Ця стаття про сучасний Бахмутський район. утворений у 2020 році. Про колишній район, який існував у 1923—2020 роках, див. Бахмутський район (1923—2020).
Станом на 2024 рік була зруйнована більша частина Бахмутського району: станом на літо 2024 року у Бахмутській міській громаді зруйновано 99% житлових будинків[4], зруйнована бо більшій мірі Торецька міська громада та місто Торецьк[5], зруйновано більшість сіл та селищ району.
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(грудень 2022)
Територія Бахмутського району розташована в межах Донецького кряжу. Поверхня підвищена. Місцями висота досягає 250 метрів над рівнем моря. В геоморфологічному відношенні район становить собою плато, розрізане балками, ярами та долинами малих річок.
Територією району протікає значна кількість річок, багато ставків та водоймищ. Головна річка — Бахмутка, довжиною 86 км, площа басейну становить 1680 км². За своїм режимом річка належить до рівнинних, переважно снігового поповнення.
У кліматичному відношенні Бахмутський район належить до теплого недостатньо-зволоженого району Донецької області.
Клімат помірно-континентальний. Найхолодніші місяці року — січень і лютий (середня температура мінус 6-8 °C). Максимальна глибина промерзання ґрунту 80 см, мінімальна 27 см. Найтепліший місяць — липень (+20, +25 °C). Середньорічна кількість атмосферних опадів рівна 500 мм. З них більша частина випадає в теплий період.
Бахмутський район є одним із найбільших соледобувних районів в Україні.
В межах району експлуатується 2 великих родовища солі: Артемівськ та Ново-Карфагенне. Загальновідомими є Часів-Ярське родовище вогнетривких глин та Сіверське родовище металургійних доломітів.
Історія
Історія до створення району
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(грудень 2022)
Згідно з постановою ВУЦВК від 7 березня1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Донецької губернії» було утворено 7 округів: Бахмутський (з 1924 року — Артемівський), Луганський, Маріупольський, Старобельський, Таганрозький, Юзівський (з 1924 року — Сталінський) і Шахтинський.
Окружним центром Бахмутського округу було місто Бахмут. Тоді ж був утворений Бахмутський район, який з 1924 року перейменований на 'Артемівський у складі 3 волостей та 23 сільських рад. З часом Бахмутський (Артемівський) район збільшувався — у 1926–1932 роках до його складу вже входили 27 сільських рад.
Але 1932 року постановою Президії ВУЦВК і Ради Народних Комісарів УРСР від 4 квітня 1932 року територія Артемівського району була приєднана до Артемівської міськради «в порядку приєднання сільських місцевостей до міст» і у зв'язку з «великим промисловим значенням і перспективами розвитку». У 1932-1933 район страждав від голодомору, про що існують спогади місцевих жителів[6].
Перед Другою світовою війною Артемівський район знову був відновлений. З жовтня 1941 року по вересень 1943 року територія Донецької області і району була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами. Район знову називався Бахмутським.
1962 року у зв'язку з укрупненням сільських районів до розмірів виробничих колгоспно-радгоспних управлінь, Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року в Донецькій області з 28 районів було утворено всього 9, зокрема, Артемівський.
4 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «У зв'язку з об'єднанням обласних промислових і обласних сільських рад депутатів трудящих Українською РСР і враховуючи пропозиції про розукрупнення районів Артемівський район було у межах, в яких він існував до 2015 року. 20 травня2015 року Верховна рада України прийняла постанову № 2792, згідно з якою до складу Артемівського району були включені територія Миронівської селищної та Світлодарської міської рад площею 13,23 км²[7].
4 лютого2016 року Артемівський район був перейменований на Бахмутський[8] та ліквідований у липні 2020 року.
Раніше територія району входила до складу ліквідованих в той же час колишніх північної та центральної частини Бахмутського (1923—2020) району та міст обласного підпорядкування Бахмуту та Торецька (з територією Бахмутської та Торецької міських рад) Донецької області[9].
Через зміну кордонів Бахмутського району, його територія значно розширилась, відтак і збільшилась кількість транспортних шляхів, що проходять районом. Так через увесь район із південного сходу на північний захід перетинає E40М03. На крайньому півдні заходить E50М04.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
