Заповідне у Вікісховищі
Заповідне (у минулому — Новоолексіївка, Никанорівка)— село Шахівської сільської громаді Покровського району Донецької області, в Україні.
Неподалік від села розташоване заповідне урочище— Заповідний ліс.
Село Новоолексіівка (це перша офіційна назва поселенню) була заснована ще в середині ХІХ сторіччя. В шостому томі «Сведения о помещичьих имениях» (1860 рік) село Новоолексіївка указана, як володіння спадкоємців Коптєвих і Бабєнкових.
Село Никанорівка виникло у витоках Гектовой балки, між балкою Пугачова (яр Луки) і Чапліним яром. Спочатку називалося Новоолексіївка на честь пана Олексія Коптєва, племінника поміщика Мерцалова. На захід розташовувався хутір Дубровка. Однак перший хутір у цій місцевості (початок XIX сторіччя) виник не біля Чаплін яру, а північніше — у балці Пугачова, у той час частково заболоченої.
У 1878 році в селі відкрита церковноприходська школа, а в 1890 році — загальноосвітня школа.
Після більшовицького перевороту 1917 року село перейменували на честь есера Никанора Скорика.
У 1917 році матрос-чорноморець Никанор Скорик організував та очолив у селі революційний комітет. Члени ревкому роздали поміщицьку землю, зерно й інвентар селянам-біднякам. У роки громадянської війни Скорик загинув від рук білогвардійців.
У пам'ять про нього в 1924 році село назвали Никанорівкою. У 1928 році була збудована школа, яка мала 6 кімнат. Першим директором працював Аджубаліс.
На зорі радянської влади в селі почало роботу поштове відділення. Перший колгосп «Промінь» з'явився у селі 1930 року. На станції Мерцалове працювала МТС.
Після німецько-радянської війни були відкриті: неповна середня школа в селі Никанорівці, початкова середня школа в Суворові, сільський клуб у Никанорівці. У 1950 році село було електрифіковане.
У 1951 році виконком сільради затвердив проєкт планування, забудови та благоустрою села, складений виїзною бригадою № 02 Сталінського облсільпроєкту. Із середини 50-х років ХХ сторіччя у селі Никанорівці працював міжколгоспний літній піонерський табір на 200 місць.
У 1986 році утворена Никанорівська сільська рада. Її першим головою став Яковенко.
17 липня 2016 року в селі пройшли перші вибори старости села Никанорівки, який повинен був представляти жителів колишньої Никанорівської ради у виконкомі Шаховської територіальної громади (дільниця № 140239, села Никанорівка, Вільне, Іванівка, Суворове, Нове Шахове, селище Дорожнє) — з 4 кандидатів громада обрала старостою Іваняк Віру Володимирівну[1].
27 липня 2015 року село ввійшло до складу новоствореної Шахівської сільської громади.
Наприкінці 2019 року стало відомо, що село має бути перейменовано згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів»[2].
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Никанорівка на Заповідне. Нова назва надана на честь місцевого заповідника. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[3]
У 1878 році в селі відкрилась 3-класна церковноприходська школа в звичайній селянській хатині. У 1890 році збудували нове приміщення 4-класної школи, яка працювала до 1919 року. Серед перших учителів були дочка священника Олександра Андріївна та К. А. Жаботинська.
У 1919 році в село прибув учитель А. П. Аджубаліс і став працювати в старій школі. З часом він організував будівництво нової школи на місці панського маєтку, яке було завершене в 1928 році. З того часу він став директором школи і працював на цій посаді 30 років.
У 1973 році завершене будівництво нової двоповерхової школи.
У Заповідному працюють: школа (побудована в 1973 році), дитсадок (з 1970 року), будинок культури. Раніше функціонували: бібліотека, будинок учителя, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин. З 60-х роках ХХ сторіччя село користується водопроводом. У центрі села є Меморіал загиблим воїнам і односельчанам у німецько-радянській війні.
Іллінський храм. Престольне св'ято: пам'ять пророка Іллі (2 серпня). Настоятель протоієрей Сергій Кравченко. Адреса: 85053 село Заповідне, Покровський район, вулиця Матросова, будинок 4.
На схід від Никанорівки — заповідні урочища «Заповідний ліс» (39 га) і «Гектова балка» (40 га) з прохолодними ставками і великою кількістю півонії-воронця. У районі станції Мерцалове і села Нове Шахове також є ліси. Лісовим господарством завідує Покровський держлісгосп.
{{cite web}}