Фронт (військове об'єднання)

Позначення фронту, групи армій в НАТО

Військова ієрархія
Підрозділи Типова чисельність Командир код NATO вогнева група 2 – 5 м. сержант, (капрал), ст. солдат OR-4 OR-3 відділення 6 – 14 сержант OR-5 секція 14 – 28 молодший лейтенант  OF -1c взвод, чота, платун 30 – 80 лейтенант  OF -1b штафель 70 – 160 старший лейтенант  OF -1a рота, сотня, батарея, ескадрон 100 – 270 капітан, сотник OF-2 батальйон, курінь, когорта 300 – 800 підполковник, курінний OF-4 полк 1000 – 2700 полковник OF-5 бригада 3000 – 7000 бригадний генерал OF-6 дивізія, легіон 10 000 – 30 000 генерал-майор OF-7 корпус 40 000 – 90 000 генерал-лейтенант OF-8 польова армія 100 000 – 300 000 генерал, генерал-полковник, фельдмаршал, адмірал OF-9 OF-9 OF-9 OF-9 група армій, фронт 2+ польові армії генерал, генерал армії, маршал ВПС, адмірал флоту OF-9 OF-9 OF-9 OF-9 театр війни, театр воєнних дій 4+ польові армії Генерал Армії, Генералітет OF-10 ТВД, Регіон Об'єднане командування
п о р

Фронт (нім. front, лат. frons) — вище оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил, створюване звичайно з початком війни. Призначається для вирішення оперативно-стратегічних завдань на кількох операційних напрямках (іноді на одному стратегічному) континентального театру воєнних дій. Завдання виконуються шляхом проведення фронтових операцій, як правило, у взаємодії з іншими фронтами, об'єднаннями й з'єднаннями різних видів збройних сил, що беруть участь у стратегічній операції, а в деяких випадках і самостійно.

Склад фронту визначається залежно від поставлених завдань, важливості й оперативної ємності напрямків, на яких він діє, та інших умов. За досвідом воєн до складу фронту можуть входити кілька загальновійськових об'єднань типу армія, окремі загальновійськові об'єднання, з'єднання, частини й з'єднання різних родів військ і спеціальних військ, а також з'єднання, частини й установи фронтового тилу. Крім того, фронт міг посилюватися різними з'єднаннями й частинами з резерву Верховного Головнокомандування.

Поява фронтів пов'язана з ростом чисельності сухопутних армій, збільшенням розмаху бойових дій, зародженням нової форми їхнього ведення — операцій і необхідністю централізованого управління великими масами військ при підготовці та веденні бойових дій.

Перші фронти були організовані в російській армії з початком Першої світової війни 1914—1918 (Північно-Західний і Південно-Західний). В арміях інших держав (Австро-Угорщина, Німеччина, Франція, Велика Британія) з'явилися аналогічні об'єднання, що отримали назву груп армій.

Графічні позначки НАТО
Дружній фронт
Ворожий фронт

Див. також

• Військова стратегія
• Вид Збройних сил
• Військова справа
• Група армій

Джерела

• Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 332-333. — ISBN 00101-150. (рос.)

Посилання

• Толковый Словарь военных терминов
• Фронты [Архівовано 12 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Фронты Советских Вооружённых Сил во время Великой Отечественной войны 1941—45
• Фронт (воен.) [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]