Хустський район (Хустщина) — район Закарпатської області України, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Хуст.
Історія
Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року.
Раніше територія району входила до складу Хустського (до 2020), Міжгірського, частково Іршавського та Свалявського районів, ліквідованих тією ж постановою[3].
Передісторія земель району
До 2020 року територія району складалася з Хустського (до 2020), Міжгірського, частково Іршавського та Свалявського районів, ліквідованих постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020р.
Географія
Район знаходиться у центрі Закарпатської області. На півдні має незначний вихід до державного кордону з Румунією.
Є найбільшим за площою та кількістю населення районом Закарпаття.
Крайні точки
на півночі — |
місцевість поблизу витоку річки Рипинка у районі гори Магура на північ від села Верхній Студений Пилипецької громади
|
на півдні — |
місцевість на кордоні з Румунією на південь від села Яблунівка Вишківської громади
|
на заході — |
місцевість у лісі на захід від сіл Загаття та Климовиця Іршавської громади
|
на сході — |
місцевість поблизу витоку річки Озерянки на схід від села Береги Синевирської громади
|
Рельєф
Найнижче знаходяться населені пункти Гребля та Заріччя Зарічанської громади (~ 125 м), а найвище - село Береги (середня висота поселення - 1000 м, цікаво що центр села на висоті 1080 м). Але найвище розташованоні помешкання на хуторі Буковинка, що адміністративно відносяться до села Синевирська Поляна. Хати там побудовані на висоті 1000-1100 м над рівнем моря.
Найнижча точка району - у маленькому анклаві Хустського району поблизу злиття рік Іршавка та Боржава на південний захід від села Заріччя (~ 120 м). Найвища місцевість - гора Стримба (1719 м) на хребті Стримба хрупи хребтів Внутрішні Ґорґани масиву Ґорґани, що в околицях села Колочава.
Гідрологія
Найбільші річки: Тиса, Ріка, Теребля, Озерянка, Сухар, Хустець, Рипинка, Голятинка, Бистрак, Боржава, Кушниця, Іршавка, Ільничка, Синявка, Байлова та інші.
Озера: Синевир
Водосховища: Вільшанське водосховище
Водоспади: Шипот, Рудавець
Адміністративний поділ
Населені пункти
Кількість населених пунктів 143:[4]
- село Івашковиця
- село Іза
- село Ізки
- село Ільниця
- село Імстичово
- місто Іршава
- село Береги
- село Березники
- село Березово
- село Бороняво
- село Бронька
- село Брід
- село Буковець
- село Білки
- село Велика Розтока
- село Великий Раковець
- село Велятин
- село Вертеп
- село Верхній Бистрий
- село Верхній Студений
- селище Вишково
- село Вучкове
- село Вільхівка
- село Вільшани
- село Голятин
- село Гонцош
- село Горб
- село Горінчово
- село Гребля
- село Данилово
- село Дешковиця
- село Довге
- село Драгово
- село Дуби
- село Дубрівка
- село Діл
- село Ділок
- село Забереж
- село Заболотне
- село Забрідь
- село Заверхня Кичера
- село Завийка
- село Загаття
- село Загорб
- село Залом
- село Запереділля
- село Зарічне
- село Заріччя
- село Золотарьово
- село Каллів
- село Карповтлаш
- село Келечин
- село Керецьки
- село Климовиця
- село Кобалевиця
- село Колочава
- село Копашново
- село Косів Верх
- село Кошельово
- село Крайниково
- село Крайня Мартинка
- село Крайнє
- село Крива
- село Кривий
- село Кутлаш
- село Кушниця
- село Кіреші
- село Кічерели
- село Липецька Поляна
- село Липовець
- село Липча
- село Лисичово
- село Лоза
- село Лозянський
- село Локіть
- село Лопушне
- село Луково
- село Лунка
- село Лісковець
- село Майдан
- село Мала Розтока
- село Малий Раковець
- село Медвежий
- село Мерешор
- село Модьорош
- село Монастирець
- селище Міжгір'я
- село Нанково
- село Негровець
- село Нижнє Болотне
- село Нижнє Селище
- село Нижній Бистрий
- село Нижній Студений
- село Новоселиця
- село Облаз
- село Ожоверх
- село Олександрівка
- село Осава
- село Осій
- село Пилипець
- село Подобовець
- село Поляна
- село Посіч
- село Поточок
- село Потік
- село Приборжавське
- село Присліп
- село Противень
- село Підгірне
- село Підчумаль
- село Ракош
- село Рекіти
- село Репинне
- село Розтока
- село Рокосово
- село Ряпідь
- село Річка
- село Свобода
- село Синевир
- село Синевирська Поляна
- село Слоповий
- село Смологовиця
- село Собатин
- село Сойми
- село Сокирниця
- село Сопки
- село Становець
- село Стеблівка
- село Стригальня
- село Суха
- село Сухий
- село Сюрюк
- село Тополин
- село Торунь
- село Тюшка
- село Тітківці
- місто Хуст
- село Хустець
- село Чертіж
- село Чорний Потік
- село Шаян
- село Широке
- село Яблунівка
Громади
Кількість територіальних громад 13:[5]
- Колочавська територіальна громада (сільська)
- Драгівська територіальна громада (сільська)
- Керецьківська територіальна громада (сільська)
- Зарічанська територіальна громада (сільська)
- Синевирська територіальна громада (сільська)
- Міжгірська територіальна громада (селищна)
- Іршавська територіальна громада (міська)
- Білківська територіальна громада (сільська)
- Вишківська територіальна громада (селищна)
- Пилипецька територіальна громада (сільська)
- Хустська територіальна громада (міська)
- Довжанська територіальна громада (сільська)
- Горінчівська територіальна громада (сільська)
Площа та населення
Номер
|
Назва громади
|
Статус
|
Центр
|
Площа
|
Населення (2020 р.)
|
Щільність населення
|
1.
|
Білківська
|
Сільська
|
с. Білки
|
149,2
|
20650
|
138,4
|
2.
|
Вишківська
|
Селищна
|
смт. Вишково
|
179,9
|
16109
|
89,5
|
3.
|
Горінчівська
|
Сільська
|
с. Горінчово
|
223,6
|
12785
|
57,2
|
4.
|
Довжанська
|
Сільська
|
с. Довге
|
257,5
|
16801
|
65,2
|
5.
|
Драгівська
|
Сільська
|
с. Драгово
|
148,1
|
13821
|
93,3
|
6.
|
Зарічанська
|
Сільська
|
с. Заріччя
|
41,6
|
8333
|
200,3
|
7.
|
Іршавська
|
Міська
|
м. Іршава
|
309,5
|
35893
|
116,0
|
8.
|
Керецьківська
|
Сільська
|
с. Керецьки
|
298,9
|
14959
|
50,0
|
9.
|
Колочавська
|
Сільська
|
с. Колочава
|
161,5
|
8757
|
54,2
|
10.
|
Міжгірська
|
Селищна
|
смт. Міжгір'я
|
554,1
|
24896
|
44,9
|
11.
|
Пилипецька
|
Сільська
|
с. Пилипець
|
199,6
|
7095
|
35,5
|
12.
|
Синевирська
|
Сільська
|
с. Синевир
|
254,5
|
6376
|
25,1
|
13.
|
Хустська
|
Міська
|
м. Хуст
|
402,3
|
80858
|
201,0
|
Примітки
Посилання