За своїм призначенням артилерійські постріли діляться на:
бойові — для бойової стрільби; практичні — для навчання стрільби гарматних розрахунків і екіпажів танків (снаряд — інертного спорядження, детонатор — зхолощений);
навчально-тренувальні — для навчання прийомам заряджання та стрільби, а також поводження з боєприпасами (елементи пострілу — інертного спорядження або макети);
холості — для імітації бойової стрільби, а також для артилерійських салютів і сигналів (замість снаряду — спеціальний пиж або підсилена кришка, заряд спеціальний, який не викликає розпалу ствола).
За способом заряджання розрізняють артилерійські постріли:
патронного заряджання, в яких всі елементи з'єднані в одне ціле — унітарний патрон, а гармата заряджається в один прийом;
роздільного гільзового заряджання — пороховий заряд у гільзі не з'єднаний зі снарядом, а гармата заряджається в два прийоми — снаряд, бойовий заряд[de];[1]
роздільного картузного заряджання — елементи містяться роздільно, а заряджання гармати здійснюється в кілька прийомів.
