Татари в Україні

Тата́ри в Украї́ні — одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України. Сучасні татари в Україні — нащадки волзьких татар, проживають переважно у Східній Україні, Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Історія татар України

Наприкінці XIX і на початку XX ст. на землі Східної України в умовах швидкого промислового розвитку колишніх земель Війська Запорізького і Донського на землі Донеччини, Луганщини і Харківщини з Поволжя переселяється багато татар, предків багатьох сучасних українських татар Східної і Центральної України (крім Криму).

В 1920 р. у м. Харкові при Наркомосвіті було утворено татарську секцію у складі Ради нацменшин, яка докладала всіх зусиль для підняття рівня освіти та культури серед татар України, зокрема серед татар Донбасу: на початку 1928 р. у Донбасі було 28 шкіл, 5 клубів, 2 бібліотеки.

Загальна кількість газет і журналів татарською мовою протягом 1905—1925 рр. становила 301 назву, водночас за цей самий період іншими тюркськими мовами в колишньому СРСР видавалося: азербайджанською — 80, узбецькою — 62, кримськотатарською — 14, туркменською — 10, турецькою — 7. Загальна кількість видань становила 534 назви.

В 1930-х роках у зв'язку з підсиленням централізаторської політики тодішнього керівництва СРСР відбулося масове закриття культурних осередків народів СРСР і України, зокрема татарського і українського.

Попри те, що ці люди проживають в різних регіонах України, інколи мають змішане татаро-українське походження, спілкуються різними мовами (татарська, українська, російська) їх об'єднує спільна історична пам'ять про предків, які називалися татарами, сповідували іслам і спілкувалися татарською мовою, так само як значна культурна спадщина у вигляді унікальних звичаїв і народної творчості.

Чисельність

Кількість татар за переписами^[1]:

• 1926 — 22 281
• 1939 — 55 456
• 1959 — 61 334
• 1970 — 72 658
• 1979 — 83 906
• 1989 — 86 875
• 2001 — 73 304

Регіони України за кількістю татар у 2001 р.^[2][3]:

• Донецька область — 19161
• Крим — 11090
• Луганська область — 8543
• Запорізька область — 5177
• Херсонська область — 5353
• Харківська область — 4198
• Дніпропетровська область — 3835
• Одеська область — 2640
• Севастополь — 2512
• Київ — 2451
• Миколаївська область — 1255

За переписом 2001 р. татари були третім за чисельністю народом (після українців і росіян) у містах Макіївка, Мирноград Донецької області, Антрацит Луганської області, а також у Генічеському та Новотроїцькому районах Херсонської області^[4].

Мова

Рідна мова татар України за переписами^[5][6][7][8]

	1970	1979	1989	2001
татарська	57,3 %	55,9 %	48,9 %	35,2 %
російська	41,0 %	42,6 %	49,0 %	58,7 %
українська	1,6 %	1,4 %	1,7 %	4,5 %
інша	0,1 %	0,1 %	0,4 %	0,4 %

За переписом 2001 року, серед татар України вказали на вільне володіння мовами:^[9]

• російською — 93,3 %
• татарською — 50,1 %
• українською — 46,7 %

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1989 р.:^[10]

• російською — 95,3 %
• татарською — 61,7 %
• українською — 11,2 %

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1979 р.:

• російською — 94,7 %
• татарською — 63,0 %
• українською — 8,5 %

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1970 р.:^[8]

• російською — 92,3 %
• татарською — 72,2 %
• українською — 8,0 %

Відомі татари України

• Ісмагілов Саїд Валерійович — муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» .
• Ахметов Рінат Леонідович — український олігарх, бізнесмен. Найбагатша людина України.
• Сафіуллін Равіль Сафович — український політик. Колишній міністр у справах сім'ї молоді і спорту.
• Гатауллін Ірек Фархатович — радянський футболіст та український футбольний функціонер.

Серед впливових людей сучасного українського суспільства багато людей, які мають татарське коріння, зокрема Рінат Ахметов.

Примітки

1. Переписи населения СССР
2. Національний склад населення України 2001
3. у Криму, Херсонській та Запорізькій областях татарами часто записувались кримські татари
4. у Генічеському та Новотроїцькому районах переважна більшість татар — татари кримські
5. Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
6. Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]
7. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2020-10-29 у Wayback Machine.]
8. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
9. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
10. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2022-05-09 у Wayback Machine.]

Див. також

• Волзькі татари
• Мішари
• Уральські татари
• Сибірські татари

Джерела

• Гійом Левассер де Боплан.Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. (аудіокнига) (укр.)

• Галенко О. І. Татари в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 36. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Посилання

• Татари Києва^{[недоступне посилання]}
• Татари співають гімн України до 20 річчя незалежності України
• http://www.spadshina.com/ua/narodoznavstvo/folk-traditions/Tatars^{[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]}
• http://tatarstan.com.ua^{[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]}
• http://new.tatari-kiev.com/content/view/7/47^{[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]}