Секеї

Секеї
Прапор
Країна	Румунія
Місце розташування	Секейська земля
Кількість населення	670 000 осіб
Секеї у Вікісховищі

Розселення секеїв та чанґо.

Етнічна мапа середньовічної Трансильванії:

   Секеї

   Трансильванські сакси

   Угорські та волоські (змішані) округи

Секе́ї (угор. Székely, угор.рун. 𐳥𐳋𐳓𐳉𐳗; рум. Secui; одн. секей, секейка) — етнічна група мадярів у Румунії. Іншою відомою мадярською етнічною групою в Румунії є чанґо, що проживають у Румунській Молдові.

У 3 адміністративних районах Румунії — Харгіта (Harghita), Ковасна (Covasna) та Муреш (Mureş) — компактно проживають близько 670 000 секеїв.

Багато секеїв також живе у Сербії (автономний край Воєводина).

З часів середньовіччя відомі як відважні воїни.

У складі Союзу Трьох Націй (Unio Trium Nationum) деякий час володарювали у Трансильванії. Іван Франко вважав секеїв-сікулів українським племенем в Заліссі-Трансильванії^[1].

Етнологія секеїв не є остаточно вивченою. Самі вони виводять свої корені від мадярів, хоча їхніх предків свого часу шукали серед аварів, ґепідів, скіфів або гунів. Можливо, під секеями-секлерами-сікулами треба вважати мадяризованих русинів-українців. На присутність русинів-українців у Трансильванії вказують численні гідроніми та топоніми.

Див. також

• Секейський край
• Секеї Буковини — одне з племен угорців, заселяло Буковину до Другої світової війни.
• Йожеф Ньїре - письменник секейського походження, який писав про свій рідний край.

Примітки

1. Франко І. Причинки до історії України-Русі. Книга 1. // Повне зібрання творів у 50-ти томах /Іван Франко. — Том 47 (Історичні праці). — Київ: Наукова думка, 1986. — С. 417–548