Угорці в Україні — національна меншина, що проживає на теперішній території України з X століття.
Тривале сусідство угорців і українців призвело до мовно-культурного взаємовпливу, початково слов'янського на угорську культуру у звязку переходом угорців на повну осілість та тривалої асиміляції слов'янської більшості в умовах політичного панування угорського над слов'янським населення Тисо-Дунайської низовини та навколо у тому числі Закарпаття у зв'язку з угорською державністю. Сильного угорського впливу зазнали мова, побут, фольклор, музика українців Закарпаття, що посилилось у період мадяризаціїXIX — початку ХХ століть .
Нинішню територію Закарпаття (частково її західно-південну частину), яке ще IV століття було заселене праукраїнцями (зокрема Білими хорватами) угорці почали заселяти з XVI ст.ст.
Визвольна війна 1703—1711-х років, татарський напад 1717 року та моровиця 1738—1742-х років призвели на середину XVIII століття до скорочення населення краю, в тому числі й угорського. Почалося нове заселення, переважно з навколишніх угорських областей.
Цей процес тривав до початку XIX століття, потім продовжився в його другій половині.
XX століття
За переписом 1910 року угорці становили 30 % населення нинішнього Закарпаття.
Така офіційна частка угорців була пов'язана з політикою мадяризації, згідно з якою, етнічними угорцями вважалися також євреї, котрі розмовляли угорською мовою (про це свідчить перепис релігійних громад, де юдеїв за віросповіданням було 14,2 %, а за мовою — 0 %[1]).
За переписом 1930 року угорці становили вже 16 % населення.
Зменшення статистичної частки угорців у населенні було пов'язано з приєднанням Закарпаття до складу Чехословаччини, яка припинила політику мадяризації.
Але головним чинником було урахування євреїв як окремої групи — у переписі 1930 року, проведеного в Чехословаччині. Ще однією причиною було повернення угорців на територію Угорщини.
Угорці, які залишилися в Закарпатті, об'єдналися в ряд політичних партій, з яких найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, що набирала на виборах у 1920—1930-х роках від 10 до 11 % голосів виборців.
Під час окупаційного панування Королівства Угорщини на Закарпатті, угорська політика була надзвичайно жорстокою щодо корінного українського населення та була спрямована на насильницьку асиміляцію українців.
З цією метою до середини XVIII ст. в краї було заборонено Православну Церкву, поетапно вводились обмеження на використання української мови і закриття українсько мовних шкіл, політичного переслідування зазнали всі національно свідомі українці.
До початку ХХ ст. на Закарпатті було закрито всі школи з українською мовою навчання.
Особливу жорстокість угорська влада Королівства Угорщини проявила стосовно українців Карпатської України (Закарпаття), в період поетапної новітньої мадярської окупації краю з осені 1938 по осінь 1944 рр.
За цей період політичних репресій, убивств, катувань до смерті, направлень до концтаборів смерті (з них близько 100 000 євреїв) та ув'язнення зазнали близько 250 000 українців та представників інших національностей.
На території УРСР (і, відповідно, СРСР) місцеві угорці опинилися після 1945 року.
Після возз'єднання Карпатської України (Закарпаття) з УРСР, за переписом 1959 року, угорці становили 13,6 % населення області.
Надалі їхня частка в населенні повільно зменшувалася в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності.
Станом на 2017 рік на території Закарпатської області проживає до 95 000 угорців (що складає бл. 7,3 % населення краю).
Вікова структура, 2001 рік
Вік
Чисельність
0-14
29.582
18,9 %
15-64
107.202
68,5 %
>65
19.782
12,6 %
Історична динаміка чисельності угорців в Україні
1959
1970
1979
1989
2001
Чисельність, тис
149,2
157,7
164,4
163,1
156,6
Частка, %
0,36
0,33
0,33
0,32
0,32
Особливості розселення
Частка населення, що назвало рідною мовою угорську за переписом 2001 р.
За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 600 угорців.
Кількість угорців, порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 4 %, що пояснюється в першу чергу нижчим рівнем народжуваності і фертильності в угорців в порівнянні з українцями, і, відповідно, більш швидким наростанням природних втрат.
Асиміляція угорців в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, хоча вона збільшилася останнім часом.
Найпоширеніша рідна мова у містах, селищах і селах Закарпатської області за переписом 2001 р.Частка населення з рідною мовою угорською у міських, селищних та сільських радах Закарпатської області за переписом 2001 р.Частка угорців, що назвали рідною угорську мову за переписом 2001 р.
