Коопера́ція (лат. cooperatio) — це форма організації економічної діяльності людей і організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.
Кооперація є системою, що складається з кооперативів та їх об'єднань, мета якої - сприяння членам кооперації у сфері виробництва, торгівлі і фінансів.
Кооперацію розглядають, як третій сектор економіки, разом із приватним (індивідуальним) і державним (централізованим) секторами економіки (народного господарства). У ринковій економіці виступає «третьою силою» або «третьою альтернативою» приватному і державному підприємництву[1].
Кооперація об'єднує в собі економічну діяльність і суспільний рух. В основі діяльності кооперації лежать кооперативні принципи, прийняті Міжнародним Кооперативним Альянсом.
Основні форми кооперації — кредитна кооперація, страхова кооперація, споживча кооперація, виробнича кооперація (масловиробнича кооперація, сільськогосподарська кооперація, будівельна кооперація).
Див. також
Посилання
Література
- Українські кооператори (історичні нариси). Кн. 1 / ред.: С. Гелей; Укоопспілка. - Л. : Коопосвіта, 1999. - 454 c.
- Українські кооператори : Іст. нариси. Кн. 2 / ред.: С. Гелей; Укоопспілка. - Л., 2001. - 335 c.
- Українська кооперація. Історичні та соціально-економічні аспекти : Зб. ст. Т. 2 / ред.: С. Д. Гелей; УКООПСПІЛКА, Львів. комерц. акад. - Л., 2001 . - 224 c.
Примітки
