Чанґо (угор. csángók, рум. Ceangău, множ.: рум. Ceangăi) — етнічна група мадярів, що мешкає в гірських та передгірських місцевостях Румунської Молдови[2]. Є одна з найменш вивчених етнографічних груп угорців.
За однією з версій чанґо переселилися в Трансильванію та Молдову з Угорського королівства після західного походу монголів.
На відміну від православного румунського оточення є римо-католиками.
За відомостями ПАРЄ, нині діалектом чанґо розмовляють 60-70 тисяч осіб.
У Румунії (зокрема, серед секеїв) панує переконання, що чанґо — це нащадки секеїв, які переселилися з Трансильванії на протилежний схил Східних Карпат. Проте цьому суперечать виразні антропологічні відмінності. Є версія, що серед предків чанґо були племена циган, що примандрували з Балкан у 14 ст.
Під час комуністичного правління проводилась інтенсивна румунізація угорців, це призвело до того, що нині багато чанґо, на відміну від секеїв, є сильно румунізовані, більшість з них повністю перейшли на румунську мову, або розмовляють суржиком[3].
Народи: вепси • водь (у т.ч. кревінги †) • естонці (у т.ч. виру, краасненські естонці †, лейви †, лудзенські естонці †, сету) • іжора • карели (у т.ч. ліввіки, людики, тверські карели, фінські карели) • ліви † • фіни (у т.ч. фіни-інгерманландці (у т.ч. савакоти, евремейси), квени, лісові фіни †, торнедальці)
Племена †: весь • корела • нарова (ймовірно) • сум • чудь (волховська чудь)
Народи: марійці (у т.ч. гірські (лісові) та лугово-східні (у т. ч. лугові та східні), також ветлузькі, північно-західні та українські чемериси) • мордва (у т.ч. ерзя, каратаї, мокша, терюхани, шокша) • вяда † • меря † • мещера † • мурома † • буртаси2
Народи: комі-зиряни (у т.ч.: верхньоевичегодці, вимичі, іжемці, нижньовичегодці, печорці, прилузці, сисольці, удорці, язьвинці3) • комі-перм'яки (у т.ч. іньвенці, зюздинці, язьвинці3) • удмурти • бесерм'яни