Рідна мова угорців України за переписами, %[5][6][7][8]
1970
1979
1989
2001
угорська
97,8
96,7
95,6
95,4
українська
1,2
1,9
2,6
3,4
російська
0,9
1,3
1,6
1,0
інша
0,1
0,1
0,2
0,2
Вільне володіння мовами серед угорців України (УРСР) за даними переписами населення, %:
В області діє Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин.
На чотирьох факультетах УжНУ, зокрема філологічному, математичному, фізичному та медичному випускники угорськомовних шкіл навчаються за цільовим направленням.
2005 р. на історичному факультеті УжНУ було відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеґрації, 2008 р. створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін.
У м. Берегове з 1996 р. функціонує угорськомовний інститут, у якому навчається понад 1200 студентів.
У населених пунктах, де компактно проживають угорці, діє 87 бібліотек, у фондах яких 408,3 тис. прим. книг угорською мовою (при обласній централізованій науковій, Мукачівській міській та Виноградівській районній бібліотеках діють сектори літератури угорською мовою); 76 клубних закладів, 395 колективів художньої самодіяльності; професійний угорський драмтеатр ім. Д. Ійєша в Берегові.
В Україні зареєстровано 88 періодичних видань угорською мовою, з них у Закарпатській області 20 періодичних видань угорською мовою (разом з дубляжем).
На підтримку газети «Карпаті ігоз со» виділяються кошти з обласного бюджету (у 2006—2007 рр. виділено 175 тис. грн., 2008 р. передбачалося 100 тис. грн.).
Із місцевих бюджетів на підтримку газет «Унгварі відекі гірек» (дубляж), «Берегсаз», «Нодьсевлош відекі гірек» (дубляж), «Берегі гірлап» (дубляж) щороку виділяються кошти сумою близько 500 тис. грн.
У Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії працює угорськомовна редакція. З 1 листопада2005 р. на базі облдержтелерадіокомпанії започатковано новий канал «Тиса-1», на якому транслюються передачі, зокрема угорською мовою.
З 1 вересня2006 р. телепередачі ведуться через супутникове мовлення.[17]
У вересні 2014 року Закарпатським окружним адміністративним судом було припинено діяльність благодійного фонду «Приймальня незалежного депутата Європейського парламенту Ковача Бейли», організатором якого є Бейла Ковач, депутат угорського парламенту від партії «Йоббік», через діяльність фонду, яка була спрямована на втручання у внутрішні справи України та посягання на її територіальну цілісність.[19]
Угорська етнічна меншина є надзвичайно активною у політико-етнологічних процесах.
Українські угорці намагаються включитися у політичну боротьбу не лише на регіональному закарпатському рівні, а й на загальноукраїнському.
Угорці, у березні 1990 р., брали участь у виборах до республіканських та місцевих рад народних депутатів, що проходили на хвилі національного відродження.
За підсумками виборів, у Верховну Раду України не було обрано жодного угорця, в той же час, в обласну раду із 120 чоловік — обрали 14 угорців (11,6 %), з них 11 членів Товариства угорської культури Закарпаття (9,1 %).[20]
Це був період становлення угорської національної меншини в суспільно-політичному житті, створювались угорські громадські організації, з'являлись нові національні лідери.
На парламентських виборах 1994 р. угорці обрали відомого політичного діяча, голову Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) М. Товта народним депутатом України від Берегівського виборчого округу.
М. Товт був представником владних структур і на момент обрання займав посаду представника Президента у Берегівському районі.
М. Товт протягом 1994-1998 рр. представляв в українському парламенті угорську національну меншину.
В 1994 р. у Верховній Раді України створюється постійна комісія з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин.
До складу комісії входять ряд підкомісій, у тому числі з питань національних меншин, етнічних груп і корінного населення, головою цієї підкомісії обрано М. Товта.
Він 5 березня1996 р. разом з І. Попеску та іншими депутатами (разом 18 осіб) створив міжфракційне депутатське об'єднання національних меншин у Верховній Раді України.
Його метою було привернути увагу народних депутатів до відображення в проекті нової Конституції основних прав і свобод людини та колективних прав національних меншин.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року при утворенні виборчих округів мав братися до уваги чинник компактності проживання національних меншин.
Місцевості такого проживання не мали виходити за межі одного виборчого округу. (Ця норма була вилучена у жовтні 2001 р. при ухваленні нового Закону «Про вибори народних депутатів України»)[21] Саме тому, що кількість угорців у Закарпатті є найбільшою після українців, а місце проживання меншини — компактне, на парламентських виборах 1998 р. Центральною Виборчою комісією (ЦВК) був створений 72-й виборчий округ з центром у м. Берегові, більшість виборців у якому є угорці.
