Вуглегірськ

Вуглегірськ
Герб Вуглегірська
Вокзал
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Горлівський район
Тер. громада	Вуглегірська міська громада
Засноване	1879
Статус міста	з 1958 року
Населення	▼ 7294 (01.01.2022)[1]
Площа	7.3 км²
Густота населення	1023 осіб/км²
Поштові індекси	86481—86483
Телефонний код	+380-6252
Координати	48°18′44″ пн. ш. 38°16′37″ сх. д.
Висота над рівнем моря	293 м
Назва мешканців	вуглегірча́нин, вуглегірча́нка, вуглегірча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Вуглегірськ
До обл./респ. центру
- фізична	49,1 км
- залізницею	64 км
- автошляхами	59,5 км
До Києва
- фізична	612 км
- залізницею	792 км
- автошляхами	732 км
Міська влада
Адреса	86481, Бахмутський район, м. Вуглегірськ, вул. Больнична, 2
Міський голова	Мартинов Михайло Олексійович
Вуглегірськ у Вікісховищі Карта Вуглегірськ

Вуглегі́рськ (до 1958 — Хацепе́тівка) — місто в Україні, у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Вуглегірської міської громади. Населення — 7467 осіб (2017).

Тимчасово окуповане російсько-терористичними військами з 31 січня 2015 року.

Інфраструктура

Місто має важливе транспортне значення — через нього Дебальцеве, яке, у свою чергу, є важливим транспортним вузлом, пов'язане з Донецьком і Маріуполем. У місті розташована залізнична станція Вуглегірськ, яка зв'язує Дебальцеве і Горлівку. Також поблизу розташована Вуглегірська шахта.

Назва

Колишня назва міста в різних варіантах (Хацепетівка, Хацапетівка, Кацепетівка, Кацапетівка) широко використовується у фольклорі як назва якогось населеного пункту, що розташований в глушині, у «глухому куті цивілізації».

Історія

Хацепетівка на карті 1863 року

Виникло у 60-х роках XIX ст. на землях Слобідської України. До 1958 року мало назву Хацепетівка. За народними переказами, першими поселенцями були брати Петро та Тимофій Хацепети — кріпаки-втікачі з Катеринославщини.

Війна на сході України

12 серпня 2014 року місто в ході антитерористичної операції звільнене від проросійських терористів українськими військами^[2][3]. При відступі терористи завдали значної шкоди інфраструктурі міста^[4], зокрема, підірвали автомобільний міст^[5].

27 листопада поблизу Вуглегірська українські війська підбили один з танків бойовиків^[6].

18 січня 2015 року терористи обстріляли Вуглегірськ, загинуло двоє дітей, одна дитина госпіталізована з пораненнями^[7].

22 січня 2015 року з початком масового^[8] наступу терористів за підтримки російських військ по всіх фронтах, загострилася ситуація і біля Вуглегірська. 28 січня внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» загинув солдат батальйону «Чернігів-1» Ігор Буйновський.

29 січня 2015 року розпочалися бої за Вуглегірськ.^[9] Кілька днів надходила суперечлива інформація з різних джерел. Але в більшості випадків, Штаб АТО повідомляв, що місто контролюється українськими військами (або, принаймні, частина міста контролюється).^{[10][11][12][13]} 31 січня під вечір українські військові розпочали контратаку проти терористів у Вуглегірську^[14]. У бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом полягли вояки батальйону «Чернігів-1» Сергій Андрусенко, Олександр Бригинець, Андрій Лебедєв та Олег Соломаха. Прикриваючи побратимів, які відходили на попередні позиції біля Вуглегірська, екіпаж танка «Малюсінького» вступив у нерівний бій з колоною терористів; поцілили в оглядове вікно водія танка. Загинув старший сержант Андрій Мельник, двом воякам екіпажу танку вдалося врятуватися, один з важкими пораненнями потрапив у лікарню, інший — у полон. Старший лейтенант 44-ї артилерійської бригади Василь Барановський з Миколою Качкалдою виїхали танком на вогневу позицію та вели бій з наступаючими терористами. В ході бою танк було підбито, він загорівся. 29 січня після прямого влучення в танк у Вуглегірську — на вулиці Некрасова — загинув екіпаж танка — вояки 30-ї бригади молодший сержант Олександр Шахрай (командир танка), старший солдат Микола Хоречко, навідник, й старший солдат Тарас Гарбарчук, механік-водій. Того ж дня поліг лейтенант батальйону «Київська Русь» Іван Ступак. 30 січня під Вуглегірськом на блокпосту, що розміщений в напрямі Єнакієвого, загинули сержанти батальйону «Чернігів-1» Колесник Віталій Павлович та Іван Томилко.

Увечері 31 січня українські військовики деблокували понад 70 силовиків, серед них — 39 бійців роти міліції спецпризначення «Світязь» та 34 військовослужбовця Збройних Сил України, втрат немає, два легких поранення^[15]. Того дня у бою на блокпосту міста Вуглегірськ загинули сержант батальйону «Чернігів-1» Сергій Харитонов та старший солдат Павло Старченко, смертельних поранень зазнав молодший сержант Євген Кравченко. Після двох тижнів безперервних обстрілів 4 лютого жителі Вуглегірська масово пішки покидають місто^[16].

