Бойовий корабель прибережної зони

Тримаран типу Independence

USS Freedom на морських випробуваннях y лютому 2013

Бойовий корабель прибережної зони (англ. littoral combat ship, LCS) — клас, що складається з двох типів відносно невеликих надводних кораблів ВМС США, призначених для операцій поблизу берега. «Вони були задумані, аби бути елементом мережі, рухливими надводними кораблями зі стелс-характеристиками, здатними протидіяти забороні доступу та асиметричним загрозам у прибережній зоні»^[1] Littoral combat ship — це сучасний американський аналог корвета.^[2][3]

Два наявні типи бойових корабелів прибережної зони — тримарани типу Independence і кораблі класичної конструкції типу Freedom. Завдяки модульній конструкції вони можуть виконувати місії малого десантного корабля, тральщика, вести боротьбу з підводними човнами. Водночас їх здатність захищати себе від ударів з повітря та атакувати ворожі бойові кораблі нині розглядається як недостатня для війни з високотехнологічним противником. 

Історія розробки

Керівництво ВМС США спочатку розглядало можливість придбання до 60 кораблів LCS до 2030 року загальною вартістю не менше 12 млрд доларів США. Планувалося, що перша підсерія кораблів (flight 0) буде складатися з дванадцяти або, можливо, тринадцяти кораблів.

Міністр ВМС Гордон Енгланд назвав новий тип судна «маленьким, швидким, маневреним, і відносно недорогим членом сімейства кораблів DD (X)», будівництво яких розпочали в 2005 році саме з кораблів LCS.

У 2007 році контракти з «Локгід Мартін» і «Дженерал Дайнемикс» на будівництво третього і четвертого корабля (LCS-3, LCS-4) були скасовані. Командування ВМС США планує провести оцінку побудованих двома фірмами кораблів, вибрати кращий проєкт і розглянути можливість побудови другої партії LCS в 2010—2012 роках. Переможець конкурсу отримає контракт на будівництво двох кораблів, а той, хто програв — на будівництво одного.

У березні 2009 року ВМС США уклали з «Локгід Мартін» контракт на будівництво LCS-3^[4]. Цей корабель отримає ім'я Fort Worth — на честь міста Форт-Верт в штаті Техас^[5]. 11 липня 2009 року відбулася закладка корабля на верфі Marinette Marine Shipyard в м Марінетті, штат Вісконсин^[6].

Четвертий LCS планується назвати Coronado — на честь міста Коронадо в Каліфорнії. У цьому місті-супутнику Сан-Дієго знаходиться авіабаза Норт-Айленд (NASNI), а в затоці Сан-Дієго, утвореною островом Коронадо і Томболо Сілвер-Стренд, розташована велика база ВМС США^[7].

Вартість проєкту

Вартість будівництва кожного з кораблів - Freedom та Independence - не розголошується, але, за даними газети The New York Times, до кінця квітня 2008 року вона вже перевищила 500 млн дол.^[8] Вартість додаткових бойових модулів в основну вартість корабля не включається.

У бюджеті США на 2009 рік було передбачено близько 1 млрд дол. на будівництво третього і четвертого кораблів проєкту LCS.^[9]

Конструкція

Корабель Lockheed Martin — сталевий однокорпусний корабель з алюмінієвої надбудовою довжиною 115,3 м, шириною 17,5 м, осадкою в 4,1 м і водотоннажністю близько 3000 т.

Корабель General Dynamics — трикорпусний корабель (тримаран), повністю виконаний з алюмінію. Довжина — 127,8 м, ширина (з аутригерами) — 28,4-30 м, осадкою в 4,1 м і водотоннажністю близько 2600 т.

Досвід використання

Досвід використання виявив вади в конструкції кораблів обох типів, внаслідок яких кораблям доводилось проводити значний час в ремонті^[10].

В червні 2021 року стало відомо, що ВМС США виявили сукупно 32 деталі будови кораблів, які найчастіше викликають проблеми. Серед них 5 — у кораблях типу «Фрідом» й 4 — «Індепенденс»^[10].

Слабким місцем кораблів типу «Фрідом» був названий механізм, що поєднує енергію від газотурбінних та дизельних двигунів. Їхній виробник, німецька компанія RENK вже начебто створила поліпшену версію, яка пройшла берегові випробування та буде встановлена на корабель USS Minneapolis-Saint Paul (LCS-21)^[10].