Головними претендентами серед угорців на отримання депутатського мандату стали М. Ковач, голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) та М. Товт, народний депутат попереднього скликання від Берегівського виборчого округу.
За результатами голосування перемогу отримав М. Ковач, набравши 35 170 голосів виборців (29,27 %) [31, 143].
Отже, угорська національна меншина у Верховній Раді 3-го скликання була представлена одним угорцем.
За підсумками виборів у місцеві органи влади 1998 р., кількість угорців серед депутатів усіх рівнів рад Закарпатської області зросла в порівнянні з попередніми виборами, і склала — 13,3 %, у Берегівському районі — 75,6 %, у Виноградівському районі — 26,9 %.
В обласній раді із 60 делегатів — 6 були угорцями, а в райрадах 120 угорців із 320 членів.
49 із 130 голів рад населених пунктів Закарпатської області також було обрано угорців.
За результатами виборів у Берегівському виборчому окрузі 12,5 % виборців проголосували проти всіх партій, це був другий рекорд по Україні, адже більше голосів «проти всіх» в Україні було подано лише в Севастополі.
Такий результат можна пояснити недостатньою увагою з боку політичних партій до національної меншини, адже більшість партій орієнтувались на титульну націю, в той час як боротьба за електоратнаціональних меншин несе в собі ризик втрати більшої частини традиційних виборців.
Народним депутатом України від Берегівського виборчого округу, на виборах до Верховної Ради України в 2002 р. було обрано голову Демократичної спілки угорців України І. Ф. Гайдоша, який набрав 33,05 % голосів виборців.[22]
Аналітики прогнозували перемогу в даному окрузі М. Ковачу, члену групи «Солідарність», прихильнику ідей регіоналізму та ініціатору створення угорської адміністративно-територіальної одиниці.
Проте, М. Ковач набрав лише 32,72 % голосів виборців.
Підрахунки голосів у даному окрузі відбувались найдовше, а голосування в ряді дільниць округу були визнані недійсними.
Зіграло свою роль у поразці М. М. Ковача балотування його майже двійника М. І. Ковача, який набрав 8,04 % голосів виборців.
І. Гайдош зайняв посаду Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та став Головою представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України.
Тому одна із останніх передвиборчих поїздок В. Януковича у 3-му турі виборів була здійснена ним саме в м. Берегів.
Партія угорців України
За результатами виборів в Закарпатську обласну раду, що відбулись 2006 року (яка збільшилася з 85 до 90 депутатів) із 115 обласних осередків політичних партій, які зареєстровані на Закарпатті, участь у виборах взяли 52.
Так, до обласної ради п'ятого скликання обрано представників від семи політичних сил: Блок «Наша Україна» — 30 чол. (23 % голосів виборців), БЮТ — 25 чол. (19,2 %), Партія регіонів — 15 чол. (11,5 %), Народний блок Литвина — 7 чол. (5,2 %), СПУ — 4 чол. (3,1 %).
Вперше в сучасній вітчизняній політичній практиці до облради потрапили представники «КМКС» — Партії угорців України, яка набрала 3,3 % голосів виборців (5 чол.), та Демократичної партії угорців України (ДПУУ) — 3,1 % (4 чол.)[23]
Вже після обрання президентом Януковича ДСУУ звернулась до Януковича з проханням:
дати відповідні доручення новоствореному керівництву Міносвіти України щодо перекладу тестів із незалежного оцінювання знань угорською мовою для випускників шкіл із мовою викладання національних меншин у 2010 р., а також відмінити відомчі нормативно-правові документи, які забороняють переклад зазначених тестів. Депутати одностайно підтримали це звернення, але з поправкою на те, що це звернення слід скерувати і на адресу нового міністра освіти пана Табачника.
Наприкінці вересня 2014 року перший заступник голови Закарпатської обласної ради та голова Товариства угорської культури Закарпаття Ласло Брензович заявив, що угорським населенням Закарпатської області готується позов проти України до Європейського суду щодо небажання Центральної виборчої комісії України змінити межі одномандатного виборчого округу № 73, аби угорці Закарпаття мали змогу обрати свого представника до Верховної Ради України, хоча Петро Порошенко обіцяв надати таке представництво як кандидат у президенти.
Угорський уряд назвав такі дії ЦВК порушенням прав закарпатських угорців.[25]
Представництво у районних радах Закарпаття
Що стосується районних рад Закарпатської області, то й тут угорці намагаються добитися своєї політичної репрезентації.