Вночі з 18 на 19 листопада 2016 року поблизу міста відбулися бої, внаслідок яких загинули солдати незаконних збройних формувань із артилерійського дивізіону^[17].

Населення

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[18]:

Національність	Відсоток
українці	61,95%
росіяни	35,11%
білоруси	1,61%
татари	0,37%
молдовани	0,13%
інші/не вказали	0,83%

Мовний склад

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[19]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	6302	58.94%
українська	4288	40.10%
білоруська	53	0.50%
румунська	5	0.05%
циганська	4	0.04%
вірменська	3	0.03%
грецька	3	0.03%
болгарська	2	0.02%
інші/не вказали	33	0.29%
Усього	10693	100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 10693 особи, із них 40,10 % зазначили рідною мову українську, 58,94 % — російську, 0,50 % — білоруську, 0,04 % — циганську та молдовську, 0,03 % — вірменську та грецьку, 0,02 % — болгарську, 0,01 % — румунську^[20]. Національний склад: українців — 60 %, росіян — 35 %^[21].

Транспорт

Електротранспорт

Вуглегірський тролейбус (з 8 липня 1982 року):

• 1 Шахта «Вуглегірська» — Залізничний вокзал 
• 2 Шахта «Вуглегірська» — селище Гагаріна — з грудня 2011 слідує так: Шахта «Вуглегірська» — селище Гагаріна — Залізничний вокзал — Шахта «Вуглегірська», без номера маршруту.

В Вуглегірську знаходилися чотири тролейбуси моделі ЮМЗ Т2 (два з Києва, передані в березні 2011 року в оренду — тролейбуси № 532, 536 і 2 тролейбуси з Донецька передані в безоплатне використання у квітні 2012 року — тролейбуси № 2023 і 2028).

У зв'язку з пошкодженням контактної мережі в результаті бойових дій з 12 серпня 2014 року не працюють. Пізніше контактна мережа була остаточно демонтована, а тролейбуси розграбовані.

З 1958 до 1980 року в місті працював трамвай.

Автобус

Міжміські перевезення забезпечуються транзитними автобусами, котрі їдуть по трасі Донецьк — Луганськ, що проходить через все місто. [1] [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]

Існує регулярне автобусне сполучення з містами Єнакієве (маршрут № 21), Дебальцеве (маршрут № 22) і Горлівка (маршрут № 85).

Залізничний транспорт

У місті розташована залізнична станція Вуглегірськ, яка зв'язує залізничні вузли Дебальцеве і Горлівка.

Автомобільний транспорт

Через місто проходить автошлях E50М30.

Економіка

Промисловість міста була представлена видобутком вугілля (Шахта «Вуглегірська» ДХК «Орджонікідзевугілля» — найбільша в холдингу) і його збагаченням (ЦЗФ «Вуглегірська»). Нині не працюють та розграбовані.

Соціальна сфера

школа, дитячий будинок, 4 дитячих садочки, бібліотека, стадіон «Шахтар», центр культури і відпочинку, поліклініка.

Відомі люди

У місті народився відомий український кінорежисер Юрій Ляшенко.

Під час німецько-радянської війни, 12 грудня 1941 року, у місті загинув у бою італійський воєначальник — бригадний генерал Уго де Кароліс.

Примітки

1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
2. Вуглегірськ під контролем українських військових, — Лисенко. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
3. Сили АТО майже повністю заблокували Горлівку. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
4. Відходячи з Вуглегірська, терористи застосовували тактику спаленої землі, — прес-центр АТО. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
5. У Вуглегірську бойовики підірвали автомобільний міст. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
6. На Донеччині російські війська із Гранітного намагались просунутись на північ. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 11 травня 2015.
7. Терористи обстріляли Вуглегірськ. Загинуло двоє дітей. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
8. Терористи та російська армія розпочали масований наступ на Донбасі [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.], Львівський портал, 22 січня 2015, 19:31
9. Буремний Донбас: бойовики атакують по всіх напрямках і зазнають величезних втрат [Архівовано 29 січня 2015 у Wayback Machine.], спецтема на ТСН
10. Запеклі бої за Вуглегірськ і десятки вбитих бойовиків. Хроніка АТО 30.01.2015 [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.], ТСН, Новини Донбасу, 23:47 30 січня 2015
11. У Вуглегірську точаться запеклі бої [Архівовано 16 серпня 2015 у Wayback Machine.], ТСН, 19:49, 30 січня 2015
12. Бойовики контролюють окремі райони Вуглегірська, у місті точаться запеклі бої [Архівовано 16 серпня 2015 у Wayback Machine.], ТСН, Новини Донбасу, 19:49, 30 січня 2015
13. Під Вуглегірськом сили АТО ведуть контрбатарейну боротьбу з бойовиками [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.], ТСН, 13:21, 30 січня 2015
14. Українські силовики пішли на штурм в районі Дебальцевського плацдарму, — Семенченко. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
15. У Вуглегірську без втрат з «оточення» витягли понад 70 бійців. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
16. Жителі Вуглегірська масово полишають місто пішки. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
17. У морг Єнакієвого привезли тіла елітних російських найманців. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
18. Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
19. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
20. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 березня 2014.
21. Вуглегірськ — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.

Посилання

• Картка на сайті ВР [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Майор Великохатній: На блокпостах у Вуглегірську стояло кількадесят бійців [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 4 лютого 2016

Джерела

• Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
• Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.