkannya dengan memberikan pranala ke artikel lain secukupnya. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Artikel ini...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!