Так у Виноградівській районній раді, що налічує 90 депутатів, шестеро депутатів представляють Демократичну партію угорців України, одинадцятеро «КМКС — партію угорців України».
Разом угорські партії мають 17 мандатів (18,8 % мандатів від загального числа) у райраді.
Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 30,9 %.
Берегівська районна рада: «КМКС-Партія угорців України» — 27, ДПУУ — 25, "Блок «Наша Укураїна» — 13, Партія регіонів — 13, БЮТ — 7, ПП «Відродження» — 5. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить (76,1 %).
Ужгородська районна рада: БЮТ — 17, Блок «Наша Україна» — 14, «Народний Блок Литвина» — 10, ПУУ — 6, ДПУУ — 5, ПП «Відродження» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 24,8 %.
Перечинська районна рада: Блок «Наша Україна» — 11, БЮТ — 10, Партія регіонів — 6, УП «Християнський рух» — 6, СПУ — 5, УРП «Собор» — 3, НДП — 2, СелПУ — 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
Великоберезнянська районна рада: Блок «Наша Україна» — 11, БЮТ — 10, СПУ — 5, Партія регіонів — 4, «Народний Блок Литвина» — 4, ПП «Відродження» — 3, ПНЕРУ — 3, ПЗУ — 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
Воловецька районна рада: БЮТ — 18, Блок «Наша Україна» — 7, Партія регіонів — 4, «Народний Блок Литвина» — 3, Опозиційний блок «Не Так!» — 3, СПУ — 2, ПРП — 2, ХДПУ — 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
Свалявська районна рада: БЮТ — 11, Блок «Наша Україна» — 8, СПУ — 8, Партія регіонів — 6, «Народний Блок Литвина» — 5, «Відродження» — 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,4 %.
Мукачівська районна рада: Блок «Наша Україна» — 41, БЮТ — 17, Партія регіонів — 9, СПУ — 4, ПУУ — 4, ПП «Відродження» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 12,9 %
Іршавська районна рада: Блок «Наша Україна» — 27, БЮТ — 17, ПП «Відродження» — 9, Партія регіонів — 7, СПУ — 6, «Народний Блок Литвина» — 5, ПП «Третя сила» — 4, УП «Християнський рух» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,1 %.
Міжгірська районна рада: Блок «Наша Україна» — 22, «Народний Блок Литвина» — 11, БЮТ — 9, СПУ — 9, Партія регіонів — 7, ЛПУ — 5, ГП «ПОРА» — 3, Український народний блок Костенка і Плюща — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1 %.
Тячівська районна рада: Блок «Наша Україна» — 24, Партія регіонів — 13, БЮТ — 12, «Блок Цірика: За майбутнє Тячівщини» — 6, СПУ — 5, ПП «Відродження» — 4, «Єдина Україна» — 4, «Народний Блок Литвина» — 3, Опозиційний блок «Не Так!» — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 5 %.
Хустська районна рада: Блок «Наша Україна» — 19, Партія регіонів — 18, БЮТ — 14, «Народний Блок Литвина» — 11, СПУ — 8, ГП «ПОРА» — 4, ПРП — 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 3,8 %.
Рахівська районна рада: Блок «Наша Україна» — 28, БЮТ — 15, Партія регіонів — 7, «Народний Блок Литвина» — 4, СПУ — 3, ПРП — 3, ПНЕРУ — 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 2,9 %.
↑Токар П. Національний рух на Закарпатті: 1988—1993 рр.: Соціолого-політологічний аналіз. — Ужгород, 2002. — 47 с.
↑Закон України «Про вибори народних депутатів України»: Науково-практичний коментар / В. В. Алсуф'єв; Інститут генеральної прокуратури України. — К.: Український інформаційно-правничий центр, 2002. — c. 332—324.
↑33. Закарпаття — багатонаціональний край // Поточний архів управління у справах національностей та міграції Закарпатської ОДА. — Ужгород, 2003. — c. 4
↑Керівні органи районної ради сформовано // Вісті Свалявщини. — 2006. — 20 травня.
Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси. 1944—1955 рр. : архів. док. і матеріали / Закарпат. обл. держ. адмін., Закарпат. обл. рада, Держ. архів Закарпат. обл., Архів упр. СБ України в Закарпат. обл., Архів упр. МВС України в Закарпат. обл. ; [упоряд. О. М. Корсун ; редкол.: І. І. Качур (голова) та ін.]. — Ужгород: Карпати, 2012. — 780 с. : іл. — Бібліогр.: с. 721—728. — ISBN 978-966-671-347-9
