Населення Вінниці станом на 1 листопада 2020 року становило 370 026 [1]. У 2014 р.
за чисельністю населення серед міст України Вінниця посідала 12 місце (з врахуванням населених пунктів підпорядкованих міськрадам 14 місце).
На поч. 1860-х років населення Вінниці перевищило 10 тис., наприкінці 1890-х — 30 тис., а у 1930-х — 90 тис. Найшвидші темпи збільшення чисельності населення міста були зафіксовані у 1950-1970-х роках. У 1950-х роках населення Вінниці перевищило 100 тис., наприкінці 1960-х — 200 тис., наприкінці 1970-х — 300 тис. Середньорічний приріст населення між переписами 1959 і 1970 рр. становив 5,1%; між переписами 1970 і 1979 рр. — 4,5%; між переписами 1979 і 1989 рр. — 1,75%. У 1959 р. Вінниця посідала 22 місце за чисельністю населення серед міст України[2], у 1970 р. — 19 місце, у 1979 р. — 15 місце, у 1989, 2001 — 13 місце, у 2014 рр. — 12 місце.[3]
Історична динаміка чисельності населення Вінниці:[4][5][6][3]
Статево-вікова структура
Статево-вікова піраміда населення Вінниці
За статтю у місті переважали жінки, яких за переписом 2001 року налічувалося 190 334 осіб (53,4%), тоді як чоловіків 166 331 (46,6%). Середній вік населення Вінниці становив 35,9 років (середнє по області — 38,8 років). Середній вік чоловіків на 3,2 роки менше ніж у жінок (34,2 і 37,4 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 64 012 осіб (17,9%), у працездатному віці — 233 090 осіб (65,4%), у віці старшому за працездатний — 59 562 осіб (16,7%).[7]
Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Вінниці був наступним:[8]
чоловіки
жінки
обидві статі
0—14
27 967
26 066
54 033
15—64
125 828
146 980
272 808
65 і старше
15 658
27 779
43 437
Природний рух
Абсолютні та відносні (на 1000 осіб) показники природного руху населення Вінниці у 2008–2014 рр.[9]
народжуваність
смертність
природний приріст
кільк.
коеф.
кільк.
коеф.
кільк.
коеф.
2008
4068
11,1
3596
9,8
472
1,3
2009
4100
11,1
3404
9,2
696
1,9
2010
4010
10,9
3407
9,2
603
1,6
2011
4129
11,2
3325
9,0
804
2,2
2012
4231
11,4
3356
9,0
875
2,4
2013
4082
11,0
3492
9,4
590
1,6
2014
4122
11,1
3641
9,8
481
1,3
Міграція
Міграційний приріст був основним джерелом зростання чисельності населення міста протягом більшості періодів. Особливо інтенсивною міграція до міста була у повоєнні десятиліття XX/ ст., у 1950–1970 роки населення міста збільшувалося в середньому на 5% щорічно; більше 2/3 цього приросту припадало на міграцію. Значне скорочення міграційного приросту було зафіксоване у 1980-х роки. У 1990-х роках внаслідок погіршення економічних умов, вперше за багато десятиліть у Вінниці фіксувався міграційний відтік, передусім за рахунок еміграції єврейського та меншою мірою російського населення. З кінця 2000-х років основною особливістю міграційних процесів у Вінниці є процеси субурбанізації, тобто відтоку міського населення у приміську зону. За 5 років, 2010–2014 внаслідок міграційних процесів, населення Вінниця скоротилося на 83 особи, тоді як населення Вінницького району збільшилося на 4610 осіб.[10]
Абсолютні показники міграційного руху населення Вінниці у 2008–2014 рр.[10]
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 94% населення міста, росіяни — 4%, інші народності — 1%.[15]
Мовний склад
Динаміка рідної мови населення Вінниці за переписами
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 67% населення міста, російською — 13%, українською та російською в рівній мірі — 20%.[15]