Для кораблів «Індепенденс» слабким місцем виявились різні деталі в дизельних двигунах, водометах, тощо^[10].

Нові, поліпшені деталі будуть встановлені або під час регулярних тех оглядів або ж замінені під час ремонтів^[10].

В планах командування подовжити максимальний термін ротації кораблів з 17 до 24 місяців. Екіпаж буде мінятись кожні кілька місяців, а регулярні тех огляди виконуватимуть підрядники на морських базах^[10].

Список Бойових кораблів прибережної зони

Серія 0

ном	Ім'я	Варіант	Введення в експлуатацію	Домашній порт	Будівельник
LCS-1	USS  Freedom	Freedom	8 жовтня 2008 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Marinette Marine
LCS-2	USS Independence	Independence	16 жовтня 2010 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-3	USS Fort Worth	Freedom	22 вересня 2012 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Marinette Marine
LCS-4	USS  Coronado	Independence	5 квітня 2014 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-5	USS Milwaukee	Freedom	15 листопада 2015 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-6	USS Jackson	Independence	5 грудня 2015 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-7	USS Detroit	Freedom	22 жовтня 2016 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-8	USS  Montgomery	Independence	10 вересня 2016 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-9	USS  Little Rock	Freedom	16 грудня 2017 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-10	USS Gabrielle Giffords	Independence	10 червня 2017 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-11	USS  Sioux City	Freedom	17 листопада 2018 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-12	USS  Omaha	Independence	3 лютого 2018 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-13	USS  Wichita	Freedom	12 січня 2019 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-14	USS  Manchester	Independence	26 травня 2018 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-15	USS Billings	Freedom	3 серпня 2019 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-16	USS  Tulsa	Independence	16 лютого 2019 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-17	USS  Indianapolis	Freedom	26 жовтня 2019 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-18	USS Charleston	Independence	2 березня 2019 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-19	USS St. Louis	Freedom	8 серпня 2020 року	Морський вокзал Мейпорт	Marinette Marine
LCS-20	USS  Cincinnati	Independence	5 жовтня 2019 року	Військово-морська база Сан-Дієго	Austal США
LCS-21	USS Minneapolis-Saint Paul	Freedom			Marinette Marine
LCS-22	USS Kansas City	Independence			Austal США
LCS-23	USS  Cooperstown	Freedom			Marinette Marine
LCS-24	USS  Oakland	Independence			Austal США
LCS-25	USS  Marinet	Freedom			Marinette Marine
LCS-26	USS  Mobile	Independence			Austal США
LCS-27	USS Nantucket	Freedom			Marinette Marine
LCS-28	USS  Savannah	Independence			Austal США
LCS-29	USS  Beloit	Freedom			Marinette Marine
LCS-30	USS Canberra	Independence			Austal США
LCS-31	USS Cleveland	Freedom			Marinette Marine
LCS-32	USS  Santa Barbara	Independence			Austal США
LCS-34	USS  Augusta	Independence			Austal США
LCS-36	USS  Kingsville	Independence			Austal США
LCS-38	USS  Pierre	Independence

Примітки

1. Product Lines at Supship Bath. Navsea.navy.mil. Архів оригіналу за 1 March 2012. Процитовано 8 травня 2012.
2. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
4. hipping & Storage Container Rentals & Sales. Архів оригіналу за 12 січня 2021.
5. Lockheed Martin contracted to build U.S. Navy’s Next Littoral Combat Ship (defpro.com, 24.03.2009). Lockheed Martin contracted to build U.S. Navy’s Next Littoral Combat Ship (defpro.com, 24.03.2009). Архів оригіналу за 22 березня 2012.
6. Keel to be Laid for Third Littoral Combat Ship. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. [Архівовано 2013-02-02 у Archive.is]
7. Future warship to bear the city’s name. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. [Архівовано 2013-02-02 у Archive.is]
8. Lesson on How Not to Build a Navy Ship.
9. Navy’s next warship to be named for Fort Worth.
10. Megan Eckstein (8 червня 2021). US Navy zeroed in on LCS flawed parts, maintenance slow-downs to improve operational days. Defense News.

Див. також

• Фрегати типу «Констелейшн»