Населення Херсона станом на 1 березня 2015 року становило 296 161 особу, населення інших населених пунктів, підпорядкованих Херсонській міськраді — 38 409 осіб. Зокрема у селищах міського типу Антонівка, Зеленівка, Комишани, Наддніпрянське мешкало 26 913 осіб, у селах Богданівка, Петрівка, Степанівка та селищах Жовтневе, Куйбишеве, Молодіжне, Петровського, Приозерне, Сонячне — 11 496 осіб. Загальне населення Херсонської міськради на 1 березня 2015 року — 334 570 особи, що становить 31,4% населення області. На початку 2014 р. за чисельністю населення серед міст України Херсон посідав 16 місце[1][2].
Середній вік населення Херсонської міськради за переписом 2001 року становив 38,2 років. Середній вік чоловіків на 4,3 роки менше ніж у жінок (35,9 і 40,2 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 60 854 осіб (16,6%), у працездатному віці — 226 542 осіб (61,7%), у віці старшому за працездатний — 79 716 осіб (21,7%). За статтю у місті переважали жінки, яких налічувалося 199 142 осіб (54,2%), тоді як чоловіків 168 046 (45,8%).[3]
Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Херсонської міськради був наступним:[4]
Динаміка національного складу населення Херсона за даними переписів, %
Динаміка рідної мови населення Херсона за переписами, %
Рідні мови населення районів Херсона за переписом 2001 р.[12]
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста[13][14].
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською мовою[15].
Під час окупації правобережної частини Херсонської області Росія піддавала місто насильницькій русифікації та вживала заходів для викорінення в ньому української мови: окупаційна влада знищувала в Херсоні українськомовну літературу[16] та масово поширювала листівки й білборди з гаслом «росіяни й українці — один народ, єдине ціле»[17]. В усіх школах міста викладали тільки російською[18].